Рослиноїдні нематоди лохини: ознаки пошкодження коренів, діагностика та захист

Нематоди — це мікроскопічні круглі черви, які живуть у ґрунті, воді та рослинних тканинах. Більшість ґрунтових нематод не шкодить рослинам і бере участь у розкладанні органічних решток та кругообігу поживних речовин. Окрему групу становлять рослиноїдні, або фітопаразитичні, нематоди, здатні живитися клітинами коренів лохини.

У більшості регіонів рослиноїдні нематоди не належать до головних проблем лохини. Проте за високої чисельності окремих видів вони можуть послаблювати кореневу систему, погіршувати приживлення молодих саджанців і спричиняти осередкове пригнічення кущів. Деякі кинджальні нематоди також мають значення як переносники рослинних вірусів.

Що таке рослиноїдні нематоди

Рослиноїдні нематоди мають спеціальний колючо-сисний орган — стилет. За його допомогою вони проколюють клітини кореня та живляться їхнім вмістом. Залежно від виду нематода може залишатися зовні кореня або проникати всередину його тканин.

За способом живлення фітопаразитичних нематод умовно поділяють на кілька груп:

• Ектопаразити живляться ззовні, проколюючи поверхневі клітини кореня. До них належать кинджальні нематоди роду Xiphinema.
• Мігруючі ендопаразити проникають у корінь і переміщуються всередині тканин. Типовий приклад — нематоди кореневих уражень роду Pratylenchus.
• Малорухомі ендопаразити формують постійне місце живлення у корені. До цієї групи належать галові нематоди роду Meloidogyne.

Важливо відрізняти рослиноїдних нематод від ентомопатогенних нематод, які використовуються у біологічному захисті рослин від окремих ґрунтових комах. Це різні за способом життя та практичним значенням організми.

Які нематоди виявляють на лохині

У світовій науковій літературі та довідниках із захисту рослин на лохині зареєстровано представників багатьох родів нематод. Проте сама присутність певного виду у ґрунті ще не доводить, що саме він спричинив пригнічення кущів. Шкідливість залежить від виду, чисельності, ґрунтових умов, віку рослин і здатності лохини бути придатним господарем.

Група нематод	Приклади	Можливе значення для лохини
Нематоди кореневих уражень	Pratylenchus spp.	Переміщуються у тканинах кореня та можуть бути пов’язані з некротичними ділянками, погіршенням розвитку коренів і загальним пригніченням рослин.
Кинджальні нематоди	Xiphinema spp.	Живляться ззовні коренів. Окремі види можуть переносити віруси рослин, зокрема вірус кільцевої плямистості томата.
Галові нематоди	Meloidogyne spp.	Можуть спричиняти утворення потовщень або галів на коренях. Значення конкретного виду необхідно підтверджувати лабораторно.
Короткокореневі нематоди	Paratrichodorus і Trichodorus spp.	Живляться на молодих коренях і за високої чисельності можуть бути пов’язані з їх укороченням та слабким розвитком кореневої системи.
Кільчасті, піхвові, шилоподібні та інші нематоди	Mesocriconema, Hemicycliophora, Dolichodorus та інші роди	Виявлялися у насадженнях лохини в різних країнах, але їхня шкідливість неоднакова й не завжди доведена для конкретного регіону.

Наскільки небезпечні нематоди для лохини

Дорадчі служби Британської Колумбії та Мічиганського державного університету зазначають, що рослиноїдні нематоди загалом рідко стають серйозною проблемою для лохини. Водночас висока чисельність може погіршувати ріст і приживлення молодих насаджень, особливо на легких піщаних ґрунтах.

У дослідженнях насаджень лохини в Північній Кароліні та Джорджії знаходили різні групи фітопаразитичних нематод. Однак наявність більшості з них не дала достатніх доказів масового пошкодження лохини. Винятком у певних умовах була кільчаста нематода, пов’язана з проблемами в окремих насадженнях Джорджії.

