Личинки хрущів у насадженні лохини: як розпізнати пошкодження коренів

Личинки хрущів живуть у ґрунті та можуть пошкоджувати коріння ягідних, плодових, декоративних і польових культур. На лохині їхня присутність особливо небезпечна для молодих саджанців: рослини відстають у рості, в’януть, погано реагують на полив, а за сильного пошкодження коренів можуть загинути.

У побуті білими личинками хрущів часто називають усіх великих світлих С-подібних личинок, знайдених у ґрунті. Насправді це комплекс личинок пластинчастовусих жуків родини Scarabaeidae. До нього належать травневі й червневі хрущі, японський жук, європейський хрущ та інші види. Їхні життєві цикли, кормові рослини та шкодочинність відрізняються.

Які личинки називають личинками хрущів

Типова личинка хруща, яку в англомовних джерелах називають білою личинкою або white grub, є личинковою стадією пластинчастовусого жука. University of Maine Cooperative Extension зазначає, що до цієї групи належать, зокрема:

• травневі та червневі хрущі родів Melolontha і Phyllophaga;
• японський жук — Popillia japonica;
• європейський хрущ — Amphimallon majale;
• східний хрущ — Exomala orientalis;
• азійський садовий жук — Maladera castanea;
• інші представники родини Scarabaeidae.

Набір видів, характерний для Північної Америки, не можна автоматично переносити на Україну. В українських умовах практичне значення мають насамперед місцеві пластинчастовусі жуки, зокрема травневі хрущі роду Melolontha. Українські фітосанітарні та лісозахисні джерела підтверджують, що їхні личинки пошкоджують коріння ягідних кущів, молодих дерев, суниці та інших культур.

University of Maine окремо зазначає, що білі личинки іноді стають важливими шкідниками коренів суниці, журавлини та лохини. Водночас господарське значення залежить від виду, віку личинок, їхньої чисельності та стану рослин.

Як виглядає личинка хруща

Личинки різних пластинчастовусих жуків зовні схожі. Для них характерні:

• біле, кремове або брудно-біле м’яке тіло;
• коричнева добре розвинена голова;
• три пари грудних ніг, розміщених біля голови;
• товсте зігнуте тіло, яке у спокої нагадує літеру «С»;
• збільшена задня частина тіла, крізь яку іноді просвічується вміст кишечника;
• сильні щелепи, пристосовані до живлення корінням та органічними матеріалами.

Розмір залежить від виду та віку. Молоді личинки можуть бути невеликими, тоді як старші личинки деяких травневих хрущів виростають до кількох сантиметрів.

Для точного визначення виду ентомологи досліджують не лише розмір і забарвлення, а й розташування волосків та шипиків на нижньому боці останнього сегмента черевця — так званий растровий малюнок. Без збільшення та відповідного визначника надійно встановити вид часто неможливо.

Як відрізнити личинку хруща від личинки кореневого довгоносика

Обидві групи личинок можуть бути світлими, жити біля коренів і згинатися у формі літери «С». Головна помітна відмінність — наявність ніг.

Ознака	Личинка хруща	Личинка кореневого довгоносика
Ноги	Має три пари добре помітних грудних ніг	Ніг немає
Тіло	Товсте, м’яке, часто зі збільшеною задньою частиною	Зазвичай менше, рівномірніше за товщиною
Положення	Часто лежить на боці, зігнувшись літерою «С»	Також може згинатися літерою «С»
Розмір	У старшому віці деякі види виростають до кількох сантиметрів	Основні кореневі довгоносики лохини зазвичай мають личинок завдовжки до приблизно 10–12 мм
Точне визначення	Може потребувати дослідження растрового малюнка	Потребує оцінювання голови, тіла та інших морфологічних ознак

Визначити шкідника правильно важливо не лише для назви. Різні групи комах мають неоднакові життєві цикли, строки вразливості та реакцію на біологічні засоби.

Як личинки хрущів пошкоджують лохину

Личинки перебувають у ґрунті та живляться підземними частинами рослин. Молоді личинки окремих видів можуть спочатку споживати перегній, органічні рештки та тонкі корінці. Старші личинки переходять на активніше живлення живими коренями.

