Павутинний кліщ на лохині: симптоми, павутиння та моніторинг

Павутинні кліщі — дрібні рослиноїдні павукоподібні, які висмоктують вміст клітин листка. Пошкоджене листя вкривається світлими крапками, поступово набуває жовтого або бронзового відтінку, передчасно старіє й за сильного заселення може опадати. За високої чисельності на нижньому боці листків і між черешками з’являється тонке павутиння.

На лохині одним із можливих шкідників є звичайний павутинний кліщ Tetranychus urticae. Він живиться на багатьох плодових, ягідних, овочевих, декоративних і дикорослих рослинах. Водночас не кожен кліщ, знайдений на лохині, належить до цього виду: в закордонних насадженнях також описані південний червоний кліщ, плоскі кліщі та спеціалізований лохиновий бруньковий кліщ.

Павутинний кліщ — це комаха чи ні

Павутинні кліщі не належать до комах. Вони є представниками класу павукоподібних. Дорослі кліщі та німфи зазвичай мають чотири пари ніг, тоді як личинка після виходу з яйця — три пари. Через дуже малий розмір ці ознаки розглядають під збільшенням.

Ця відмінність важлива для захисту рослин. Не кожний інсектицид, призначений проти комах, діє на кліщів. Для контролю рослиноїдних кліщів застосовують препарати з відповідною акарицидною дією, якщо вони зареєстровані для культури та цільового організму.

Які кліщі можуть траплятися на лохині

Група	Де живиться	Основні ознаки	Важливе уточнення
Звичайний павутинний кліщ Tetranychus urticae	Переважно на нижньому боці листків	Світле крапкування, пожовтіння, бронзовість, павутиння	Має дуже широке коло рослин-господарів; польове визначення близьких видів може бути складним
Південний червоний кліщ Oligonychus ilicis	На листках, переважно знизу	Бронзове забарвлення, павутиння, можливе опадання листя	Як важливий шкідник лохини докладно описаний у Флориді; ці дані не можна автоматично переносити на Україну
Плоскі, або несправжні павутинні кліщі	Часто біля центральної та бічних жилок	Бурі або некротичні плями, зазвичай без вираженого павутиння	Дуже дрібні та потребують значного збільшення
Лохиновий бруньковий кліщ Acalitus vaccinii	У бруньках, квітках і на молодих тканинах	Деформація бруньок і квіток, слабкий приріст	Не є типовим павутинним кліщем; розглядатиметься в окремій статті
Хижі кліщі	На листках і в колоніях шкідників	Не пошкоджують рослину, активно пересуваються в пошуках здобичі	Є природними ворогами павутинних кліщів і потребують збереження

Точне визначення виду важливе, якщо пошкодження значне, кліщ з’явився вперше або заплановано біологічний чи хімічний контроль. Різні групи кліщів відрізняються способом живлення, сезонною активністю та чутливістю до засобів захисту.

Як виглядає звичайний павутинний кліщ

Дорослі особини Tetranychus urticae дуже дрібні, овальні, зеленуваті, жовтуваті, бурі або червонуваті. На тілі часто помітні дві темні плями, пов’язані з вмістом травної системи. Проте забарвлення змінюється залежно від кормової рослини, сезону та фізіологічного стану.

Яйця дрібні, округлі, напівпрозорі або світлі. Їх відкладають переважно на нижньому боці листків, часто поруч із жилками та нитками павутиння. Після виходу з яйця кліщ проходить личинкову й декілька німфальних стадій, перш ніж стати дорослим.

Без лупи окремі кліщі можуть виглядати як рухомі крапки. За слабкого заселення їх значно легше знайти на нижньому боці листка, ніж побачити павутиння.

Основні симптоми павутинного кліща на лохині

Світле крапкування

Кліщі проколюють клітини листка й висмоктують їхній вміст. На верхньому боці з’являються численні дрібні світлі або жовтуваті крапки. За збільшення чисельності вони зливаються у більші знебарвлені ділянки.

Бронзовість листя

Сильно пошкоджене листя може набувати бронзового, бурого або сіруватого відтінку. Зменшення площі здорової зеленої тканини погіршує фотосинтез і загальний стан куща.

