Несправжня борошниста роса | Хвороби полуниці

Несправжня борошниста роса полуниці — рідкісна й недостатньо описана хвороба, яку історично пов’язували з ооміцетами роду Peronospora. Вона проявляється переважно ураженням листя: на верхньому боці можуть виникати світло-зелені, жовтуваті, бурі або мідно-коричневі плями, а знизу за високої вологості — білуватий чи сірий наліт спороношення.

Назва хвороби схожа на звичайну борошнисту росу полуниці, але це різні захворювання. Звичайну борошнисту росу спричиняє справжній гриб Podosphaera aphanis, тоді як збудники несправжніх борошнистих рос належать до ооміцетів — грибоподібних організмів, розвиток яких тісно пов’язаний із вологою.

Важливо: сучасних університетських матеріалів із докладним описом несправжньої борошнистої роси саме на суниці садовій Fragaria × ananassa дуже мало. За плямами та нальотом на листі не можна надійно встановити цей діагноз без мікроскопічного або молекулярного аналізу.

Що таке несправжня борошниста роса полуниці

Несправжня борошниста роса — це група хвороб рослин, які спричиняють спеціалізовані ооміцети. Більшість таких патогенів уражає обмежене коло рослин-господарів і не переходить довільно з однієї культури на іншу.

Американське фітопатологічне товариство (APS) включає несправжню борошнисту росу до переліку хвороб суниці садової та називає її збудником Peronospora potentillae. У старому переліку APS назва Peronospora fragariae наведена як синонім. Там само P. potentillae згадується серед організмів, пов’язаних із плямистістю плодів.

Водночас сучасна таксономічна база EPPO розглядає Peronospora potentillae як окремий вид, а назву Peronospora fragariae подає серед синонімів іншого виду — Peronospora sparsa. Останній передусім відомий як збудник несправжньої борошнистої роси троянд і ягідних культур роду Rubus.

Таксономічна розбіжність: на підставі доступних джерел не можна беззастережно стверджувати, що всі випадки несправжньої борошнистої роси на полуниці спричиняє один і той самий сучасно визначений вид. У лабораторному висновку бажано наводити назву, встановлену за морфологічними та молекулярними ознаками, а не лише за рослиною-господарем.

Наскільки поширена ця хвороба

Несправжня борошниста роса не належить до основних і регулярно описуваних хвороб комерційної полуниці. У матеріалі Університету Кентуккі зазначено, що Peronospora potentillae може уражувати полуницю, але захворювання рідко створює проблеми на садових або виробничих насадженнях у цьому регіоні.

Надійної сучасної інформації про поширення, економічні втрати та підтверджені спалахи несправжньої борошнистої роси суниці садової в Україні у використаних джерелах не знайдено. Це не доводить відсутність патогена, але означає, що підозрілий випадок потрібно підтверджувати лабораторно.

Симптоми несправжньої борошнистої роси полуниці

Докладний стандартизований опис симптомів на сучасних сортах суниці садової у відкритих університетських джерелах відсутній. Орієнтовними ознаками можуть бути симптоми, характерні для несправжньої борошнистої роси, спричиненої Peronospora potentillae на споріднених рослинах родини розових.

Ознаки на верхньому боці листка

світло-зелені або жовтуваті ділянки;
плями неправильної або кутастої форми, іноді обмежені жилками;
поступове набуття плям мідного, бурого чи коричневого забарвлення;
відмирання тканини в центрі старих плям;
злиття окремих уражень за сильного розвитку хвороби.

Ознаки на нижньому боці листка

За вологої погоди навпроти плям може з’являтися ніжний білий, сіруватий або сіро-бурий наліт. Він складається зі спороносних структур патогена та найкраще помітний уранці, після тривалого зволоження листя або за високої відносної вологості.

Після висихання листків спороношення може стати малопомітним або зникнути. Тому відсутність нальоту під час денного огляду не виключає несправжню борошнисту росу.

