Фузаріоз лохини: ознаки кореневої гнилі й в’янення, діагностика та захист рослин

Фузаріоз лохини — загальна назва уражень, які можуть спричиняти окремі патогенні види грибів роду Fusarium. На лохині підтверджено фузаріозну кореневу гниль, ураження кореневої шийки та судинне в’янення. Можливі симптоми включають загнивання коренів, хлороз листя, крайовий опік, в’янення, некроз гілок і поступову загибель куща.

Водночас такі ознаки не є специфічними лише для фузаріозу. Подібний вигляд можуть мати рослини, уражені фітофторозною чи арміляріозною кореневою гниллю, бактеріальним в’яненням, ботріосферіозом або пошкоджені перезволоженням, посухою, засоленням і порушеннями живлення.

Що таке фузаріоз лохини

Рід Fusarium охоплює велику групу грибів. Серед них є патогени рослин, але також трапляються непатогенні організми, які можуть жити в ґрунті, на поверхні коренів або заселяти вже пошкоджену тканину.

Тому сам факт виділення Fusarium зі зразка ще не доводить, що саме цей гриб спричинив загибель коренів. American Phytopathological Society наголошує: у складних випадках для остаточного встановлення причинного зв’язку можуть знадобитися перевірка патогенності та виконання постулатів Коха — відтворення хвороби на здоровій рослині й повторне виділення того самого мікроорганізму.

На лохині науково підтверджено патогенність щонайменше кількох представників роду:

• Fusarium proliferatum — збудник кореневої гнилі високорослої лохини, підтверджений у дослідженні в Аргентині;
• Fusarium oxysporum — збудник фузаріозного в’янення та ураження коренів і кореневої шийки, підтверджений у Чилі та раніше описаний у Китаї;
• окремі дослідження також розглядають Fusarium solani, Fusarium commune та інші види у зв’язку з кореневими хворобами лохини.

Ці повідомлення не означають, що всі перелічені види поширені в Україні або що кожен ізолят відповідного виду обов’язково є агресивним патогеном лохини.

Чи поширений фузаріоз лохини в Україні

У доступних відкритих офіційних і наукових джерелах недостатньо даних для оцінки поширеності фузаріозної кореневої гнилі лохини в Україні. Український посібник Інституту садівництва НААН серед основних хвороб культури описує фітофторозну кореневу гниль, але не містить окремого підтвердженого опису фузаріозу лохини.

У дослідженні грибкових хвороб лохини в степовій зоні України, опублікованому 2025 року, серед виявлених патогенів зазначено Phytophthora cinnamomi, збудників моніліозу, антракнозу, септоріозу, сірої гнилі та фомопсису. Fusarium у наведеному переліку не зазначений. Проте результати одного дослідження не доводять відсутності фузаріозу в інших регіонах або господарствах.

Які частини рослини уражаються

У підтверджених випадках фузаріозу лохини збудники були пов’язані передусім із підземними й прикореневими частинами рослини:

• тонкими живильними коренями;
• більшими коренями;
• кореневою шийкою;
• провідними тканинами біля основи куща.

Надземні ознаки виникають унаслідок руйнування кореневої системи або порушення роботи провідних тканин. Рослина гірше поглинає і транспортує воду та елементи живлення, тому симптоми можуть нагадувати посуху навіть за достатньої вологості субстрату.

Основні симптоми фузаріозу лохини

Ознаки на коренях

За фузаріозної кореневої гнилі можуть спостерігатися:

• побуріння та некроз тонких коренів;
• поступове загнивання кореневої системи;
• зменшення кількості активних світлих корінців;
• темні уражені ділянки на більших коренях;
• перехід некрозу до кореневої шийки.

У дослідженні Fusarium proliferatum на високорослій лохині після експериментального зараження були отримані коренева гниль, хлороз листя, некроз гілок і подальша загибель рослин.

Ознаки на кореневій шийці

У випадку фузаріозного в’янення, спричиненого Fusarium oxysporum у Чилі, дослідники спостерігали коричневе забарвлення тканин кореневої шийки. Ураження супроводжувалося сильним в’яненням і крайовим опіком листя.

Поперечний або поздовжній зріз основи пагона іноді допомагає виявити потемніння внутрішніх тканин, але така ознака не є винятково фузаріозною. Схожі зміни можливі за інших кореневих і судинних хвороб.

Ознаки на листі та пагонах

Надземна частина рослини може реагувати такими симптомами:

• загальне або однобічне в’янення;
• пожовтіння листя;
• почервоніння листків, пов’язане зі стресом кореневої системи;
• побуріння країв листкової пластинки;
• уповільнення росту та відсутність нормального приросту;
• всихання верхівок або окремих гілок;
• поступовий занепад і загибель куща.