Такі регіональні відмінності важливі для українських господарств. Дані про шкідливість або економічні пороги, отримані в іншій країні, не можна автоматично переносити на українські ґрунти, сорти та технології вирощування.

Як нематоди пошкоджують корені

Нематоди можуть впливати на рослину кількома способами:

• пошкоджувати клітини під час живлення;
• руйнувати або послаблювати молоді всмоктувальні корені;
• переміщуватися всередині кореневих тканин і залишати некротичні ділянки;
• створювати пошкодження, через які корінь стає вразливішим до інших ґрунтових патогенів;
• погіршувати засвоєння води та поживних речовин;
• у випадку окремих видів — переносити віруси від заражених рослин до здорових.

Лохина має тонку мичкувату кореневу систему без кореневих волосків. Тому сильне пошкодження молодих коренів може особливо помітно позначатися на водному живленні та приживленні саджанців. Водночас виявлення нематод поряд із пошкодженим корінням не виключає одночасної дії перезволоження, кореневих гнилей або личинок комах.

Ознаки пошкодження нематодами

Симптоми на надземній частині

Пошкоджені кущі можуть мати неспецифічні ознаки:

• повільний ріст і слабке утворення нових пагонів;
• відставання рослин у розвитку порівняно із сусідніми кущами;
• дрібніше або жовтувате листя;
• зниження загальної життєздатності рослин;
• слабке приживлення саджанців;
• зменшення врожайності за сильного пошкодження.

У полі проблема часто має осередковий характер: пригнічені рослини утворюють нерівномірні плями, тоді як сусідні кущі виглядають здоровими. Проте подібний розподіл можливий також за неоднорідного складу ґрунту, нерівномірного поливу або локального застою води.

Симптоми на коренях

Залежно від виду нематод на кореневій системі можуть з’являтися:

• некротичні або коричневі ураження;
• скорочення кількості дрібних активних коренів;
• укорочення та загальне пригнічення кореневої системи;
• гали або потовщення за ураження деякими галовими нематодами;
• ділянки відмерлої тканини, які зовні можуть нагадувати кореневу гниль.

Чим пошкодження нематод відрізняється від інших проблем

Можлива причина	Характерні спостереження	Як перевірити
Рослиноїдні нематоди	Осередкове пригнічення, слабкі корені, можливі некрози або гали. Видимих комах немає.	Дослідження ґрунту та дрібних коренів у нематологічній лабораторії.
Фітофторозна коренева гниль	Проблема часто посилюється на перезволожених, погано дренованих ділянках. Корені темніють і відмирають.	Лабораторна діагностика збудника разом з оцінюванням дренажу та режиму поливу.
Личинки довгоносиків або хрущів	На коренях можуть бути сліди обгризання, а в ґрунті — помітні неозброєним оком личинки.	Огляд кореневої зони та визначення знайдених личинок.
Невідповідний рівень pH	Пожовтіння і слабкий ріст можуть охоплювати ділянки з однаковими властивостями ґрунту.	Агрохімічний аналіз ґрунту і субстрату.
Порушення поливу	Симптоми пов’язані з розміщенням крапельниць, сухими зонами або місцями застою води.	Перевірка рівномірності зволоження, вологості ґрунту та стану дренажу.
Дефіцит живлення	Зміна кольору листя може відповідати дефіциту окремих елементів, але лише за зовнішнім виглядом діагноз ненадійний.	Аналіз ґрунту, води та листкової тканини з урахуванням фази розвитку рослин.

Кинджальні нематоди та перенесення вірусів

Окремої уваги потребують кинджальні нематоди роду Xiphinema. Вони живляться ззовні кореня, але деякі види можуть переносити рослинні віруси. Для лохини у Північній Америці описано передавання вірусу кільцевої плямистості томата (Tomato ringspot virus, ToRSV) американською кинджальною нематодою Xiphinema americanum.

Нематода набуває вірус під час живлення на зараженій рослині або бур’яні, а потім може перенести його на іншу рослину. Джерелом вірусу також може бути інфікований садивний матеріал.

