Шкідники лохини в Україні: фото, ознаки пошкодження та методи захисту

Шкідники лохини можуть пошкоджувати бруньки, квітки, молоді пагони, листя, корені та ягоди. Одні види живляться безпосередньо на кущах, інші з’являються лише за сприятливих умов або переходять на лохину із сусідніх культур і дикорослих рослин. Окрему небезпеку становлять шкідники ягід, оскільки зовні незначно пошкоджений плід може містити яйця або личинок.

В Україні не можна користуватися єдиним універсальним переліком шкідників для всіх плантацій. Їхній склад залежить від регіону, навколишньої рослинності, попереднього використання ділянки, віку насадження, сорту, системи зрошення та застосовуваних засобів захисту. Тому боротьбу потрібно починати не з календарного обприскування, а з визначення організму та оцінювання реальної шкоди.

Які шкідники можуть пошкоджувати лохину

Шкідників лохини зручно розподіляти за частиною рослини, на якій вони живляться:

• шкідники ягід — плямистокрила дрозофіла, окремі клопи, оси, шершні, слимаки та птахи;
• шкідники квіток і бруньок — трипси, галиці, брунькові кліщі та деякі гусениці;
• сисні шкідники листя й пагонів — попелиці, павутинні кліщі, щитівки, борошнисті червці, цикадки та клопи;
• листогризучі шкідники — листокрутки, п’ядуни, совки, довгоносики та інша гусінь;
• ґрунтові шкідники — личинки хрущів, кореневі довгоносики, дротяники та підгризаючі совки;
• хребетні тварини — птахи, миші, полівки, зайці й козулі.

EPPO наводить значний перелік організмів, пов’язаних із лохиною високорослою Vaccinium corymbosum. Проте наявність виду в переліку рослин-господарів не означає, що він уже поширений або має господарське значення в Україні.

Таблиця основних шкідників та ознак пошкодження

Шкідник або група	Де шукати	Характерні ознаки	Що потрібно враховувати
Плямистокрила дрозофіла	Ягоди, пастки біля кущів, вибракувані плоди	М’які запалі ділянки, витікання соку, дрібні світлі личинки всередині ягоди	Присутність виду в Україні підтверджена, а лохина є його основною рослиною-господарем
Попелиці	Верхівки пагонів, нижній бік молодих листків	Колонії дрібних комах, скручування листя, липка медяна роса, сажистий наліт	Деякі види попелиць можуть переносити віруси, але статус переносника потрібно встановлювати для конкретного виду
Павутинні кліщі	Нижній бік листків	Дрібне світле крапкування, бронзове забарвлення, павутиння за високої чисельності	Ризик зростає за теплої сухої погоди та після порушення чисельності природних ворогів
Брунькові кліщі	Бруньки, квітки, основа молодого приросту	Деформовані або нерівномірно розвинені бруньки, пошкодження квіток і слабкий приріст	Кліщів важко побачити без збільшення; потрібна професійна ідентифікація
Трипси	Квітки, молоде листя, зав’язь	Сріблясті потертості, деформація молодих тканин, дрібні темні екскременти	Не всі трипси, знайдені у квітках, обов’язково спричиняють економічно значущу шкоду
Лохинова галиця	Квіткові та листкові бруньки, верхівки пагонів	Бруньки буріють і не розкриваються, молоді верхівки деформуються або відмирають	Пошкодження можна переплутати із заморозком, поганим запиленням і грибними хворобами
Щитівки та борошнисті червці	Кора пагонів, розгалуження, нижній бік листків	Нерухомі щитки або білі воскові скупчення, липкий наліт, ослаблення приросту	Потрібно визначити вид і вразливу стадію розвитку
Листокрутки та інша гусінь	Скручене листя, бруньки, суцвіття	Листя стягнуте павутинням, обгризені бруньки, квітки або листкові пластинки	Різні види потребують різного строку моніторингу
Совки	Основа молодих кущів, ґрунт, бур’яни між рядами	Перегризені молоді пагони, об’їдені листки, гусінь у верхньому шарі ґрунту	Частина видів активна переважно вночі
Кореневі довгоносики	Краї листків уночі, корені та субстрат	Напівкруглі виїмки на листках; личинки об’їдають дрібні корені та кору біля кореневої шийки	Пошкодження дорослих жуків часто менш небезпечне, ніж живлення личинок
Личинки хрущів	Ґрунт біля коренів	В’янення, слабкий приріст, пошкоджене коріння; у ґрунті — світлі С-подібні личинки	Вид личинки потрібно визначити, оскільки в ґрунті живуть личинки різних жуків
Дротяники	Ґрунт і коренева зона молодих саджанців	Пошкодження молодих коренів, пригнічення нещодавно висаджених рослин	Ризик може бути вищим на ділянках після багаторічних трав, але його слід оцінити до закладання плантації
Слимаки та равлики	Нижня частина куща, мульча, затінені вологі місця	Нерівні отвори, пошкоджені ягоди, сліди слизу	Активність зростає у вологих місцях і за наявності щільних укриттів
Птахи	Кущі з ягодами, сітки та краї насадження	Зниклі ягоди, розкльовані плоди, пошкоджені грона	Захисні сітки мають бути правильно натягнуті, щоб тварини не заплутувалися
Миші та полівки	Основа куща, мульча, коренева шийка	Обгризена кора, пошкодження коренів, ходи й рослинні рештки	Особливої уваги потребують молоді насадження та ділянки з густою рослинністю

