Плямистокрила дрозофіла

Плямистокрила дрозофіла полуниці (Drosophila suzukii) — дрібна плодова, або оцтова, мушка, личинки якої розвиваються всередині ягід. На відміну від більшості інших дрозофіл, що переважно заселяють перезрілі, пошкоджені або гнилі плоди, самка плямистокрилої дрозофіли здатна прорізати шкірку цілої ягоди й відкласти яйця безпосередньо у м’якоть.

Полуниця стає вразливою переважно тоді, коли ягоди починають забарвлюватися і накопичувати цукри. Личинки живляться приховано, тому під час збирання плід може виглядати майже здоровим, але згодом розм’якнути, потекти або вкритися вторинною гниллю.

Що таке плямистокрила дрозофіла

Плямистокрила дрозофіла належить до родини дрозофілових (Drosophilidae). Це інвазійний вид східноазійського походження, який поширився в Європі, Північній і Південній Америці та інших регіонах. Полуницю садову (Fragaria × ananassa) EPPO відносить до основних рослин-господарів шкідника.

Ознака Плямистокрила дрозофіла Більшість звичайних плодових мушок
Стан плодів, придатних для відкладання яєць Може заселяти цілі ягоди, які достигають Переважно заселяють пошкоджені, перезрілі, гнилі або ферментовані плоди
Яйцеклад самки Великий, твердий і зазубрений Не пристосований до прорізання шкірки цілої ягоди
Крила самця У зрілих самців зазвичай є темна пляма біля кінця кожного крила Характерних парних плям зазвичай немає
Основне значення Безпосередній шкідник урожаю, що достигає Частіше ознака вже пошкоджених або гниючих плодів

В актуальній базі EPPO вид позначений як присутній в Україні, однак без докладних відомостей про поширення. Тому ризик для конкретного господарства потрібно оцінювати за місцевим моніторингом, а не лише за загальною картою поширення.

Як виглядає плямистокрила дрозофіла

Доросла мушка

Дорослі мушки мають довжину приблизно 2–3 мм, червоні очі, світло-коричневі або жовтувато-коричневі груди та темні поперечні смуги на черевці.

  • У зрілого самця біля переднього краю кінцевої частини кожного крила зазвичай є темна пляма.
  • На передніх лапках самця розташовані темні гребінці зі щетинок, які використовують під час точного визначення виду.
  • У самки плям на крилах немає.
  • Самка має великий зазубрений яйцеклад, пристосований до прорізання шкірки ягід.

Відсутність плям на крилах не виключає плямистокрилу дрозофілу: самки не мають таких плям, а в молодих самців вони ще можуть бути непомітними. Надійне визначення самок потребує збільшення та досвіду.

Яйця

Яйця молочно-білі, дуже дрібні й розташовані під шкіркою плода. Назовні можуть виступати тонкі дихальні нитки, але без збільшення їх важко побачити.

Личинки

Личинки білі або кремові, безногі, червоподібні, без чітко помітної голови. Вони живляться всередині ягоди й проходять три личинкові віки.

За матеріалами різних дорадчих джерел, розмір повністю розвиненої личинки наводиться приблизно від 3,5 до 5,5 мм. Така різниця може залежати від способу вимірювання та стадії розвитку.

Лялечки

Лялечки видовжені, спочатку світлі, а згодом червонувато-коричневі. З одного кінця помітні два короткі вирости. Заляльковування може відбуватися всередині плода, на його поверхні або поза ягодою, зокрема у верхньому шарі ґрунту.

Ознаки пошкодження полуниці

Відразу після відкладання яйця ягода може не мати очевидних симптомів. Місце проколу дуже дрібне, тому його легко не помітити під час збирання.

У міру розвитку личинок з’являються такі ознаки:

  • дрібний прокол або слабке вдавлення на поверхні ягоди;
  • локальне розм’якшення м’якоті;
  • потемніння або запала ділянка навколо місця відкладання яйця;
  • зморщування та поступове руйнування ягоди;
  • виділення соку навіть за слабкого натискання;
  • білі личинки всередині м’якоті;
  • кислий або ферментований запах;
  • вторинне ураження бактеріями, дріжджами та грибами;
  • витікання й руйнування плодів після збирання.

