Дротяники

Дротяники полуниці — це ґрунтові личинки жуків-коваликів із родини Elateridae. Вони мають видовжене тверде тіло жовтого, бурштинового або коричневого кольору, через що нагадують шматочки дроту. Личинки живляться насінням, коренями, підземними пагонами та іншими частинами рослин.

На полуниці дротяники можуть пошкоджувати молоді корені, проникати у тканини коронки та спричиняти пригнічення або загибель недавно висаджених рослин. Окремі види також здатні пошкоджувати ягоди, що лежать на ґрунті, хоча таке живлення трапляється рідше, ніж пошкодження коренів.

Що таке дротяники

Назва «дротяник» об’єднує личинок багатьох видів жуків-коваликів. У Європі серед важливих сільськогосподарських шкідників часто згадують види роду Agriotes, зокрема:

• Agriotes lineatus;
• Agriotes obscurus;
• Agriotes sputator;
• інші регіональні види родини Elateridae.

Визначення личинок до виду складне. На одній ділянці можуть одночасно перебувати кілька видів із різною тривалістю розвитку, харчовими уподобаннями та чутливістю до заходів контролю.

Стадія	Де перебуває	Значення для полуниці
Дорослий жук-ковалик	На поверхні ґрунту, рослинах, під рослинними рештками	Зазвичай безпосередньо не пошкоджує полуницю або завдає незначної шкоди
Яйце	У вологому ґрунті, часто на ділянках із трав’янистою рослинністю	Із яйця виходить ґрунтова личинка
Личинка — дротяник	У ґрунті на різній глибині	Пошкоджує корені, коронку та інші підземні тканини; іноді плоди
Лялечка	У ґрунтовій камері	Не живиться

Як виглядають дротяники

Личинка

Типовий дротяник має такі ознаки:

• видовжене вузьке тіло;
• твердий блискучий покрив;
• жовте, жовто-коричневе, бурштинове або темно-коричневе забарвлення;
• чітко сегментоване тіло;
• добре помітну тверду голову;
• три пари коротких ніг біля голови;
• довжину від кількох міліметрів у молодих личинок до приблизно 2–4 см у великих видів.

Форма й будова останнього сегмента черевця є важливою ознакою для визначення виду, але для цього потрібні збільшення та спеціальні ключі.

Дорослий жук

Жуки-ковалики зазвичай мають видовжене вузьке тіло коричневого, сірого або чорного кольору. Якщо жука покласти на спину, він різко згинає з’єднання між частинами грудей, підстрибує та видає характерне клацання. Цей механізм допомагає перевернутися й уникнути хижаків.

Яйця і лялечки

Яйця дрібні, світлі, округлі або овальні й розташовані у ґрунті. Лялечка м’яка, біла або кремова, з помітними зачатками ніг, вусиків і крил. Обидві стадії рідко знаходять під час звичайного огляду поля.

Ознаки пошкодження полуниці

Пошкодження коренів

Дротяники обгризають молоді корені, створюють ранки на більших коренях або проникають у тканини. У результаті рослина гірше поглинає воду та поживні речовини.

Надземні симптоми можуть включати:

• повільне приживлення саджанців;
• відставання в рості;
• дрібне або бліде листя;
• в’янення за теплої погоди;
• почервоніння старших листків унаслідок загального стресу;
• зменшення кількості квітконосів;
• низьку врожайність;
• випадання окремих молодих рослин.

Пошкодження коронки

Личинки можуть прогризати ходи в нижній частині коронки або біля переходу коронки в корені. Сильно пошкоджена рослина в’яне, легко відривається від кореневої системи або повністю гине.

Пошкодження ягід

Oregon State University зазначає, що дротяники можуть пошкоджувати плоди полуниці, хоча це відбувається рідше, ніж ураження картоплі, насіння чи коренеплодів. Ризик вищий для ягід, які торкаються ґрунту.

На ягоді можуть з’являтися:

• невеликі округлі отвори;
• вузькі ходи в м’якоті;
• личинка всередині або безпосередньо під плодом;
• вторинне загнивання пошкодженої тканини.

Життєвий цикл

1. Навесні дорослі жуки виходять із ґрунту, спаровуються та шукають місця для відкладання яєць.
2. Самки відкладають яйця у ґрунт, часто на вологих ділянках із трав’янистою рослинністю.
3. Через кілька тижнів виходять молоді личинки.
4. Дротяники живуть у ґрунті протягом кількох років, поступово ростуть і линяють.
5. Доросла личинка формує ґрунтову камеру та заляльковується.
6. Із лялечки виходить жук-ковалик, який може залишатися у ґрунті до наступного сезону або вийти на поверхню.

Джерела наводять різну тривалість циклу — приблизно від одного до шести років залежно від виду та умов. Для багатьох економічно важливих видів личинкова стадія триває 2–5 років. Через це проблема може зберігатися на полі протягом кількох сезонів.

