Вірменський Мардер (також відомий як Радянський Мардер) - порода кроликів виведена у 1931-1940 рр. у Вірменії в результаті відтворювального схрещування в два етапи. Першим етапом було схрещування Російського Горностаєвого з Радянською Шиншилою. Потім схрещувались помісі першого покоління з місцевими безпородними кроликами, а також з Російськими Горностаєвими та Шиншилами. В результаті вийшли світло-коричневі кролики, за кольором хутра схожі на куницю (Мардер - куниця), що і визначило назву породи.
Масть: коричнева, декількох відтінків: світло-коричневий і темно-коричневий. Голова, вуха, лапи і хвіст темніше тулуба. Масть новонароджених кроленят мишаста і темно-мишаста, через 1,5-2 місяці вона буріє, а в 4-5 місяців набуває звичайного забарвлення, характерне для дорослих кролів.
Розмір: кролики невеликі, середнього розміру з міцною і щільною конституцією. Будова міцна, гармонійна з пропорційною комплекцією.
Тулуб: щільний, недовгий 48-50 см.
Голова: невелика та округла.
Вуха: невеликі і невисокі.
Груди: глибокі та широкі без підгрудка з обхватом грудей за лопатками 34-35 см.
Спина: коротка, пряма або злегка аркоподібна.
Круп: трохи опущений.
Кістяк: міцний.
Кінцівки: прямі, міцні, правильно поставлені.
Шкіра: щільно прилягає до тіла.
Хутро: еластичне, пружне, м'яке, густе та блискуче.
Вага: дорослий Мардер в середньому має вагу - 3,8-4,3 кг, хоча зустрічаються особини які можуть досягати - 6-6,4 кг.
Кролиці багатоплідні, приносять 7-8 кроленят, інколи до 11-12 кроленят.
Поширення: Радянський Мардер поширений в Закавказзі, в більшій мірі у Вірменії. Так як порода любить тепло, то переважно розводять у південних країнах та на півдні деяких країн з холодним кліматом.
Плюси: пристосовані до клімату і кормів південних районів. Стійкі до захворювань. Передають цінні якості потомству.
Мінуси: недоліком породи є змішаність забарвлення шкурки. Присутність білого чи іншого, більш темного хутра, знижує якість шкурок.
Дата публікації: 21 жов 2019
Оновлено: 12 чер 2023
Логін приєднатися до обговорення