Архангельський снігур

Батьківщиною Снігура можна безпосередньо вважати Російське північне місто Архангельськ, там вони з'явилися в кінці XVII століття. Це були птахи мідно-червоного кольору з блакитним щитком. За своє оперення, яскраво забарвлені груди, отримали назву - Снігур. У місті почалося активне схрещування з іншими мастями, таким чином вивели голубів з чорними і білими крилами. Також в Архангельську зустрічаються Снігурі з білими головами і хвостами які отримали назву Монахи.

Вперше за кордон - до Баварії (Німеччина) голуби з Архангельська потрапили в 1701 році, коли вони були привезені німцями, які були запрошені Петром Великим і мали в Архангельську пивоварний завод. Німці привозили з Архангельська цих небачених птахів як екзотичний подарунок своїм родичам. У 1822 році снігурі з'явилися на виставці в Дрездені. У 1839 році брати Фонтейнес подарували голубів в Бельгію місто Гент відомому селекціонерові І.Сібрайту, також частина голубів була вивезена до Англії Ф.Редмонту, там голубів назвали Архангелами, так як вони були вивезені з Архангельська. В Англії голуби полюбилися і англійці внесли великий вклад у вдосконалення Архангельських голубів. Створювалися клуби з розведення саме цієї породи. З Англії птахи колонізаторами були завезені в Індію. Відомо, що в 1869 році Архангелів розводили в Калькутті. У 1873 році ці голуби з'явилися в Модені (Італія), а в 1887 у Франції, де їх стали називати "Веселками".

Опис породи

Загальний вигляд: схожий на сильного польового голуба, але складніше, елегантніше, характер поведінки жвавий.

Голова: злегка округла, довга, вузька, лоб плоский. Гладкоголовий або з чубом. Чуб гострий повинен починатися біля потилиці і нагадує гребінь.

Очі: дуже живі, темні з помаранчевою облямівкою. Повіки розвинуті слабо.

Дзьоб: порівняно довгий. У мідно-кольорових темно-рогової, у золотистих, чорно і голубокрилих - світло-роговий (чим світліше, тим краще), у білокрилих - тілесного кольору.

Шия: порівняно тонка, відносно довга, горло округлено.

Груди: помірно широкі, трохи виступають вперед.

Спина: нахилена до хвоста.

Крила: щільно зімкнуті, помірно довгі, лежать на хвості.

Хвіст: не опущений, щільно зімкнутий.

Ноги: середньої довжини, червоні, безпері, кігті чорні і темно-рогові.

Колір та малюнок: Чорнокрилий Снігур - голова, шия, груди, черевце, стегна до підхвістя - бронзові. Перо має блищати як полірована мідь і рівномірно поширюватися по всіх згаданих місцях. Щиток крила, спина, репіца і хвіст - чорні з зеленим, з блиском як у хруща. Махові пера першого і другого порядку, хвіст - чорні, але припустимо сизий хвіст з чорною стрічкою. Махові пера з внутрішньої сторони з червоною прожилкою. Голубокрилий Снігур відрізняється від чорнокрилого забарвленням крил, спини, верхньої частини репіци і хвоста - вони у нього чисто блакитні (допускається забарвлення трохи темніше або світліше). Бувають з чорними поясами і без. Кінці махового пір'я переходять в більш темний колір, хвіст з темною стрічкою. Білокрилий Снігур - мідне забарвлення, як у чорнокрилого, тільки темніше і схоже на червоно-коричневий. Металевий блиск проявляється не так інтенсивно. Спина, верхня частина репіци і хвіст - кольору слонової кістки або білі. Безпоясі та з поясами. У голубів з поясами внутрішні опахала махових пір'їн і нижня сторона пір'я хвоста з кольоровим плямою (дзеркалом), які ясно можна побачити тільки в розправленому положенні крила і хвоста. Пояси повинні бути вузькими, наскрізними і насиченого червоно-коричневого кольору.
У всіх різновидів зустрічаються птахи з білими маховими перами (розліт 6: 6, 7: 7, або 9: 9), а також білохвості і білоголові Монахи.

Джерела: