Агаран

Агаран - в перекладі з туркменського «вершки верблюжого молока». Вони відносяться до числа бойних голубів, але від узбецьких бойних відрізняються. Голуб підбиває тулуб в вертикальному напрямку і в цей час робить кілька поворотів навколо своєї осі. Свого часу (приблизно в 1500 роках) Агарани були завезені з Іранського нагір'я (центральна частина Ірану і західна - Афганістану). Увагу любителів до Агаранів привернули їх неповторний політ та бій. Тривалість польоту не перевищує 3-4 годин, але цього достатньо, щоб намилуватися віртуозністю повітряних акробатів. На рахунок продуктивності варто відмітити що ця порода не є продуктивно за рахунок своїх природніх особливостей та структурі тіла (отримання двох сильних птахів за сезон від однієї пари рахується хорошим показником).

Опис породи

Загальний вигляд: величина голуба середня (загальна довжина 36-38см), гармонійного будови з сильним, широким, густо опереним корпусом, посадка горда на густо оперених ногах середньої довжини. Корпус піднятий вгору грудьми, підкреслюючи енергію охоче літаючого та грайливого в польоті голуба.

Голова: гладка, без чубів, округла, середнього розміру, з широким, крутим чолом. Допустимий різновид Агаран зі злегка витягнутою, що звужується до дзьоба головою і нешироким чолом.

Очі: середньої величини, виразні, центрально розташовані, ясно-сірі, "перлинні" або неяскраві солом'яно-жовті, що гармонічно дивляться з кольором оперення. Віко вузьке, чисте, біле або тілесного кольору, без червоності.

Дзьоб: середньої довжини і товщини, прямий, добре зімкнутий, білий або тілесного кольору, восковиця невелика, гладка, біла, добре прилягає до дзьоба. Не повинно бути провалу за восковицей, оперення має створювати плавну лінію переходу від восковиці до чола як у "широколобих", так і для "вузьколобих" різновидів Агаранів.

Шия: середньої довжини, плавно звужується до голови, може бути злегка вигнута назад з утоншенням у верхній третині.

Крила: довгі, сильні, добре зімкнуті, вільно прилягають до корпусу, лежать на хвості, майже досягаючи його кінця, не перехрещуючись і не стикаючись між собою. У жовтих і світлосірих махові пера білі, у сизих і коричневих - пофарбовані.

Хвіст: досить довгий, прямий, зазвичай 12 пір'я, але в окремих випадках може бути до 16 пір'я. Хвіст виглядає досить широким, зі спиною становить пряму лінію; у світлосірих і жовтих - хвіст білий, у жовтих допускається оздоблює стрічка, у сизих і коричневих - хвіст рівно пофарбований, допускається темний облямівка.

Колір: жовтий, сірий, світлосірий, сизий та коричневий.

Дата публікації: 04 лют 2017

Оновлено: 10 чер 2023