Як розвивається фузаріоз

Повний цикл розвитку фузаріозу саме на лохині в польових умовах досліджений недостатньо. Підтверджені повідомлення стосуються окремих видів, сортів і виробничих регіонів, тому їх не можна автоматично узагальнювати для всіх насаджень.

Гриби роду Fusarium, пов’язані з кореневими хворобами, можуть перебувати в ґрунті, субстраті та інфікованій рослинній тканині. Зараження починається з кореневої системи або прикореневої частини, після чого патоген може спричиняти некроз коренів і порушувати роботу провідних тканин.

В експерименті з Fusarium proliferatum корені перед внесенням суспензії спор поверхнево пошкоджували. Це підтвердило патогенність конкретного ізоляту за умов досліду, але не доводить, що в полі зараження завжди потребує механічної рани.

Так само температура 24–25 °C, яку використовували в окремих лабораторних і тепличних експериментах, не повинна подаватися як встановлений оптимум розвитку фузаріозу лохини у відкритому ґрунті України.

Фузаріоз чи фітофторозна коренева гниль

Фітофторозна коренева гниль є значно краще задокументованою хворобою культурної лохини. Її спричиняє не справжній гриб, а ооміцет Phytophthora cinnamomi. Хвороба особливо пов’язана з погано дренованими та перезволоженими ділянками.

За обох захворювань можуть виникати темні корені, слабкий приріст, пожовтіння, почервоніння листя, крайовий опік, відмирання гілок і загибель рослини. Тому наявність води в зоні коренів або загальний вигляд куща не дають змоги надійно визначити збудника.

Можлива причина	Характерні ознаки	Що потрібно перевірити
Фузаріозна коренева гниль або в’янення	Некроз коренів, хлороз, крайовий опік, в’янення, потемніння кореневої шийки, відмирання гілок	Виділення та молекулярна ідентифікація Fusarium; оцінка його можливої патогенності
Фітофторозна коренева гниль	Темно-коричневі або чорні загнилі корені, слабкий ріст, почервоніння, дефоліація та відмирання	Дренаж, перезволоження, лабораторний тест на Phytophthora
Арміляріозна коренева гниль	Поступовий занепад, дрібне хлоротичне листя, гниль коренів, в’янення	Білий міцелій під корою, ризоморфи, історія ділянки після розкорчування дерев
Ботріосферіозне відмирання стебел	Раптове в’янення окремих пагонів або частини куща	Побуріння деревини на зрізі, ураження стебел, лабораторне дослідження
Бактеріальне в’янення	В’янення, крайовий опік, занепад рослини та внутрішнє знебарвлення тканин	Бактеріологічне дослідження; за окремих збудників — виділення бактеріального ексудату
Перезволоження без підтвердженого патогена	Задуха коренів, почорніння тонких корінців, слабкий ріст і в’янення	Вологість, структура субстрату, застій води, справність дренажу
Посуха або несправність поливу	В’янення, сухий край листка, передчасне опадання листя	Рівномірність роботи крапельниць і фактична вологість у кореневій зоні
Сольовий стрес	Крайовий опік, слабкий ріст, пошкодження коренів	Електропровідність води й субстрату, склад добрив та помилки фертигації

Чому в’янення не можна автоматично називати фузаріозом

В’янення виникає тоді, коли надземна частина не отримує достатньо води. Причиною може бути нестача вологи, загибель коренів, закупорювання або руйнування провідних тканин, пошкодження основи стебла чи поєднання кількох факторів.

На лохині схожу картину створюють численні хвороби та фізіологічні порушення. Навіть виділення Fusarium із загиблого кореня не завжди доводить первинне фузаріозне ураження, адже гриб міг заселити тканину після її пошкодження іншим патогеном або перезволоженням.

Як правильно відібрати зразки

1. Виберіть рослину на ранній або середній стадії занепаду, а не повністю мертвий кущ.
2. Обережно викопайте частину кореневої системи разом із субстратом.
3. Відберіть тонкі корені, більші корені та фрагмент кореневої шийки.
4. Знайдіть ділянки переходу від живої тканини до потемнілої або загнилої.
5. Не мийте й не обробляйте зразки фунгіцидами перед відправленням, якщо лабораторія не дала інших інструкцій.
6. Окремо запакуйте корені із субстратом та надземні частини рослини.
7. Додайте фотографії насадження, опис поливу, дренажу, підживлення та динаміки симптомів.
8. Передайте матеріал до лабораторії якомога швидше відповідно до її вимог.

Матеріал із давно загиблого куща менш придатний, оскільки в ньому накопичуються вторинні мікроорганізми. Це може призвести до виділення грибів, які не були первинною причиною хвороби.

