Коза Корсиканської породи своїм існуванням символізує справжню спадщину острова Корсика і є цінним ресурсом унікальних генів аборигенних кіз. Ще не так давно козам з цього острову довелось пройти через генетичні дослідження, щоб процес одомашнення тварин став по-справжньому зрозумілим для вчених.
Представники цієї породи мешкали на Корсиці ще більше ніж 1000 років тому. Корсиканські кози завжди були невід’ємною частиною життя місцевого острівного населення. Вони служили для виробництва продуктів харчування (молоко, м’ясо, сир), а їх міх використовували для створення одягу, ковдр та пряжі. Роги служили для виробництва ножів, ручок і музичних інструментів.
Поступово використання кіз в сільському господарстві почало сходити на ні, на початку минулого століття стали популярними молочні вівці. Їм були відведені найбільш продуктивні пасовища, а козам лишили круті гірські схили.
Характеристики
Корсиканські кози мають середні розміри. Їх вага в середньому сягає 30-60 кг. Голова вузька, вуха маленькі, роги паралельні та вигнуті. Довга шерсть може бути різних кольорів - чорного, коричневого, палевого, білого та різноманітних строкатих варіантів. Середній показник виробництва молока за період лактації складає 181 літр (за 205 днів).
Це молочна порода, що характеризується високою витривалістю, здатністю адаптуватися до кліматичного та острівного середовища, комфортно почувати себе в горах. Довга шерсть кіз захищає їх від шипів, надійні кінцівки та копита допомагають цим козам легко пересуватись по складній місцевості.
Так як ці тварини мають достатньо високий рівень молочної продуктивності, їх використовували для приготування різної молочної продукції, молока, сирів, йогуртів. Але й м’ясна продуктивність Корсиканських кіз має важливе значення, їх м’ясо відрізняється високими смаковими якостями.
Розповсюдження
Наразі на острові Корсика лишилось близько 45 тисяч представників цієї породи.
Дата публікації: 07 гру 2017
Оновлено: 13 чер 2023
Логін приєднатися до обговорення