Попелиці

Попелиці полуниці — це група дрібних сокосисних комах, які заселяють нижній бік листків, молоді точки росту, квітконоси, квітки та вуса. Вони послаблюють рослини, забруднюють листя і ягоди липкою медяною росою, сприяють появі сажистого нальоту, а окремі види переносять віруси полуниці.

На полуниці можуть одночасно живитися декілька видів попелиць. Вони відрізняються розміром, забарвленням, місцем розташування на рослині та характером пошкоджень. Тому для правильного захисту важливо не лише виявити попелиць, а й, за можливості, визначити, який вид переважає.

Які попелиці пошкоджують полуницю

Сунична попелиця

Сунична попелиця (Chaetosiphon fragaefolii) — один із найважливіших видів на полуниці. Дорослі особини дрібні, завдовжки до 2 мм, білувато-зелені, часто з червоними очима. Тіло вкрите тонкими волосками з потовщеними кінцями, які добре помітні під лупою.

Цей вид зазвичай заселяє нижній бік листків, а за високої чисельності — також черешки та інші частини рослини. Пряме викривлення листя зазвичай не є його основною ознакою. Найбільше значення сунична попелиця має як переносник вірусів.

Картопляна попелиця

Картопляна попелиця (Macrosiphum euphorbiae) значно більша за більшість інших видів на полуниці й може досягати приблизно 4 мм. Має довгі ноги, вусики й сокові трубочки. Забарвлення буває зеленим, жовтувато-зеленим або рожевим, причому в одній колонії можуть бути особини різного кольору.

На полуниці цей вид особливо часто трапляється навесні. Невеликі колонії зазвичай не спричиняють значної прямої шкоди, але масове заселення послаблює молодий приріст і забруднює рослини медяною росою.

Баштанна, або бавовникова, попелиця

Баштанна попелиця (Aphis gossypii) — дрібний багатоїдний вид. Забарвлення дуже мінливе: від світло-жовтого до темно-зеленого або майже чорного. Попелиці мають округле тіло, порівняно короткі ноги й вусики.

Цей вид здатний формувати щільні колонії на листках, квітках і біля квітконосів. Він виділяє багато медяної роси, яка швидко вкривається сажистим нальотом. NC State Extension підтверджує здатність Aphis gossypii переносити вірус крапчастості полуниці (Strawberry mottle virus).

Оранжерейна картопляна попелиця

Оранжерейна картопляна попелиця (Aulacorthum solani) має жовтувато-зелене тіло завдовжки до 3 мм. Вона може траплятися на полуниці протягом усього року, особливо у захищеному ґрунті, але часто залишається нечисленною і спричиняє невелику пряму шкоду.

Цибулева попелиця

Цибулева попелиця (Myzus ascalonicus) особливо небезпечна через живлення в точках росту та складених молодих листках. Навіть невелика кількість особин може спричинити сильну деформацію молодого приросту.

Пошкоджені кущі стають карликовими, черешки залишаються короткими, листя скручується, а квітконоси розвиваються неправильно. Ягоди можуть бути дрібними та низької якості. Симптоми іноді нагадують пошкодження суничним кліщем.

Інші види

На полуниці також можуть траплятися:

• персикова попелиця (Myzus persicae);
• сунична коренева попелиця (Aphis forbesi);
• жовта трояндова попелиця (Rhodobium porosum);
• Chaetosiphon minor у частині Північної Америки;
• Acyrthosiphon malvae rogersii;
• декоративна попелиця (Myzus ornatus);
• чорна бобова попелиця (Aphis fabae).

Не всі випадкові види завдають полуниці економічно значущої шкоди. Для точного визначення іноді потрібне мікроскопічне дослідження дорослих безкрилих особин.

Вид	Наукова назва	Основне значення
Сунична попелиця	Chaetosiphon fragaefolii	Важливий переносник вірусів, утворює медяну росу
Картопляна попелиця	Macrosiphum euphorbiae	Послаблення молодого приросту за високої чисельності
Баштанна попелиця	Aphis gossypii	Щільні колонії, рясна медяна роса, перенесення окремих вірусів
Оранжерейна картопляна попелиця	Aulacorthum solani	Переважно захищений ґрунт, часто невисока чисельність
Цибулева попелиця	Myzus ascalonicus	Сильна деформація точок росту і молодого листя
Сунична коренева попелиця	Aphis forbesi	Може живитися на листках і коренях; значення залежить від регіону

Як виглядають попелиці

Попелиці — м’якотілі комахи грушоподібної або овальної форми. Більшість видів на полуниці має довжину приблизно від 1 до 4 мм. Забарвлення може бути білуватим, жовтим, зеленим, рожевим, бурим або майже чорним.

