Суничний коронковий довгоносик / точильник

Суничний коронковий довгоносик, або суничний коронковий точильник (strawberry crown borer), — невеликий нелітаючий жук Tyloderma fragariae. Його личинки прогризають ходи всередині коронки полуниці, послаблюючи або повністю знищуючи рослину.

Дорослі жуки живляться листям і прогризають у коронці заглиблення для відкладання яєць. Проте основну шкоду спричиняють безногі личинки, які поступово рухаються вниз крізь тканини коронки.

Назва і класифікація

Чинна наукова назва — Tyloderma fragariae (Riley). Вид належить до родини довгоносиків Curculionidae.

В англомовній літературі використовується назва strawberry crown borer. Слово borer означає організм, личинка якого прогризає ходи в тканинах рослини. Тому можливі українські назви:

• суничний коронковий довгоносик;
• суничний коронковий точильник;
• довгоносик-точильник коронки полуниці.

Це не міль і не метелик. Доросла комаха є невеликим жуком із характерним для довгоносиків хоботком.

Де поширений шкідник

Tyloderma fragariae вважається природним видом Північної Америки. Найчастіше його згадують у джерелах зі східної та центральної частин США.

Відомі повідомлення походять, зокрема, зі штатів Вірджинія, Іллінойс, Кентуккі, Індіана, Коннектикут і Теннессі. У межах регіону пошкодження частіше виникають:

• у старих багаторічних насадженнях полуниці;
• поблизу заражених полів;
• на краях нових насаджень, що межують зі старими;
• біля дикорослої суниці та деяких видів перстачу;
• у системах вирощування, де полуниця залишається на одному місці кілька років.

Дорослі жуки не літають, тому природне поширення відбувається порівняно повільно. На значні відстані шкідника можуть переносити заражені рослини з коронками.

Як виглядає суничний коронковий довгоносик

Дорослий жук

Дорослий довгоносик має довжину приблизно 4–5 мм.

Характерні ознаки:

• темно-коричневе або каштаново-коричневе тіло;
• короткий хоботок;
• три темніші плями на кожному надкрилі;
• компактна видовжена форма тіла;
• відсутність здатності до польоту.

Через дрібний розмір і прихований спосіб життя дорослих жуків легко не помітити. Їх частіше знаходять біля основи рослин, у рослинних рештках або під час огляду пошкоджених коронок.

Личинка

Личинка кремово-біла або світла, безнога, із темнішою коричневою головою. Її довжина наприкінці розвитку становить приблизно 5–6 мм.

Личинка живе всередині коронки, тому її зазвичай знаходять лише після розрізання ослабленої рослини.

Життєвий цикл

Суничний коронковий довгоносик має одне покоління на рік.

1. Дорослі жуки зимують у рослинних рештках, у ґрунті або в інших захищених місцях біля полуниці.
2. Навесні, приблизно під час початку цвітіння полуниці, вони відновлюють активність.
3. Дорослі прогризають невеликі заглиблення в коронці біля поверхні ґрунту.
4. Самка відкладає в кожне підготовлене заглиблення яйце.
5. Приблизно через тиждень виходить личинка.
6. Личинка прогризає хід униз через тканини коронки.
7. В одній рослині може розвиватися від однієї до кількох личинок.
8. У середині або другій половині літа личинки завершують живлення та заляльковуються в коронці.
9. Нові дорослі жуки виходять із пошкоджених рослин.
10. Вони живляться листям, а з наближенням холодів переходять у місця зимівлі.

Точні календарні строки відрізняються між штатами та залежать від температури. У частині джерел вихід молодих дорослих відносять до літа, в інших — до кінця літа або осені.

Як довгоносик пошкоджує коронку

Коронка полуниці містить провідні тканини й точки росту, від яких залежать листки, квітконоси та корені. Прогризаючи її, личинка:

• руйнує живі тканини;
• порушує переміщення води та поживних речовин;
• пошкоджує точки росту;
• послаблює механічний зв’язок між листками й коренями;
• створює вхідні ворота для грибів та інших мікроорганізмів;
• може майже повністю видовбати внутрішню частину коронки.

За наявності кількох личинок коронка може бути настільки пошкоджена, що рослина гине.

Симптоми ураження

Симптоми на всій рослині

• відставання кущів у рості;
• ослаблення рослин;
• почервоніння листя;
• в’янення у спекотну погоду;
• зменшення кількості квіток і ягід;
• низька врожайність;
• поступова загибель кущів;
• осередки слабких рослин біля країв поля.

Ознаки на листках

Дорослі жуки можуть прогризати в листках численні дрібні округлі отвори. Таке пошкодження зазвичай не має великого економічного значення, але може вказувати на присутність дорослих довгоносиків.

Ознаки всередині коронки

• вертикальні або похилі ходи;
• виїдені внутрішні тканини;
• крихкі або потемнілі ділянки;
• екскременти личинки;
• кремово-біла безнога личинка з коричневою головою;
• лялечка або порожня лялечкова камера;
• майже порожниста коронка за сильного ураження.

Як поширюється шкідник

Оскільки дорослі жуки не літають, самостійне поширення відбувається повзанням. Тому осередки збільшуються поступово, а найсильніше пошкодження часто спостерігається:

• поблизу старого зараженого поля;
• на краях нового насадження;
• вздовж смуг дикорослих рослин-господарів;
• у місцях перенесення заражених кущів.

