Борознистий скосар

Борознистий скосар полуниці (Otiorhynchus sulcatus) — багатоїдний жук-довгоносик, личинки якого пошкоджують корені та коронку рослин. Дорослі жуки вигризають характерні напівкруглі виїмки по краях листків, але таке пошкодження зазвичай не становить головної небезпеки для сформованих кущів.

Серйозні втрати виникають, коли приховані у ґрунті або субстраті личинки знищують дрібні корені, обгризають великі корені та проникають у нижню частину коронки. Рослини відстають у рості, в’януть, дають менше ягід, а за сильного ураження повністю гинуть.

Що таке борознистий скосар

Борознистий скосар належить до родини довгоносиків (Curculionidae). У джерелах англійською мовою його називають чорним виноградним довгоносиком (black vine weevil) або виноградним довгоносиком (vine weevil). EPPO також наводить назву «європейський суничний довгоносик».

Шкідник живиться на багатьох плодових, ягідних і декоративних рослинах. Крім полуниці, його знаходять на малині, ожині, лохині, смородині, винограді, рододендроні, азалії, тисі та інших культурах.

Стадія	Де перебуває	Якої шкоди завдає
Дорослий жук	Удень ховається біля основи рослин, у субстраті та рослинних рештках; уночі виходить на листя	Вигризає виїмки по краях листків, іноді пошкоджує квітки, бутони й молоді пагони
Яйце	У ґрунті, субстраті або біля коронки	Безпосередньо не пошкоджує рослину
Личинка	У кореневій зоні	Об’їдає корені й коронку, спричиняє пригнічення, в’янення та загибель кущів
Лялечка	У ґрунті або субстраті	Не живиться

Як виглядає борознистий скосар

Дорослий жук

Дорослий борознистий скосар має довжину приблизно 8–12 мм. Тіло тверде, чорне або дуже темно-коричневе, з дрібними світлими чи жовтуватими лусочками на надкрилах. Голова видовжена у широкий короткий хоботок, вусики колінчасті.

Жуки не літають, оскільки їхні надкрила зрослися. Вони пересуваються пішки або переносяться разом із саджанцями, контейнерами, субстратом, ґрунтом та обладнанням.

Дорослі особини активні переважно вночі. Удень вони ховаються:

• під листям і рослинними рештками;
• у тріщинах ґрунту;
• під мульчею та контейнерами;
• біля коронки полуниці;
• у верхньому шарі субстрату;
• під дошками та іншими укриттями.

Личинка

Личинка біла або кремова, безнога, з чітко помітною світло-коричневою головою. У спокої або після викопування вона зазвичай згинається у формі літери C. Доросла личинка може досягати приблизно 10–12 мм.

Личинок борознистого скосаря легко сплутати з личинками інших кореневих довгоносиків. Точне визначення виду лише за личинкою часто складне.

Яйця і лялечки

Яйця округлі, спочатку світлі, згодом темніші. Вони дуже дрібні й за звичайного огляду ґрунту майже непомітні. Лялечка біла або кремова, з добре помітними зачатками ніг, вусиків і крил, хоча дорослий жук літати не здатний.

Ознаки пошкодження полуниці

Виїмки по краях листків

Дорослі жуки вигризають по краях листкових пластинок округлі або напівкруглі виїмки. За сильного живлення край листка стає хвилястим або зубчастим.

Такі пошкодження є важливою ознакою присутності дорослих скосарів, але зазвичай не призводять до серйозного пригнічення добре розвинених кущів. Їхня головна небезпека полягає в тому, що після періоду живлення самки починають відкладати яйця, з яких виходять кореневі личинки.

Пошкодження коренів

Молоді личинки спочатку живляться дрібними корінцями. У міру росту вони переходять на більші корені та нижню частину коронки.

Уражені рослини можуть мати такі ознаки:

• повільне відростання навесні;
• відставання у рості порівняно із сусідніми кущами;
• дрібне, тьмяне або почервоніле листя;
• в’янення за теплої чи сухої погоди;
• зменшення кількості квітконосів і ягід;
• погане утворення нових коренів;
• слабке утримання рослини у ґрунті;
• поступове відмирання окремих кущів;
• повне раптове завалювання рослин із сильно пошкодженою коронкою.

DAERA повідомляє, що личинки можуть прогризати глибокі ходи в основі коронки, після чого рослина повністю руйнується. Пошкоджені корені також можуть бути вразливішими до кореневих гнилей.

Життєвий цикл

1. Шкідник переважно зимує у ґрунті або субстраті на стадії личинки.
2. Під час м’якої зими личинки можуть продовжувати живлення.
3. Навесні вони відновлюють активне пошкодження коренів і коронки.
4. У ґрунті личинки заляльковуються.
5. Наприкінці весни або на початку літа з’являються дорослі жуки.
6. Жуки живляться листям переважно вночі.
7. Через кілька тижнів після виходу самки починають відкладати яйця у ґрунт або субстрат біля рослин.
8. Молоді личинки переміщуються до кореневої зони та починають живлення.