На задній частині черевця розташована пара трубчастих виростів — сифункулів, або сокових трубочок. Їхня довжина, форма та забарвлення допомагають визначати вид.

У колоніях можна побачити:

• безкрилих дорослих самок;
• дрібніших молодих німф;
• крилатих особин, які розселяються між рослинами;
• білі линяльні шкірки;
• краплі липкої медяної роси;
• муміфікованих попелиць, уражених паразитичними осами.

Визначати вид лише за кольором ненадійно. Забарвлення одного виду може змінюватися залежно від температури, живлення, віку та форми попелиці.

Як розмножуються попелиці

За сприятливих умов попелиці розмножуються дуже швидко. На полуниці більшість основних видів протягом значної частини сезону представлена самками, які без запліднення народжують живих німф.

1. Безкрила або крилата самка починає живитися на рослині.
2. Самка народжує живих німф.
3. Німфи кілька разів линяють і швидко стають дорослими.
4. Нові самки продовжують розмноження без спарювання.
5. За перенаселення, погіршення якості рослини або інших змін формуються крилаті особини.
6. Крилаті попелиці перелітають на сусідні рослини та закладають нові колонії.

Частина видів може зимувати на полуниці у вигляді безкрилих самок, особливо в теплицях, тунелях і м’якому кліматі. Інші види заселяють полуницю навесні або влітку після міграції з бур’янів та інших рослин-господарів.

Ознаки попелиці на полуниці

Колонії на нижньому боці листків

Попелиці часто збираються вздовж жилок на нижньому боці листка. Окремі види ховаються у складених молодих листочках, у коронці, на кінчиках вусів або біля квіток.

Липка медяна роса

Під час живлення попелиці виділяють цукристу рідину — медяну росу. Вона вкриває листя, квітки, чашолистки та ягоди липким блискучим шаром.

Сажистий наліт

На медяній росі можуть розвиватися темні сапротрофні гриби, які утворюють чорний сажистий наліт. Вони не проникають у тканини рослини як збудники хвороби, але забруднюють листя та плоди й зменшують їхню товарність.

Білі линяльні шкірки

Після кожного линяння залишаються світлі порожні шкірки. Вони можуть лежати на листках або прилипати до медяної роси на плодах.

Скручування і деформація

Окремі види попелиць спричиняють деформацію молодого листя через живлення і дію слини. Особливо сильне скручування та карликовість можуть виникати за заселення цибулевою попелицею.

Ослаблення рослин

Великі колонії вилучають значну кількість поживних речовин. Молоді пагони слабшають, ріст сповільнюється, а кількість і якість ягід можуть зменшуватися.

Попелиці як переносники вірусів полуниці

Сунична попелиця та деякі інші види можуть переносити віруси між рослинами. З попелицями пов’язують поширення:

• вірусу крапчастості полуниці (Strawberry mottle virus, SMoV);
• вірусу слабкого пожовтіння країв листків полуниці (Strawberry mild yellow edge virus, SMYEV);
• вірусу зморшкуватості полуниці (Strawberry crinkle virus, SCV);
• вірусу облямівки жилок полуниці (Strawberry vein banding virus, SVBV).

Chaetosiphon fragaefolii є важливим переносником кількох вірусів полуниці. NC State Extension також підтверджує напівперсистентне перенесення вірусу крапчастості полуниці попелицями роду Chaetosiphon і видом Aphis gossypii.

Одна вірусна інфекція може не викликати виражених симптомів. Найсерйозніше пригнічення часто розвивається за одночасного зараження кількома вірусами. Рослини стають карликовими, листя деформується або змінює забарвлення, а врожайність і утворення вусів зменшуються.

