Галова нематода коренів

Галова нематода коренів полуниці — це не один конкретний шкідник, а група мікроскопічних круглих червів роду Meloidogyne, які живуть у ґрунті та паразитують усередині коренів. Унаслідок їхнього живлення на коренях утворюються характерні здуття — гали.

Для суниці садової найкраще підтверджене значення має північна галова нематода Meloidogyne hapla. Вона поширена в регіонах із помірним кліматом, витримує низькі температури та може потрапляти на нові ділянки із зараженим посадковим матеріалом і ґрунтом.

Уражені кущі відстають у рості, жовтіють або червоніють, в’януть у спекотну частину дня та формують менше плодів. Проте надземні симптоми неспецифічні: встановити причину можна лише після огляду коренів і лабораторного аналізу.

Які галові нематоди уражують полуницю

Американське фітопатологічне товариство наводить серед паразитів полуниці галових нематод роду Meloidogyne і окремо виділяє Meloidogyne hapla. UC IPM також називає північну галову нематоду одним із найважливіших видів, пов’язаних із пошкодженням полуниці.

Північна галова нематода

Meloidogyne hapla — основний підтверджений вид для полуниці в регіонах із помірним кліматом. UF/IFAS характеризує його як серйозного шкідника полуниці у північно-східній частині США, Канаді та Європі.

На відміну від багатьох теплолюбних галових нематод, яйця та інвазійні личинки M. hapla можуть переживати температури нижче 0°C. Оптимальний діапазон для проникнення в корені та розвитку цього виду становить приблизно 20–25°C. Ці показники описують біологію нематоди загалом і не є готовою моделлю прогнозування пошкодження полуниці в конкретному господарстві.

Інші види Meloidogyne

UC IPM включає Meloidogyne incognita і Meloidogyne javanica до потенційних паразитів полуниці в Каліфорнії. Водночас щодо сприйнятливості полуниці до M. incognita існує розбіжність:

• у дослідженні APS M. hapla паразитувала й розмножувалася на всіх 12 перевірених сортах;
• у тому самому дослідженні M. incognita не паразитувала на жодному з цих сортів;
• NC State зазначає, що статус полуниці як господаря M. incognita залишається неоднозначним, а окремі сорти можуть бути стійкими;
• UC IPM усе ж розглядає M. incognita як потенційно небезпечний для полуниці вид у Каліфорнії.

Такі розбіжності можуть бути пов’язані із сортом полуниці, популяцією нематоди, кліматом і методикою дослідження. Тому не слід визначати вид лише за культурою або зовнішнім виглядом галів.

Як живе галова нематода

Галові нематоди є облігатними паразитами: для живлення та розмноження їм потрібна жива рослина. Вони проходять стадії яйця, чотири личинкові або ювенільні стадії та дорослу стадію.

1. Самка відкладає яйця у желеподібній масі на поверхні або всередині кореня.
2. Перша личинкова стадія розвивається всередині яйця.
3. Інвазійна личинка другого віку виходить із яйця та пересувається у водній плівці між частинками ґрунту.
4. Личинка знаходить молодий корінь і проникає переважно біля його верхівки.
5. У корені вона створює постійне місце живлення з так званими гігантськими клітинами.
6. Тканини навколо місця живлення збільшуються, утворюючи гал.
7. Самка стає нерухомою, набуває грушоподібної форми та відкладає нові яйця.

У сприятливому теплому й вологому ґрунті деякі галові нематоди можуть завершити цикл від яйця до дорослої яйцекладної самки приблизно за три-чотири тижні. Тривалість циклу залежить від виду, температури, вологості та рослини-господаря.

Симптоми на коренях полуниці

Гали

Основна ознака — справжні здуття кореневої тканини. Вони є частиною кореня, тому їх неможливо легко зняти або стерти з поверхні.

Для Meloidogyne hapla на полуниці характерні переважно:

• дрібні округлі гали;
• окремі, добре помітні здуття, які не завжди зливаються;
• гали поблизу верхівок молодих коренів;
• деформація тонких коренів;
• посилене розгалуження коренів біля галів і вище них;
• загальне зменшення кількості функціональних молодих корінців.

UF/IFAS підкреслює, що гали M. hapla на полуниці зазвичай менші й більш відокремлені, ніж великі злиті гали, які теплолюбні види M. arenaria, M. incognita або M. javanica можуть утворювати на інших культурах.

