Формування крони

Формування крони яблуні починається в перші роки після посадки й визначає, яким буде дерево в майбутньому: зручним для догляду чи загущеним, міцним чи схильним до розломів, добре освітленим чи темним усередині. Правильно сформована крона допомагає яблуні краще провітрюватися, рівномірніше освітлюватися, давати якісніші плоди й витримувати вагу врожаю.

Є кілька поширених систем формування яблуні: ярусна, розріджено-ярусна, веретеноподібна, центрально-провідникова, шпалерна та інші. Для присадибного саду найчастіше використовують форми з центральним провідником і кількома добре розміщеними скелетними гілками. Для інтенсивних садів і карликових дерев частіше застосовують веретеноподібні форми з опорою.

Навіщо формувати крону яблуні

• Для світла. Плодові бруньки краще закладаються на добре освітлених гілках.
• Для провітрювання. У загущеній кроні довше тримається волога, що підвищує ризик грибкових хвороб.
• Для міцності. Гілки з правильними кутами відходження краще витримують урожай.
• Для зручності догляду. Дерево легше обрізати, обробляти, оглядати й збирати плоди.
• Для якості яблук. У світлій кроні плоди краще забарвлюються і часто мають кращу якість.
• Для довговічності дерева. Правильний каркас зменшує ризик розломів і великих ран у майбутньому.

Від чого залежить вибір форми крони

Не існує однієї форми, яка однаково добре підходить для всіх яблунь. Вибір залежить від підщепи, сили росту сорту, відстані між деревами, наявності опори, цілей садівника й площі ділянки.

Базові принципи формування молодої яблуні

У молодому віці яблуня швидко реагує на обрізку й відгинання гілок. Саме тоді важливо вибрати центральний провідник, залишити правильно розміщені скелетні гілки й не допустити гострих розвилок.

Що важливо зробити в перші роки

1. Визначити, чи буде дерево з центральним провідником, ярусне, розріджено-ярусне або веретеноподібне.
2. Залишити один головний провідник, якщо система передбачає центральну вісь.
3. Вибрати майбутні скелетні гілки з добрими кутами відходження.
4. Прибрати або послабити конкуренти провідника.
5. Видалити пагони нижче місця щеплення.
6. Не допускати загущення всередині крони.
7. Відгинати занадто вертикальні молоді пагони, якщо вони добре розміщені й можуть стати плодовими гілками.

Ярусна форма крони

Ярусна форма передбачає розміщення основних скелетних гілок групами, або ярусами, на центральному провіднику. У кожному ярусі залишають кілька сильних гілок, які відходять у різні боки й не заважають одна одній. Така форма підходить для дерев середньої або більшої сили росту, якщо між яблунями достатньо місця.

Особливості ярусної форми

• є центральний провідник;
• скелетні гілки розміщуються групами;
• нижній ярус найсильніший і найширший;
• верхні яруси мають бути коротшими за нижні;
• крона має нагадувати конус або піраміду;
• між ярусами залишають простір для світла.

Переваги ярусної форми

• зрозуміла структура дерева;
• добре підходить для традиційних садів;
• міцний каркас для врожаю;
• зручно контролювати головні скелетні гілки.

Недоліки ярусної форми

• потребує достатньої відстані між деревами;
• може загущуватися, якщо не контролювати верхні яруси;
• не найкращий варіант для дуже щільних посадок;
• на сильнорослих підщепах дерево може стати високим.

Розріджено-ярусна форма

Розріджено-ярусна форма — один із найпрактичніших варіантів для присадибного саду. Вона схожа на ярусну, але гілки розміщуються вільніше, з більшими проміжками між ярусами та окремими скелетними гілками. Завдяки цьому крона краще освітлюється й менше загущується.

У такій кроні зазвичай залишають центральний провідник і кілька основних скелетних гілок, розташованих не всі в одному місці, а на певній відстані одна від одної по висоті стовбура. Це допомагає уникнути слабких розвилок і надмірного скупчення гілок в одній точці.

Кому підходить розріджено-ярусна форма

• для більшості присадибних яблунь;
• для напівкарликових і середньорослих дерев;
• для садів, де потрібно поєднати врожайність і зручність догляду;
• для початківців, бо форма досить зрозуміла й гнучка;
• для дерев, які ростуть не в дуже щільній посадці.

Як формувати розріджено-ярусну крону

1. У перший рік після посадки зберігають центральний провідник і видаляють явно слабкі або пошкоджені пагони.
2. На другий рік вибирають 2-3 добре розміщені нижні скелетні гілки.
3. Гілки мають відходити в різні боки й не бути розташованими дуже близько одна до одної.
4. Конкуренти центрального провідника видаляють або послаблюють.
5. Наступні скелетні гілки формують вище, залишаючи між ними простір.
6. Верхню частину дерева не допускають сильнішою за нижню.
7. Щороку прибирають гілки, що ростуть усередину, труться або загущують крону.

