Бенгальська Чорна коза - це аборигенна індійська карликова порода кіз. Вона була виведена на північному сході Південної Азії, в Бенгалії, що визначило назву для цієї породи. Бенгальські кози стали популярними ще у 18 столітті, завдяки особливо ніжному, ароматному червоному м'ясу і козлині, що володіє відмінною якістю для виробів зі шкіри. Ці тварини легко адаптуються, відрізняються скоростиглістю і високою продуктивністю, крім того вони прекрасно поїдають будь-які трави, чагарники і листя з дерев, також їх можна використовувати в якості в'ючних тварин.
Опис породи
Волосяний покрив короткий, м'який і лискучий.
Бенгальські Чорні кози, низькі, пропорційні, середня висота близько 50 см.
Голова з рогами циліндричної форми, зазвичай спрямованими вгору (довжиною від 6 - до 11,5 см.)
Трохи обвислі вуха і борода.
Спина пряма, кінцівки міцні і короткі.
Статеве дозрівання Чорної Бенгальської породи кіз, закінчується в 6 - 8 місяців. У маток зазвичай народжується по два козеняти вагою від 800 до 1100 грам. Середньодобовий приріст маси становить 45 грам, в 6 місяців ці тварини важать до 7 кг, в рік - до 12 кг. Дорослі кози досягають максимальної живої маси в 22 кг, козли важать біля 30 кг.
Молочна продуктивність вкрай низька від 400 - до 700 г. молока на добу і 36 - 58 кг. молока за лактацію (110 - 122 днів).
Кози породи Бенгальська Чорна - це дуже корисний представник дрібної худоби в Бангладеші. Це також відмінне джерело доходу для бідних людей цієї країни. Козяче господарство відіграє дуже важливу роль в зниженні рівня безробіття і бідності в Бангладеші, підвищенню кількості м'ясної чи молочної продукції та зароблянні валюти іноземних держав.
Розповсюдження
Основними країнами розведення бенгальських кіз є Індія і Бангладеш, де вони становлять 90% від загальносвітового поголів'я цієї породи дрібної рогатої худоби.
Дата публікації: 10 гру 2017
Оновлено: 14 чер 2023
Логін приєднатися до обговорення