Кіко

М’ясна порода кіз Кіко, родом з Нової Зеландії та була виведена в 1980 шляхом схрещування дикої популяції місцевих кіз з англо-нубійськими, зааненськими та тоггенбургськими породами. Місцеві дикі кози були нащадками молочних кіз, завезених з Великобританії. Назву порода отримала від слова “kiko”, що в перекладі з мови маорі означає “м’ясо”.

В 1986 році породу офіційно затвердили. В США вона з’явилась лише в 1995.

Характеристики

Кози цієї породи трохи менше за бурських, але відрізняються стійкістю до морозів. Якщо ви мешкаєте в холодному кліматі і хочете, щоб ваші кози приносили потомство протягом цілого року, обирайте саме кіко.

Вага дорослої кози біля 60 кг, козла - до 90 кг. Кози є многоплідними, приносять 2-3 козенят за раз. В них низька молочна продуктивність, проте молока достатньо для того, щоб прогодувати малюків. Козенята дуже швидко ростуть і розвиваються. М’ясо відрізняється високою якістю.

Опис породи

Масть м’ясної породи кіз кіко - бура та біла, інколи зустрічаються представники більш темного окрасу, кольорові, навіть чорні. Тварини крупні, з плотною конституцією. Голова середніх розмірів, профіль прямий. Козли мають масивні та довгі роги, а кози невеликі та прямі. В козлів також є густа довга борода. Грудна клітка широка, добре розвинена, як і спина. Кінцівки кіко сильні, правильно поставлені. Шерсть коротка, але стає більш довгою взимку.

Кіко невибагливі до умов утримання і корму, можуть харчуватись на бідних пасовищах пристосовані до утримання в горах. Це витривалі тварини, адаптовані до суворих погодних умов. Вони стійкі до захворювань. Також, кози кіко мають розвинений материнській інстинкт, проте козли можуть проявляти агресію.

Розповсюдження

Порода кіз кіко широко розповсюджена в Новій Зеландії, а також Австралії і США. Для них добре підходять високогірні і субальпійські пасовища.

Дата публікації: 06 гру 2017

Оновлено: 13 чер 2023