Малиново-суничний довгоносик / суничний квіткоїд

Малиново-суничний довгоносик, або суничний квіткоїд (Anthonomus rubi), — невеликий жук, який пошкоджує бутони полуниці, малини та інших рослин родини Розові. Найхарактерніша ознака його присутності — надгризена квітконіжка і бутон, який повисає, засихає або опадає. Усередині такого бутона розвивається личинка шкідника.

Найбільшої шкоди малиново-суничний довгоносик завдає навесні, коли полуниця формує бутони. Пошкодження можуть зменшити кількість квіток і майбутніх плодів, але фактичні втрати залежать від сорту, стану рослин, кількості бутонів і чисельності шкідника.

Що таке малиново-суничний довгоносик

Малиново-суничний довгоносик належить до родини довгоносиків (Curculionidae). Його наукова назва — Anthonomus rubi. У джерелах англійською мовою шкідника називають суничним квітковим довгоносиком (strawberry blossom weevil).

Це поширений у Палеарктиці вид, відомий у Європі, частині Азії та Північній Африці. Основними культурними рослинами-господарями є полуниця, малина й ожина. Жук також може траплятися на трояндах, кизильнику, перстачах, гравілаті та інших споріднених рослинах.

Ознака	Характеристика
Наукова назва	Anthonomus rubi
Тип організму	Комаха, жук із родини довгоносиків
Основний період пошкодження	Весна, від появи бутонів до початку цвітіння
Основний об’єкт пошкодження	Квіткові бутони та квітконіжки
Кількість поколінь	Зазвичай одне покоління на рік
Зимуюча стадія	Дорослий жук
Основні рослини-господарі	Полуниця, малина, ожина та інші рослини родини Розові

Як виглядає малиново-суничний довгоносик

Дорослий жук має видовжений хоботок, характерний для довгоносиків. За даними австрійського агентства AGES, довжина тіла становить приблизно 3–4 мм. Забарвлення переважно темне, чорно-сіре або буро-чорне.

Личинка жовтувато-біла, безнога, з коричневою головою. Вона розвивається приховано всередині пошкодженого бутона і може досягати приблизно 4 мм. Лялечка також перебуває всередині бутона, тому побачити личинку або лялечку можна лише після його розкриття.

Ознаки пошкодження полуниці

Надгризені квітконіжки

Найхарактерніший симптом — частково перегризена квітконіжка безпосередньо під бутоном. Пошкоджена тканина більше не утримує бутон у нормальному положенні, тому він згинається або повисає.

Засохлі та опалі бутони

Бутон над місцем пошкодження поступово в’яне, буріє і засихає. Згодом він може впасти на поверхню ґрунту. Усередині часто міститься яйце, личинка або лялечка довгоносика.

Нерозкриті квітки

Пошкоджений бутон не розкривається і не утворює ягоду. За сильного заселення на рослинах можна побачити численні засохлі бутони, які залишаються висіти на частково перегризених квітконіжках або лежать під кущами.

Пошкодження листків дорослими жуками

Дорослі жуки можуть живитися листками та іншими м’якими тканинами. Молоді жуки нового покоління також здатні залишати незначні сліди живлення на листі, але основні економічні втрати пов’язані саме зі знищенням бутонів.

Як малиново-суничний довгоносик пошкоджує бутони

Після виходу із зимівлі дорослі жуки живляться на рослинах. Самка прогризає отвір у квітковому бутоні та відкладає всередину яйце. Після цього вона надгризає квітконіжку нижче бутона.

Пошкоджена квітконіжка згинається, а бутон перестає нормально розвиватися. Такий бутон утворює захищену камеру, всередині якої личинка живиться і завершує розвиток.

За даними AGES, личинка може з’явитися приблизно через 6–8 днів після відкладання яйця. Її розвиток до заляльковування триває орієнтовно 10–14 днів, а стадія лялечки — близько тижня. Точна тривалість залежить від температури та інших умов.

Цикл розвитку шкідника

1. Дорослі жуки зимують у захищених місцях, зокрема біля поверхні ґрунту та під рослинними рештками.
2. Навесні, після потепління, вони залишають місця зимівлі та переходять на рослини-господарі.
3. Жуки живляться, паруються, а самки відкладають яйця у квіткові бутони.
4. Самка надгризає квітконіжку, через що бутон в’яне і нерідко опадає.
5. Усередині бутона розвивається личинка, а потім формується лялечка.
6. У червні або липні з’являються молоді дорослі жуки.
7. Після періоду живлення вони шукають захищені місця для зимівлі.

У більшості європейських умов малиново-суничний довгоносик формує одне покоління на рік.

Коли з’являється малиново-суничний довгоносик

Активність перезимувалих жуків починається навесні. AGES повідомляє про їх появу за температури ґрунту приблизно 10–14 °C. Календарні строки залежать від регіону, погоди, розташування ділянки та строків розвитку полуниці.

Найважливіший період спостереження — від початку утворення бутонів до розкриття квіток. Після масового цвітіння основний період відкладання яєць у бутони поступово завершується.

Шкідник може з’являтися на плантації нерівномірно, окремими осередками. Дорослі жуки здатні літати й переходити на полуницю із сусідніх ділянок, де ростуть малина, ожина, троянди та інші придатні рослини-господарі.

Наскільки небезпечний довгоносик для врожаю

Кожен знищений бутон потенційно означає втрату однієї квітки. Проте кількість пошкоджених бутонів не завжди прямо відповідає втраті такої самої кількості ягід.