Чому попелиці особливо небезпечні в розсадниках

У плодоносних однорічних насадженнях невелика кількість попелиць не завжди спричиняє економічно значущу пряму шкоду. У маточниках і розсадниках ситуація інша: навіть низька чисельність переносників може призвести до зараження саджанців вірусами та їх поширення разом із посадковим матеріалом.

AHDB зазначає, що біологічний контроль не можна вважати достатнім самостійним методом у розсадниках, де діють дуже низькі допуски щодо попелиць і вірусних переносників.

З чим можна сплутати пошкодження попелиць

Проблема	Подібні симптоми	Як відрізнити
Суничний кліщ	Дрібне, зморшкувате та викривлене молоде листя	Суничний кліщ мікроскопічний і не утворює медяної роси; попелиць та їхні шкірки можна побачити під лупою
Листкові нематоди	Карликовість і деформація молодих тканин	Нематоди не утворюють видимих колоній, медяної роси або сажистого нальоту; може знадобитися лабораторний аналіз
Вірусні хвороби	Деформація, пожовтіння, пригнічення росту	Вірусні симптоми можуть залишатися після зникнення попелиць; потрібна лабораторна діагностика
Дефіцит живлення	Пожовтіння та слабкий ріст	Немає колоній попелиць, медяної роси й линяльних шкірок
Сажисті гриби	Чорний наліт на листі та ягодах	Сажистий наліт часто є вторинним наслідком медяної роси, тому потрібно шукати попелиць вище на рослині

Як перевірити полуницю на попелиць

Огляд рекомендується проводити щонайменше раз на тиждень упродовж весни та літа. У теплих умовах колонії можуть збільшуватися дуже швидко.

1. Огляньте всю ділянку та знайдіть осередки пригнічених, викривлених або забруднених рослин.
2. У нових насадженнях особливо уважно перевірте краї, куди першими можуть прилітати крилаті попелиці.
3. У багаторічних насадженнях перевірте також середину, де могли перезимувати безкрилі особини.
4. Огляньте нижній бік старших листків середнього ярусу.
5. Розгорніть наймолодші листочки в коронці.
6. Перевірте точки росту, кінчики вусів, квітконоси, квітки та чашолистки.
7. Шукайте живих попелиць, медяну росу, білі шкірки, сажистий наліт і мурах.
8. Записуйте наявність природних ворогів: мумій попелиць, личинок золотоочок, сонечок, мух-дзюрчалок і хижих галиць.

Жовті клейові пастки можуть показувати появу крилатих попелиць, але мають обмеження. Вони ловлять багато видів, які не обов’язково живляться на полуниці, а визначити крилатих особин до виду складніше, ніж безкрилих попелиць на рослині.

Пороги чисельності та прийняття рішення

У перевірених джерелах не знайдено універсального економічного порогу попелиць, розробленого спеціально для всіх регіонів України.

UC IPM наводить різні регіональні орієнтири для плодоносної полуниці:

• приблизно 30% заселених старих трійчастих листків у певних виробничих умовах;
• у деяких регіонах — у середньому близько 10 попелиць на молодий листок.

Ці значення сформовані для каліфорнійських систем вирощування і не повинні автоматично використовуватися в Україні.

Під час прийняття рішення потрібно враховувати:

• вид попелиці;
• чисельність і швидкість збільшення колоній;
• наявність медяної роси на ягодах;
• деформацію молодого приросту;
• наявність хижаків і паразитоїдів;
• вирощування плодів або посадкового матеріалу;
• ризик вірусних хвороб;
• фазу цвітіння та присутність запилювачів.

У розсадниках і маточниках допустима чисельність переносників значно нижча, ніж у товарному плодоносному насадженні.

Що робити при виявленні попелиць

Визначити масштаб заселення

Не обмежуйтеся однією рослиною. Перевірте кущі навколо осередку, краї плантації, точки росту та нижній бік листків. Позначте заселені місця для повторного огляду.

Перевірити наявність природних ворогів

Поодинокі колонії можуть бути швидко знищені сонечками, личинками золотоочок, мухами-дзюрчалками, хижими клопами та паразитичними осами. Наявність муміфікованих попелиць свідчить про роботу паразитоїдів.

Контролювати бур’яни

Картопляна та баштанна попелиці мають широкий перелік рослин-господарів і можуть переходити на полуницю з бур’янів. Бур’яни потрібно контролювати систематично, не допускаючи утворення великих колоній безпосередньо біля насадження.

