Білокрилки

Білокрилки полуниці — це група дрібних сисних комах, які живуть переважно на нижньому боці листків. Дорослі особини нагадують дуже маленьких білих метеликів, а нерухомі німфи схожі на плоскі напівпрозорі лусочки.

За невеликої чисельності білокрилки можуть не спричиняти помітної шкоди. Великі популяції висмоктують сік, пригнічують ріст рослин і виділяють липку медвяну росу, на якій розвивається чорний сажистий наліт. Окреме значення має теплична білокрилка, здатна переносити деякі віруси полуниці.

Які білокрилки трапляються на полуниці

Білокрилки належать до родини Aleyrodidae. Видовий склад залежить від країни, клімату, способу вирощування та рослин, розташованих поруч.

Вид	Значення для полуниці	Важливе уточнення
Теплична білокрилка (Trialeurodes vaporariorum)	Може утворювати численні популяції, особливо у захищеному ґрунті та за тривалого безперервного вирощування	Здатна переносити вірус, асоційований із палідозом полуниці, та вірус псевдожовтяниці буряку
Сунична, або жимолостева, білокрилка (Aleyrodes lonicerae, синонім Aleyrodes fragariae)	Згадується EPPO як білокрилка полуниці в Європі	Зазвичай не завдає помітної прямої шкоди, але за високої чисельності може сприяти утворенню медвяної роси та сажистого нальоту
Північноамериканська сунична білокрилка (Trialeurodes packardi)	Згадується у рекомендаціях UC IPM для Каліфорнії	Не слід автоматично вважати її основним видом в Україні чи Європі
Тютюнова, або бататова, білокрилка (Bemisia tabaci)	Багатоїдний шкідник багатьох тепличних культур	Наявність на конкретному насадженні полуниці потрібно підтверджувати визначенням виду

Як виглядають білокрилки

Дорослі комахи

Доросла білокрилка має довжину приблизно 1–2 мм. Тіло й чотири крила вкриті білим порошкоподібним воском. Якщо торкнутися заселеного листка, дорослі комахи злітають невеликою білою хмаркою, а потім знову сідають на нижній бік листків.

Теплична білокрилка зазвичай тримає крила відносно пласко над тілом. Проте положення крил не завжди достатнє для точного визначення виду.

Яйця

Яйця дуже дрібні, видовжені, прикріплені до нижнього боку листка короткою ніжкою. Самки можуть відкладати їх групами або дугоподібними рядами. Молоді яйця світлі, згодом темнішають.

Німфи

Щойно відроджена німфа, яку називають рухливою личинкою першого віку або «бродяжкою», має ноги й шукає місце для живлення. Після прикріплення до листка вона стає майже нерухомою.

Старші німфи:

• плоскі або трохи опуклі;
• овальні;
• напівпрозорі, жовтуваті або зеленуваті;
• схожі на дрібні лусочки;
• розташовані переважно на нижньому боці листків.

Наприкінці четвертого німфального віку стають помітними червоні очі майбутньої дорослої білокрилки. Цю стадію часто неофіційно називають «лялечкою» або «пупарієм».

Ознаки ураження полуниці

Білі комахи під листками

Найпомітніша ознака — дрібні білі мушки, які злітають після дотику до листя. Під листками одночасно можуть бути яйця, молоді та старші німфи.

Ослаблення рослин

Дорослі білокрилки й німфи висмоктують сік із листків. За високої чисельності це може спричинити:

• світлі або жовтуваті ділянки на листках;
• загальне пожовтіння старших листків;
• передчасне відмирання листя;
• затримку росту молодих рослин;
• зменшення сили росту та площі листкової поверхні;
• зниження врожайності;
• зменшення накопичення цукрів у ягодах за сильного тривалого ураження.

Медвяна роса

Під час живлення білокрилки виділяють липку цукристу рідину — медвяну росу. Вона накопичується на листках, черешках, плодах, плівці та інших поверхнях.

Ознаки медвяної роси:

• липка блискуча поверхня листків;
• прилипання пилу та дрібного сміття;
• забруднення ягід;
• поява мурах, яких приваблюють цукристі виділення;
• подальший розвиток чорного сажистого нальоту.

Сажистий наліт

На медвяній росі можуть розвиватися сапротрофні сажисті гриби. Вони не проникають глибоко в тканини рослини, але утворюють чорну поверхневу плівку.

Сажистий наліт:

• зменшує освітлення листкової поверхні;
• може послаблювати фотосинтез;
• забруднює ягоди;
• погіршує товарний вигляд продукції;
• свідчить про тривалу присутність сисних шкідників.

Білокрилки як переносники вірусів

Теплична білокрилка може переносити вірус, асоційований із палідозом полуниці (Strawberry pallidosis-associated virus, SPaV), і вірус псевдожовтяниці буряку (Beet pseudo-yellows virus, BPYV).