Личинкове живлення може залишатися непомітним до післязбирального періоду. Ягода, яка під час збирання виглядала нормальною, за кімнатної температури іноді швидко стає м’якою, а личинки можуть виходити з неї назовні.

Основна шкода полягає не лише у втраті окремих ягід. Пошкодження шкірки відкриває шлях мікроорганізмам, прискорює гниття та скорочує строк зберігання всієї партії.

Життєвий цикл

  1. Дорослі мухи перезимовують у захищених місцях. Зимова форма зазвичай темніша, більша й краще переносить холод.
  2. Навесні дорослі стають активними та живляться на доступних рослинах-господарях.
  3. Коли ягоди починають забарвлюватися, самка зазубреним яйцекладом прорізає шкірку й відкладає яйця у м’якоть.
  4. За сприятливих умов яйця можуть відроджуватися через 1–3 дні.
  5. Личинки живляться м’якоттю та проходять три віки.
  6. Заляльковування відбувається всередині або зовні плода.
  7. Після виходу дорослі мушки спаровуються і створюють наступне покоління.

Швидкість розвитку залежить від температури та вологості. За сприятливих умов повний цикл може завершуватися приблизно за один-два тижні, тому чисельність шкідника здатна швидко зростати впродовж періоду достигання ягід.

EPPO наводить широкий діапазон кількості поколінь залежно від клімату. Регіональні оцінки становлять від кількох до понад десяти поколінь за рік. Отже, конкретну кількість поколінь для України без локальних спостережень визначати некоректно.

Коли полуниця найбільш уразлива

Зелені тверді ягоди зазвичай менш привабливі. Ризик різко зростає з початком забарвлення та розм’якшення плодів.

Найнебезпечніші умови:

  • наявність стиглих і перестиглих ягід на рослинах;
  • рідкі або несвоєчасні збори врожаю;
  • залишення пошкоджених і вибракуваних плодів у полі;
  • затінена, прохолодна та волога нижня частина рослин;
  • загущена крона й погана циркуляція повітря;
  • дощування, яке тривалий час підтримує високу вологість;
  • вирощування ремонтантних і нейтральноденних сортів із пізнім плодоношенням;
  • наявність поруч малини, ожини, лохини, вишні, черешні та дикорослих плодових рослин;
  • пошкодження ягід дощем, птахами, слимаками, іншими комахами або під час збирання.

За даними Oregon State University, особливо сприятливими для швидкого розвитку в досліджених умовах були температури приблизно 22–28 °C і висока відносна вологість. Це не універсальний прогноз для кожного поля, але пояснює, чому затінені вологі місця часто мають вищий ризик.

Як відрізнити від інших проблем

Проблема Характерні ознаки Як перевірити
Плямистокрила дрозофіла Спочатку майже непомітний прокол, потім м’яка запала ділянка, витікання соку й білі личинки всередині Перевірити стиглі ягоди флотаційним тестом і оглянути пастки
Звичайні плодові мушки Частіше накопичуються біля уже пошкоджених, гниючих або ферментованих ягід Для точного визначення виростити дорослих мух або передати зразок фахівцю
Сіра гниль М’яка бура гниль, за вологої погоди — характерний сірий спороносний наліт Оглянути ягоди на наявність нальоту та типових осередків гнилі
Ризопусова або мукорова гниль Швидке розм’якшення, витікання соку, пухнастий грибний наліт Шукати міцелій і спороносні структури; за потреби провести лабораторну діагностику
Пошкодження слимаками Великі нерівні виїдені ділянки, отвори та сліди слизу Оглянути ягоди ввечері або після дощу
Сонячний опік або перегрівання Знебарвлена, суха чи згодом м’яка ділянка переважно на освітленому боці плода Врахувати розташування пошкодження і погодні умови

Білу личинку, знайдену в ягоді, не завжди можна надійно визначити як Drosophila suzukii лише за зовнішнім виглядом. EPPO зазначає, що для незрілих стадій немає простих повністю надійних морфологічних ознак. Для остаточного підтвердження личинок вирощують до дорослих мух або застосовують лабораторні методи.

Моніторинг дорослих мух

Коли починати

Пастки встановлюють до початку забарвлення ягід. Спостереження продовжують упродовж усього достигання та до завершення збирання врожаю.