Плямистокрила дрозофіла — один із найважливіших ризиків для ягід

Плямистокрила дрозофіла Drosophila suzukii відрізняється від більшості звичайних плодових мушок здатністю відкладати яйця у плоди, які ще перебувають на рослині. Личинки розвиваються всередині ягоди, через що пошкодження спочатку може залишатися непомітним.

Лохина високоросла зазначена EPPO як один з основних господарів шкідника. Присутність Drosophila suzukii в Україні підтверджена науковими знахідками, зокрема в західній частині країни. Водночас рівень ризику для конкретного господарства залежить від регіону, строку достигання сорту, погоди, навколишніх рослин-господарів і санітарного стану плантації.

Ознаки можливого пошкодження:

• локальне розм’якшення шкірки;
• западання окремих ділянок ягоди;
• витікання соку;
• передчасне псування плодів;
• дрібні світлі личинки в м’якоті;
• розвиток вторинної бактеріальної або грибної гнилі.

Звичайні плодові мушки часто збираються на перестиглих або вже пошкоджених плодах. Тому присутність дрібних мух біля вибракуваних ягід ще не доводить, що це саме плямистокрила дрозофіла.

Попелиці на лохині

Попелиці утворюють колонії переважно на молодих листках і верхівках пагонів. Вони висмоктують сік, унаслідок чого листя може деформуватися, скручуватися та відставати в розвитку. Надлишок цукристої рідини комахи виділяють у вигляді медяної роси. На липкій поверхні іноді розвиваються темні сажисті гриби.

Біля колоній нерідко з’являються мурахи, які живляться медяною росою. Самі мурахи не завжди пошкоджують лохину, тому їхня присутність передусім є приводом перевірити кущ на попелиць, щитівок або борошнистих червців.

На попелицях можуть живитися сонечка, личинки золотоочок, сирфід і паразитичні перетинчастокрилі. Невелика колонія за наявності природних ворогів не завжди потребує негайної хімічної обробки.

Кліщі на лохині

Павутинні кліщі

Павутинні кліщі живляться клітинами листка. На верхньому боці з’являється дрібне світле крапкування, яке з часом зливається у бронзові або жовтуваті ділянки. За високої чисельності на нижньому боці листя та між черешками утворюється тонке павутиння.

Подібне крапкування можуть спричиняти трипси, а загальне пожовтіння — дефіцити живлення. Для перевірки потрібно оглянути нижній бік листків із лупою.

Брунькові кліщі

Брунькові кліщі значно менші й можуть залишатися непомітними під час звичайного огляду. У закордонних системах вирощування лохини вони пов’язані з пошкодженням бруньок, квіток і молодого приросту. Проте за такими ознаками не можна підтвердити конкретний вид кліща без збільшення та професійної ідентифікації.

Трипси та галиці

Трипси можуть живитися у квітках, на молодому листі та зав’язі. Пошкоджені тканини іноді набувають сріблястого або бронзового відтінку, деформуються чи вкриваються дрібними рубцями. Проте наявність трипсів у квітках не завжди означає, що вони завдають господарсько значущої шкоди.

Лохинова галиця Dasineura oxycoccana пошкоджує бруньки та молоді верхівки. Личинки живляться всередині захищених рослинних тканин, а пошкоджені квіткові бруньки можуть буріти й не розкриватися. За даними UGA Extension, такі симптоми легко переплутати з холодовим пошкодженням або незадовільним зав’язуванням плодів.

Гусінь, листокрутки та совки

Листокрутки стягують листя павутинними нитками та живляться всередині утвореного укриття. Деякі види також пошкоджують бруньки, квітки та молоді ягоди. Якщо обережно розгорнути листок, усередині можна знайти гусінь, її екскременти або залишки линяння.

Інша листогризуча гусінь залишає отвори різної форми, обгризає краї листкової пластинки або повністю з’їдає молоді листки. Вид шкідника не слід визначати лише за формою отвору: для цього потрібно оглянути гусінь, її забарвлення, кількість ніг і спосіб руху.

Підгризаючі совки здатні пошкоджувати молоді рослини біля поверхні ґрунту. Частина гусениць ховається вдень у ґрунті чи під рослинними рештками та виходить живитися вночі.