Ураження молодого листя та пагонів

Для несправжніх борошнистих рос загалом описані деформація молодого листя, пригнічення росту, передчасне відмирання листкових пластинок і, за сильного ураження, опадання листя. Проте ступінь прояву цих симптомів саме на суниці садовій недостатньо задокументований.

Ознаки на плодах

У переліку APS Peronospora potentillae згадується не лише як збудник несправжньої борошнистої роси, а й серед можливих причин плямистості плодів полуниці. Однак надійного сучасного опису форми, кольору та розвитку таких плодових уражень у відкритих джерелах не знайдено.

Плями на ягодах не слід автоматично приписувати несправжній борошнистій росі. Значно частіше пошкодження плодів полуниці пов’язані із сірою гниллю, антракнозом, шкірястою гниллю, ризопусовою, мукоровою, альтернаріозною або іншими гнилями.

Умови розвитку хвороби

Ооміцети, що спричиняють несправжні борошнисті роси, найактивніше розвиваються за тривалого зволоження листя та високої вологості повітря. Спалахи частіше виникають у дощові періоди, у загущених насадженнях, під укриттями з недостатньою вентиляцією та за регулярного поливу дощуванням.

До чинників ризику належать:

часті дощі, роса або туман;
тривале збереження крапельної вологи на листі;
полив дощуванням увечері або вночі;
загущені посадки та слабка циркуляція повітря;
затінення, через яке листя повільно висихає;
наявність уражених рослинних решток;
використання посадкового матеріалу невідомого фітосанітарного стану.

Точні температурні межі, тривалість зволоження, інкубаційний період і швидкість циклу інфекції для збудника несправжньої борошнистої роси суниці садової у надійних спеціалізованих джерелах не встановлені. Показники, отримані для троянди, ожини або декоративних рослин, не можна без перевірки переносити на полуницю.

Як розвивається і поширюється інфекція

Для несправжніх борошнистих рос типовим є утворення спороносних структур переважно на нижньому боці листка. Спори можуть переноситися повітряними потоками, бризками води, під час контакту рослин і проведення робіт у вологому насадженні.

Після потрапляння на чутливу тканину патогену необхідна висока вологість або крапельна вода. За сприятливих умов відбувається зараження, у тканинах розвивається патоген, а на нижньому боці листка формується нове спороношення.

Для деяких видів Peronospora відоме збереження в інфікованих живих тканинах або у вигляді статевих спор у рослинних рештках. Проте спосіб перезимівлі та основне джерело первинної інфекції саме для несправжньої борошнистої роси культурної полуниці належно не описані.

Як відрізнити від схожих проблем

Хвороба або пошкодження	Характерні ознаки	Відмінність від несправжньої борошнистої роси
Звичайна борошниста роса	Білий порошистий наліт, часто на нижньому боці листків; краї листкових пластинок загортаються догори; можливі червонуваті плями	Наліт утворюється справжнім грибом і має порошистий вигляд. Для розвитку не потрібна тривала плівка води
Кутаста бактеріальна плямистість	Водянисті кутасті плями, обмежені жилками; при просвічуванні тканина може виглядати напівпрозорою	Немає типового розгалуженого спороношення ооміцета; у вологих умовах можливий бактеріальний ексудат
Біла плямистість	Округлі плями з пурпуровою облямівкою та світлим центром	Добре сформований білий або сірий центр плями, без характерного пухнастого нальоту знизу
Опік листя	Численні дрібні темно-пурпурові плями, які можуть зливатися	Зазвичай немає світлого кутастого ураження з білувато-сірим спороношенням на нижньому боці
Фітофторозні кореневі хвороби	В’янення, пригнічення росту, загнивання коронки або коренів	Головні пошкодження розташовані в коренях і коронці, а не у вигляді поверхневого спороношення на листі
Дефіцит елементів живлення	Хлороз, почервоніння або крайовий некроз, часто за певною схемою на старих чи молодих листках	Немає спороносного нальоту; симптоми часто повторюються симетрично на багатьох рослинах
Пошкодження кліщами	Дрібна світла крапчастість, бронзовість, ослаблення листків; інколи павутиння	Під збільшенням можна виявити кліщів, яйця або павутиння, але не спороносні структури ооміцета

Як підтвердити діагноз

Польового огляду недостатньо, оскільки плями несправжньої борошнистої роси можуть нагадувати бактеріальну плямистість, опік листя, дефіцит живлення або пошкодження засобами захисту рослин.

