Бурська коза

Історія бурської породи кіз починається в Південній Африці, де місцевих тварин схрестили з європейськими та індійськими козами в цілях отримання м’ясної продукції. Назвою порода отримала завдяки голландському слову boer, що українською мовою буде “фермер”.

Характеристики

Бурські кози є досить масивними тваринами, вага самок може досягати 100 кг, а самців - 135. Чистокровні особи мають біле забарвлення, але на голові шерсть коричнева. Шерсть коротка та гладка. Тулуб широкий, щільний, має міцну грудну клітку та велику овальну голову. Роги середньої довжини. Кінцівки відносно короткі та товсті, копита важкі. Достатньо добре розвинені м’язи.

Головною перевагою бурської породи вважається м’ясо. Воно ніжне та соковите, пахне телятиною. Бурські кози мають хорошу плодючість, добре розвинений материнській інстинкт. Щоб в козенят чоловічої статі м’ясо було нейтральним на смак, рекомендують їх каструвати ще в дитинстві.

Окрім м’яса дуже цінується шкіра бурських кіз.

Опис породи

Бурська коза вирізняється спокійним і лагідним характером. Це дозволяє вигулювати стадо в місцях, де звикли пастись інші тварини. Кози добре уживуться з кіньми, вівцями та коровами.

Вони досить невибагливі у їжі та швидко нарощують масу навіть на самих поганих пасовищах, де мало запасів. Поміж іншої їжі обирають листя, кущі та живоплот.

Умови утримання можуть бути будь-якими, головне, щоб бурські кози мали постійний доступ до великої кількості чистої води. Взимку в раціон необходіно включити сіно, харчові відходи, свіжі овочі та коренеплоди. Температура не має бути нижчою за +5 ºС. Не дивлячись на те, що бурські кози стійкі до вірусів і хвороб, їх краще тримати подалі від приміщень з підвищеною вологістю, де активно розмножуються бактерії та інші носії інфекцій.

Щоб ваші кози не зіштовхнулися з захворюваннями кінцівок, їм необхідно зробити обрізання копит, так само, як і козам інших порід. Цю процедуру варто проводити двічі на рік - навесні, перед тим як вигоняти стадо на пасовище, та перед зимою, адже тоді коза не зможе самостійно обточувати копита. Необхідно проводити своєчасну вакцинацію та регулярно відвідувати ветеринара. Тоді ваші бурські кози порадують продуктивністю і міцним здоров’ям.

Розведення

Сьогодні по розведенню кіз бурської породи лідують Америка і Африканські країни. В Україну їх не дуже рентабельно імпортувати.

Бурська коза - незамінна в господарстві фермера. Завдяки правильному догляду, турботі і хорошим умовам утримання, ви зможете отримати якісну м’ясну продукцію.

Дата публікації: 06 гру 2017

Оновлено: 13 чер 2023