У Каліфорнії ці віруси пов’язують із вірусним занепадом полуниці. Однак важливо правильно розуміти цей зв’язок:

• не кожна білокрилка є носієм вірусу;
• присутність білокрилки не підтверджує вірусну інфекцію;
• інфікування лише SPaV або BPYV часто залишається безсимптомним;
• виражений вірусний занепад зазвичай пов’язаний із поєднанням білокрилково-переносного вірусу з одним або кількома іншими вірусами;
• інші компоненти комплексу можуть переноситися попелицями або іншими шляхами;
• для підтвердження вірусів потрібен лабораторний аналіз.

Ознаками вірусного занепаду можуть бути пригнічення росту, червоне або пурпурове забарвлення листків, ламкі корені, зменшення кількості дрібних поглинальних корінців і різке падіння врожайності. Проте такі симптоми неспецифічні й можуть нагадувати дефіцит живлення, кореневі гнилі та інші проблеми.

Життєвий цикл білокрилки

1. Самка відкладає яйця на нижній бік листка.
2. Із яйця виходить рухлива німфа першого віку.
3. Німфа знаходить придатне місце, прикріплюється і починає живитися.
4. Наступні німфальні віки залишаються майже нерухомими.
5. Наприкінці четвертого віку всередині оболонки формується доросла комаха.
6. Доросла білокрилка виходить назовні, живиться і відкладає нові яйця.

За теплої погоди розвиток від яйця до дорослої комахи може бути дуже швидким. UC IPM повідомляє, що теплична білокрилка в теплих умовах здатна завершити покоління приблизно за 18 днів. За прохолодної погоди розвиток триває довше.

У теплицях, тунелях і насадженнях із безперервною наявністю зеленого листя покоління можуть перекриватися. На одній рослині одночасно знаходять яйця, німф різного віку й дорослих комах.

Умови, що сприяють розмноженню

• тепле захищене середовище;
• безперервне вирощування полуниці або інших рослин-господарів;
• сусідство старих і нових насаджень;
• наявність заражених овочевих або декоративних культур;
• занесення білокрилки із саджанцями;
• загущений рослинний покрив;
• велика кількість старого листя;
• бур’яни-господарі всередині та навколо теплиці;
• відсутність сіток на вентиляційних отворах;
• застосування неселективних інсектицидів, які знищують природних ворогів;
• наявність пилу, що може погіршувати роботу дрібних хижаків і паразитоїдів.

Як відрізнити білокрилку від схожих шкідників

Організм або проблема	Характерні ознаки	Як перевірити
Білокрилка	Дрібні білі крилаті комахи злітають із листка; знизу є плоскі овальні німфи	Струсити листя й оглянути нижній бік із лупою
Крилаті попелиці	Темніше тіло, прозорі крила без білого воскового покриву; колонії часто містять безкрилих особин	Шукати сифункули на задній частині черевця
Трипси	Вузькі видовжені комахи, швидко бігають; спричиняють сріблястість і бронзовість	Струсити квітки та листя над білим папером
Павутинні кліщі	Дуже дрібні безкрилі організми, крапчастість листків, іноді павутиння	Оглянути нижній бік листка під збільшенням
Борошниста роса	Білий грибний наліт на тканині, який не злітає після струшування	Перевірити характер нальоту та типове скручування листків
Щитівки	Нерухомі опуклі або пласкі утворення, міцніше прикріплені до тканини	Оглянути форму тіла й місце прикріплення під лупою

Як проводити моніторинг

Огляд рослин

1. Щотижня оглядайте полуницю в різних частинах ділянки або теплиці.
2. Перевіряйте краї насадження, двері, вентиляційні отвори та місця біля інших культур.
3. Вибирайте листки із середнього ярусу, а не лише найстаріші або наймолодші.
4. Порахуйте дорослих білокрилок на нижньому боці листків.
5. За допомогою лупи оцініть кількість яєць і німф.
6. Зверніть увагу на медвяну росу, сажистий наліт і мурах.
7. Позначте осередки та повторно перевірте їх через кілька днів.

Жовті клейові пастки

Жовті клейові картки встановлюють трохи вище рослинного покриву. Вони допомагають:

• рано виявити появу дорослих білокрилок;
• знайти напрямок їхнього проникнення;
• порівнювати чисельність між ділянками;
• відстежувати зростання або зменшення популяції.

Картки перевіряють щонайменше раз на тиждень, записуючи кількість комах. Забруднені пастки регулярно замінюють.

Якщо в теплиці випускають крилатих паразитоїдів, пастки не розміщують безпосередньо біля місць випуску, оскільки на них можуть потрапляти й корисні комахи.

Поріг чисельності

UC IPM зазначає, що точного універсального порога обробки тепличної білокрилки на полуниці не розроблено. Рішення залежить від:

• віку рослин;
• кількості дорослих і німф;
• швидкості зростання популяції;
• наявності медвяної роси;
• рівня природного паразитування;
• ризику перенесення вірусів;
• призначення та вимог до товарності врожаю.