Пошкодження може включати:

• обгризання дрібних всисних корінців;
• перегризання молодих коренів;
• зменшення загальної маси кореневої системи;
• пошкодження більших коренів старшими личинками;
• погіршення надходження води та поживних речовин до куща;
• ослаблення молодих саджанців і затримку їхнього приживлення.

Після втрати частини коренів рослина стає особливо чутливою до посухи та високої температури. Тому зовнішні симптоми нерідко посилюються під час сухої погоди, навіть якщо початковою причиною є підземне живлення личинок.

University of Maine описує уражені багаторічні рослини як пригнічені та зів’ялі; за значного пошкодження вони можуть загинути у посушливі періоди. Під час викопування можна побачити обгризені корені, а в ґрунті під рослиною — світлих дугоподібних личинок із шістьма ногами.

Зовнішні ознаки пошкодження кущів

На надземній частині лохини немає одного симптому, за яким можна безпомилково встановити присутність личинок хруща. Можливі ознаки включають:

• слабкий або нерівномірний приріст;
• відставання молодих кущів у розвитку;
• в’янення у спекотну частину дня;
• пожовтіння листя;
• передчасне осіннє забарвлення;
• погане відновлення після поливу;
• зменшення кількості молодих пагонів;
• поступове відмирання або раптове ослаблення саджанця;
• осередки пригнічених рослин у межах ділянки.

Симптоми зазвичай помітніші на молодих рослинах, які ще не сформували розгалуженої кореневої системи. Дорослий кущ може певний час компенсувати часткове обгризання коріння, тому виявити проблему лише за станом крони складно.

Чим пошкодження хрущами відрізняється від інших проблем

Проблема	Типові ознаки	Як перевірити
Личинки хрущів	Ослаблення рослини, обгризені корені; у ґрунті є білі С-подібні личинки з трьома парами ніг	Обстежити ґрунт біля слабких кущів і визначити знайдених личинок
Кореневі довгоносики	На листках можуть бути округлі крайові виїмки; личинки біля коренів білі, С-подібні, але без ніг	Перевірити наявність ніг і провести нічний огляд листя
Дротяники	Личинки видовжені, жовті або коричнюваті, тверді, не мають типової товстої С-подібної форми	Порівняти форму та щільність тіла знайденої личинки
Фітофторозна коренева гниль	Побуріння та відмирання коренів, часто на перезволожених і погано дренованих ділянках	Оцінити дренаж і за потреби провести лабораторний аналіз
Посуха або нерівномірний полив	В’янення пов’язане з сухими зонами ґрунту; живих личинок і характерного обгризання немає	Перевірити вологість у кількох точках кореневої зони
Пошкодження гризунами	Великі корені або основа куща мають грубі сліди зубів; можливі нори та ходи	Оглянути кореневу шийку, більші корені та поверхню ґрунту

Життєвий цикл хрущів

Життєвий цикл залежить від виду. У багатьох пластинчастовусих жуків дорослі особини відкладають яйця у ґрунт у теплу пору року. Після виходу з яєць молоді личинки починають живитися органічними матеріалами або корінням.

Коли температура знижується, личинки переміщуються в глибші шари ґрунту. Навесні вони знову піднімаються ближче до кореневої зони та відновлюють живлення. Після завершення личинкового розвитку відбувається заляльковування, а потім з’являється дорослий жук.

У видів з однорічним циклом розвиток завершується протягом одного року. Личинки травневих і деяких червневих хрущів можуть розвиватися в ґрунті декілька років. За даними українських лісозахисних джерел, молоді личинки травневих хрущів спочатку живляться перегноєм і тонкими корінцями, а личинки старших віків здатні значно пошкоджувати коріння молодих дерев та інших рослин.

Тривалість розвитку і вертикальні переміщення личинок залежать від:

• виду хруща;
• віку личинки;
• температури ґрунту;
• вологості;
• структури ґрунту;
• наявності придатних коренів;
• регіональних кліматичних умов.

На яких ділянках ризик вищий

Білі личинки різних видів часто накопичуються на ділянках із багаторічними травами, газоном або пасовищною рослинністю. Penn State Extension зазначає підвищений ризик пошкодження білими личинками на полях після люцерни, сіна або пасовища.

