Симфіли на коренях

Симфіли на коренях полуниці — дрібні білі ґрунтові членистоногі, які живляться кореневими волосками та молодими корінцями. За значної чисельності вони затримують укорінення розсади, спричиняють нерівномірний ріст кущів і можуть зменшувати врожайність.

Симфіли належать до окремого класу Symphyla. Вони не є комахами, нематодами або справжніми губоногими багатоніжками, хоча через видовжене тіло й велику кількість ніг їх іноді називають садовими багатоніжками (garden centipedes).

У північноамериканських рекомендаціях головним шкідливим видом вважають садову симфілу Scutigerella immaculata. Видовий склад ґрунтових симфіл залежить від регіону. Під час підготовки статті не знайдено надійних офіційних даних, які дозволяли б назвати Scutigerella immaculata основним шкідником полуниці саме в Україні.

Як виглядають симфіли

Дорослі садові симфіли — дрібні, видовжені, молочно-білі або напівпрозорі ґрунтові організми. Їхнє м’яке тіло не має темного забарвлення, характерного для багатьох справжніх багатоніжок.

• довжина дорослої особини зазвичай не перевищує 8 мм, хоча в окремих джерелах для різних популяцій наводяться більші граничні розміри;
• тіло вузьке, біле та сегментоване;
• дорослі особини мають 11–12 пар ніг;
• на голові розташована пара довгих рухливих вусиків;
• очі відсутні;
• після відкриття ґрунту симфіли швидко тікають від світла;
• молоді особини мають менше пар ніг і додають їх під час линяння.

Найпомітніші польові ознаки — біле видовжене тіло, велика кількість ніг, довгі вусики та дуже швидкий рух після потрапляння на світло.

Де живуть симфіли

Симфіли живуть у ґрунтових порах, тріщинах і ходах, створених коренями та іншими ґрунтовими організмами. Самостійно прокладати повноцінні ходи вони майже не можуть, тому їхня рухливість залежить від структури ґрунту.

Найсприятливішими для них є:

• вологі, але добре аеровані ґрунти;
• ґрунти з розвиненою системою пор і тріщин;
• ділянки з високим умістом органічної речовини;
• поля з великою кількістю не повністю розкладених рослинних решток;
• ділянки, де незадовго до садіння внесли свіжий гній або заробили покривну культуру;
• ґрунти з постійною рослинністю, яка забезпечує живі корені.

За несприятливої температури, посухи або відсутності коренів симфіли переміщуються у глибші шари. Після висаджування культури вони можуть повернутися у кореневу зону. Через таке вертикальне переміщення одноразова поверхнева проба не завжди показує реальну чисельність популяції.

Якої шкоди симфіли завдають полуниці

Симфіли живляться передусім кореневими волосками, верхівками молодих корінців і ніжними тканинами нових коренів. Найбільш уразливі нещодавно висаджені рослини, які ще не сформували розвиненої кореневої системи.

Ознаки на надземній частині

• повільне укорінення розсади;
• нерівномірний ріст кущів;
• поява локальних осередків слабких рослин;
• дрібніше листя та короткі черешки;
• пожовтіння або почервоніння листків через порушення живлення;
• в’янення під час спеки або посухи;
• слабке утворення вусів і дочірніх розеток;
• зменшення кількості квітконосів і ягід;
• випадання окремих молодих рослин.

Ознаки на коренях

• зменшення кількості дрібних всмоктувальних корінців;
• короткі, потовщені або розгалужені корені;
• пошкоджені верхівки молодих корінців;
• дрібні заглиблення та ямки на поверхні коренів;
• повторне утворення бічних корінців після знищення точок росту;
• наявність швидких білих членистоногих у ґрунті біля коренів.

Пошкодження коренів може створювати вхідні ворота для ґрунтових патогенів. Однак симфіли не слід автоматично вважати переносниками певної хвороби: вторинне інфікування залежить від наявності патогена, стану рослини та умов ґрунту.

Як розвиваються симфіли

Самки відкладають яйця групами у ґрунтових порожнинах. Після виходу з яйця молода симфіла має менше пар ніг, ніж доросла. Під час наступних линянь кількість сегментів і ніг збільшується.

У ґрунті одночасно можуть бути яйця, молоді стадії та дорослі особини. За даними Pacific Northwest Pest Management Handbooks, найбільше яєць у досліджених північноамериканських популяціях знаходили навесні та восени, а протягом року могло розвиватися одне або два покоління.

