Сонячний опік плодів

Сонячний опік плодів яблуні - це не інфекційна хвороба, а фізіологічне пошкодження плодів під дією надмірного сонячного випромінювання, високої температури поверхні плоду та різких змін освітлення. У переліку хвороб і порушень яблуні Американського фітопатологічного товариства сонячний опік (sunburn) поданий у групі неінфекційних порушень як пошкодження плодів сонцем.

На практиці сонячний опік проявляється жовтими, бронзовими, коричневими, білуватими або некротичними плямами на освітленому боці яблука. Такі плоди часто втрачають товарний вигляд, гірше зберігаються і можуть швидше уражуватися вторинними гнилями, якщо шкірка сильно пошкоджена.

Що таке сонячний опік плодів яблуні

Сонячний опік виникає тоді, коли плід отримує більше тепла і світлової енергії, ніж його тканини можуть безпечно витримати. Поверхня яблука може нагріватися значно сильніше, ніж навколишнє повітря, особливо на відкритому боці крони в ясні спекотні дні. Якщо охолодження плоду недостатнє, клітини шкірки та підшкірних тканин пошкоджуються.

Це порушення особливо важливе для комерційного садівництва, бо навіть поверхнева пляма може зробити плід непридатним для продажу як десертне яблуко. При слабкому пошкодженні яблуко може залишатися придатним для переробки, але при сильному опіку тканини відмирають, шкірка грубіє або тріскається, а пошкоджена ділянка стає воротами для вторинних інфекцій.

Сонячний опік, сонячний пригрів і сонячний скальд: як не плутати терміни

В українській мові для плодів найзручніше використовувати назву сонячний опік плодів. В англомовних джерелах трапляються терміни sunburn, sunburn browning, sunburn necrosis, photooxidative sunburn і sunscald. Їх не завжди використовують однаково.

Для яблук важливо розрізняти сонячний опік плодів перед збиранням і сонячний скальд кори або штамба, який пов'язаний із пошкодженням деревини, часто після зимових перепадів температур. У цій статті йдеться саме про плоди яблуні.

Чому виникає сонячний опік

Сонячний опік виникає через поєднання світлового й теплового стресу. Плід не має такої активної системи охолодження, як листок, бо його транспірація обмежена. Коли яблуко довго перебуває під прямим сонцем, його поверхня нагрівається, а клітини шкірки отримують надлишок світлової енергії.

Пошкодження посилюється, якщо дерево переживає водний стрес, крона занадто відкрита, літня обрізка була різкою, плоди раптово відкрилися після видалення листя або гілок, а погода суха, спекотна й безхмарна.

Основні механізми пошкодження

• перегрівання поверхні плоду;
• пошкодження клітин шкірки високою температурою;
• надлишок світлової енергії, яку тканини не встигають безпечно використати;
• окисний стрес у клітинах плоду;
• руйнування пігментів і клітинних мембран;
• відмирання тканин при сильному перегріванні.

Три основні типи сонячного опіку яблук

У науковій літературі по яблуках часто виділяють три основні типи сонячного пошкодження плодів: некротичний опік, побуріння від сонця і фотоокисний опік. У саду вони можуть частково перекриватися, але для діагностики й профілактики це розділення корисне.

Некротичний сонячний опік

Некротичний опік - найважча форма. Він виникає, коли поверхня плоду перегрівається до рівня, при якому клітини гинуть. У дослідженнях яблук цей тип пов'язують із дуже високою температурою поверхні плоду, приблизно близько 52 градусів Цельсія або вище, хоча точна межа залежить від сорту, стану плоду, тривалості нагрівання та умов довкілля.

Зовні некротичний опік виглядає як темна, суха, часто чітко обмежена пляма на боці плоду, що був повернутий до сонця. Тканина може ставати шорсткою, вдавленою, мертвою. Такі плоди зазвичай не мають товарної цінності для свіжого продажу.

Побуріння від сонця

Побуріння від сонця - частіша і менш різка форма, ніж некроз. У літературі її пов'язують із температурою поверхні плоду приблизно в межах 46-49 градусів Цельсія у поєднанні з сонячним випромінюванням. Плід не обов'язково одразу має мертву тканину, але його шкірка набуває жовтого, бронзового або коричневого відтінку.

Таке пошкодження може бути косметичним, але для ринку свіжих яблук воно дуже важливе. Покупець часто сприймає пляму як дефект, навіть якщо гнилі немає. Крім того, пошкоджена шкірка може знижувати здатність плоду до тривалого зберігання.