EPPO розглядає Xiphinema americanum як комплекс близьких видів, визначення яких є складним. Здатність переносити конкретний вірус може відрізнятися навіть між близькими видами та популяціями. Тому повідомлення лабораторії лише про наявність роду Xiphinema не означає автоматичного підтвердження вірусного ризику.

Як правильно відібрати зразки

Через нерівномірний розподіл нематод якість відбору зразків безпосередньо впливає на достовірність результату. Перед початком роботи бажано звернутися до обраної лабораторії та отримати її інструкцію: вимоги до обсягу, глибини відбору, пакування і строків доставки можуть відрізнятися.

1. Відбирайте матеріал на межі осередку. Найінформативнішою є зона переходу між пригніченими та зовні здоровими рослинами. У повністю відмерлому корінні чисельність живих нематод може бути низькою.
2. Надсилайте ґрунт разом із дрібними коренями. Частина нематод міститься у ґрунті, а частина — всередині кореневої тканини.
3. Беріть кілька підзразків. Їх об’єднують у репрезентативний зразок для однорідної ділянки. Різні поля, типи ґрунту та окремі осередки краще не змішувати.
4. Порівнюйте проблемну і здорову зони. Окремі зразки від пригнічених та нормально розвинених кущів допомагають оцінити, чи пов’язана чисельність нематод із симптомами.
5. Не допускайте перегрівання або пересихання. Зразки тримають у закритій упаковці, захищають від сонця та доставляють відповідно до вимог лабораторії.
6. Додайте інформацію про ділянку. Корисно вказати сорт, вік насадження, тип ґрунту, попередні культури, схему симптомів, особливості поливу й нещодавні обробки.

У Північно-західному довіднику із захисту рослин для нематод кореневих уражень на лохині рекомендовано обов’язково включати до зразка і ґрунт, і коріння. Для встановлення причинного зв’язку автори радять порівнювати чисельність нематод біля хворих і здорових рослин.

Що означає результат лабораторного аналізу

Лабораторія може визначити групу або вид нематоди та підрахувати її чисельність у певному об’ємі ґрунту чи масі коренів. Інтерпретувати результат необхідно з урахуванням:

• точності визначення виду;
• чисельності нематод;
• типу та вологості ґрунту;
• сезону відбору зразка;
• віку і стану рослин;
• наявності інших патогенів або шкідників;
• попередніх культур і бур’янів на ділянці;
• порівняння зразків із проблемної та здорової зон.

Виявлення невеликої кількості рослиноїдних нематод не обов’язково означає економічно значущу проблему. Водночас негативний результат одного зразка не завжди виключає їхню присутність, оскільки популяції можуть бути осередковими та змінюватися протягом сезону.

Що робити після підтвердження нематод

Єдиної схеми захисту від усіх рослиноїдних нематод не існує. Заходи обирають після визначення виду, чисельності та ймовірної ролі нематод у пошкодженні лохини.

Перевірка ділянки до закладання насадження

Найбільше можливостей для зниження ризику є до висаджування кущів. Якщо на ділянці раніше росли сприйнятливі багаторічні культури або спостерігалося незрозуміле осередкове пригнічення рослин, варто завчасно дослідити ґрунт.

Передпосадковий аналіз дає змогу:

• виявити потенційно небезпечні види;
• оцінити початкову чисельність популяції;
• перевірити доцільність сівозміни або утримання ділянки без рослин-господарів;
• уникнути висаджування саджанців у сильно заражений ґрунт;
• розробити план підготовки ділянки разом із фахівцем.

Здоровий садивний матеріал

Для нових насаджень слід використовувати простежуваний, здоровий садивний матеріал. Особливо важливе значення це має там, де існує ризик нематод-переносників вірусів. Для профілактики вірусних хвороб дорадчі служби рекомендують використовувати рослини, перевірені на відповідні віруси.