Українські фітосанітарні джерела також повідомляють про більшу чисельність личинок хрущів у присадибному секторі та на площах, розташованих біля лісів, пасовищ і тривалий час необроблюваних земель.

Перед закладанням лохини особливо уважно варто перевіряти:

• колишні пасовища та ділянки після багаторічних трав;
• землі біля лісу, лісосмуги або занедбаного саду;
• площі, де раніше знаходили личинок хрущів;
• ділянки з великою кількістю жуків у попередні сезони;
• місця з осередками пригніченої трав’янистої рослинності;
• ґрунт навколо слабких або загиблих саджанців.

Водночас присутність трави між рядами не доводить, що личинки обов’язково перейдуть на коріння лохини. Наприклад, личинки японського жука часто живляться корінням трав у міжряддях і на прилеглих газонах. Вид і реальне місце живлення потрібно встановити до прийняття рішення.

Як обстежити ґрунт перед закладанням плантації

Найкращий час для оцінювання ризику — до висаджування саджанців, коли ґрунт можна обстежити без пошкодження коренів лохини.

1. Розділіть ділянку на зони з різною історією використання, рослинністю та станом ґрунту.
2. Викопайте пробні ями в кількох точках кожної зони.
3. Перегляньте ґрунт у шарі, де зосереджена основна маса коренів попередньої рослинності.
4. Зберіть знайдених С-подібних личинок в окремі контейнери.
5. Запишіть кількість, глибину знахідки та місце відбору проби.
6. Перевірте, чи мають личинки три пари ніг.
7. Передайте зразки фахівцю, якщо вид неможливо встановити самостійно.

Єдиного підтвердженого порогу чисельності личинок хрущів для високорослої лохини в Україні у використаних джерелах не знайдено. Пороги, розраховані для газону, кукурудзи чи інших культур, не можна безпосередньо використовувати для лохини.

Як перевірити вже закладене насадження

У плодоносному насадженні суцільне перекопування ґрунту неприпустиме, оскільки корені лохини розташовані близько до поверхні й легко пошкоджуються. Обстеження проводять локально.

1. Позначте кущі, які відстають у рості, в’януть або слабко реагують на полив.
2. Перевірте вологість і дренування, щоб виключити пересихання та перезволоження.
3. Обережно дослідіть ґрунт біля периферії кореневої системи слабкої рослини.
4. Якщо кущ загинув, обережно викопайте його та огляньте корені.
5. Шукайте свіжі сліди обгризання і живих личинок безпосередньо в кореневій зоні.
6. Порівняйте кореневу систему слабкого куща зі здоровою рослиною такого самого віку.
7. За наявності побуріння коренів без личинок перевірте рослину на кореневі гнилі.

Личинки можуть переміщуватися глибше у сухому або холодному ґрунті. Тому одноразове поверхневе обстеження не завжди показує їхню фактичну чисельність.

Що робити, якщо личинки знайдені до садіння

Передпосадковий період дає найбільше можливостей для зниження ризику. Подальші заходи залежать від виду личинок, їхньої кількості, історії поля та запланованого строку висаджування.

До загальних підходів належать:

• повторне обстеження для уточнення меж заселеного осередку;
• визначення виду або принаймні групи личинок;
• механічний обробіток ґрунту до закладання плантації, якщо він відповідає системі підготовки поля;
• видалення личинок, піднятих на поверхню під час обробітку;
• коригування строку закладання насадження за високої чисельності шкідника;
• використання чистого садивного матеріалу;
• повторний контроль ґрунту перед висаджуванням.

Передпосадковий обробіток може механічно пошкоджувати частину личинок і робити їх доступними для природних ворогів. Але результат залежить від глибини перебування личинок, вологості та часу проведення робіт.

Що робити в діючому насадженні

Не пошкоджувати корені додатково

Глибокий механічний обробіток між кущами може травмувати поверхневу кореневу систему лохини. У вже закладеному насадженні ґрунт досліджують і обробляють лише настільки, наскільки це потрібно для діагностики та дозволено технологією вирощування.