Що робити при підозрі на фузаріоз

1. Перевірити полив і дренаж

Потрібно визначити, чи немає застою води, пересушування окремих зон, засмічених крапельниць або нерівномірної подачі поливного розчину. Водночас виправлення режиму поливу не замінює лабораторної діагностики інфекційної хвороби.

2. Ізолювати підозрілий матеріал

Саджанці з вираженим загниванням коренів не слід використовувати для розмноження. Контейнери, інструменти та обладнання, що контактували із хворими рослинами або субстратом, потрібно утримувати окремо до встановлення діагнозу.

3. Захистити корені від додаткового стресу

Не слід намагатися «лікувати» в’янення необґрунтованим збільшенням поливу чи концентрації добрив. Надлишок води може погіршити аерацію коренів, а висока концентрація солей — посилити їх пошкодження.

4. Отримати лабораторний висновок

Доцільно одночасно перевіряти кілька можливих причин, а не замовляти аналіз лише на Fusarium. Залежно від симптомів можуть бути потрібні дослідження на Phytophthora, Pythium, Armillaria, бактеріальні патогени та збудників відмирання стебел.

5. Прийняти рішення за результатами аналізу

Подальші дії залежать від установленого виду або комплексу збудників, масштабу ураження, віку рослин і стану кореневої системи. Сильно пошкоджений кущ із майже втраченою кореневою системою може не відновитися навіть після припинення нового зараження.

Чи можна вилікувати фузаріоз лохини

У відкритих авторитетних джерелах немає універсальної, достатньо перевіреної схеми лікування фузаріозу лохини для умов України. Результати досліджень окремих штамів біологічних агентів або фунгіцидів в інших країнах, лабораторіях чи теплицях не можна автоматично переносити у виробничу практику.

Загиблі корені та некротизовані провідні тканини не відновлюються. Мета заходів полягає у встановленні причини, припиненні поширення проблеми, захисті здорових коренів і створенні умов для формування нової кореневої системи, якщо рослина ще життєздатна.

Не можна вважати препарат придатним проти фузаріозу лохини лише тому, що він зареєстрований проти Fusarium на іншій культурі. Так само засоби проти ооміцетів, зокрема фітофтори, не обов’язково діють на справжні гриби роду Fusarium.

Профілактика кореневих хвороб

• купувати здоровий садивний матеріал із простежуваним походженням;
• не висаджувати рослини з потемнілими, загнилими або різко редукованими коренями;
• використовувати чисті субстрати та належно підготовлені контейнери;
• не переносити субстрат із проблемної ділянки до здорових насаджень;
• забезпечувати відповідний для лохини дренаж і повітряний режим кореневої зони;
• регулярно перевіряти рівномірність зрошення;
• не допускати необґрунтованого засолення субстрату добривами;
• мінімізувати травмування коренів під час посадки та догляду;
• очищати інструменти й обладнання після роботи з підозрілими рослинами;
• не використовувати хворі кущі як маточні рослини;
• проводити лабораторний аналіз до масового застосування засобів захисту.

Типові помилки

• Називати фузаріозом будь-яке в’янення. Причиною можуть бути інші патогени або порушення поливу.
• Робити висновок лише за наявністю Fusarium у лабораторній культурі. Не всі ізоляти є первинними патогенами.
• Плутати фузаріоз із фітофторозом. Ці хвороби належать до різних груп патогенів і можуть потребувати різних підходів.
• Збільшувати полив після появи в’янення. Якщо коренева зона вже перезволожена, це може погіршити стан рослини.
• Вносити додаткові добрива без аналізу. Сольове навантаження здатне посилити крайовий опік і пошкодження коренів.
• Надсилати до лабораторії лише повністю мертву рослину. Вторинні мікроорганізми ускладнюють встановлення первинної причини.
• Копіювати схеми захисту з інших культур. Реєстрація препарату та чутливість збудника можуть відрізнятися.

Висновок

Фузаріоз лохини може проявлятися кореневою гниллю, ураженням кореневої шийки, хлорозом, крайовим опіком, в’яненням і відмиранням пагонів. Патогенність на лохині підтверджено для окремих видів Fusarium, зокрема F. proliferatum і F. oxysporum, але поширеність цієї хвороби в Україні недостатньо досліджена.

Через неспецифічність симптомів основою правильних дій є комплексна діагностика коренів, кореневої шийки, режиму поливу та можливих інфекційних агентів. Без лабораторного підтвердження не варто застосовувати спеціальну схему фунгіцидного захисту або називати причиною занепаду рослин саме фузаріоз.

Часті запитання