Дослідження показали, що добре розвинені рослини з великою кількістю квіткових бутонів іноді частково компенсують пошкодження:

• збільшують середню масу ягід, що залишилися;
• розвивають додаткові або пізніші квіткові бутони;
• перерозподіляють ресурси між меншою кількістю плодів.

Молоді, слабкі або малоквіткові рослини мають значно меншу здатність до компенсації. Ризик також залежить від сорту, фази розвитку, весняної температури та чисельності шкідника. Офіційні й наукові джерела повідомляють про значні втрати за сильного заселення, але такі максимальні оцінки не можна автоматично застосовувати до кожної плантації.

Як відрізнити довгоносика від схожих проблем

Проблема	Характерні ознаки	Відмінність від малиново-суничного довгоносика
Малиново-суничний довгоносик	Бутон засихає або опадає, квітконіжка частково перегризена під бутоном	Часто можна побачити характерний надгриз і личинку всередині бутона
Весняний заморозок	Потемніння центру відкритої квітки або загибель тканин після похолодання	Немає характерної перегризеної квітконіжки
Сіра гниль	Побуріння квіток і плодів, за вологої погоди можливий сірий спороносний наліт	Квітконіжка не має типового механічного надгризу
Недостатнє запилення	Формуються деформовані ягоди	Бутони розкриваються, а квітконіжки не перегризені
Інші довгоносики	Можуть пошкоджувати більші частини суцвіття або інші органи рослини	Для точного визначення виду потрібно оглянути характер пошкодження і дорослого жука

AGES зазначає, що пошкодження всього стебла суцвіття, а не окремої квітконіжки, може бути пов’язане з іншим довгоносиком — Coenorhinus germanicus.

Як виявити довгоносика на полуниці

Огляд бутонів

Починайте регулярні огляди з появою перших бутонів. Перевіряйте не лише середину плантації, а й краї, особливо біля малини, ожини, живоплотів та іншої рослинності.

Шукайте:

• надгризені або зігнуті квітконіжки;
• засохлі бутони, які залишаються висіти;
• опалі бутони під рослинами;
• дорослих темних жуків на листках, квітконосах і біля основи рослин;
• яйця, личинки або лялечки всередині пошкоджених бутонів.

Струшування рослин

Для виявлення дорослих жуків рослини можна обережно струшувати над світлою тканиною, лотком або ємністю. Цей прийом зручніше виконувати регулярно й однаковим способом, щоб порівнювати чисельність шкідника на різних ділянках.

Феромонні пастки

Пастки з агрегаційним феромоном і рослинними атрактантами можуть використовуватися для моніторингу появи дорослих жуків. Проте результати досліджень масового вилову неоднозначні: пастки допомагають виявляти шкідника, але не завжди забезпечують достатнє зменшення пошкоджень.

Що робити при виявленні довгоносика

Збирати пошкоджені бутони

У невеликих насадженнях засохлі та опалі бутони потрібно регулярно збирати й видаляти з ділянки. Усередині них можуть перебувати личинки та лялечки, тому залишення таких бутонів під кущами сприяє завершенню розвитку нового покоління.

Зібрані бутони не варто залишати у звичайній відкритій компостній купі, якщо немає впевненості, що личинки загинуть. Їх потрібно знищити або утилізувати так, щоб дорослі жуки не змогли повернутися на плантацію.

Видаляти дорослих жуків

На невеликих ділянках дорослих жуків можна регулярно струшувати з рослин і збирати. Дослідження у північній Італії показали, що систематичне видалення дорослих особин разом із пошкодженими бутонами зменшувало чисельність шкідника і пошкодження.

Оцінити навколишню рослинність

Малина, ожина, троянди, кизильник та деякі дикорослі рослини можуть підтримувати популяцію Anthonomus rubi. Це не означає, що всю навколишню рослинність потрібно знищувати. Доцільно оглядати потенційні рослини-господарі та не залишати без контролю сильно заселені осередки безпосередньо біля полуниці.

Застосовувати інтегрований захист

Основою захисту має бути поєднання моніторингу, механічного видалення пошкоджених бутонів, зменшення джерел заселення і, за необхідності, дозволених засобів захисту рослин.

Профілактика малиново-суничного довгоносика

• Оглядайте полуницю з початку формування бутонів, не чекаючи масового опадання пошкоджених квіток.
• Регулярно перевіряйте краї плантації та ділянки біля малини, ожини й інших рослин родини Розові.
• Збирайте і видаляйте пошкоджені бутони, поки всередині не завершився розвиток нового покоління.
• Після завершення сезону не залишайте біля кущів надмірну кількість рослинних решток, які можуть створювати захищені місця для зимівлі жуків.
• Під час закладання нової плантації враховуйте історію ділянки та близькість старих насаджень полуниці, малини й ожини.
• Ведіть записи про строки появи перших жуків і пошкоджених бутонів, щоб наступного року своєчасно розпочати моніторинг.
• Зберігайте корисних хижих безхребетних і не застосовуйте без потреби широкоспектральні інсектициди.

Висновок

Малиново-суничний довгоносик пошкоджує полуницю переважно під час бутонізації. Самка відкладає яйце у бутон і надгризає квітконіжку, після чого бутон засихає або опадає, а всередині розвивається личинка.

Найважливішими заходами є ранній моніторинг, огляд квітконіжок, збирання пошкоджених бутонів і контроль дорослих жуків. Феромонні пастки можуть допомагати у спостереженні, але їх не слід вважати гарантованим самостійним методом захисту. Рішення про застосування інсектицидів потрібно приймати лише після підтвердження шкідника та з урахуванням місцевої реєстрації препаратів і безпеки запилювачів.

Поширені запитання