Фотоокисний сонячний опік

Фотоокисний опік часто виникає тоді, коли плід довго ріс у затінку, а потім раптово опинився під прямим сильним сонцем. Наприклад, після інтенсивної літньої обрізки, видалення листя, обламування гілки, проріджування крони або зміни положення плоду.

У такому випадку температура може бути нижчою, ніж при некротичному опіку, але тканини плоду не встигають адаптуватися до високого рівня світла. На шкірці можуть з'являтися вибілені, світлі або пізніше бурі ділянки. Цей тип особливо важливий для садів, де активно відкривають плоди для кращого забарвлення перед збиранням.

Симптоми на плодах

Симптоми зазвичай розташовані на боці плоду, який був найбільше освітлений сонцем. Пляма часто має чіткий зв'язок із положенням плоду в кроні: найбільше страждають яблука на верхівці дерева, на південному або західному боці ряду, на відкритих гілках і в зонах із недостатнім листковим прикриттям.

Типові ознаки

• жовта, бронзова, коричнева або темна пляма на сонячному боці плоду;
• вибілена або світла ділянка після раптового відкриття плоду;
• шорстка, суха або вдавлена поверхня при сильному пошкодженні;
• чіткий зв'язок із прямим сонцем і високою температурою;
• переважне ураження плодів на відкритій частині крони;
• відсутність спороношення, нальоту або типових ознак інфекційної гнилі на початку пошкодження.

Фактори ризику

Сонячний опік майже завжди виникає не через один фактор, а через їх поєднання. Найбільший ризик буває в періоди спеки, коли плоди великі, крона відкрита, дерево має водний стрес, а сонячне випромінювання сильне.

Які сорти ризикують більше

Сортова чутливість до сонячного опіку залежить від багатьох ознак: кольору шкірки, здатності формувати рум'янець, товщини кутикули, положення плодів у кроні, сили росту дерева, строків достигання та особливостей садової системи. У різних регіонах список найбільш ризикових сортів може відрізнятися.

Загалом більший ризик мають сорти, плоди яких часто відкриті сонцю, довго залишаються на дереві в період спеки або потребують відкриття крони для забарвлення. Червоні сорти можуть пошкоджуватися під час спроб покращити рум'янець, якщо видаляти занадто багато листя. Жовті й зелені сорти можуть сильніше втрачати товарність через помітні жовто-коричневі плями.

Як відрізнити сонячний опік від хвороб і плямистостей

Сонячний опік легко сплутати з гнилями, паршею, гіркою ямчастістю, пошкодженням препаратами або механічною травмою. Головна підказка - розташування плями: при сонячному опіку вона зазвичай з'являється на найбільш освітленому боці плоду і повторюється на плодах, відкритих до сонця.

Діагностика в саду

Для діагностики сонячного опіку не потрібно шукати збудника, бо це неінфекційне пошкодження. Важливо встановити зв'язок між симптомом, розташуванням плоду, погодою і садовими операціями.

Що варто перевірити

• чи плями з'явилися після періоду спеки та ясної погоди;
• чи уражені переважно плоди на верхній, південній або західній частині крони;
• чи були нещодавно літня обрізка, видалення листя або обламування гілок;
• чи має дерево ознаки водного стресу;
• чи повторюється проблема на певних сортах або рядах;
• чи немає спороношення, мокрої гнилі або типових симптомів інфекційної хвороби;
• чи пляма збігається з ділянкою прямого сонячного освітлення.

Профілактика через формування крони

Крона має давати плодам достатньо світла для забарвлення, але не залишати їх без захисту в найспекотніший період. Надто густа крона погіршує якість плодів і захист від хвороб, але надто відкрита крона збільшує ризик сонячного опіку.

Найбільша помилка - різко відкрити плоди, які до цього росли в тіні. Якщо потрібно покращити освітлення, роботи варто проводити поступово й з урахуванням прогнозу погоди. Перед хвилею спеки інтенсивне видалення листя або сильна літня обрізка можуть завдати більше шкоди, ніж користі.

Практичні підходи

• не проводити агресивну літню обрізку перед прогнозованою спекою;
• відкривати плоди поступово, а не різко;
• залишати достатньо листкового прикриття на сонячному боці;
• уникати надмірного оголення верхньої частини крони;
• контролювати навантаження плодами, щоб дерево не було виснажене;
• враховувати напрям рядів і найбільш ризикові сторони саду.

Зрошення і водний стрес

Дерево з водним дефіцитом гірше переносить спеку. Вода потрібна не лише для росту плодів, а й для загальної терморегуляції дерева. Якщо ґрунт пересушений, листя втрачає здатність нормально охолоджувати крону, а плоди сильніше перегріваються.