Для діагностики бажано:

відібрати листки з ранніми та добре розвиненими плямами;
зберегти матеріал прохолодним, але не заморожувати;
не класти мокрі листки в герметичний пакет на тривалий час, щоб уникнути вторинного загнивання;
передати зразки до лабораторії фітопатологічного профілю;
провести мікроскопічне дослідження спороносних структур;
за можливості підтвердити вид молекулярним методом.

Для ранкового огляду перевертайте підозрілі листки та використовуйте лупу. Ніжне спороношення несправжньої борошнистої роси легше побачити після прохолодної вологої ночі, ніж у суху сонячну погоду.

Що робити при підозрі на несправжню борошнисту росу

Позначити осередок. Не проводити роботи спочатку в підозрілій зоні, а потім у здоровій частині насадження.
Припинити вечірнє дощування. За можливості перейти на краплинний полив і подавати воду вранці.
Поліпшити провітрювання. Видалити зайві вуса, бур’яни та сильно відмерле листя, не травмуючи здорові рослини.
Видалити сильно уражені рослини. Рештки винести з насадження та утилізувати так, щоб вони не контактували зі здоровою полуницею.
Не розмножувати підозрілі кущі. Розетки з уражених маточних рослин можуть переносити приховану інфекцію.
Передати зразок у лабораторію. Це особливо важливо перед застосуванням препаратів, оскільки засоби проти справжньої борошнистої роси не обов’язково діють проти ооміцетів.
Перевірити сусідні рослини. Оглядати передусім нижній бік листків у вологих і затінених місцях.

Профілактика

використовувати здоровий сертифікований посадковий матеріал;
не брати розетки з рослин із невстановленими плямами на листі;
дотримуватися рекомендованої густоти посадки;
своєчасно контролювати бур’яни;
застосовувати краплинний полив замість регулярного дощування;
не поливати листя ввечері, коли воно довго залишатиметься мокрим;
провітрювати теплиці, тунелі та інші захисні споруди;
видаляти відмерле й сильно уражене листя;
очищати інструменти, тару та обладнання після роботи в підозрілому осередку;
регулярно оглядати маточні насадження та молоді посадки.

Чи можна застосовувати фунгіциди

Ооміцети біологічно відрізняються від справжніх грибів. Тому фунгіцид, зареєстрований проти звичайної борошнистої роси, сірої гнилі або плямистостей полуниці, не слід автоматично вважати ефективним проти несправжньої борошнистої роси.

У доступних університетських джерелах не знайдено сучасної випробуваної програми хімічного захисту суниці садової саме від підтвердженої несправжньої борошнистої роси. Профілактичне зменшення тривалості зволоження листя, вентиляція, санітарні заходи та використання здорового матеріалу залишаються основою контролю.

Юридична примітка: конкретні препарати, діючі речовини, норми витрати, строки очікування, кількість і кратність обробок потрібно перевіряти за чинною локальною реєстрацією, офіційною етикеткою препарату та рекомендацією кваліфікованого фахівця. Не застосовуйте на полуниці засоби, для яких така культура і відповідне призначення не передбачені чинною реєстрацією.

Висновок

Несправжня борошниста роса полуниці — офіційно згадана, але рідко описувана хвороба. Історичні джерела пов’язують її з Peronospora potentillae та назвою P. fragariae, проте сучасні таксономічні бази трактують ці назви неоднаково.