Підтримувати рівномірну вологість

Пошкоджена коренева система гірше забезпечує кущ водою. Рівномірне зволоження може зменшувати додатковий водний стрес, але не відновлює перегризені корені й не знищує личинок. Надлишковий полив також небезпечний, оскільки створює умови для кореневих гнилей.

Оцінювати кожний осередок окремо

Якщо личинки виявлені лише біля декількох рослин, потрібно встановити межі заселеної ділянки. Суцільна обробка всього поля без такого обстеження може бути невиправданою.

Відрізняти шкоду личинок від присутності дорослих жуків

Дорослі пластинчастовусі жуки можуть живитися листям, квітами або плодами, але видиме об’їдання надземної частини не показує чисельність личинок біля коренів. У деяких видів дорослі та личинки використовують різні кормові рослини.

Біологічні засоби проти личинок хрущів

У закордонних системах захисту проти окремих видів білих личинок застосовують ентомопатогенні нематоди та мікробіологічні засоби. Проте їхня ефективність залежить від точного визначення шкідника.

Під час використання ентомопатогенних нематод важливі:

• вид і вік личинки;
• вид нематоди;
• температура ґрунту;
• достатня вологість;
• захист нематод від ультрафіолету;
• доставка безпосередньо до зони перебування личинок;
• дотримання інструкції виробника;
• повторне обстеження після внесення.

University of Maine застерігає, що результат застосування нематод проти білих личинок може бути нестабільним. Тому біологічний засіб не слід оцінювати лише за фактом внесення — необхідно перевіряти кількість живих личинок після обробки.

Хімічний захист

Заходи проти ґрунтових личинок потребують особливо точного вибору строку. Старші личинки зазвичай більші, можуть розміщуватися глибше та бути складнішими для контролю. Засіб повинен потрапити до тієї частини ґрунту, де личинки активно живляться.

Водночас рекомендації для газонів, суниці, кукурудзи або розсадників не можна автоматично застосовувати на лохині. Вони можуть передбачати інші діючі речовини, норми, способи внесення та допустимі залишки препарату.

Типові помилки

• Називати хрущем кожну білу личинку. У ґрунті живуть личинки різних жуків із неоднаковим живленням.
• Не перевіряти наявність ніг. Личинка хруща має три пари грудних ніг, а личинка кореневого довгоносика є безногою.
• Використовувати газонні пороги для лохини. Пороги залежать від виду шкідника, культури та умов вирощування.
• Діагностувати проблему лише за в’яненням. Необхідно оглянути корені й виключити гнилі, посуху та перезволоження.
• Проводити глибокий обробіток у діючому насадженні. Це може додатково пошкодити корені лохини.
• Застосовувати біологічний засіб без визначення виду. Різні личинки неоднаково чутливі до нематод і мікроорганізмів.
• Переносити календарні строки з іншої країни. Вертикальне переміщення личинок залежить від місцевої температури та вологості ґрунту.
• Вважати присутність личинки доказом пошкодження. Потрібно знайти її в кореневій зоні разом зі свіжими слідами живлення.

Профілактика

• вивчити історію поля перед закладанням плантації;
• обстежити ділянки після багаторічних трав, пасовищ і тривалого перелогу;
• перевірити ґрунт біля лісосмуг, старих садів і необроблюваних земель;
• визначити знайдених личинок до вибору заходів;
• не висаджувати лохину на ділянці з високою чисельністю невизначених ґрунтових шкідників без додаткового обстеження;
• використовувати саджанці зі здоровою кореневою системою;
• регулярно порівнювати стан молодих кущів;
• контролювати вологість без пересушування та перезволоження;
• позначати осередки пригнічених рослин і повторно перевіряти ґрунт.

Висновок

Личинки хрущів — це білі С-подібні личинки пластинчастовусих жуків із коричневою головою та трьома парами ніг. У насадженні лохини вони можуть обгризати дрібні й більші корені, через що молоді рослини відстають у рості, в’януть і стають чутливішими до посухи.

Проте не кожна біла личинка є небезпечним шкідником лохини. Для правильного рішення потрібно визначити вид або групу, знайти личинок безпосередньо в кореневій зоні та підтвердити свіже пошкодження. Найефективніший етап контролю ризику — обстеження ґрунту ще до висаджування саджанців.

Часті запитання