Як захистити бджіл та інших запилювачів під час обробок лохини

Бджоли та інші комахи-запилювачі безпосередньо впливають на запилення квіток лохини. У насадженнях можна зустріти медоносних бджіл, джмелів, одиночних бджіл та інших комах, які відвідують квітки заради нектару й пилку. Особливо ефективними запилювачами лохини вважають джмелів: вони здатні створювати вібрацію квітки, що допомагає вивільненню пилку. Це явище називають вібраційним, або дзижчальним, запиленням (buzz pollination).

Під час застосування засобів захисту рослин запилювачі можуть контактувати з робочим розчином, залишками препарату на квітках, забрудненим пилком, нектаром або водою. Тому захист бджіл не обмежується вибором вечірнього часу обробки. Потрібно враховувати фазу розвитку лохини, наявність квітучих бур’янів, властивості конкретного препарату, тривалість його залишкової токсичності, погодні умови, ризик знесення та вимоги законодавства України.

Чому запилювачі важливі для лохини

Високоросла лохина утворює квітки, форма яких обмежує доступ до пилку для частини комах. Джмелі та деякі одиночні бджоли можуть вібрувати грудними м’язами, вивільняючи пилок із пиляків. Медоносні бджоли не застосовують такого способу, але також беруть участь у перенесенні пилку між квітками.

За даними Oregon State University Extension, запилення комахами має велике значення для високорослої лохини, а в окремих сортів перенесення пилку між різними сумісними сортами може сприяти формуванню більших ягід. Конкретний результат залежить від сорту, погодних умов під час цвітіння та активності запилювачів.

До корисних запилювачів, яких необхідно враховувати під час планування обробок, належать:

• медоносні бджоли, вулики яких можуть бути розміщені безпосередньо біля плантації;
• джмелі, зокрема дикі види та сім’ї, завезені для запилення;
• одиночні бджоли, серед яких трапляються представники роду Osmia;
• інші комахи, які регулярно відвідують квітки лохини та навколишньої рослинності.

Як засоби захисту рослин можуть потрапляти до бджіл

Ризик для запилювачів залежить не лише від токсичності діючої речовини. Значення мають спосіб і час застосування, форма препарату, тривалість збереження небезпечних залишків, наявність привабливих квітів та ймовірність контакту комах із забрудненою водою.

Вимоги щодо захисту бджіл в Україні

В Україні профілактику отруєння бджіл засобами захисту рослин регулює спеціальна інструкція, затверджена наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 19 лютого 2021 року № 338. Її вимоги поширюються на органи влади, підприємства, фермерські господарства та фізичних осіб, які застосовують засоби захисту рослин.

Перед обробкою лохини потрібно виконати такі вимоги:

1. Використовувати лише засоби захисту рослин, дозволені до застосування в Україні та внесені до чинного Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів.
2. Дотримуватися регламенту застосування, зазначеного в офіційній реєстрації та на етикетці конкретного препарату.
3. Завчасно повідомити орган місцевого самоврядування про заплановане застосування засобу захисту рослин.
4. Передати повідомлення за три доби до запланованої обробки.
5. Повторно подавати повідомлення перед кожним окремим застосуванням.
6. Зазначити в повідомленні дату й час обробки, територію, місце розташування ділянки, назву препарату, діючі речовини, клас небезпечності, спосіб застосування, строк ізоляції бджіл, оброблювану культуру та контактні дані відповідальної особи.

Орган місцевого самоврядування має поширити отриману інформацію серед пасічників доступними засобами: через офіційний вебсайт, засоби масової інформації, телефонний зв’язок, електронну пошту або інші передбачені способи.

Держпродспоживслужба також рекомендує заздалегідь перевірити, чи є пасіки поблизу оброблюваної території, та налагодити безпосередній зв’язок із їхніми власниками. Якщо ділянка розташована біля межі кількох територіальних громад, повідомлення необхідно передати кожній громаді, якої може стосуватися обробка.