Де встановлювати пастки

  • у затіненій і прохолоднішій частині рослинного покриву;
  • приблизно на рівні плодів;
  • біля країв насадження та можливих рослин-господарів;
  • у місцях, де раніше виявляли пошкоджені ягоди;
  • без прямого потрапляння поливної води.

Для принад використовують комерційні приманки або ферментаційні суміші на основі оцту, вина, цукру чи дріжджів. Пастки перевіряють не рідше одного разу на тиждень, а на початку достигання — за можливості частіше.

Пастка є інструментом раннього попередження, але кількість мух у ній не завжди прямо відповідає кількості заражених ягід. Наявність личинок потрібно перевіряти окремо у зразках плодів.

Як перевірити ягоди на личинок

Сольовий флотаційний тест

  1. Відберіть зразок зовні цілих стиглих ягід із різних частин насадження.
  2. Покладіть ягоди в прозорий пакет або неглибоку ємність.
  3. Злегка розімніть плоди, не перетворюючи їх на однорідну масу.
  4. Залийте ягоди сольовим розчином так, щоб рідина повністю їх покривала.
  5. Зачекайте щонайменше 10–15 хвилин. Для ретельнішої перевірки деякі протоколи передбачають до 30 хвилин.
  6. Огляньте поверхню рідини на темному або добре освітленому фоні.
  7. Порахуйте білих рухливих личинок і запишіть кількість перевірених ягід.

Універсальної єдиної рецептури розчину немає. Наприклад, Michigan State University у різних протоколах наводить приблизно 1–2 чайні ложки солі на склянку води або одну склянку солі на приблизно 3,8 л води. Важливо використовувати однакову методику для послідовного порівняння результатів.

Для професійного моніторингу бажано регулярно перевіряти однакову кількість ягід із кожної ділянки, окремо записуючи дату, сорт, фазу достигання та кількість личинок.

Що робити при виявленні шкідника

Часте і повне збирання

  • Збирайте ягоди відразу після досягнення потрібної стиглості.
  • Не подовжуйте без потреби інтервали між зборами.
  • Одночасно видаляйте перестиглі, м’які та пошкоджені плоди.
  • Не залишайте вибракувану полуницю в міжряддях або під рослинами.
  • Після завершення основного збору не залишайте достигати непотрібні ягоди.

Знищення пошкоджених плодів

Зібрані непридатні ягоди потрібно помістити у щільно закриті пакети або контейнери. Невеликі об’єми можна витримати в герметичному прозорому пакеті під прямим сонцем або заморозити перед утилізацією.

University of Minnesota Extension і Michigan State University не рекомендують звичайне компостування заражених ягід, оскільки воно не гарантує загибелі шкідника.

Щодо закопування джерела розходяться: UC IPM згадує глибоке закопування як один із варіантів, але University of Minnesota повідомляє про виживання дрозофіли під шаром ґрунту завтовшки до 18 дюймів, тобто приблизно 46 см. Тому надійнішим практичним рішенням є герметичне пакування, заморожування або інший офіційно дозволений спосіб утилізації.

Регулювання вологості та рослинного покриву

  • Використовуйте краплинне зрошення замість регулярного дощування, якщо це можливо.
  • Поливайте так, щоб поверхня рослин і ягід не залишалася вологою надовго.
  • Не допускайте надмірного загущення насадження.
  • Підтримуйте циркуляцію повітря навколо рослин.
  • Контролюйте бур’яни, які створюють затінений і вологий мікроклімат.

Захисні сітки

Дрібнокомірчаста сітка може обмежити доступ дорослих мух до ягід. Michigan State University наводить сітку з коміркою близько 1 мм як варіант для невеликих насаджень.

Укриття має бути встановлене до заселення ділянки, повністю закрите по краях і не повинно утримувати мух усередині. Якщо сітку встановлюють до завершення цвітіння, потрібно забезпечити запилення. Відкривання укриття під час кожного збору також створює можливість проникнення шкідника.

Швидке охолодження врожаю

Зібрану полуницю потрібно якомога швидше перенести в холод. Охолодження сповільнює або припиняє розвиток яєць і личинок та допомагає зберегти якість плодів.

У матеріалах Michigan State University зазначено, що охолодження приблизно до 35 °F, тобто близько 1,7 °C, зупиняє розвиток, а витримування за такої температури протягом трьох діб у досліджених умовах знищувало личинок. Проте охолодження не відновлює вже пошкоджену тканину й не робить сильно зіпсовані ягоди товарними.