Контроль бур’янів і рослин-господарів

Деякі нематоди можуть підтримувати популяцію на бур’янах, навіть якщо лохина є для них слабким господарем. У Північно-західному довіднику зазначено, що кілька видів Pratylenchus, знайдених у насадженнях лохини, могли зберігатися саме на бур’янах.

Водночас не існує універсальної рослини, яка гарантовано зменшує всі види нематод. Культура, непридатна для одного виду, може виявитися господарем іншого. Тому сівозміну, сидерати й покривні культури необхідно підбирати лише після ідентифікації нематоди.

Запобігання перенесенню зараженого ґрунту

Нематоди можуть переміщуватися між ділянками разом із ґрунтом на техніці, інструментах, контейнерах і коренях рослин. Якщо зараження підтверджене, доцільно:

• не переносити ґрунт із проблемної ділянки на чисті поля;
• очищати інструменти та техніку від налиплого ґрунту;
• не використовувати сумнівний субстрат для розмноження саджанців;
• маркувати заражені осередки та спостерігати за їх розширенням;
• планувати рух техніки так, щоб сильно заражені ділянки оброблялися останніми.

Підтримання кореневої системи

Належний дренаж, рівномірний полив, правильна кислотність субстрату та збалансоване живлення допомагають рослинам краще переносити пошкодження. Проте ці заходи не знищують нематод і не замінюють цільового захисту, якщо лабораторія підтвердила небезпечну популяцію.

Хімічні та інші спеціальні заходи

У закордонних виробничих рекомендаціях основний акцент робиться на передпосадковому оцінюванні ризику. Північно-західний довідник окремо зазначає відсутність у його юрисдикції препаратів із доведеною післяпосадковою ефективністю проти нематод кореневих уражень на лохині. Це не можна автоматично трактувати як характеристику українського ринку препаратів.

Типові помилки

• Ставити діагноз за жовтим листям. Це неспецифічна ознака, яка має багато можливих причин.
• Досліджувати лише звичайний агрохімічний зразок. Для нематод потрібен спеціальний відбір і відповідна лабораторія.
• Брати ґрунт із повністю загиблого осередку. Живих нематод там може бути менше, ніж на межі активного пошкодження.
• Надсилати лише ґрунт без коренів. Мігруючі ендопаразити можуть перебувати всередині кореневих тканин.
• Вважати будь-яку знайдену нематоду причиною проблеми. Необхідно оцінити вид, чисельність і зв’язок із симптомами.
• Застосовувати випадкову сівозміну. Її ефективність залежить від кола рослин-господарів конкретної нематоди.
• Переносити іноземні пороги та календарі обробок в Україну. Результати залежать від місцевого клімату, ґрунту, сорту та методу лабораторного аналізу.

Профілактика нематод у насадженнях лохини

• аналізувати історію поля перед закладанням плантації;
• за наявності ризику проводити передпосадкове нематологічне дослідження;
• використовувати здорові саджанці з простежуваним походженням;
• не переносити невідомий ґрунт і субстрат між господарствами;
• контролювати бур’яни з урахуванням їх можливої ролі як господарів нематод і вірусів;
• підтримувати справний дренаж та рівномірний полив;
• регулярно оглядати насадження і позначати осередки слабкого росту;
• порівнювати результати аналізів проблемних і здорових ділянок;
• зберігати дані лабораторних досліджень для спостереження за зміною популяції.

Висновок

Рослиноїдні нематоди зазвичай не належать до найпоширеніших шкідливих організмів лохини, але за високої чисельності можуть пригнічувати кореневу систему, сповільнювати розвиток молодих кущів і зменшувати врожайність. Особливе фітосанітарне значення мають окремі кинджальні нематоди, здатні переносити віруси.

Надійно встановити проблему за зовнішнім виглядом кущів неможливо. Правильна послідовність дій — оцінити умови вирощування, відібрати ґрунт і дрібні корені, провести лабораторне визначення та лише після цього обирати заходи захисту. Передпосадкова діагностика, здоровий садивний матеріал і недопущення перенесення зараженого ґрунту залишаються основою профілактики.

Часті запитання