Вертикальні переміщення у ґрунті

Дротяники переміщуються вгору й вниз у ґрунтовому профілі залежно від:

• температури;
• вологості;
• наявності коренів і проростаючого насіння;
• сезону;
• типу ґрунту.

У прохолодний або сухий період значна частина популяції може перебувати глибше від кореневої зони. Коли температура й вологість стають сприятливими, личинки підіймаються ближче до поверхні.

Це пояснює, чому одноразове перекопування або один негативний результат пастки не гарантують відсутності дротяників.

Які ділянки мають підвищений ризик

Найбільшу увагу слід приділяти полям:

• після багаторічних трав;
• після пасовища, сіножаті або газону;
• із великою кількістю злакових бур’янів;
• з історією пошкодження картоплі, кукурудзи, буряку чи інших культур дротяниками;
• з тривалим трав’яним покривом перед закладанням полуниці;
• з погано дренованими або постійно вологими зонами;
• де нещодавно заорали велику кількість свіжої рослинної маси;
• де полуницю висаджують одразу після знищення дернини.

Ризик залежить від виду. Не всі дротяники однаково пов’язані з дерниною, високим вмістом органічної речовини або вологими ґрунтами. Тому історія конкретного поля важливіша за одну загальну ознаку.

Як відрізнити дротяника від схожих личинок

Організм	Характерні ознаки	Основне пошкодження
Дротяник	Видовжений, твердий, жовтий або коричневий; три пари коротких ніг	Корені, коронка, підземні пагони, іноді ягоди
Несправжній дротяник	Личинка жука-чорнотілки; подібна до дротяника, але зазвичай має довші ноги й вусики	Насіння, проростки та молоді рослини
Личинка хруща	Товста, біла, м’яка, C-подібна, з трьома парами ніг	Обгризає корені
Личинка борознистого скосаря	Біла, C-подібна, безнога, з коричневою головою	Корені та коронка
Гусениця совки	М’яке сіре або буре тіло, грудні та черевні ноги; згортається кільцем	Перегризає черешки, листки або коронку біля поверхні
Багатоніжка	Багато пар ніг уздовж тіла	Часто живиться рештками; окремі види можуть пошкоджувати ніжні тканини

Як відрізнити пошкодження від кореневих хвороб

Причина	Ознаки в кореневій зоні
Дротяники	Живі тверді личинки, обгризені корені, отвори або вузькі ходи в коронці
Фітофторозна гниль	Побуріння внутрішніх тканин коронки та коренів без обов’язкових ходів і личинок
Чорна коренева гниль	Почорніння й відмирання коренів, загальна деградація кореневої системи
Пітіозна коренева гниль	Відмирання дрібних коренів, водянисте або м’яке руйнування тканин за сприятливих умов
Нематоди	Гали, надмірне розгалуження, некротичні ураження або пригнічена коренева система залежно від виду
Перезволоження	Відмирання коренів у погано аерованому ґрунті без характерних личинок і ходів

Рани від живлення дротяників можуть додатково полегшувати проникнення ґрунтових патогенів. Тому в однієї рослини іноді одночасно виявляють і личинок, і кореневу гниль.

Моніторинг перед висаджуванням полуниці

Основні рішення потрібно приймати до закладання плантації. Після висаджування багаторічної культури дістатися до личинок значно складніше.

Зернова принадна пастка

1. Змішайте непротруєне насіння кукурудзи та пшениці.
2. Замочіть його у воді приблизно на добу.
3. Закопайте невелику порцію на глибину приблизно 10–15 см.
4. Злегка ущільніть ґрунт і сформуйте зверху невеликий горбик, щоб не накопичувалася вода.
5. Накрийте місце темною або прозорою плівкою для прогрівання ґрунту.
6. Позначте пастку кілочком.
7. Через 7–14 днів викопайте насіння разом із прилеглим ґрунтом.
8. Порахуйте знайдених дротяників.

Проростаюче насіння виділяє вуглекислий газ, який приваблює личинок. Пастки краще працюють, коли ґрунт достатньо теплий і вологий, а поруч немає великої кількості інших проростаючих рослин або свіжих решток, що також виділяють вуглекислий газ.

Скільки пасток потрібно

Для великого поля встановлюють кілька пасток у різних зонах, окремо перевіряючи:

• ділянки після трав’яного покриву;
• вологі пониження;
• краї поля;
• зони попереднього пошкодження;
• ділянки з різною текстурою ґрунту.

University of Minnesota для польових культур наводить приклад десяти пасток на поле. Oregon State University рекомендує щонайменше чотири пастки навіть для полів площею менш як 30 акрів. Для полуниці кількість потрібно адаптувати до площі й неоднорідності ділянки.

Морквяна пастка для невеликої грядки

UC IPM рекомендує для садових ділянок закопувати шматки або майже сформовані коренеплоди моркви та регулярно їх перевіряти. Моркву виймають кожні кілька днів, збирають личинок і замінюють принадний матеріал.