Деформація кореневої системи

Корені стають вузлуватими, нерівномірними й надмірно розгалуженими. Пошкоджені верхівки погано подовжуються, тому коренева система може виглядати короткою та густою біля окремих галів.

При слабкому зараженні гали легко пропустити, особливо якщо корені вкриті ґрунтом. Рослину потрібно не висмикувати, а обережно викопати з грудкою ґрунту та промити корені водою.

Вторинне загнивання

Гали порушують нормальне переміщення води й поживних речовин. Вони також можуть розтріскуватися або пошкоджуватися, створюючи місця для проникнення грибів, бактерій та ооміцетів.

Тому на сильно зараженому корінні іноді одночасно виявляють галових нематод і збудників кореневих гнилей. Наявність гнилі не скасовує нематодну проблему, але потребує окремого лабораторного визначення кожного патогена.

Надземні симптоми

Надземні ознаки виникають через погіршення роботи кореневої системи. Вони можуть з’являтися окремими нерівномірними осередками на полі.

• відставання кущів у рості;
• зменшення розміру листків;
• загальна втрата сили росту;
• жовтувате забарвлення листя;
• почервоніння старших листків;
• в’янення у спекотну частину дня навіть за достатньої вологості;
• слабка реакція на внесення добрив;
• зменшення цвітіння та плодоношення;
• утворення меншої кількості або дрібніших ягід;
• поступове випадання сильно пошкоджених рослин.

За невеликої чисельності нематод рослина може зовні виглядати нормально. Ураження стає помітнішим під час посухи, спеки, активного плодоношення або іншого навантаження, коли потреба у воді та поживних речовинах зростає.

Як галова нематода шкодить полуниці

Личинки та самки живляться в коренях за допомогою стилета — голкоподібного ротового органа. Вони змінюють роботу клітин рослини й створюють постійні живильні ділянки.

Унаслідок цього:

• зменшується ефективна площа кореневої системи;
• порушується надходження води;
• погіршується засвоєння мінеральних елементів;
• рослина сильніше реагує на спеку й посуху;
• знижується ріст надземної частини;
• зменшується потенційна врожайність;
• підвищується ризик вторинного зараження коренів.

Точні відсотки втрат урожаю полуниці залежать від початкової чисельності нематоди, виду, сорту, строку зараження, температури, ґрунту й технології вирощування. Універсального порога шкодочинності, придатного для всіх регіонів і сортів полуниці, у використаних джерелах не знайдено.

Як нематода потрапляє на ділянку

Галові нематоди не переміщуються самостійно на великі відстані. Головні шляхи занесення пов’язані з переміщенням зараженого ґрунту та рослин.

• саджанці з галами, яйцями або самками у коренях;
• ґрунт на коренях посадкового матеріалу;
• заражений субстрат;
• ґрунт на інструментах, взутті та колесах техніки;
• поверхневий стік і дренажна вода;
• поливна вода, забруднена ґрунтом із зараженої ділянки;
• перенесення заражених рослинних решток;
• розмноження розеток із зараженого маточного насадження.

UF/IFAS описує випадки занесення Meloidogyne hapla у виробничі насадження полуниці із зараженими саджанцями з північних розсадників. Це підкреслює значення нематологічного контролю саме на етапі виробництва посадкового матеріалу.

Як відрізнити від схожих проблем

Проблема	Ознаки на коренях	Відмінність від галової нематоди
Коренева нематода Pratylenchus penetrans	Темні некротичні плями, відмирання дрібних коренів, скорочена коренева система	Справжні округлі гали зазвичай не утворюються
Чорна коренева гниль	Потемніння, некроз і руйнування коренів; частина кореневої системи відмирає	Корені темні, але не мають типових тканинних здуттів із самками й яйцями Meloidogyne
Червона стела	Відмирання бічних корінців, почервоніння центрального циліндра кореня	Діагностична ознака міститься всередині кореня; справжні гали не утворюються
Пітіозна коренева гниль	Побуріння й руйнування дрібних коренів, слабкий ріст	Немає характерних округлих галів
Ризоктоніозна гниль	Коричневі або чорні ураження коренів і коронки	Утворюються некрози, а не справжні здуття молодих коренів
Фітофторозна гниль коронки	Корені можуть бути частково здоровими, але коронка має водянисте буре або темно-червоне ураження	Основне пошкодження розташоване в коронці; галів немає
Пошкодження личинками довгоносиків	Обгризені корені та коронка, механічні порожнини й рани	Можна виявити личинок або сліди живлення; тканинні гали не формуються
Природне розгалуження чи загоєння рани	Локальне потовщення біля місця відгалуження або пошкодження	Зазвичай немає численних повторюваних галів на молодих коренях
Листкова сунична нематода	Підземні гали не характерні	Aphelenchoides fragariae пошкоджує переважно надземні частини, спричиняючи дрібнолистість, деформацію та пригнічення
Дефіцит живлення або порушення поливу	Корені можуть бути слабкими, але без характерних галів	Симптоми листя можуть бути схожими, тому потрібно оглядати корені та аналізувати ґрунт