Кореневі довгоносики, хрущі та дротяники

Дорослі кореневі довгоносики часто залишають напівкруглі виїмки по краях листків. Більшу небезпеку можуть становити їхні личинки, які живуть у ґрунті та пошкоджують дрібні корені або кору біля кореневої шийки.

Личинки хрущів також живляться корінням. Рослини з пошкодженою кореневою системою відстають у рості, в’януть у спекотну погоду й гірше реагують на полив. У ґрунті можна знайти світлих С-подібних личинок із коричневою головою. Проте такий вигляд мають личинки різних пластинчастовусих жуків, тому вид потрібно підтвердити.

Дротяники — тверді видовжені личинки жуків-коваликів. Найбільш уразливими можуть бути молоді рослини на нещодавно освоєних ділянках. Оцінити ґрунтових шкідників бажано ще до закладання плантації, оскільки після висаджування багаторічних кущів можливості втручання обмежуються.

Птахи, гризуни та інші тварини

Птахи можуть забирати стиглі ягоди або розкльовувати плоди, після чого вони швидко псуються. Найнадійнішим фізичним захистом є правильно встановлена сітка. Вона має бути натягнута, закріплена знизу й регулярно перевірятися, щоб птахи та дрібні тварини не заплутувалися.

Миші й полівки можуть пошкоджувати кору біля основи кущів і кореневу систему. Ризик зростає там, де густа рослинність, товста мульча або рослинні рештки створюють тривале укриття. Зайці та козулі здатні обгризати молоді пагони, особливо взимку або поблизу природних укриттів.

Птахи й ссавці є важливими учасниками екосистем: поширюють насіння, регулюють чисельність безхребетних і входять до природних харчових ланцюгів. Команда Agromega не пропагує жорстоке поводження з тваринами та виступає проти нього. Для захисту врожаю слід використовувати гуманні фізичні й профілактичні методи, дозволені законодавством.

Як визначити шкідника за пошкодженою частиною рослини

Що пошкоджено	Що перевірити насамперед	Неінфекційні та інші можливі причини
Бруньки не розкриваються	Галиці, кліщі, гусінь усередині бруньок	Зимове пошкодження, весняний заморозок, порушення спокою
Листя скручується	Попелиці, листокрутки, трипси	Гербіцидне пошкодження, дефіцит води, вірусні хвороби
На листі світле крапкування	Павутинні кліщі, трипси	Опік, дефіцити живлення, природне старіння
Краї листків обгризені	Довгоносики, гусінь, коники	Механічне пошкодження
Верхівки пагонів відмирають	Галиці, стеблові шкідники	Фомопсис, інші ракові хвороби, мороз, гербіциди
Кущ в’яне без очевидної причини	Личинки хрущів, довгоносиків, дротяники, пошкодження гризунами	Коренева гниль, перезволоження, несправність поливу
Ягоди м’які, течуть або містять личинок	Плямистокрила дрозофіла та інші плодові мухи чи плодожерки	Антракноз, сіра гниль, перестигання, механічне травмування
На пагонах липкий наліт	Попелиці, щитівки, борошнисті червці	Рослинний сік із пошкоджених тканин

Як правильно обстежувати насадження

1. Оглядайте плантацію регулярно. Частота залежить від фази розвитку, погоди та попередніх знахідок.
2. Рухайтеся одним маршрутом. Постійні точки огляду допомагають порівнювати ситуацію в часі.
3. Перевіряйте краї та середину поля. Шкідники можуть спочатку з’являтися біля лісосмуг, доріг, інших ягідних культур або місць зберігання тари.
4. Оглядайте різні яруси куща. Не обмежуйтеся зовнішніми листками на рівні очей.
5. Фіксуйте результати. Записуйте дату, сорт, фазу розвитку, кількість оглянутих рослин і характер пошкодження.
6. Зберігайте якісні фотографії. Фотографуйте загальний вигляд куща, пошкоджену тканину та самого шкідника з масштабом.
7. Використовуйте відповідні пастки лише за призначенням. Тип пастки залежить від організму; відсутність улову не завжди доводить відсутність шкідника.
8. За потреби передавайте зразок фахівцю. Умови пакування потрібно попередньо погодити з лабораторією або ентомологом.

Інтегрований захист лохини від шкідників

Інтегрований захист рослин передбачає поєднання профілактики, моніторингу, агротехнічних, фізичних, біологічних і, за необхідності, хімічних методів. Його мета — не знищити всіх комах у насадженні, а не допустити економічно неприйнятної шкоди та зберегти корисних організмів.