Що робити при виявленні білокрилки

Ізоляція і санітарні заходи

• Не переносіть заселені саджанці у чисту теплицю.
• Окремо оглядайте нові партії посадкового матеріалу.
• Видаляйте сильно заселене старе листя, не розносячи дорослих комах.
• Одразу виносьте обрізані рештки з теплиці в закритій тарі.
• Контролюйте бур’яни всередині споруди та біля неї.
• Не залишайте стару заражену плантацію поруч із новою.
• Перевіряйте томати, огірки, баклажани, квасолю та декоративні рослини поблизу.
• За можливості встановлюйте інсектозахисні сітки на вентиляційних отворах.

У насадженнях другого року видалення старого листя може зменшити кількість нерухомих німф. Проте обрізаний матеріал потрібно одразу прибрати, інакше дорослі білокрилки продовжать виходити з нього.

Механічне зменшення чисельності

У невеликих насадженнях дорослих білокрилок можна частково видаляти струменем води або ручним пилососом, а сильно заселені листки — обрізати. Такі заходи не знищують усі яйця та німфи, тому їх потрібно поєднувати з повторним моніторингом.

Природні вороги

Білокрилок знищують:

• паразитичні оси з родів Encarsia та Eretmocerus;
• хижі клопи;
• золотоочки;
• хижі жуки;
• окремі хижі кліщі;
• ентомопатогенні гриби.

Паразитовані німфи білокрилки часто темнішають або стають чорними. Однак забарвлення залежить від виду білокрилки й паразитоїда, тому його оцінюють разом з іншими ознаками.

Енкарзія та еретмоцерус

Паразитоїд Encarsia formosa широко використовується проти тепличної білокрилки у закритому ґрунті. Самки відкладають яйця у німф білокрилки та можуть додатково живитися ними.

Eretmocerus eremicus краще переносить вищі температури й особливо часто застосовується проти білокрилок роду Bemisia. Вибір паразитоїда повинен відповідати встановленому виду шкідника та температурі в теплиці.

Біологічний контроль найкраще працює, коли:

• випуски починають профілактично або за низької чисельності шкідника;
• правильно визначено вид білокрилки;
• температура відповідає вимогам паразитоїда;
• на рослинах немає токсичних залишків несумісних пестицидів;
• регулярно оцінюється співвідношення живих і паразитованих німф;
• популяція білокрилки ще не утворила велику кількість медвяної роси.

Інсектицидні мила, олії та мікробіологічні засоби

Контактні засоби можуть зменшувати чисельність молодих німф і дорослих білокрилок лише за безпосереднього потрапляння на шкідника. Особливо важливе рівномірне покриття нижнього боку листків.

У міжнародних джерелах згадуються:

• інсектицидні мила;
• вузькодіапазонні садові олії;
• азадирахтин;
• препарати на основі Beauveria bassiana;
• препарати на основі Cordyceps fumosorosea, у старіших джерелах — Isaria fumosorosea.

Олії та мила можуть пошкоджувати листя за високої температури, під прямим сонцем, на ослаблених рослинах або в несумісних бакових сумішах. Спочатку засіб перевіряють на невеликій кількості рослин.

Хімічний захист

Яйця та старші нерухомі стадії можуть бути менш чутливими до окремих засобів. Через одночасну присутність різних стадій однієї обробки часто недостатньо.

Для уповільнення розвитку резистентності потрібно:

• обробляти лише після підтвердження потреби;
• забезпечувати покриття нижнього боку листків;
• чергувати засоби з різними механізмами дії;
• не повторювати багаторазово одну діючу речовину;
• враховувати сумісність із паразитоїдами та хижаками;
• після обробки продовжувати підрахунок дорослих і німф.

Профілактика

• купувати перевірений посадковий матеріал без білокрилок;
• утримувати нові саджанці окремо до завершення огляду;
• розміщувати жовті пастки до появи видимих колоній;
• щотижня перевіряти нижній бік листків;
• не допускати перекривання старих заражених і нових насаджень;
• контролювати бур’яни та сусідні рослини-господарі;
• видаляти рослинні рештки після обрізування;
• підтримувати помірну густоту листкового покриву;
• встановлювати сітки на отворах теплиці, якщо це не порушує вентиляцію;
• починати біологічний контроль до масового розмноження шкідника;
• уникати необґрунтованих неселективних інсектицидів;
• за підозри на віруси використовувати лабораторну діагностику.

Висновок

Білокрилки полуниці живуть і розмножуються переважно на нижньому боці листків. За невеликої чисельності вони можуть залишатися малопомітними, але великі колонії послаблюють рослини, забруднюють їх медвяною росою та сприяють розвитку сажистого нальоту.

У захищеному ґрунті особливе значення має теплична білокрилка, яка також може переносити SPaV і BPYV. Ефективний захист поєднує перевірку саджанців, жовті пастки, огляд листків, санітарні заходи, збереження природних ворогів і своєчасне застосування дозволених засобів. Вид білокрилки бажано визначити до планування біологічного або хімічного контролю.

Поширені питання