Павутиння

Тонкі нитки з’являються переважно за помітної чисельності кліщів. Павутиння може вкривати нижню поверхню листка, жилки, черешки та проміжки між сусідніми листками. Воно захищає колонію та полегшує пересування кліщів.

Відсутність павутиння не виключає раннього заселення. Якщо чекати на щільну павутину, популяція вже може бути значною.

Підсихання та листопад

За сильного пошкодження листя підсихає, скручується і передчасно опадає. Це зменшує фотосинтетичну поверхню та може послабити кущ. Вираженість наслідків залежить від тривалості заселення, стану рослини, температури й забезпечення водою.

Нерівномірне поширення

Перші осередки можуть виникати на краях плантації, біля запилених доріг, у сухіших місцях, на ослаблених кущах або поруч із заселеними бур’янами й іншими культурами. Згодом кліщі поширюються на сусідні рослини.

Чим пошкодження кліщем відрізняється від схожих проблем

Проблема	Схожі ознаки	Як перевірити
Павутинний кліщ	Крапкування, бронзовість, пожовтіння, підсихання	На нижньому боці листка є рухомі кліщі, яйця, шкірки та іноді павутиння
Трипси	Світлі або сріблясті потертості	Можна знайти видовжених рухливих комах і дрібні темні екскременти
Дефіцит магнію або інших елементів	Хлороз і зміна забарвлення листя	Немає кліщів; малюнок часто пов’язаний із жилками та віком листка, потрібна листкова діагностика
Посуха	В’янення, крайове підсихання, передчасне старіння	Перевіряють вологість кореневої зони, роботу поливу та стан коренів
Засолення або надлишок добрив	Крайовий опік і пожовтіння	Потрібні аналіз води й субстрату та перевірка електропровідності
Гербіцидне пошкодження	Знебарвлення, деформація, пригнічення	Враховують історію обробок, напрямок знесення та характер розташування рослин
Осіннє забарвлення	Червоне або бронзове листя	Зміна відповідає сезону, охоплює багато рослин і не супроводжується колоніями кліщів

За яких умов зростає чисельність кліщів

Звичайний павутинний кліщ часто швидко розмножується за теплої та сухої погоди. Ризик також може підвищуватися на запилених, ослаблених і недостатньо забезпечених водою рослинах.

Сприятливими для спалаху можуть бути:

• тривала тепла й суха погода;
• пересушування кореневої зони;
• несправність або нерівномірність системи зрошення;
• значна запиленість уздовж ґрунтових доріг;
• наявність заселених бур’янів і сусідніх культур;
• занесення кліщів із саджанцями;
• знищення хижих кліщів та інших природних ворогів широкоспектральними препаратами;
• повторне застосування засобів з однаковим механізмом дії.

Ці закономірності не однаково стосуються всіх видів. Наприклад, південний червоний кліщ має іншу сезонну динаміку, докладно описану для теплого клімату Флориди. Тому видова ідентифікація важлива для правильного прогнозу.

Як павутинний кліщ потрапляє на плантацію

Кліщі можуть переміщуватися:

• разом із заселеними саджанцями;
• з бур’янів, декоративних рослин і сусідніх культур;
• на одязі, тарі, інструментах та обладнанні;
• між рослинами, листки яких контактують;
• на павутинних нитках із повітряними потоками.

Через широке коло рослин-господарів повністю усунути всі потенційні джерела Tetranychus urticae практично неможливо. Основне завдання — рано виявити осередок і не допустити неконтрольованого збільшення чисельності.

Як проводити моніторинг

Огляд листків

Вибирайте листки з різних частин куща та різних зон плантації. Особливу увагу приділяйте сухішим, запиленим і теплим ділянкам. Перевіряйте нижній бік листка вздовж центральної та бічних жилок.

Під час огляду шукайте:

• живих дорослих кліщів і німф;
• округлі яйця;
• білі линяльні шкірки;
• тонке павутиння;
• крапкування на верхньому боці листка;
• хижих кліщів та інших природних ворогів.

Використання лупи

Для польового огляду потрібна ручна лупа. Нижчого збільшення може вистачити, щоб побачити дорослого павутинного кліща, але яйця, молоді стадії та плоскі кліщі потребують сильнішого збільшення або стереомікроскопа.