Регулярне зрошення не гарантує повного захисту від сонячного опіку, але знижує ризик. Особливо важливо не допускати різких водних стресів у періоди активного наливу плодів і перед прогнозованими хвилями спеки.

Затінення і сітки

Затінювальні або протиградові сітки можуть зменшувати інтенсивність сонячного випромінювання, температуру плодів і ризик опіків. Їхня ефективність залежить від кольору сітки, відсотка затінення, висоти конструкції, вентиляції, сорту, клімату та системи саду.

Сітка не повинна надмірно затінювати дерева, інакше може погіршитися забарвлення плодів, визрівання пагонів або закладання плодових бруньок. Тому її підбирають під конкретний регіон і сорт, а не як універсальне рішення для всіх садів.

Охолодження крони водою

У деяких промислових садах для зниження температури плодів використовують надкронове охолодження або дрібнодисперсне зрошення під час найвищого ризику перегріву. Принцип полягає в тому, що випаровування води знижує температуру поверхні плодів і листя.

Такий метод потребує точного керування. Надмірне або неправильно організоване змочування може підвищити ризик грибкових хвороб, витратити багато води, погіршити якість плодів або створити проблеми з обладнанням. Тому його застосовують тільки там, де є достатній водний ресурс, технічна можливість і розуміння хворобного фону саду.

Сонцезахисні матеріали і покриття

Для зменшення сонячного опіку в різних країнах застосовують захисні матеріали, які відбивають частину сонячного випромінювання або знижують нагрівання поверхні плодів. Найчастіше згадують каолінові глини, карбонат кальцію, воскові або інші спеціальні покриття для плодів і листя.

Такі матеріали не лікують уже пошкоджену пляму. Вони працюють профілактично, якщо нанесені до або на початку періоду ризику. Їхня ефективність залежить від рівномірності покриття, змивання дощем, кількості повторних внесень, сорту, строку до збирання та вимог покупця до зовнішнього вигляду плодів.

Що робити під час хвилі спеки

Коли прогнозують кілька днів спеки й ясного сонця, профілактичні рішення потрібно приймати до появи плям. Після того як тканина плоду пошкоджена, повернути їй нормальний вигляд неможливо.

1. Перевірити вологість ґрунту і не допустити водного стресу.
2. Відкласти агресивну літню обрізку й видалення листя.
3. Оцінити найбільш відкриті ряди, верхівки дерев і сонячний бік крони.
4. За наявності системи охолодження використовувати її відповідно до технології.
5. За потреби й за дозволом етикетки застосувати профілактичні сонцезахисні матеріали.
6. Не проводити обробки, які можуть посилити фітотоксичність у спеку.
7. Після хвилі спеки оцінити втрати окремо за сортами й ділянками.

Що робити з пошкодженими плодами

Плоди з легким поверхневим побурінням можуть бути придатні для переробки або нижчого товарного класу, якщо немає гнилі, розм'якшення чи небезпечних дефектів. Плоди з некрозом, тріщинами, вторинною гниллю або сильним пошкодженням краще відокремлювати від здорової партії.

Під час зберігання пошкоджені сонцем плоди можуть поводитися гірше, ніж здорові. Їхня шкірка вже ослаблена, а некротичні ділянки можуть стати місцем входу для гнилей. Тому такі плоди бажано сортувати окремо і не закладати на тривале зберігання разом із якісною продукцією.

Економічне значення

Сонячний опік може бути дуже дорогим порушенням, бо він прямо знижує частку плодів першого товарного класу. Навіть якщо дерево здорове, урожай високий і плоди великі, плями на сонячному боці можуть перевести значну частину продукції в нижчу категорію.

Найбільші втрати бувають у регіонах із частими хвилями спеки, високою інтенсивністю сонця, дефіцитом води, відкритими кронами й сортами, чутливими до перегріву. Зі зростанням частоти екстремальних літніх температур ризик сонячного опіку стає важливим елементом технології вирощування яблук.

Що підтверджено, а що потребує перевірки

Висновок

Сонячний опік плодів яблуні - це фізіологічне пошкодження, яке виникає через надмірне сонце, перегрівання поверхні плоду, водний стрес і різке відкриття плодів до сильного світла. Він не має збудника і не лікується фунгіцидами чи інсектицидами. Основні форми - некротичний опік, побуріння від сонця і фотоокисний опік.

Найкращий захист - профілактика: збалансована крона, поступова літня обрізка, стабільне зрошення, уникнення водного стресу, затінення, охолодження під час критичних періодів і коректне застосування дозволених сонцезахисних матеріалів. Для промислового саду сонячний опік потрібно враховувати як окремий ризик якості плодів, особливо в роки з хвилями спеки.

Часті запитання