Що зробити до початку сезону обробок

Захист бджіл починається не в день обприскування, а під час складання сезонної системи захисту лохини. Доцільно заздалегідь:

• визначити орієнтовні строки початку та завершення цвітіння кожного сорту;
• провести моніторинг шкідників і не планувати інсектицидні обробки лише за календарем;
• з’ясувати місця розташування стаціонарних і сезонних пасік поблизу плантації;
• обмінятися контактами з пасічниками та домовитися про порядок оперативного повідомлення;
• перевірити, які зареєстровані засоби мають обмеження для бджіл і квітучих культур;
• підготувати справний обприскувач і провести його калібрування;
• визначити ділянки з квітучими бур’янами та сусідні медоносні культури;
• передбачити місце для заправлення й промивання техніки, де забруднена вода не буде доступною для комах.

Чекліст перед кожною обробкою лохини

Обробка лохини під час цвітіння

Найнадійніший спосіб зменшити ризик для запилювачів — уникати обробок небезпечними для них засобами в період, коли квітки відкриті та відвідуються комахами. Українські офіційні рекомендації передбачають, що квітучі медоносні та пилконосні рослини не можна обробляти препаратами, застосування яких створює неприпустимий ризик для бджіл.

Якщо потреба в захисті виникла під час цвітіння, рішення потрібно приймати лише після:

• точного визначення шкідливого організму;
• оцінювання реальної загрози врожаю;
• перевірки, чи дозволене таке застосування офіційною етикеткою;
• порівняння доступних методів із різним рівнем ризику;
• узгодження дій із пасічниками та виконання законодавчої процедури повідомлення.

Перенесення обробки на вечір може зменшити ризик прямого потрапляння робочого розчину на активних бджіл, але не усуває небезпеки від стійких залишків. Держпродспоживслужба у своєму алгоритмі для аграріїв рекомендує проводити пестицидні роботи рано-вранці до 10:00 або ввечері з 18:00 до 22:00, коли висхідні повітряні потоки мінімальні. Водночас насамперед необхідно виконувати умови офіційної етикетки: вона може встановлювати суворіші обмеження або повністю забороняти застосування під час цвітіння.

Чи безпечні для бджіл фунгіциди та допоміжні речовини

Не можна вважати будь-який фунгіцид автоматично безпечним для запилювачів лише тому, що він призначений проти грибних хвороб, а не проти комах. Ризик залежить від конкретної діючої речовини, препаративної форми, концентрації, строку застосування та можливих поєднань з іншими компонентами.

Окремої уваги потребують бакові суміші. Два продукти, кожен із яких має власний регламент, у суміші можуть створювати інші умови контакту для запилювачів. Oregon State University Extension звертає увагу на те, що взаємодія фунгіцидів, інсектицидів і допоміжних речовин не завжди повністю вивчена. Тому не слід додавати до робочого розчину зайві компоненти, якщо вони не передбачені етикеткою або технологічною необхідністю.

Так само не варто робити загального висновку, що препарат є безпечним для всіх корисних комах, якщо на етикетці немає попередження про бджіл. Дикі види можуть відрізнятися від медоносної бджоли способом гніздування, періодом активності та шляхами контакту із залишками засобів.

Як зменшити знесення робочого розчину

Знесення може переносити краплі за межі плантації — на вулики, квітучі рослини, лісосмуги, водойми та місця гніздування диких запилювачів. Для зменшення ризику потрібно:

• не працювати за швидкості вітру, яка перевищує обмеження етикетки та офіційних правил;
• враховувати не лише швидкість, а й напрямок вітру;
• використовувати придатні форсунки й тиск, не створюючи без потреби надто дрібних крапель;
• підтримувати рекомендовану висоту штанги над цільовою поверхнею;
• не спрямовувати факел розпилення в бік вуликів, водойм і квітучої рослинності;
• дотримуватися встановлених санітарних і захисних відстаней;
• припинити роботу, якщо погодні умови змінилися та контрольоване внесення стало неможливим.

В офіційному алгоритмі Держпродспоживслужби наведено орієнтири щодо швидкості вітру: до 3 м/с для дрібнокрапельного та до 4 м/с для крупнокрапельного обприскування. Проте ці значення не замінюють регламент конкретного препарату. Якщо етикетка встановлює нижчу граничну швидкість або додаткові буферні зони, потрібно дотримуватися саме суворішої вимоги.