Профілактичні заходи

• використовувати здоровий посадковий матеріал із відомим походженням;
• обстежувати ділянку на ґрунтових шкідників до висаджування;
• прибирати перестиглі, опалі та вибракувані ягоди;
• не залишати біля плантації відкриті ємності з відходами ягід;
• контролювати бур’яни без повного знищення корисного біорізноманіття;
• регулювати густоту кущів і забезпечувати доступ для огляду та збирання;
• своєчасно збирати стиглі ягоди;
• очищати тару, інструменти й обладнання відповідно до санітарних правил господарства;
• уникати безпідставних широкоспектральних обробок, які знищують природних ворогів шкідників.

Фізичні методи

До фізичних заходів належать захисні сітки від птахів, дрібнокомірчасті сітки від окремих комах, ручне видалення локальних скупчень гусені, санітарне збирання ягід і пастки для моніторингу. Можливість застосування сітки залежить від розміру комірки, способу вентиляції та потреби в доступі запилювачів.

Біологічний контроль

У насадженнях лохини шкідниками живляться сонечка, золотоочки, сирфіди, хижі клопи, павуки, хижі кліщі та паразитичні перетинчастокрилі. UGA Extension зазначає, що природні вороги в системах вирощування лохини можуть живитися попелицями, кліщами, трипсами, яйцями та личинками метеликів.

Наявність природних ворогів не гарантує повного контролю, але її потрібно враховувати перед обробкою. Після застосування неспецифічного інсектициду або акарициду чисельність шкідника іноді відновлюється швидше, ніж популяція його природних ворогів.

Хімічний захист

Рішення про застосування препарату приймають після визначення шкідника, оцінювання його чисельності, фази розвитку культури та ризику для врожаю. Препарат має бути зареєстрований в Україні для відповідної культури й цільового організму.

Захист бджіл і джмелів

Лохина залежить від запилення комахами, тому застосування інсектицидів у період цвітіння створює особливий ризик. Деякі шкідники також активні під час розкривання бруньок і цвітіння, але це не скасовує необхідності захищати запилювачів.

Потрібно враховувати:

• офіційні обмеження препарату для бджіл;
• залишкову токсичність після висихання робочого розчину;
• присутність квітучих бур’янів під кущами та в міжряддях;
• час активного льоту бджіл і джмелів;
• розташування пасік та завчасне інформування пасічників;
• можливість перенесення крапель або пилу за межі цільової ділянки.

Навіть препарат, дозволений на лохині, не обов’язково дозволений під час цвітіння. Вирішальними є чинна українська реєстрація й текст етикетки конкретного продукту.

Типові помилки під час боротьби зі шкідниками

• Обробляти за календарем без огляду. Шкідника може не бути або він може перебувати на стадії, нечутливій до обраного заходу.
• Визначати організм лише за пошкодженням. Однакові симптоми можуть спричиняти різні шкідники та хвороби.
• Копіювати іноземну схему. Препарати, строки, видовий склад і кліматичні умови відрізняються.
• Ігнорувати корисних комах. Сонечка, золотоочки й хижі кліщі можуть уже стримувати популяцію шкідника.
• Використовувати фунгіцид проти комах або кліщів. Фунгіциди призначені для боротьби з грибними хворобами й не замінюють інсектицид або акарицид.
• Називати будь-яку личинку дрозофілою. Для визначення потрібні дорослі комахи, характер пошкодження та, за необхідності, лабораторне дослідження.
• Залишати перестиглі ягоди на кущах і землі. Вони можуть підтримувати розвиток плодових мух та вторинних гнилей.
• Не дотримуватися строку очікування. Особливо критично під час дозрівання та багаторазового збирання ягід.

Коли потрібна допомога спеціаліста

До ентомолога, агронома або діагностичної лабораторії варто звернутися, якщо:

• шкідника неможливо визначити за доступними ознаками;
• пошкодження швидко поширюється плантацією;
• у ягодах виявлено невідомих личинок;
• підозрюється карантинний або новий для регіону вид;
• симптоми залишаються після зменшення чисельності комах;
• потрібно відрізнити пошкодження шкідником від інфекційної хвороби;
• обробки не дають очікуваного результату;
• необхідно підібрати легальну схему захисту для товарної продукції.

Висновок

Найкращий захист лохини від шкідників починається з регулярного обстеження та правильної діагностики. Для українських насаджень особливої уваги потребують плямистокрила дрозофіла, попелиці, кліщі, трипси, гусінь, ґрунтові личинки, слимаки, птахи та гризуни. Водночас кожна плантація має власний комплекс організмів, тому не всі перелічені шкідники обов’язково будуть присутні одночасно.

Використання здорового посадкового матеріалу, санітарне збирання ягід, контроль стану ґрунту, збереження природних ворогів і точне визначення шкідника дозволяють скоротити кількість необґрунтованих обробок. Хімічні засоби варто застосовувати лише за підтвердженої потреби, відповідно до чинної української реєстрації та з обов’язковим захистом запилювачів.

Часті запитання