Як правильно підтвердити діагноз

Огляд галів дозволяє запідозрити мелойдогіноз, але не замінює нематологічний аналіз. Лабораторія повинна дослідити одночасно корені та ґрунт.

Відбір рослини

1. Вибрати пригнічену рослину на межі осередку, а не повністю загиблий кущ.
2. Обережно викопати всю кореневу систему разом із навколишнім ґрунтом.
3. Не висмикувати кущ, оскільки тонкі корені з галами можуть залишитися в землі.
4. Помістити рослину й ґрунт у щільний пакет.
5. Окремо відібрати рослину та ґрунт із ділянки без симптомів для порівняння.
6. Підписати місце, культуру, сорт, вік насадження та дату відбору.
7. Зберігати зразок прохолодним, але не заморожувати.
8. Якнайшвидше передати матеріал до нематологічної лабораторії.

Що визначає лабораторія

• наявність личинок другого віку у ґрунті та коренях;
• наявність дорослих самок у галовій тканині;
• яйцеві маси на поверхні або всередині кореня;
• рід і вид нематоди;
• чисельність виявлених стадій у стандартному об’ємі ґрунту або масі коренів;
• за потреби — молекулярні або біохімічні ознаки виду.

UF/IFAS зазначає, що морфологічне визначення Meloidogyne hapla бажано підтверджувати молекулярними або ізоферментними методами, оскільки цей вид має значну мінливість.

Що робити у зараженому насадженні

1. Підтвердити вид. Не планувати сівозміну лише за зовнішніми симптомами.
2. Позначити межі осередку. Не переміщувати з нього ґрунт у здорову частину поля.
3. Працювати спочатку на здорових ділянках. Заражений осередок обробляти останнім.
4. Очищати обладнання. Повністю видаляти ґрунт із лопат, культиваторів, коліс, тари та взуття.
5. Не використовувати розетки з осередку. Зовні здоровий саджанець може мати початкове зараження коренів.
6. Контролювати бур’яни. Багато видів підтримують розмноження Meloidogyne.
7. Зменшувати стрес рослин. Підтримувати рівномірний полив і збалансоване живлення, не допускаючи перезволоження.
8. Видаляти сильно пригнічені кущі. Це не очистить ґрунт, але не дозволить використовувати їх для розмноження та полегшить контроль осередку.

Після зараження коренів немає способу видалити самок і гали з живої рослини. Наявні заходи можуть зменшити подальше поширення або стрес куща, але не відновлюють уже пошкоджені тканини.

Профілактика

• купувати сертифікований посадковий матеріал із перевіреного розсадника;
• не висаджувати рослини з підозрілими здуттями на коренях;
• аналізувати ґрунт до закладання багаторічного насадження;
• використовувати чистий субстрат у контейнерному вирощуванні;
• не переносити ґрунт зі старих заражених грядок;
• контролювати стік поливної води;
• очищати техніку між полями;
• знищувати бур’яни не лише під час вирощування полуниці, а й у перервах між культурами;
• підбирати сівозміну після лабораторного визначення виду;
• не розмножувати полуницю з маточних ділянок невідомого нематологічного стану.

Сівозміна

Сівозміна може зменшити чисельність нематод, але її результат залежить від виду Meloidogyne. Рослина, яка є поганим господарем одного виду, може підтримувати розмноження іншого.

Для Meloidogyne hapla UF/IFAS називає злакові культури переважно порівняно слабкими господарями та вказує, що чергування з деякими зерновими або сонячною коноплею може сприяти зменшенню чисельності. Проте конкретну культуру потрібно перевіряти за місцевими рекомендаціями.