Не застосовувати надлишок азоту

AHDB зазначає, що чисельність попелиць часто вища на рослинах, які отримують надмірне азотне живлення. Удобрення потрібно планувати за потребами полуниці, не стимулюючи надлишковий м’який приріст.

Видаляти підозрілі на вірус рослини

Кущі зі стійкою карликовістю, мозаїчністю, пожовтінням або деформацією потрібно перевірити на вірусні хвороби. Підтверджено заражені рослини видаляють і не використовують для розмноження.

Біологічний контроль попелиць

Природними та комерційно доступними ворогами попелиць є:

• паразитичні оси родів Aphidius, Aphelinus та інших;
• хижа галиця Aphidoletes aphidimyza;
• личинки зеленої золотоочки Chrysoperla carnea;
• сонечка, зокрема Adalia bipunctata;
• личинки мух-дзюрчалок;
• хижі клопи Orius та Anthocoris.

Паразитична оса відкладає яйце всередину попелиці. Уражена попелиця перетворюється на нерухому здуту «мумію», з якої пізніше виходить дорослий паразитоїд.

Aphidoletes aphidimyza відкладає яйця біля колоній. Помаранчеві личинки паралізують попелиць і висмоктують їхній вміст. Цей хижак має широкий спектр здобичі, але потребує наявності попелиць і не підходить для профілактичного випуску за їх повної відсутності.

Біологічний контроль найкраще працює у захищеному ґрунті за раннього виявлення шкідника. Вид паразитоїда або хижака потрібно підбирати відповідно до виду попелиці, температури та умов вирощування.

Фізичні та захисні бар’єри

У захищеному вирощуванні дрібнокомірчасті сітки можуть зменшувати проникнення крилатих попелиць. Однак вони впливають на вентиляцію, температуру, вологість і доступ запилювачів, тому систему потрібно проєктувати з урахуванням мікроклімату та запилення.

Звичайне агроволокно або плівкове укриття не гарантує повного захисту, особливо якщо попелиці вже були на саджанцях до накривання.

Хімічний контроль

Попелиці часто ховаються на нижньому боці листків, у точках росту й складених молодих тканинах. Для контактних засобів важливе рівномірне покриття цих ділянок.

Баштанна попелиця та деякі інші види здатні формувати стійкість до інсектицидів. За необхідності повторних обробок потрібно чергувати дозволені засоби з різними механізмами дії та не перевищувати кількість застосувань, зазначену на етикетці.

Спеціальні інсектицидні мила й олії можуть зменшувати чисельність за прямого контакту, але не мають тривалої залишкової дії. Неправильна концентрація або застосування за несприятливої температури можуть пошкодити полуницю.

Профілактика попелиць на полуниці

• Використовуйте здоровий сертифікований посадковий матеріал.
• Оглядайте саджанці, точки росту і нижній бік листків до висаджування.
• Не розмножуйте рослини з підозрою на вірусне зараження.
• Перевіряйте насадження щотижня протягом весни та літа.
• Не допускайте надмірного азотного живлення.
• Систематично контролюйте бур’яни в теплиці та навколо плантації.
• Зберігайте сонечок, золотоочок, мух-дзюрчалок, паразитичних ос та інших природних ворогів.
• Уникайте безпідставного застосування широкоспектральних інсектицидів.
• У теплицях використовуйте захисні сітки лише з урахуванням вентиляції та запилення.
• Ведіть записи про види попелиць, місця осередків і результати заходів контролю.

Висновок

На полуниці живиться комплекс попелиць, серед яких найбільше значення мають сунична, картопляна, баштанна, оранжерейна картопляна та цибулева попелиці. Вони відрізняються характером пошкоджень: одні переважно забруднюють рослини медяною росою, інші деформують молоде листя, а сунична та деякі інші попелиці можуть переносити віруси.

Захист повинен ґрунтуватися на щотижневому моніторингу, визначенні виду, контролі бур’янів, збалансованому живленні та збереженні природних ворогів. У розсадниках потрібна особлива увага до переносників вірусів, тоді як у плодоносних насадженнях рішення про втручання приймають з урахуванням чисельності, забруднення ягід і активності корисних комах.

Поширені запитання