Соррисо

Соррисо — сорт яблуні домашньої (Malus domestica Borkh.) пізнього строку достигання. Сорт формує великі або дуже великі плоди циліндрично-звуженої форми з жовтим основним забарвленням і світлим оранжево-червоним суцільним рум’янцем. За офіційним описом, дерево має помірну силу росту, розлогу крону та плодоносить на коротких і довгих пагонах.

Опис дерева

Дерево яблуні Соррисо має помірну силу росту. Тип дерева — розгалужений, габітус — розлогий. Така крона потребує регулярного формування, щоб підтримувати добру освітленість і не допускати загущення.

Плодоношення у сорту відбувається на коротких і довгих пагонах. Це означає, що під час обрізування потрібно зберігати як короткі плодові утворення, так і частину довших приростів, які також можуть брати участь у формуванні врожаю.

Однорічні пагони середні за товщиною, з короткими міжвузлями. З підсонячного боку вони мають темно-коричневе забарвлення. Опушення на периферичній половині пагона помірне, кількість сочевичок незначна.

Листя та цвітіння

Листкова пластинка у сорту Соррисо спрямована догори відносно пагона. Вона довга, вузька, зі великим співвідношенням довжини до ширини. Зелене забарвлення листка помірної інтенсивності.

Край листкової пластинки у верхній половині належить до пилчастого типу. Опушення на нижньому боці відсутнє або слабке. Черешок листка довгий, з малою відстанню антоціанового забарвлення від основи.

У стадії пуп’янка квітка має переважно світло-рожеве забарвлення. Квітки середні за діаметром, пелюстки розташовані проміжно. Положення приймочок стосовно пиляків — вище.

Час початку цвітіння у сорту Соррисо — середній.

Характеристика плодів

Плоди яблуні Соррисо мають розмір від великого до дуже великого. За висотою вони високі, діаметром великі, зі великим співвідношенням висоти до діаметра. Загальна форма плоду — циліндрично-звужена.

Ребристість плодів сильна. Огрубіння й нерівності на кінці чашечки помірні. Чашечка мала, чашолисток середньої довжини.

Основне забарвлення плодів — жовте. Відносна площа покривного забарвлення середня. Покривне забарвлення має оранжево-червоний відтінок, його інтенсивність світла. За характером це тільки суцільний рум’янець, без виражених смуг.

Восковий наліт на шкірці помірний, маслянистість шкірки відсутня або незначна. Заіржавлення навколо плодоніжки, на щічках і навколо чашечки середнє. Кількість сочевичок мала, за розміром вони середні.

Плодоніжка довга, середня за товщиною. Лійка плодоніжки середня за глибиною і шириною. Причашечкове заглиблення також середнє за глибиною і шириною.

М’якоть плодів має середню твердість і жовтувате забарвлення. Насіннєві комірки у поперечному розрізі напіввідкриті.

Урожайність і якість плодів

За інформацією заявника, урожайність сорту Соррисо становить 600 ц/га, або приблизно 60 т/га. Середній урожай з дерева — 16,8 кг. Середня маса плоду — 220 г, максимальна — 460 г.

У плодах міститься 15,6 % сухої речовини, 14,7 % загального цукру, 13,7 мг/% вітаміну C, 0,80 % пектинових речовин. Загальна кислотність становить 0,52 %.

Транспортабельність плодів оцінена у 9 балів, дегустаційна оцінка — 8,6 бала. Це свідчить про високі товарні та смакові якості сорту.

Достигання та використання

Час збирання врожаю у сорту Соррисо — пізній. Споживча стиглість також настає пізно, тому сорт можна розглядати як пізній сорт яблуні з добрим потенціалом для зберігання та реалізації.

Завдяки великим плодам, високій дегустаційній оцінці та добрій транспортабельності Соррисо підходить для свіжого споживання, перевезення та продажу. Плоди мають привабливий вигляд завдяки жовтому основному забарвленню й оранжево-червоному рум’янцю.

Стійкість сорту

Зимостійкість і посухостійкість сорту Соррисо оцінені у 7 балів. Стійкість до борошнистої роси та парші також становить 7 балів, а стійкість до пошкодження попелицями — 9 балів.

Таке поєднання ознак робить сорт придатним для вирощування в умовах, де важливі стійкість до основних хвороб, витривалість до посухи та добра якість плодів.

Особливості вирощування

Для яблуні Соррисо бажано обирати добре освітлені ділянки з родючим, дренованим ґрунтом. Розлога крона потребує регулярного формування, щоб плоди добре освітлювалися і набували якісного забарвлення.

Оскільки сорт плодоносить на коротких і довгих пагонах, обрізування має бути збалансованим. Надмірне видалення плодових утворень або сильне вкорочення приростів може знизити потенціал урожаю.

Географічна рекомендація використання сорту — Степ.

Переваги сорту Соррисо

До основних переваг сорту належать великі або дуже великі плоди, висока врожайність, пізні строки достигання, добра транспортабельність, висока дегустаційна оцінка, стійкість до парші та борошнистої роси, а також висока стійкість до пошкодження попелицями.

Соррисо — пізній сорт яблуні з помірнорослим деревом, великими привабливими плодами та високими товарними якостями. Він може бути цікавим для виробників і садівників, яким потрібен урожайний сорт із добрим смаком, транспортабельністю та стійкістю до основних хвороб яблуні.