Чи існує поріг для полуниці

Надійного універсального порога чисельності дротяників для полуниці у використаних джерелах не знайдено. Показник «понад один дротяник на пастку», який University of Minnesota використовує для оцінювання високого ризику в сої, не можна автоматично переносити на полуницю.

Оцінювати потрібно сукупність чинників:

• кількість личинок у пастках;
• вид або принаймні групу дротяника;
• історію поля;
• тривалість попереднього трав’яного покриву;
• наявність пошкодження в попередніх культурах;
• вартість закладання плантації;
• заплановану тривалість вирощування полуниці.

Що робити до закладання плантації

Вибір ділянки

За високого ризику найнадійнішим рішенням може бути перенесення нової плантації на інше поле. Це особливо важливо для дорогого посадкового матеріалу та багаторічного використання насадження.

Контроль злакових бур’янів

Злакові бур’яни й дернина можуть підтримувати розмноження окремих видів коваликів. Їх потрібно контролювати завчасно, а не безпосередньо перед висаджуванням полуниці.

Проміжний період після дернини

Не бажано висаджувати полуницю відразу після розорювання багаторічного травостою без попереднього моніторингу. Через багаторічний личинковий цикл одна коротка ротація не завжди достатня для зменшення популяції.

Обробіток ґрунту

Передпосадковий обробіток може виносити частину личинок і лялечок на поверхню, де вони стають доступними природним ворогам або гинуть від несприятливих умов. Ефективність залежить від строку, глибини перебування шкідника, виду дротяника та погоди.

Надмірний або невчасний обробіток може погіршувати структуру ґрунту, тому його застосовують лише як частину загальної підготовки ділянки.

Сівозміна

Універсальної короткої сівозміни, яка гарантовано знищує всі види дротяників, немає. Різні види можуть виживати на багатьох культурах, бур’янах і органічних рештках.

План сівозміни потрібно складати після оцінювання:

• переважного виду дротяника;
• попередніх культур;
• злакових бур’янів;
• тривалості личинкового циклу;
• результатів повторного моніторингу.

Що робити у вже закладеній полуниці

• Позначити осередки слабкого росту.
• Викопати кілька уражених і зовні здорових рослин для порівняння.
• Перебрати ґрунт навколо коренів.
• Підтвердити наявність дротяників, а не лише загального пошкодження коренів.
• Видалити рослини з повністю зруйнованою коронкою.
• Перевірити сусідні кущі й межі осередку.
• Контролювати злакові бур’яни.
• Не переносити ґрунт із проблемної зони на чисту ділянку.
• Після завершення використання плантації врахувати зараження під час планування наступної культури.

Біологічний контроль

Проти дротяників досліджують:

• ентомопатогенні гриби, зокрема окремі штами Metarhizium і Beauveria;
• ентомопатогенні нематоди;
• принадні та пасткові культури;
• біофумігаційні рослинні рештки;
• поєднання біологічних агентів із принадою.

Oregon State University зазначає, що біологічні агенти мають потенціал, але ефективність і способи застосування потребують подальшого дослідження. Результат залежить від виду дротяника, температури, вологості, типу ґрунту й конкретного штаму біологічного агента.

Надійної універсальної біологічної схеми саме для полуниці у використаних джерелах не знайдено.

Хімічний захист

Хімічні рішення проти дротяників зазвичай планують до або під час закладання культури. Після висаджування полуниці можливості обмежені через:

• глибоке та нерівномірне розташування личинок;
• багаторічний цикл розвитку;
• переміщення дротяників у ґрунтовому профілі;
• відсутність контакту засобу з усією популяцією;
• обмежений перелік препаратів для ягідних культур.

Профілактика

• збирати історію попередніх культур і пошкоджень на полі;
• обстежувати ділянки після пасовища, газону та багаторічних трав;
• встановлювати принадні пастки до висаджування полуниці;
• окремо перевіряти вологі пониження й ділянки зі злаковими бур’янами;
• не висаджувати дорогу плантацію на неперевіреному полі після дернини;
• контролювати злакові бур’яни завчасно;
• повторювати моніторинг, якщо перший результат негативний, але ризик високий;
• використовувати здорові саджанці з добре розвиненою кореневою системою;
• не переносити заражений ґрунт на чисті ділянки;
• підтверджувати причину слабкого росту оглядом коренів;
• віддавати перевагу профілактичному управлінню ділянкою, а не пізнім рятувальним обробкам.

Висновок

Дротяники — багаторічні ґрунтові личинки жуків-коваликів, здатні пошкоджувати корені, коронку й іноді плоди полуниці. Найбільший ризик мають ділянки після трав’яного покриву, із злаковими бур’янами або з історією пошкодження інших культур.

Основою захисту є оцінювання поля до садіння за допомогою зернових або інших принадних пасток. Після закладання плантації доступних заходів значно менше, а пошкоджені корені неможливо відновити обробкою. Тому підтверджений високий ризик потрібно враховувати ще під час вибору ділянки.

Поширені питання