Метод білого аркуша

Гілку можна обережно струсити над чистим білим аркушем або світлою поверхнею. Дрібні рухомі точки легше помітити на контрастному фоні. Після цього їх потрібно розглянути під лупою, оскільки разом із рослиноїдними кліщами на аркуш можуть потрапити хижі кліщі, трипси та дрібні комахи.

Картування осередків

Позначайте на схемі плантації місця, де виявлено кліщів і початкові симптоми. Це допомагає зрозуміти, чи проблема пов’язана з краями поля, дорогою, певним сортом, нерівномірним поливом або конкретною партією саджанців.

Як відрізнити хижого кліща від шкідника

Хижі кліщі часто мають витягнутіше тіло, довші ноги та пересуваються швидше, активно обстежуючи поверхню листка. Павутинні кліщі зазвичай рухаються повільніше та тримаються біля колонії, яєць і павутиння.

Однак швидкість руху й форма тіла не є надійними ознаками для точного видового визначення. Якщо планується випуск біологічного агента або застосування акарициду, бажано передати зразки спеціалісту.

За даними UGA Extension, у системах вирощування лохини трапляються різні хижі кліщі. Вони можуть відігравати важливу роль у стримуванні рослиноїдних видів.

Чи існує поріг для обробки лохини

У використаних джерелах не знайдено універсального економічного порогу чисельності павутинного кліща, перевіреного для всіх сортів і регіонів вирощування лохини в Україні. Пороги, розроблені для суниці, малини, цитрусових або інших культур, не можна механічно застосовувати до лохини.

Під час прийняття рішення враховують:

• частку листків із живими кліщами;
• наявність яєць і різних стадій розвитку;
• швидкість збільшення чисельності;
• поширення осередків;
• ступінь крапкування й бронзовості;
• вік і загальний стан рослин;
• температуру та прогноз погоди;
• стан зрошення;
• чисельність хижих кліщів;
• строк до збирання врожаю.

Агротехнічні заходи

Не допускати водного стресу

Правильно налаштоване зрошення допомагає рослині краще переносити пошкодження. Водночас додатковий полив не знищує кліщів і не замінює моніторинг. Перезволоження також небезпечне для лохини через ризик пошкодження коренів.

Зменшувати запиленість

Запилені дороги та сухі міжряддя можуть сприяти виникненню осередків. За можливості потрібно організувати рух техніки, утримання проїздів і рослинного покриву так, щоб зменшити осідання пилу на листках без створення надлишкової вологості.

Контролювати бур’яни поступово

Бур’яни можуть бути рослинами-господарями кліща, але одночасно на них можуть жити хижі членистоногі. Різке знищення сильно заселених бур’янів іноді спонукає кліщів перейти на культуру. Тому боротьбу з рослинністю потрібно поєднувати з оглядом лохини.

Оглядати посадковий матеріал

Нові саджанці слід перевіряти до розміщення серед виробничих кущів. Оглядають нижній бік листків, молодий приріст і поверхню контейнерів. За потреби підозрілу партію тимчасово ізолюють і передають зразки на визначення.

Біологічний контроль

Основними природними ворогами павутинних кліщів є хижі кліщі родини Phytoseiidae. Також ними можуть живитися личинки золотоочок, сонечка, дрібні хижі клопи та інші членистоногі.

У закордонних системах захисту використовують промислово розведених хижих кліщів. Проте ефективність виду залежить від:

• точного виду шкідника;
• стадії та щільності його популяції;
• температури й відносної вологості;
• наявності альтернативної їжі;
• попередніх обробок плантації;
• залишкової дії пестицидів;
• якості, строків і способу випуску біоагента.

Не можна самостійно завозити або випускати закордонного хижого кліща без перевірки законності та придатності для місцевих умов. Біологічний агент повинен походити з легального джерела, а програму його застосування слід погоджувати з фахівцем.

Кліщі та комахи є частиною екосистеми й природних харчових ланцюгів. Команда Agromega не пропагує жорстоке поводження з тваринами та виступає проти нього. Заходи контролю мають бути цільовими, обґрунтованими й максимально безпечними для нецільових організмів.