Ці строки не можна безпосередньо переносити на всі регіони України. Температура, вологість, тип ґрунту та вид симфіли можуть змінювати сезонну динаміку.

Чому пошкодження виникає осередками

Симфіли зазвичай нерівномірно розподілені по полю. Вони використовують наявні ґрунтові пори й повільно поширюються на нові ділянки. Тому одні й ті самі осередки пригнічених рослин можуть повторюватися протягом кількох сезонів.

Осередкове пошкодження не є достатньою підставою для діагнозу. Подібну картину створюють ущільнення ґрунту, перезволоження, локальний дефіцит живлення, кореневі гнилі, нематоди, личинки скосарів і нерівномірний полив.

Як відрізнити симфіл від схожих організмів

Організм	Зовнішній вигляд	Основна відмінність
Симфіли	Білі, видовжені, до кількох міліметрів, із 11–12 парами ніг і довгими вусиками	Дуже швидко рухаються та ховаються від світла
Справжні багатоніжки	Зазвичай більші, темніші, із численними сегментами	На більшості сегментів розташовано по дві пари ніг; рухаються повільніше
Губоногі багатоніжки	Сплющені, жовтуваті або коричневі, швидкі хижаки	Мають одну пару ніг на сегмент і помітні хапальні кінцівки біля голови
Ногохвістки	Дуже дрібні, білі, сірі або темні ґрунтові членистоногі	Багато видів стрибають за допомогою спеціальної вилки на кінці тіла
Кореневі нематоди	Переважно мікроскопічні червоподібні організми	Не мають ніг і зазвичай не помітні без лабораторного дослідження
Личинки грибних комариків	Напівпрозорі безногі личинки з чорною головою	Не мають численних пар ніг і рухаються повільніше
Мокриці	Сірі або коричневі, з широким панцирним тілом	Значно більші, темніші та переважно живляться рештками на поверхні

Як відрізнити пошкодження симфіл від кореневих хвороб

Ознака	Симфіли	Коренева гниль
Дрібні корінці	Обгризені, короткі або відсутні	Темні, розм’якшені чи відмерлі
Точки росту коренів	Пошкоджені, після чого формується багато бічних корінців	Можуть відмирати разом із більшими ділянками кореня
Стан тканин	Частина непошкоджених тканин залишається світлою та твердою	Часто є потемніння, некроз або розкладання
Наявність організмів	У ґрунті біля коренів знаходять рухливих білих симфіл	Видимих ґрунтових членистоногих може не бути
Лабораторне підтвердження	Визначення членистоногого	Аналіз тканин і виділення або виявлення патогена

Моніторинг до висаджування полуниці

Найважливіше перевіряти поле до садіння, оскільки після закладання багаторічного насадження можливості контролю значно обмежуються.

Ґрунтові проби

1. Відберіть проби в різних частинах поля, включно з місцями попереднього пригнічення культур.
2. Викопайте ґрунт приблизно на глибину активної кореневої зони.
3. Швидко розберіть пробу на світлі та підрахуйте білих рухливих членистоногих.
4. Запишіть площу, глибину, вологість і місце кожної проби.
5. Повторіть перевірку, якщо ґрунт надто сухий або холодний і симфіли могли переміститися глибше.

Pacific Northwest Pest Management Handbooks згадує понад п’ять симфіл на одну лопату ґрунту як неформальний орієнтир для можливого втручання. Це не валідований універсальний поріг для полуниці й не повинен автоматично використовуватися в Україні.

Принади з картоплі або моркви

Для виявлення симфіл застосовують розрізану картоплю або моркву.

1. Розріжте бульбу або коренеплід уздовж.
2. Оновіть зріз, щоб він залишався вологим.
3. Покладіть приманку зрізом до ґрунту у неглибоке заглиблення.
4. Не притискайте ґрунт настільки, щоб закрити пори, якими рухаються симфіли.
5. Накрийте місце перевернутим горщиком або непрозорою ємністю.
6. Після відкриття швидко огляньте зріз і ґрунт під ним.