У польових умовах зазвичай розвивається одне покоління на рік. У захищеному ґрунті, теплих субстратах і контейнерних системах строки окремих стадій можуть зміщуватися, а різні стадії іноді трапляються одночасно.

Популяції борознистого скосаря складаються переважно із самок, здатних розмножуватися без запліднення. Через це навіть невелика кількість занесених із саджанцями жуків або личинок може започаткувати нове вогнище.

Як поширюється шкідник

Дорослі борознисті скосарі не літають, але можуть проходити певну відстань між рослинами та сусідніми насадженнями. На більші відстані шкідник найчастіше переноситься людиною.

Основні шляхи поширення:

• заселені саджанці полуниці;
• контейнери з личинками у кореневій грудці;
• повторно використаний субстрат;
• ґрунт на техніці, інструментах і взутті;
• касети, горщики та ящики, які не очистили після попередньої культури;
• переміщення мульчі й рослинних решток;
• сусідні ягідні або декоративні рослини-господарі.

Умови, що підвищують ризик

• повторне використання старого субстрату, мішків або контейнерів;
• вирощування полуниці два і більше років на одному місці без контролю кореневої зони;
• наявність поруч малини, ожини, лохини, винограду або декоративних рослин-господарів;
• велика кількість укриттів для дорослих жуків;
• постійно вологий, але добре аерований субстрат, сприятливий для виживання яєць і личинок;
• захищене вирощування з помірними зимовими температурами;
• відсутність нічного моніторингу після появи виїмок на листках;
• занесення заражених саджанців.

Як відрізнити борознистого скосаря від схожих проблем

Проблема	Характерні ознаки	Що перевірити
Борознистий скосар	Напівкруглі виїмки по краях листків; білі безногі C-подібні личинки з коричневою головою біля коренів	Оглянути рослини вночі та розкопати кореневу зону пригнічених кущів
Інші кореневі довгоносики	Дуже подібні виїмки та личинки; дорослі можуть відрізнятися розміром і забарвленням	Зібрати дорослих жуків для визначення виду
Личинки хрущів	Також C-подібні й живляться корінням, але мають три пари добре помітних грудних ніг	Перевірити наявність ніг і форму задньої частини тіла
Дротяники	Видовжені, тверді, жовтуваті або коричневі личинки, не згинаються у типову форму C	Оглянути форму, забарвлення і твердість тіла
Совки	Сірі або бурі гусениці з ногами, можуть перегризати коронку біля поверхні ґрунту	Шукати гусениць у верхньому шарі ґрунту вночі
Фітофторозна або інша коренева гниль	Побуріння та відмирання тканин без обов’язкової наявності личинок і слідів обгризання	Розрізати коронку, оцінити корені та за потреби провести лабораторний аналіз
Посуха або пошкодження коренів під час обробітку	В’янення і пригнічення без характерних жуків, личинок та виїмок	Перевірити вологість, стан коренів і історію механічних робіт

Моніторинг дорослих жуків

Огляд листків

Із кінця весни потрібно регулярно шукати свіжі округлі виїмки по краях листків. Старі пошкодження свідчать лише про минулу присутність, тому важливо відстежувати появу нових виїмок.

Нічне обстеження

1. Оглядайте рослини після настання темряви у теплу безвітряну погоду.
2. Перевіряйте листки, черешки, квітконоси та основу куща.
3. Підставте під рослину світлий лоток і обережно струсіть листя.
4. Зібраних жуків збережіть для визначення виду.
5. Позначте ділянки, де знайдено найбільше дорослих особин.

Штучні укриття

Біля кущів можна покласти невеликі шматки гофрованого картону, дощечки або інші темні укриття. Жуки можуть ховатися під ними вдень. Укриття перевіряють рано-вранці.

Моніторинг личинок

Від осені до весни оглядають кореневу зону слабких і зів’ялих рослин. Особливу увагу приділяють кущам із виїмками на листках у попередньому сезоні.

1. Обережно викопайте пригнічену рослину разом із кореневою грудкою.
2. Переберіть ґрунт або субстрат навколо коронки.
3. Шукайте білих безногих C-подібних личинок.
4. Огляньте корені на обгризання та втрату дрібних корінців.
5. Перевірте нижню частину коронки на ходи й порожнини.
6. Порівняйте з коренями зовні здорової рослини.

Надійного універсального порога чисельності борознистого скосаря для полуниці у використаних джерелах не наведено. Через високу потенційну шкоду личинок виявлення живих личинок у кореневій зоні потребує швидкої оцінки масштабу вогнища.