Розташування вуликів і взаємодія з пасічником

Вулики не варто встановлювати безпосередньо на шляху можливого знесення або там, де їх може накривати пилом і робочим розчином від техніки. Потрібно також забезпечити безпечний доступ пасічника до сімей та не перекривати льотки обладнанням, матеріалами чи рослинними рештками.

Переміщення або тимчасова ізоляція медоносних бджіл може здійснюватися пасічником відповідно до властивостей препарату та зазначеного строку ізоляції. Однак цей захід не захищає диких джмелів та одиночних бджіл, гнізда яких розташовані в ґрунті, рослинних порожнинах або навколишніх природних ділянках. Тому повідомлення власника пасіки не скасовує обов’язку мінімізувати ризик для всіх запилювачів.

Що робити після обприскування

Після виконання робіт бажано зберегти повний запис про застосування:

• дату й точний час початку та завершення обробки;
• назву препарату, діючі речовини та використану норму;
• номер або назву обробленої ділянки;
• фазу розвитку лохини;
• температуру, швидкість і напрямок вітру;
• інформацію про повідомлення органу місцевого самоврядування;
• результати огляду ділянки після застосування.

Не можна залишати відкриті ємності з робочим розчином або допускати утворення доступних для бджіл калюж після промивання обприскувача. Залишки препарату, тару та промивні води потрібно поводити відповідно до етикетки й чинних правил.

Що робити за підозри на отруєння бджіл

Масова загибель або раптове порушення поведінки бджіл поблизу вуликів після обробки потребує офіційного розслідування. Не слід самостійно знищувати загиблих комах, промивати місце події або прибирати рослини до відбору зразків, оскільки це може ускладнити встановлення причини.

Держпродспоживслужба рекомендує якомога швидше повідомити орган місцевого самоврядування. Для обстеження створюється комісія, до якої можуть входити представники місцевої влади, Держпродспоживслужби, Національної поліції та власник пасіки. Комісія фіксує обставини, оглядає пасіку й територію та організовує відбір зразків бджіл, рослин, ґрунту, меду або стільників для лабораторного дослідження.

Типові помилки під час захисту лохини

• Орієнтуватися лише на час доби. Нічне або вечірнє внесення не усуває залишкової токсичності.
• Не враховувати квітучі бур’яни. Бджоли можуть активно відвідувати міжряддя навіть поза періодом цвітіння лохини.
• Повідомляти лише знайомого пасічника. Законодавча процедура передбачає завчасне повідомлення органу місцевого самоврядування з установленим переліком даних.
• Вважати фунгіциди й бакові суміші безпечними за замовчуванням. Потрібно перевіряти кожен продукт і поєднання компонентів.
• Копіювати іноземний список препаратів. Засіб, зареєстрований в іншій державі, може не мати відповідної реєстрації або регламенту застосування на лохині в Україні.
• Ігнорувати диких запилювачів. Їх неможливо попередити, закрити у вулику або вивезти з території.
• Промивати техніку на полі з утворенням калюж. Забруднена вода може приваблювати бджіл.
• Обприскувати без підтвердженої потреби. Регулярний моніторинг дає змогу уникати необґрунтованих втручань.

Гуманний та екологічний підхід

Запилювачі підтримують розмноження культурних і дикорослих рослин та є складовою місцевих екосистем. Їх збереження важливе не лише для врожаю лохини, а й для біорізноманіття навколо насадження.

Висновок

Захист бджіл під час обробок лохини ґрунтується на поєднанні моніторингу шкідників, правильного вибору часу й методу внесення, контролю знесення, виконання етикетки та завчасного інформування. Особливої обережності потребує період цвітіння, коли на плантації одночасно працюють медоносні бджоли, джмелі та дикі одиночні види.

Навіть якщо пасічника попереджено, відповідальність за безпечне застосування засобу зберігається за особою, яка проводить обробку. Перевірка державної реєстрації, дотримання триденного строку повідомлення, облік квітучої рослинності та документування робіт допомагають одночасно захищати врожай і зменшувати ризик для запилювачів.

Часті запитання