Естонська беконна свиня

Естонську беконну породу було затверджено як самостійну в 1961 році. Вона була створена на основі місцевих порід, яких схрещували з Німецькими білими довговухими свинями, данськими свинями породи Ландрас з метою покращення продуктивних якостей та освіження крові.

Характеристики

Естонська беконна порода відноситься до м’ясного напрямку.  Масть в цих тварин переважно біла, шкіра може бути дещо рожевого відтінку в деяких випадках. Вони мають міцну конституцію, їх тіло розтягнуте і довге. Розміри голови скоріше середні, а профіль є злегка увігнутим. В цих свиней довга і широка спина, добре розвинені округлі окости. Дорослі кнури можуть важити до 330 кг, свиноматки - 240 кг. Довжина тулубу сягає 165-185 см.

Плодючість Естонської беконної породи - до 12 тварин в одному опоросі. Молочність - 90 кг. Молоде покоління характеризується підвищенним виживанням та непоганим відгодівельним якостям. У віці 6 місяців молодняк досягає маси в центнер при найвищій якості бекону. До кормів ці свині невибагливі, що значно полегшує їх утримання.

Опис породи

По деяких показниках Естонські беконні свині є значно кращими за представників породи Ландрас, елітних свиней м’ясного напрямку. Це стосується відгодівельних якостей, збереження молодняку, якості м’ясної продукції.

Представників Естонської беконної породи активно використовують в промисловому схрещуванні через високий ефект гетерозису. Це означає, що в гібридів першого покоління відбувається пришвидшення росту і збільшення в розмірах, покращення плодючості і життєстійкості.

Завдяки своїй конституції, високим показникам збереження молодняка та добрій плодючості, Естонські беконні свині добре підходять для пасовищного утримання.

Розповсюдження 

Ця порода свиней є достатньо популярною в деяких областях Росії, прибалтійських країнах, а також в Молдові.

459