Сівозміна буде малоефективною, якщо на полі залишаються бур’яни-господарі. Чистий пар також потребує регулярного контролю бур’янів, інакше нематоди продовжуватимуть розмножуватися.

Соляризація ґрунту

Соляризація перед посадкою може тимчасово зменшити чисельність галових нематод у верхньому шарі ґрунту. Для цього вологий підготовлений ґрунт накривають прозорою плівкою в найспекотніший період із максимальною кількістю сонячного світла.

UC IPM застерігає, що соляризація не завжди контролює нематод так само добре, як деякі ґрунтові патогени. Рухливі личинки можуть переміщуватися глибше, уникати високої температури, а після зняття плівки — повторно заселяти верхній шар.

Ефективність соляризації залежить від:

• сонячної радіації;
• температури повітря;
• вологості ґрунту;
• щільності прилягання плівки;
• тривалості обробки;
• глибини залягання нематод;
• типу й структури ґрунту.

У прохолодних або хмарних регіонах ефективність може бути недостатньою. Соляризація не створює довічного захисту й не запобігає повторному занесенню нематоди із саджанцями або ґрунтом.

Чи існують стійкі сорти полуниці

Надійного сучасного переліку сортів суниці садової зі стабільною стійкістю до Meloidogyne hapla у використаних джерелах не знайдено.

У дослідженні, опублікованому APS у 1985 році, M. hapla паразитувала й розмножувалася на всіх 12 перевірених сортах. Сорт Earliglow продемонстрував можливу толерантність, тобто краще переносив ураження, але це не означає, що він був стійким або не підтримував розмноження нематоди.

Ці дані отримані на старішому наборі сортів і не можуть бути автоматично перенесені на сучасний сортимент. Стійкість також може відрізнятися між популяціями нематоди.

Термічна обробка саджанців

Обробка посадкового матеріалу гарячою водою може зменшувати зараженість окремими нематодами, але для полуниці це спеціалізована процедура з вузьким безпечним діапазоном температури й тривалості.

UF/IFAS зазначає, що така обробка може бути ефективною, проте здатна затримувати цвітіння. Самостійне замочування саджанців без перевіреного протоколу може пошкодити корені, коронку та бруньки.

Біологічний і хімічний контроль

Окремі біологічні продукти, покривні культури та органічні ґрунтові добавки можуть пригнічувати чисельність галових нематод, але їхня ефективність залежить від виду нематоди, штаму біологічного агента, ґрунту, температури й технології внесення.

Надійної універсальної біологічної схеми, яка ліквідує Meloidogyne hapla у вже закладеному насадженні полуниці, у використаних джерелах не знайдено.

Для промислового виробництва в окремих країнах використовують передсадивне знезараження ґрунту та зареєстровані нематициди. Однак обробка ґрунту не захищає поле, якщо нематоду заносять із зараженими саджанцями. Після висаджування можливості контролю значно обмежені.

Поширення в Україні

Meloidogyne hapla пов’язана з помірними кліматичними зонами й відома в Європі. В українських навчальних і наукових матеріалах північну галову нематоду також згадують як фітопаразита сільськогосподарських культур.

Водночас надійних сучасних відкритих даних про частоту виявлення, регіональне поширення та економічні втрати від Meloidogyne hapla саме на промислових насадженнях полуниці в Україні не знайдено. Тому не можна стверджувати, що цей шкідник однаково поширений у всіх регіонах країни.

Висновок

Галова нематода коренів полуниці — ґрунтовий паразитичний комплекс, у якому для помірного клімату найбільше значення має Meloidogyne hapla. Вона проникає у молоді корені, створює постійні місця живлення та спричиняє утворення дрібних галів, деформацію й надмірне розгалуження кореневої системи.

Надземні симптоми — пригнічення, пожовтіння, почервоніння, денне в’янення та зниження врожайності — неспецифічні. Діагноз має ґрунтуватися на огляді промитих коренів і лабораторному аналізі коренів та ґрунту.

Основні заходи контролю є профілактичними: сертифіковані саджанці, аналіз поля до посадки, санітарія, контроль перенесення ґрунту й води, знищення бур’янів і сівозміна, підібрана відповідно до встановленого виду нематоди.

Поширені запитання