Для домашнього споживання непошкоджену на вигляд полуницю після збирання варто одразу поставити в холодильник. Не залишайте підозрілу партію на кілька днів за кімнатної температури.

Біологічний контроль

Личинок і лялечок плямистокрилої дрозофіли можуть уражувати паразитичні перетинчастокрилі комахи, а дорослих і незрілі стадії знищують різні хижаки. Досліджуються та застосовуються в окремих регіонах паразитоїди з родів Ganaspis, Leptopilina, Trichopria та інших.

Однак природні вороги не забезпечують гарантованого захисту стиглої полуниці без санітарних заходів, частого збирання та моніторингу. Доступність і законність випуску конкретних організмів потрібно перевіряти окремо для країни та регіону.

Хімічний захист

Інсектициди спрямовують переважно проти дорослих мух до того, як вони відкладуть яйця. Яйця та личинки всередині ягоди захищені від більшості контактних обробок, тому обприскування не здатне надійно очистити вже заселені плоди.

За тривалого достигання може знадобитися повторний захист, але постійне використання однієї діючої речовини збільшує ризик резистентності. Засоби потрібно чергувати за механізмами дії та поєднувати із санітарними й агротехнічними заходами.

Конкретні препарати, норми, інтервали між обробками, строки очікування до збирання, допустиму кількість застосувань і обмеження щодо запилювачів потрібно перевіряти за чинною локальною реєстрацією, офіційною етикеткою препарату та рекомендацією фахівця. Не використовуйте засіб на полуниці, якщо ця культура та відповідне призначення не зазначені в реєстрації й на етикетці.

Чи небезпечні личинки для людини

University of Minnesota Extension зазначає, що від споживання плямистокрилої дрозофіли не відомий окремий ризик для здоров’я людини. Основна проблема — якість продукції, психологічна неприйнятність, скорочення строку зберігання та вторинне псування ягід.

Сильно розм’якшені, плісняві, кислі, ферментовані або гнилі плоди вживати не потрібно. Такі ягоди бракують через загальне мікробіологічне псування, незалежно від того, чи знайдені в них личинки.

Профілактика

  • встановлювати пастки до початку забарвлення ягід;
  • поєднувати контроль дорослих мух із регулярною перевіркою плодів;
  • збирати врожай часто й повністю;
  • не залишати перестиглі та вибракувані ягоди в насадженні;
  • одразу герметично збирати пошкоджені плоди;
  • швидко охолоджувати товарну продукцію;
  • зменшувати затінення та надлишкову вологість у насадженні;
  • за можливості використовувати краплинне зрошення;
  • для невеликих площ розглядати дрібнокомірчасті захисні сітки;
  • перевіряти сусідні культури, які достигають раніше або одночасно з полуницею;
  • чергувати дозволені інсектициди за механізмами дії, якщо обробки справді необхідні.

Висновок

Плямистокрила дрозофіла — небезпечний прихований шкідник полуниці, оскільки відкладає яйця в цілі ягоди, що достигають. Плоди можуть не мати помітних симптомів під час збирання, але швидко розм’якшуватися та руйнуватися під час зберігання.

Найефективніша система захисту поєднує ранній моніторинг, перевірку ягід на личинок, часте збирання, ретельне видалення вибракуваних плодів, регулювання вологості та швидке охолодження врожаю. Захист, спрямований лише на дорослих мух, без санітарних заходів не може надійно зупинити розвиток популяції.

Поширені питання

Чим плямистокрила дрозофіла відрізняється від звичайної плодової мушки?

Самка плямистокрилої дрозофіли має зазубрений яйцеклад і може відкладати яйця у цілі ягоди, які достигають. Більшість звичайних плодових мушок розмножується переважно у пошкоджених, перестиглих або гниючих плодах.

Чи всі плямистокрилі дрозофіли мають плями на крилах?

Ні. Темні плями мають зрілі самці. У самок їх немає, а в щойно сформованих самців плями можуть бути ще недостатньо розвинені.

Коли полуниця стає вразливою до шкідника?

Найвищий ризик починається з появою забарвлення ягід і зростає в міру їх достигання та розм’якшення. Перестиглі й пошкоджені плоди особливо привабливі для мух.