Садові олії та інсектицидні мила

Окремі контактні засоби на основі садових олій або інсектицидного мила можуть пригнічувати кліщів лише за безпосереднього покриття шкідника. Яйця та особини, захищені павутинням або розташовані у важкодоступних частинах крони, можуть зберігатися.

Не можна використовувати побутове мило чи випадкові саморобні суміші. Вони не мають перевіреної норми, можуть містити агресивні добавки й спричиняти опік лохини. Навіть зареєстровані олійні препарати за несприятливої температури або на чутливому сорті можуть бути фітотоксичними.

Застосування акарицидів

Акарициди відрізняються за тим, на які стадії кліща вони діють. Одні засоби ефективніші проти яєць і молодих стадій, інші — проти рухомих німф або дорослих особин. Тому перед вибором препарату потрібно оцінити склад популяції.

Для запобігання резистентності не слід багаторазово використовувати засоби з однаковим механізмом дії. Комерційна назва препарату може відрізнятися, але діючі речовини належати до тієї самої групи.

Важливо також зберегти хижих кліщів. Після застосування неспецифічного інсектициду або акарициду популяція шкідника інколи відновлюється швидше, ніж популяція його природних ворогів.

Чому обробка може не спрацювати

• обраний препарат не має акарицидної дії;
• засіб не діє на переважну стадію розвитку популяції;
• нижній бік листків недостатньо вкритий робочим розчином;
• густе павутиння захищає частину колонії;
• не дотримано норму або умови застосування етикетки;
• виникла стійкість до механізму дії;
• після обробки кліщі повторно перейшли із сусідніх рослин;
• одночасно знищено хижих кліщів;
• первинною причиною симптомів був не павутинний кліщ.

Типові помилки

• Чекати появи густого павутиння. На цей момент чисельність кліщів уже може бути високою.
• Оглядати лише верхній бік листка. Основна колонія часто розміщується знизу.
• Називати будь-якого червоного кліща Tetranychus urticae. Забарвлення не є надійною видовою ознакою.
• Плутати хижих кліщів зі шкідливими. Невибіркова обробка може послабити природний контроль.
• Використовувати інсектицид без акарицидної дії. Засіб проти комах не обов’язково контролює кліщів.
• Переносити пороги з іншої культури. Дані для суниці або малини не є автоматично правильними для лохини.
• Застосовувати побутове мило. Воно може спричинити фітотоксичність.
• Повторювати одну діючу речовину. Це підвищує ризик розвитку резистентності.
• Ігнорувати водний стрес. Ослаблена рослина гірше переносить пошкодження кліщами.

Практичний алгоритм дій

1. Знайдіть рослини зі світлим крапкуванням або початковою бронзовістю.
2. Огляньте нижній бік листків ручною лупою.
3. Перевірте наявність дорослих кліщів, німф, яєць, шкірок і павутиння.
4. Струсіть частину листя над білим аркушем для додаткового огляду.
5. Оцініть присутність хижих кліщів та інших природних ворогів.
6. Позначте осередки на схемі плантації.
7. Перевірте полив, запиленість і стан сусідньої рослинності.
8. За сумнівів передайте зразки на видове визначення.
9. Оберіть агротехнічний, біологічний або хімічний захід відповідно до рівня ризику.
10. Після втручання повторіть облік, щоб оцінити результат і стан природних ворогів.

Висновок

Павутинний кліщ на лохині пошкоджує листя, спричиняючи дрібне крапкування, пожовтіння, бронзовість і передчасне опадання. Павутиння є характерною, але зазвичай не найранішою ознакою.

Для підтвердження потрібно оглянути нижній бік листків під збільшенням і знайти живих кліщів, яйця або шкірки. Одночасно необхідно перевірити хижих кліщів, водний режим, запиленість і можливі неінфекційні причини зміни забарвлення.

Основою контролю є ранній моніторинг, недопущення водного стресу, збереження природних ворогів і застосування лише зареєстрованих акарицидів за підтвердженої потреби. Універсального календаря обробок або єдиного порогу для всіх українських насаджень лохини немає.

Часті запитання