Санта-гертруда

У 1940 році в США (штат Техас) була виведена перша м'ясна порода - Санта-гертруда. Вона була отримана шляхом схрещування місцевих породистих чистокровних довгорогих биків з коровами Шортгорнської породи, а потім з браманом Індійського зебу.

Недоліком породи є невисокий коефіцієнт плодючості.

Завдяки своїм фізіологічним параметрам і високим м'ясним показниками тварина отримала широке поширення в племінних господарствах Південної Америки, Африки та Азії.

До Росії Санта-Гертруду завезли з Америки в середині ХХ століття. Тварина добре прижилося в Казахстані, Узбекистані та Північному Кавказі. Розвідники використовували биків в схрещуванні з Алататскої, Калмицької, місцевої зебуподібної породами, також експериментували з іншими породами.

Опис породи

Санта-гертруда червоної масті, в нижній частині тулуба можуть бути присутні білі відмітини.

Для тварин цієї породи характерні стійкість до перепадів температур (як позитивних, так і негативних), підвищений імунітет, невибаглива ставлення до умов утримання.

 Дуже товста шкура тварини малосприйнятлива до укусів кровопаразитів, до телязіозу, піроплазми і тейляріозу.

Продуктивні показники

Маса телят становить приблизно 35 кг, восьмимісячні тварини важать близько 260 кг. У півтора року корови досягають 380 кг, бички - 500 кг. Дорослі бики можуть досягати у вазі 1т (рекордна маса - 1,2 т); корови - 600 кг (рекордна маса - 800 кг).

Добовий приріст молодих бичків при правильному відгодівлі може становити близько 1 кг на добу, із забійним виходом до 65%.

74