На більші відстані довгоносика можуть переносити:

• розсада з личинками в коронці;
• маточні рослини та вуса;
• рослинні рештки із дорослими жуками;
• ґрунт і тара, що містять прихованих дорослих особин.

З чим можна сплутати ураження

Проблема	Подібні ознаки	Основна відмінність
Борознистий скосар Otiorhynchus sulcatus	В’янення, пошкодження коренів і коронки, безногі світлі личинки	Личинки скосаря більші, С-подібні й переважно живляться ззовні коренів та коронки
Суничний кореневий довгоносик Otiorhynchus ovatus	Ослаблення рослин і дрібні довгоносики в насадженні	Личинки живуть у ґрунті та обгризають корені; дорослі залишають характерні виїмки по краях листків
Сунична коронкова склівка Synanthedon bibionipennis	Личинка пошкоджує коронку, рослини червоніють і в’януть	Личинка склівки значно більша, має грудні ноги, а доросла комаха є осоподібним метеликом
Личинки хрущів	В’янення та слабка коренева система	Великі С-подібні личинки з трьома парами ніг живуть у ґрунті й обгризають корені
Фітофторозна гниль коронки	В’янення, карликовість і загибель рослин	На розрізі є внутрішнє побуріння тканин, але немає личинки та прогризеного ходу
Ризоктоніозна гниль коронки	Пригнічення, загнивання бруньок і коронки	Потрібна лабораторна діагностика грибного патогена; типова личинка відсутня
Зимове пошкодження	Слабкий весняний розвиток і потемніння коронки	Пов’язане з низькими температурами й не супроводжується ходами або комахами

Як обстежувати полуницю

1. Знайдіть осередки слабких, почервонілих або зів’ялих рослин.
2. Особливо уважно перевірте краї поля біля старих насаджень.
3. Викопайте рослину разом із коренями.
4. Огляньте корені на наявність великих зовнішніх личинок.
5. Розріжте коронку вздовж.
6. Шукайте внутрішні ходи, екскременти, личинок або лялечок.
7. Огляньте листя на дрібні округлі отвори від живлення дорослих жуків.
8. Передайте знайдений матеріал ентомологу для визначення.

Для підтвердження виду бажано зберегти не лише личинку, а й дорослого жука, якщо його вдалося знайти.

Що робити при підтвердженому ураженні

• видалити сильно пошкоджені рослини разом із коронками;
• не використовувати кущі із зараженого осередку для отримання розсади;
• перевірити сусідні рослини;
• не залишати заражені коронки на полі;
• після завершення вирощування оперативно знищити старе насадження;
• ретельно подрібнити та заробити рослинні рештки відповідно до місцевої технології;
• не закладати нову полуницю безпосередньо біля зараженого поля;
• витримати сівозміну з культурами, які не є господарями;
• використовувати лише перевірену розсаду.

У північноамериканських рекомендаціях нове поле радять розташовувати щонайменше приблизно за 300 ярдів, тобто близько 275 м, від старого зараженого насадження. Така рекомендація базується на нездатності дорослих жуків літати, але її ефективність залежить від рельєфу, дикорослих господарів і переміщення рослин людьми.

Профілактика

• купувати сертифіковану розсаду;
• оглядати коронки перед висаджуванням;
• не переносити рослини зі старих невідомих насаджень;
• не розмножувати кущі з ознаками в’янення або почервоніння;
• розділяти старі та нові плантації просторово;
• знищувати старе заражене поле невдовзі після останнього збору врожаю;
• контролювати дикорослу суницю та потенційних господарів без невиправданого знищення природних біотопів;
• регулярно перевіряти краї насадження;
• дотримуватися сівозміни.

Чи допомагають інсектициди та біологічні засоби

Хімічний контроль ускладнений, оскільки личинка захищена всередині коронки. Деякі старі північноамериканські джерела містять рекомендації щодо препаратів, які нині можуть бути забороненими або не зареєстрованими.

Сучасні університетські джерела роблять основний акцент на чистому посадковому матеріалі, просторовій ізоляції, сівозміні та своєчасному видаленні старих насаджень. Інсектицидний контроль рекомендують рідко.

Connecticut Agricultural Experiment Station зазначає, що ентомопатогенні нематоди можуть допомагати знижувати чисельність шкідника. Проте ефективність залежить від виду нематод, температури, вологості, способу внесення та доступності личинки всередині коронки. Це не можна вважати гарантованим універсальним методом.

Екологічна роль довгоносиків

Довгоносики є однією з найбільших груп жуків і виконують різні функції в екосистемах. Рослиноїдні види впливають на чисельність і відновлення рослин, а їхні яйця, личинки, лялечки та дорослі комахи слугують кормом для хижих членистоногих, паразитоїдів, птахів та інших тварин.

У природному північноамериканському ареалі Tyloderma fragariae є частиною місцевих харчових мереж. Це не скасовує необхідності захисту культурної полуниці, але заходи мають бути локальними та обґрунтованими.

Висновок

Суничний коронковий довгоносик Tyloderma fragariae — нелітаючий північноамериканський жук, личинки якого прогризають ходи всередині коронки полуниці. Уражені рослини слабшають, червоніють, погано плодоносять і можуть загинути.

Оскільки вид не підтверджений як звичайний шкідник України, кожну підозрілу знахідку потрібно перевіряти. Подібні симптоми можуть спричиняти борознистий скосар, інші кореневі довгоносики, коронкова склівка, личинки хрущів і гнилі коронки. Основою профілактики є чиста розсада, просторове відокремлення нових полів від старих і своєчасне видалення заражених рослин.

Поширені питання