Джерела наводять різні строки перевірки. Pacific Northwest Pest Management Handbooks згадує приблизно 24 години, а UC IPM — два-п’ять днів і щонайменше 12 пасток на поле. Розбіжність пов’язана з температурою, вологістю, типом ґрунту та методикою. За несприятливих умов негативна пастка не гарантує відсутності симфіл.

Що робити при виявленні симфіл

Вибір ділянки

Для органічних господарств UC IPM називає уникнення заселених полів найнадійнішою стратегією. Якщо до садіння знайдено численних симфіл і на ділянці вже спостерігалося пригнічення культур, доцільно розглянути інше поле.

Робота з органічними рештками

• не висаджувати полуницю відразу після заробляння великої маси покривної культури;
• дати рослинним решткам і гною достатньо часу для розкладання;
• не вносити надмірної кількості свіжого гною перед садінням;
• рівномірно розподіляти органічні матеріали;
• контролювати бур’яни, корені яких підтримують популяцію;
• не відмовлятися повністю від органічної речовини, необхідної для структури й родючості ґрунту.

Проблемою є не сама органічна речовина, а поєднання великої кількості нерозкладених решток, сприятливої структури ґрунту та наявності живих коренів.

Обробіток ґрунту

Інтенсивний обробіток сухого ґрунту перед садінням може пошкодити частину м’якотілих симфіл і порушити ходи, якими вони пересуваються. Проте ефективність залежить від глибини перебування популяції, вологості та структури ґрунту.

Надмірне ущільнення не можна використовувати як основний метод. Хоча симфіли гірше рухаються у щільному ґрунті, ущільнення одночасно погіршує аерацію, ріст коренів і дренаж полуниці.

Затоплення

Деякі американські джерела повідомляють про зменшення чисельності після безперервного затоплення ґрунту протягом двох-трьох тижнів. В інших випадках цей метод не забезпечував достатнього результату.

Сівозміна

Надійної універсальної культури, яка очищує поле від симфіл, не встановлено. UC IPM згадує зниження чисельності після певного використання сорго в інших культурах, але цього недостатньо для загальної рекомендації щодо полуниці.

Симфіли живляться коренями багатьох культур і бур’янів, тому звичайна заміна однієї культури іншою може не розв’язати проблему.

Біологічний контроль

Симфілами живляться справжні губоногі багатоніжки, хижі кліщі, туруни та інші ґрунтові хижаки. Їх також можуть уражувати гриби.

Водночас UC IPM і Pacific Northwest Pest Management Handbooks зазначають, що вплив природних ворогів на чисельність шкідливих популяцій вивчений недостатньо. Тому підтримання ґрунтового біорізноманіття корисне, але не може вважатися гарантованим методом контролю симфіл.

Хімічні та передпосадкові обробки

У закордонних довідниках згадуються ґрунтові інсектициди та фуміганти, які застосовували до висаджування полуниці. Частина цих рекомендацій застаріла, стосується інших країн або препаратів із суттєвими екологічними й токсикологічними обмеженнями.

Після висаджування полуниці ефективність ґрунтових обробок зазвичай нижча, оскільки симфіли можуть перебувати глибоко та швидко переміщуватися між шарами ґрунту.

Профілактика

• перевіряти історію поля до закладання плантації;
• обстежувати ґрунт за кілька тижнів до висаджування;
• розміщувати принади в різних частинах поля;
• не садити полуницю відразу після внесення свіжого гною;
• давати покривним культурам достатньо часу для розкладання;
• не допускати постійного перезволоження;
• водночас не ущільнювати ґрунт настільки, щоб пошкодити корені полуниці;
• позначати осередки пригнічених рослин і перевіряти їх повторно;
• відрізняти пошкодження симфіл від гнилей, нематод та інших ґрунтових шкідників;
• за значного заселення обирати іншу ділянку.

Висновок

Симфіли можуть пошкоджувати молоді корінці полуниці, затримувати укорінення розсади та створювати повторювані осередки пригнічених рослин. Найхарактерніші ознаки самого організму — невелике біле тіло, 11–12 пар ніг, довгі вусики та швидкий рух після відкриття ґрунту.

Основою захисту є передпосадкове обстеження поля, ґрунтові проби, принади з картоплі або моркви, повне розкладання органічних решток і відмова від закладання плантації на сильно заселеній ділянці. Після висаджування можливості контролю обмежені, а закордонні хімічні рекомендації не можна застосовувати без перевірки локальної реєстрації.

FAQ