Підозру можуть викликати кутасті світло-зелені або бурі плями та ніжний білувато-сірий наліт на нижньому боці листків у вологу погоду. Однак цих ознак недостатньо для точного визначення збудника. Практичні дії мають включати лабораторну діагностику, зменшення вологості листя, вентиляцію, видалення сильно уражених рослин і відмову від розмноження підозрілих кущів.

Поширені запитання

Чи буває на полуниці несправжня борошниста роса?

Так, вона внесена APS до переліку хвороб суниці садової. Проте в сучасних дорадчих матеріалах хвороба згадується рідко й не належить до типових масових проблем комерційної полуниці.

Який збудник спричиняє несправжню борошнисту росу полуниці?

Старий перелік APS називає Peronospora potentillae і подає P. fragariae як синонім. Сучасна база EPPO, навпаки, відносить P. fragariae до синонімів P. sparsa. Через цю розбіжність вид збудника в конкретному зразку потрібно підтверджувати лабораторно.

Чим несправжня борошниста роса відрізняється від звичайної?

Звичайна борошниста роса спричиняється справжнім грибом і утворює характерний порошистий наліт. Несправжню борошнисту росу спричиняють ооміцети; її розвиток сильніше залежить від крапельної вологи, а ніжне спороношення зазвичай формується на нижньому боці листка навпроти плям.

Чи можна визначити хворобу за білим нальотом?

Ні. Подібний наліт може бути ознакою звичайної борошнистої роси, сапрофітних грибів або вторинного заселення відмерлої тканини. Потрібне дослідження спороносних структур, а для точного визначення виду — молекулярний аналіз.

Чи уражує несправжня борошниста роса ягоди?

APS згадує Peronospora potentillae серед можливих причин плямистості плодів полуниці. Проте надійного сучасного опису таких симптомів не знайдено, тому плями або гниль ягід потрібно перевіряти на інші, значно поширеніші захворювання.

Чи потрібно видаляти уражені рослини?

Сильно уражені або підозрілі рослини доцільно ізолювати й видалити, особливо з маточного насадження. Рослини з невстановленою хворобою не слід використовувати для отримання розеток.

Чи допомагає краплинний полив?

Так. Він зменшує змочування листя порівняно з дощуванням. Полив потрібно організувати так, щоб не перезволожувати кореневу зону і не створювати тривалої високої вологості всередині насадження.

Чи можна обробити полуницю препаратом від звичайної борошнистої роси?

Не обов’язково. Збудники цих хвороб належать до різних груп, тому спектр ефективності препаратів відрізняється. Засіб застосовують лише після уточнення діагнозу та перевірки його чинної реєстрації для полуниці й відповідного призначення.

Джерела

American Phytopathological Society. Diseases of Strawberry. https://www.apsnet.org/edcenter/resources/commonnames/Pages/Strawberry.aspx
EPPO Global Database. Peronospora potentillae. https://gd.eppo.int/taxon/PEROPO
EPPO Global Database. Peronospora sparsa. https://gd.eppo.int/taxon/PSPESR
University of Minnesota Extension. Potentilla: Downy mildew, Peronospora potentillae. https://apps.extension.umn.edu/garden/diagnose/plant/deciduous/potentilla/leavesshootscurled.html
University of Minnesota Extension. Leaf spot diseases of trees and shrubs: Downy mildews. https://extension.umn.edu/plant-diseases/leaf-spot-diseases-trees-and-shrubs
University of Kentucky. Kentucky Pest News: Can rust and downy mildew of mock-strawberry threaten domestic strawberries? https://www.uky.edu/Ag/kpn/pdf/kpn_810.pdf
AHDB Horticulture. Control of downy mildew diseases on hardy nursery stock and perennial herbaceous plants. https://projectblue.blob.core.windows.net/media/Default/Horticulture/Publications/Control%20of%20downy%20mildew%20diseases%20on%20hardy%20nursery%20stock%20and%20perennial%20herbaceous%20plants.pdf

Поділитися

Публікація корисна?