Веретеноподібна форма

Веретеноподібна форма використовується переважно для яблунь на карликових і слабкорослих підщепах. Дерево має центральну вісь, а бічні гілки розміщуються навколо стовбура як коротші плодові гілки. Нижні гілки довші, верхні коротші, тому дерево має вузьку конусоподібну форму.

Такі дерева часто потребують постійної опори: кілка, дроту або шпалери. Веретено добре підходить для щільніших посадок, невеликих ділянок і садів, де важлива зручність збору плодів без високих драбин.

Особливості веретеноподібної крони

• є чітка центральна вісь;
• бічні гілки не мають ставати занадто товстими;
• гілки часто відгинають ближче до горизонтального положення;
• дерево має бути вузьким і добре освітленим;
• потрібна регулярна заміна старих або надто сильних бічних гілок;
• для карликових підщеп зазвичай потрібна опора.

Переваги веретеноподібної форми

• економить місце;
• добре підходить для карликових яблунь;
• дерево раніше вступає в плодоношення;
• зручно збирати плоди;
• легше підтримувати світлу вузьку крону;
• підходить для інтенсивних і компактних садів.

Недоліки веретеноподібної форми

• потребує опори;
• не підходить для сильнорослих дерев без контролю росту;
• потребує регулярного формування;
• помилки в перші роки можуть швидко загущувати дерево;
• потрібно контролювати товщину бічних гілок відносно стовбура.

Порівняння основних форм крони

Кути відходження гілок

Кут відходження гілки — один із найважливіших моментів у формуванні яблуні. Дуже вертикальні гілки ростуть сильно, але часто пізніше плодоносять і можуть утворювати слабкі розвилки. Гілки з ширшим кутом відходження зазвичай міцніші й краще переходять до плодоношення.

Що робити з вертикальними пагонами

• якщо пагін невдало розміщений — видалити;
• якщо пагін добре розміщений — відхилити й зафіксувати;
• не залишати кілька сильних вертикальних конкурентів провідника;
• не допускати гострих розвилок у скелетних гілках;
• не відгинати гілки донизу: вони мають рости трохи вгору або майже горизонтально.

Формування яблуні за роками

Що видаляти під час формування

• пагони нижче місця щеплення;
• конкуренти центрального провідника;
• гілки з дуже гострими розвилками;
• гілки, що ростуть усередину крони;
• перехрещені або такі, що труться;
• сухі, хворі й пошкоджені гілки;
• сильні вертикальні жирові пагони, якщо вони не потрібні для заміни гілки;
• гілки, які різко порушують обрану форму дерева.

Чого не варто робити

• Не міняти форму щороку. Якщо обрали систему, її потрібно послідовно підтримувати.
• Не залишати кілька верхівок. Для форм із центральним провідником має бути одна головна вісь.
• Не вирізати все молоде приростання. Частина молодих гілок потрібна для майбутнього плодоношення.
• Не допускати загущення верхівки. Верх не має затіняти нижні гілки.
• Не формувати веретено без опори на слабкій підщепі. Карликове дерево може нахилятися або ламатися під урожаєм.
• Не робити сильну обрізку молодого дерева щороку. Це стимулює ріст пагонів і затримує плодоношення.

Типові помилки при формуванні крони

Коротка схема для початківця

1. Дізнайтеся підщепу й силу росту саджанця.
2. Для звичайного присадибного саду оберіть розріджено-ярусну або центрально-провідникову форму.
3. Для карликової яблуні в щільній посадці розгляньте веретеноподібну форму з опорою.
4. Залиште один центральний провідник.
5. Виберіть 3-4 добре розміщені нижні гілки, якщо формуєте ярусну або розріджено-ярусну крону.
6. Не залишайте гілки з дуже гострим кутом відходження.
7. Верхні гілки тримайте коротшими за нижні.
8. Щороку прибирайте сухе, хворе, перехрещене й те, що росте всередину крони.
9. Не намагайтеся сформувати дерево за один сезон.
10. Оцінюйте дерево щороку й коригуйте форму поступово.

Часті запитання

Висновок

Формування крони яблуні — це робота на кілька років, а не одна обрізка. Для присадибного саду найчастіше зручно формувати дерево з центральним провідником і розріджено розміщеними скелетними гілками. Ярусна форма підходить для просторіших дерев, розріджено-ярусна — для більшості садів, а веретеноподібна — для карликових яблунь і щільних посадок з опорою. Головне — не загущувати крону, не залишати слабких розвилок, підтримувати світло всередині дерева й формувати яблуню поступово з молодого віку.