Як перевірити полуницю на личинок?

Ягоди злегка розминають, заливають сольовим або іншим рекомендованим флотаційним розчином і оглядають через 10–15 хвилин. Білі личинки виходять із м’якоті та стають помітними у рідині.

Чи підтверджує знайдена личинка саме Drosophila suzukii?

Не завжди. Личинок різних плодових мух важко розрізнити. Для точного визначення їх вирощують до дорослої стадії або передають зразки в діагностичну лабораторію.

Чи можна компостувати заражені ягоди?

Звичайне компостування не гарантує загибелі яєць, личинок і лялечок. Плоди краще герметично запакувати, заморозити, прогріти в закритому прозорому пакеті на сонці або утилізувати іншим дозволеним способом.

Чи знищує холодильник личинок у полуниці?

Швидке охолодження істотно сповільнює або зупиняє їхній розвиток. У дослідженнях, наведених Michigan State University, приблизно три доби за температури близько 1,7 °C знищували личинок, але холод не відновлює вже пошкоджену ягоду.

Чи допомагають пастки визначити зараженість плодів?

Пастки показують присутність і сезонну активність дорослих мух, але кількість спійманих особин не завжди прямо відповідає зараженості ягід. Тому необхідно окремо перевіряти зразки плодів.

Чи можна повністю захистити полуницю сіткою?

Дрібнокомірчаста сітка може суттєво зменшити заселення, якщо встановлена до появи мух і герметично закрита. Проте відкривання під час збирання, щілини або наявність шкідника всередині знижують ефективність укриття.

Чи безпечно їсти ягоду, в якій була личинка?

Окремого підтвердженого ризику для здоров’я від самої плямистокрилої дрозофіли не встановлено. Проте м’які, плісняві, ферментовані або гнилі ягоди не слід вживати через загальне мікробіологічне псування.

Джерела

  1. EPPO Global Database. Drosophila suzukii datasheet. https://gd.eppo.int/taxon/DROSSU/datasheet
  2. EPPO Global Database. Drosophila suzukii world distribution. https://gd.eppo.int/taxon/DROSSU/distribution
  3. EPPO Global Database. Host plants of Drosophila suzukii. https://gd.eppo.int/taxon/DROSSU/hosts
  4. EPPO. Diagnostic protocol PM 7/115 for Drosophila suzukii. https://gd.eppo.int/download/standard/239/pm7-115-1-en.pdf
  5. UC Statewide IPM Program. Spotted-Wing Drosophila: Strawberry. https://ipm.ucanr.edu/agriculture/strawberry/spotted-wing-drosophila/
  6. University of Minnesota Extension. Spotted wing drosophila. https://extension.umn.edu/yard-and-garden-insects/spotted-wing-drosophila
  7. Oregon State University Extension. Monitoring techniques for spotted-wing drosophila. https://extension.oregonstate.edu/catalog/em-9267-monitoring-techniques-spotted-wing-drosophila
  8. Oregon State University Extension. Cultural control strategies to manage spotted-wing drosophila. https://extension.oregonstate.edu/catalog/em-9262-cultural-control-strategies-manage-spotted-wing-drosophila
  9. Oregon State University Extension. Biocontrol of spotted-wing drosophila. https://extension.oregonstate.edu/catalog/pub/em-9269-biocontrol-spotted-wing-drosophila
  10. Michigan State University Extension. Spotted wing Drosophila biology and identification. https://www.canr.msu.edu/resources/spotted-wing-drosophila-biology-and-identification
  11. Michigan State University Extension. Sampling harvested berries to detect spotted wing Drosophila larvae infestations. https://www.canr.msu.edu/news/spotted_wing_drosophila_fruit_infestation_in_harvested_berries
  12. Michigan State University Extension. Integrated strategies for management of spotted wing drosophila in organic small fruit production. https://www.canr.msu.edu/resources/integrated_strategies_for_management_of_spotted_wing_drosophila_in_organic
  13. Penn State Extension. Fruit IPM — Spotted Wing Drosophila Fruit Monitoring. https://extension.psu.edu/fruit-ipm-spotted-wing-drosophila-fruit-monitoring

Поділитися

Публікація корисна?

Коментарі

0 Comments

Логін приєднатися до обговорення

Публікації в категорії

Оголошення

Цікавинки на додачу