Миколаївський високольотний

Видатна українська порода високольотних голубів з унікальним вертикальним підйомом. Виведена в кінці XIX століття у місті Миколаєві, як вважають, шляхом схрещування завезених сюди моряками зарубіжних голубів, що мають задатки теперішніх миколаївських, з місцевими птахами при цілеспрямованому доборі і відборі по характерному польоту. На формування породи, безсумнівно, великий вплив зробили місцеві кліматичні умови узбережжя Чорного моря - теплий, сухий клімат, стійкі свіжі вітри з висхідними повітряними потоками.

Миколаївські голуби відрізняються живим, енергійним темпераментом, високою життєздатністю, легко адаптуються до різних кліматичних умов, невибагливі до умов утримання та кормів, плідні, добре висиджують і вигодовують пташенят. Розведення їх не становить труднощів і доступно широкому колу любителів, вони мають широке поширення і популярність як в нашій країні, так і за кордоном, проте свої кращі льотні якості вони виявляють в умовах свого рідного краю або близьким до них, вимагають систематичних тренувань і суворого дотримання режиму утримання та годування. Молодих треба ганяти з 1,5-2 місячного віку, коли вони вийшли на дах і починають перепурхувати. При тривалих перервах в польотах і запізнілому початку гону молоді голуби засиджуються і потім буває важко їх розганяти. У тривалих і високих польотах, особливо при несприятливій погоді, миколаївські досить часто губляться. Вони далеко відносяться від будинку вітром або потужними потоками повітря і не знаходять дорогу додому, іноді повертаються на другий або третій день. Найкращим часом для польотів є ранок, практикують і нічні польоти, коли голуби піднімаються ввечері після заходу сонця і опускаються вранці, але до таких польотів їх треба привчати, інакше неминучі великі втрати.

Залежно від особливостей стилю польоту розрізняють два основних типи миколаївських - торцеві і серпасті.

Торцеві голуби піднімаються і опускаються майже строго вертикально, в різко обмеженому просторі діаметром від 1,5 до 4 метрів над будинком, крила тримають перед собою над головою, корпус звернений назустріч повітряному потоку і займає майже вертикальне положення. Це типово «вітрові» голуби, що вимагають для свого правильного польоту свіжого вітру (7-10 м / сек).

Серпасті - це голуби горизонтального польоту, літають плавно, уповільнено з невеликими відхиленнями вправо та вліво, корпус тримають паралельно землі або повітряному потоку, а крила попереду над головою вигнутими у вигляді серпа, за що і отримали назву - серпасті. Серпасті голуби, що мають крайні махові пера (кистьові) можуть вивертатися і в польоті майже стукаються кінцями, утворюючи замкнуте коло, називаються серпасто виворітними. Такий політ характерний для Очаківських голубів.

Опис породи:

Корпус - повинен бути довжиною від 25 до 30 см.

Голова - продовгувата і вузька, або округлена.

Очі - темносолом’яного або сірого кольору. У голубів світлої масті очі можуть бути чорного кольору. Колоочне кільце та повіки мають сірий або темнокоричневий колір.

Шия - середньої товщини.

Груди - широкі, опуклі.

Дзьоб - довгий прямий, кольору рогу або білий, у білих тільки білий.

Крила - нещільно прилягають до корпусу і лежать на хвості. Кількість махових пір'їн під колір корпусу, в кожному крилі не менше 10, у рябих - не менше 5 махових пір'їн кольору корпусу.

Хвіст - чисто білий незалежно від кольору корпусу, широкий, має від 12 до 14 пір'їн. Допускаються крайні пір'я кольору корпусу тільки по перу з кожної сторони.

Ноги - нижче коліна не оперені, короткі, краснобурі, червоні. Кігті - чорні, сірі або білі.

Зовнішнє оперення корпусу - вишневочервоне, сизе з чорними полосками на боках корпусу, чорне воронячого крила, руді, червонорябі червонокрилі, чорнорябі чорнокрилі, сизорябі чорнокрилі, чисто білі, Чистяки із симетричним забарвленням боків: червонобокі, чернобокі, жовтобокі, сизобокі і бурі (сиві).

Постановка корпусу - струнко-виразна.

Тривалість польоту не менше години. Висота польоту в залежності від погодних умов: а) низька 300м - в півкола, б) середня 600м - в повному колі, в) висока - голуба не видно. Дефекти для вибракування при польоті і посадці: повороти по колу, ковзання на хвості та верт.

Джерела: