Листоїди та земляні блішки на лохині: дірки й скелетування листя

Дрібні отвори, об’їдені краї та листя, від якого залишилася лише сітка жилок, можуть свідчити про живлення жуків-листоїдів. До цієї великої групи належать і земляні блішки — невеликі жуки, здатні швидко стрибати, коли їх турбують.

У спеціалізованих довідниках описано декілька листоїдів, пов’язаних із лохиною. Найдетальніше вивчені лохинова земляна блішка, лохиновий листоїд і суничний кореневий листоїд. Проте ці види досліджували переважно на дикій низькорослій лохині в Північній Америці. Їх не можна автоматично вважати звичайними шкідниками високорослої лохини в Україні.

Хто такі листоїди та земляні блішки

Листоїди — велика родина жуків Chrysomelidae, представники якої живляться різними частинами рослин. Дорослі жуки найчастіше пошкоджують листя. Личинки залежно від виду можуть живитися листям, корінням або іншими тканинами.

Земляні блішки належать до групи листоїдів. Їхня характерна особливість — збільшені задні ноги, завдяки яким дорослі жуки стрибають при небезпеці. Вони не є справжніми блохами й не паразитують на людях або тваринах.

Для лохини задокументовані такі листоїди:

Вид	Як виглядає	Основне пошкодження
Лохинова земляна блішка (Altica sylvia)	Дорослий жук невеликий, овальний, блискучий, мідно-бронзовий; чорні личинки живляться на рослині	Личинки пошкоджують листя та квітки, дорослі жуки об’їдають листя; краї можуть набувати хвилястого або фестончастого вигляду
Лохиновий листоїд (Pyrrhalta vaccinii)	Дорослі жуки від жовтувато-коричневих до червонувато-коричневих; личинки світлі, зеленувато-сірі	Личинки й дорослі живляться переважно з нижнього боку листка, залишаючи мережу дрібних жилок
Суничний кореневий листоїд (Paria fragariae)	Дрібний блискучий овальний жук, від коричневого з темними плямами до майже чорного	Дорослі жуки прогризають численні отвори в листі; личинки перебувають у ґрунті та живляться корінням рослин-господарів

Усі три види докладно описані University of Maine для дикої низькорослої лохини. Надійного підтвердження того, що саме вони є поширеними шкідниками високорослої лохини в Україні, у перевірених джерелах не знайдено.

Як виглядає пошкодження

Дрібні отвори в листі

Дорослі жуки можуть прогризати в листковій пластинці невеликі округлі або неправильної форми отвори. За значної чисельності листок набуває дірчастого, пошарпаного вигляду.

У суничного кореневого листоїда дорослі особини живляться переважно вночі. Через це вдень на рослині можна бачити пошкодження, але не самих жуків.

Хвилясті або об’їдені краї

Після живлення лохинової земляної блішки краї листя можуть виглядати нерівними або фестончастими. Якщо пошкодження повторюється на багатьох листках, кущ втрачає значну частину фотосинтезувальної поверхні.

Скелетування листя

Личинки та дорослі лохинового листоїда живляться тканинами між жилками з нижнього боку листка. Унаслідок цього залишається тонка мережа жилок — листок виглядає мереживним або прозорим.

Верхня частина пошкодженої тканини згодом буріє. Сильно скелетоване листя може виглядати ніби обпалене, хоча причиною є живлення комах, а не хвороба чи висока температура.

Пошкодження квіток

Личинки лохинової земляної блішки можуть живитися не лише листям, а й квітками. Утрата частини квіток потенційно впливає на формування врожаю сильніше, ніж локальні отвори в листі.

Дефоліація

За високої чисельності листоїди можуть знищити значну частину листя. University of Maine описує випадки повної дефоліації великих ділянок низькорослої лохини лохиновою земляною блішкою.

Для лохинового листоїда зазначено, що повторне сильне пошкодження протягом декількох сезонів може призводити до загибелі рослин на окремих ділянках. Ці спостереження стосуються низькорослої лохини та не повинні безпосередньо переноситися на високорослі насадження.

Як відрізнити земляну блішку від інших жуків

Доросла земляна блішка зазвичай невелика й активна. Якщо наблизитися до неї або торкнутися листка, жук різко стрибає і швидко зникає з поля зору.

Ознаки, які допомагають під час огляду:

• невеликий овальний або видовжений жук;
• блискуча поверхня тіла;
• збільшені задні ноги;
• здатність раптово стрибати;
• численні дрібні погризи або нерівні краї листків;
• наявність личинок на листі у видів із листогризучою личинковою стадією.

Однак здатність стрибати не дає змоги визначити конкретний вид. Для точного встановлення потрібні чіткі фотографії або зразок комахи.

Життєвий цикл різних листоїдів

Єдиного життєвого циклу для всіх листоїдів не існує. Навіть близькі за зовнішністю жуки можуть зимувати на різних стадіях і мати личинок із різним типом живлення.

Лохинова земляна блішка

За даними University of Maine, Altica sylvia зимує у стадії яйця в рослинній підстилці біля лохини. Навесні відроджуються чорні личинки, які живляться листям і квітками. Після завершення розвитку вони переходять у ґрунт і заляльковуються. Дорослі жуки виходять пізніше та продовжують живитися листям.

Лохиновий листоїд

Pyrrhalta vaccinii зимує дорослим жуком серед рослинних решток або в інших захищених місцях. Навесні дорослі особини починають живитися молодим листям. Личинки також скелетують листки, після чого заляльковуються в ґрунті. Пізніше з’являється нове покоління дорослих жуків.

Суничний кореневий листоїд

Дорослі Paria fragariae зимують у підстилці й навесні виходять живитися листям. Личинки розвиваються в ґрунті та живляться корінням рослин-господарів. Нова генерація дорослих жуків знову пошкоджує листя в другій частині сезону.

Де насамперед шукати пошкодження

Листоїди можуть формувати локальні осередки, тому рівномірний огляд лише середини плантації здатний пропустити проблему.

Необхідно перевіряти:

• краї насадження;
• кущі біля лісосмуг і чагарників;
• занедбані або слабко доглянуті частини ділянки;
• місця, де пошкодження спостерігали попереднього сезону;
• молоде листя та нижній бік листкових пластинок;
• квітки й молодий приріст;
• рослинну підстилку під пошкодженими кущами.

Для лохинового листоїда University of Maine описує переміщення дорослих жуків із лісового краю в насадження навесні. Тому польові краї можуть потребувати особливо уважного моніторингу.

Як проводити огляд

1. Оберіть декілька ділянок у центрі та по краях насадження.
2. Огляньте верхній і нижній боки листків.
3. Зверніть увагу на дрібні отвори, скелетування та об’їдені краї.
4. Легко струсіть пагін над світлою тканиною або піддоном.
5. Спостерігайте, чи стрибають потривожені жуки.
6. За підозри на нічний вид повторіть огляд після настання темряви.
7. Запишіть кількість пошкоджених листків і знайдених комах.
8. Зробіть фотографії жука, личинки та характерного пошкодження.

У низькорослій лохині для обліку блішок і листоїдів використовують ентомологічний сачок. Для високорослих кущів практичнішим може бути стандартизований огляд однакової кількості пагонів і листків на кожній контрольній точці.

З чим можна переплутати пошкодження

Можлива причина	Характерна відмінність
Кореневі довгоносики	Дорослі жуки часто залишають чіткі напівкруглі виїмки по краю листка.
Пильщики	Несправжні гусениці можуть скелетувати листя, але не стрибають і мають видовжене м’яке тіло.
Гусениці метеликів	Часто залишають більші нерівні отвори, екскременти, павутиння або скручене листя.
Слимаки	Залишають слизові сліди та живляться переважно вночі або за високої вологості.
Мінери	Личинки живляться всередині листкової пластинки, створюючи світлі ходи або плями без відкритих отворів на початку пошкодження.
Грибні плямистості	Утворюють некротичні плями, але тканина не виїдена між жилками.
Град	Механічні розриви з’являються одночасно на великій кількості рослин після погодної події.

Що робити при виявленні листоїдів

Підтвердити активне заселення

Старі отвори залишаються на листі до кінця сезону. Необхідно знайти свіжі погризи, живих жуків або личинок і простежити, чи збільшується пошкоджена площа.

Зібрати жуків на невеликій ділянці

На присадибній ділянці жуків можна струшувати з пагонів на світлу тканину або піддон і збирати вручну. Для видів, активних уночі, огляд проводять увечері.

Контролювати локальні осередки

Якщо жуки трапляються лише на краю насадження, важливо не розглядати всю плантацію як однаково заселену. Спочатку визначають межі осередку та повторюють обстеження.

Не переносити технологію випалювання

У системі вирощування дикої низькорослої лохини в штаті Мен для окремих шкідників використовують спеціальне вогневе обрізування. Ця технологія не призначена для високорослих кущів і не повинна застосовуватися в українських насадженнях.

Біологічні засоби не вважати універсальними

University of Maine досліджував препарати на основі гриба Beauveria bassiana проти лохинової земляної блішки та лохинового листоїда. Проте такі результати стосуються конкретних шкідників, препаратів і умов застосування. Вони не доводять однакової ефективності проти невизначених листоїдів в Україні.

Бактеріальні засоби на основі Bacillus thuringiensis, призначені для гусениць метеликів, не слід автоматично використовувати проти личинок жуків-листоїдів.

Ураховувати цвітіння лохини

Окремі листоїди та їхні личинки можуть з’являтися під час розвитку квіток. У цей період необхідно особливо обережно ставитися до будь-яких інсектицидів через ризик для бджіл, джмелів та інших запилювачів.

Як зменшити ризик значного пошкодження

• оглядати кущі від початку розвитку молодого листя;
• перевіряти нижній бік листкових пластинок;
• приділяти особливу увагу краям насадження;
• позначати осередки та контролювати їх розширення;
• збирати жуків механічно на невеликих ділянках;
• контролювати бур’яни без пошкодження поверхневого коріння лохини;
• не застосовувати суцільну обробку через декілька старих отворів у листі;
• не використовувати препарати проти гусениць без підтвердження їхньої дії на жуків;
• зберігати корисних хижих комах і павуків;
• фіксувати час появи пошкодження для планування моніторингу наступного сезону.

Типові помилки

• називати будь-який отвір у листі пошкодженням земляної блішки;
• вважати всі личинки листоїдів кореневими шкідниками;
• ігнорувати нижній бік листків;
• обстежувати лише середину насадження й не перевіряти краї;
• використовувати американські пороги шкодочинності для української високорослої лохини;
• переносити технологію вогневого обрізування з низькорослої лохини;
• застосовувати засоби на основі Bacillus thuringiensis проти невизначених личинок жуків;
• проводити обробку під час цвітіння без оцінювання ризику для запилювачів.

Висновок

Листоїди та земляні блішки можуть залишати на лохині дрібні отвори, нерівні краї й характерно скелетоване листя. Найважливіше — знайти самого шкідника та відрізнити його пошкодження від роботи довгоносиків, гусениць, пильщиків і слимаків.

Види, які найкраще вивчені на лохині, переважно пов’язані з дикою низькорослою лохиною Північної Америки. Тому в Україні основою захисту мають бути місцева ідентифікація, системний моніторинг і перевірка чинної реєстрації засобів, а не автоматичне копіювання закордонних схем.

Часті запитання