Що робити при виявленні скосаря

Механічне збирання дорослих жуків

У невеликих насадженнях жуків збирають уночі вручну або струшують у ємність. Також регулярно перевіряють штучні денні укриття. Збирання дорослих особин до початку масового відкладання яєць зменшує кількість майбутніх личинок.

Видалення сильно уражених рослин

Кущі з майже знищеною кореневою системою або прогризеною коронкою зазвичай не відновлюються. Їх потрібно викопати разом із прилеглим субстратом, зібрати личинок і не переносити заражений матеріал на чисті ділянки.

Ентомопатогенні нематоди

Для біологічного контролю личинок використовують ентомопатогенні нематоди з родів Steinernema і Heterorhabditis. Вони проникають у тіло личинки та переносять симбіотичні бактерії, які спричиняють її загибель.

У джерелах згадуються такі види:

• Steinernema kraussei;
• Steinernema feltiae;
• Heterorhabditis bacteriophora;
• Heterorhabditis megidis;
• Heterorhabditis downesi.

Вибір залежить від температури ґрунту або субстрату. За даними AHDB і RHS, окремі препарати на основі Steinernema можуть працювати від приблизно 5–8 °C, тоді як для багатьох препаратів із Heterorhabditis потрібно щонайменше близько 12–14 °C.

Умови ефективного застосування нематод

• у кореневій зоні мають бути живі личинки відповідного розміру;
• температура повинна відповідати вимогам конкретного виду й препарату;
• ґрунт або субстрат перед внесенням зволожують;
• після внесення підтримують рівномірну вологість, але не перезволоження;
• нематоди повинні потрапити безпосередньо в кореневу зону;
• обробку проводять увечері або за похмурої погоди, уникаючи ультрафіолетового випромінювання;
• розчин не залишають надовго в баку та використовують відповідно до інструкції виробника;
• знімають фільтри, які можуть затримувати нематод, якщо це передбачено інструкцією до системи внесення;
• результат перевіряють повторним пошуком живих личинок через установлений виробником строк.

Що відомо про ефективність нематод

Результати джерел відрізняються. AHDB повідомляє про успішне використання ентомопатогенних нематод у субстратній культурі полуниці та наголошує на правильній температурі, вологості й своєчасному внесенні. Pacific Northwest Extension зазначає, що нематоди продемонстрували певну ефективність проти личинок.

Водночас у рекомендаціях UC IPM для каліфорнійської полуниці зазначено, що відповідні дослідження не показали успішного контролю личинок кореневих жуків на коренях полуниці. Розбіжність може бути пов’язана з кліматом, видом нематоди, типом ґрунту, системою вирощування, способом внесення та доступністю личинок.

Хімічний захист

Обробки проти дорослих жуків ефективніші вночі, коли скосарі виходять на листя. Удень вони ховаються біля основи рослин, тому контакт із робочим розчином значно менший.

Обробку дорослих особин намагаються провести після початку їхнього виходу, але до масового відкладання яєць. Засоби проти дорослих жуків не обов’язково знищують личинок, які вже перебувають у ґрунті або коронці.

Профілактика

• використовувати перевірений посадковий матеріал без личинок у кореневій грудці;
• оглядати субстрат і корені саджанців перед висаджуванням;
• не використовувати повторно заражений субстрат, мішки й контейнери;
• очищати касети, горщики, інструменти та обладнання від ґрунту;
• не переносити ґрунт із зараженої ділянки на чисту;
• контролювати скосаря на сусідніх ягідних і декоративних рослинах;
• оглядати листки на виїмки з кінця весни;
• проводити нічні обстеження до початку відкладання яєць;
• після виявлення дорослих планувати перевірку коренів восени та навесні;
• видаляти сильно уражені кущі разом із личинками;
• для нової польової плантації за можливості використовувати ділянку без історії ураження кореневими довгоносиками.

Pacific Northwest Extension зазначає, що обробіток ґрунту перед висаджуванням може знищувати частину личинок, які перезимували. Злакові покривні культури в цьому джерелі розглядаються як непридатні господарі кореневих довгоносиків, але вибір сівозміни потрібно адаптувати до місцевої системи вирощування.

Висновок

Борознистий скосар — прихований кореневий шкідник полуниці. Дорослі жуки залишають помітні виїмки на листках, але головну небезпеку становлять їхні безногі личинки, які протягом осені, зими та весни живляться коренями й коронкою.

Захист потрібно починати не після загибелі рослин, а з перевірки саджанців, нічного моніторингу дорослих жуків і своєчасного обстеження кореневої зони. Ентомопатогенні нематоди можуть бути корисною частиною інтегрованого захисту, але їхня ефективність залежить від виду препарату, температури, вологості, ґрунту та доступності личинок.

Поширені питання