Пулавська

Пулавські свині, як місцева порода, охоплені Програмою охорони генетичних ресурсів. Офіційно визнана як порода в 1935 році як голубині свині. Селекційні роботи зі створення цієї породи почалися на початку 20 століття, вихідним матеріалом були гібриди примітивних місцевих свиней з Беркширською породою, які були вдосконалені з англійською великою білою породою. В результаті інтенсивної селекції отримано свиней корисного типу, проміжного між сально-м'ясним і м'ясним.

У 2009 році пулавська свиня була внесена до Переліку традиційних продуктів, який веде Міністерство сільського господарства та сільського розвитку.

Порода підпадає під дію Програми охорони генетичних ресурсів худоби

Характеристика:

хороші материнські якості
довголіття
природна стійкість до менш сприятливих умов середовища
стійкість до хвороб
ранньостигла свиня
живий темперамент, але лагідна вдача без ознак агресії по відношенню до інших тварин в групі

Свиня середнього розміру, широка і глибока, досить довга і низько посаджена.

Дорослий кнур досягає маси тіла 250-350 кг, а доросла свиноматка 200-280 кг.

Характеризується плямистим чорно-білим забарвленням з переважанням чорного кольору. Допускаються триколірні чорно-біло-руді і чорні з білими плямами в нижній частині морди, кінцівках і хвості.

Голова невелика і широка в передній частині, з трохи зламаним профілем.

Вуха стоячі, трохи нахилені вперед. Допускаються злегка звисаючі вуха.

Шия досить коротка без яскраво вираженого підкосу.

Грудна клітка широка і глибока, з сильно вигнутими ребрами (бочкоподібна), спина широка, середньої довжини, міцна, з дугоподібною лінією, круп досить довгий, широкий і міцний, добре з'єднаний з попереком, трохи похилий. , хвіст високо посаджений, окорок - широкий, опуклий до спини.

Має не менше 12 правильно розвинених сосків.

Має середню довжину, сильні і широкі ноги.

Джерела: