П’ядуниці на лохині: об’їдене листя та оголення пагонів

Об’їдені бруньки, нерівні отвори в листі та частково або повністю оголені пагони лохини можуть бути наслідком живлення п’ядуниць. Їхні личинки відомі характерним способом пересування: гусениця підтягує задню частину тіла до передньої, вигинається петлею, а потім випрямляється. Через таку ходу їх також називають землемірами або гусеницями-п’ядунами.

П’ядуниці належать до великої родини метеликів Geometridae. На лохині можуть живитися різні види, склад яких залежить від регіону. Одні пошкоджують переважно листя, інші починають живлення всередині бруньок, на квітках і молодих ягодах. За високої чисельності гусениці здатні спричинити значну дефоліацію — часткову або майже повну втрату листя.

Які п’ядуниці пошкоджують лохину

У довідниках для виробників лохини найчастіше описуються лохинова п’ядуниця, або blueberry spanworm, і зимовий п’ядун. Водночас на рослинах можуть траплятися й інші багатоїдні представники родини Geometridae.

Дані University of Maine про Speranza argillacearia стосуються передусім дикої низькорослої лохини. Їх не можна без перевірки переносити на промислові насадження високорослої лохини в Україні. Водночас вони допомагають зрозуміти характер пошкодження та поведінку цієї групи гусениць.

Як виглядають гусениці п’ядуниць

Забарвлення личинок сильно відрізняється залежно від виду й віку. Вони можуть бути зеленими, сірими, коричневими, жовтуватими або мати смуги та плями. Тому визначати п’ядуницю лише за кольором не варто.

Основні ознаки:

• витягнуте відносно тонке тіло;
• характерна петлеподібна хода;
• здатність завмирати, витягнувшись уздовж пагона або черешка;
• маскування під невелику гілочку чи частину рослини;
• тонкі шовкові нитки, якими молоді личинки можуть спускатися або переноситися вітром;
• погризи на бруньках, квітках і листі поблизу місця перебування гусениці.

У зимового п’ядуна личинки зазвичай світло-зелені, з поздовжніми світлими смугами. У лохинової п’ядуниці молоді гусениці описуються як темні зі світлими поперечними смугами, а доросліші — як жовтувато-помаранчеві з рядами темних плям.

Ознаки пошкодження лохини

Пошкоджені бруньки

Личинки зимового п’ядуна з’являються навесні й можуть відразу проникати в бруньки, що розкриваються. На них видно невеликі отвори, виїдені тканини або залишки екскрементів. Сильно пошкоджена брунька не розвивається нормально або засихає.

Об’їдені квітки

Гусениці можуть живитися пелюстками, внутрішніми частинами квітки та квітконіжками. Наслідком стає втрата окремих квіток і потенційне зменшення кількості зав’язі. Пошкодження іноді приховане всередині квіткового кластера.

Отвори та виїмки на листі

Спочатку з’являються невеликі нерівні отвори або виїмки на краях молодого листя. Зі зростанням личинок площа пошкодження збільшується. Часто залишаються центральні жилки або частини листкової пластинки.

Оголені пагони

За високої чисельності гусениці можуть знищити значну частину листя. Пагони виглядають оголеними, а окремі ділянки насадження — ніби обпалені. University of Maine описує випадки повної дефоліації осередків дикої низькорослої лохини за масового розвитку лохинової п’ядуниці.

Пошкодження зелених ягід

Деякі п’ядуниці живляться молодими плодами. На ягодах утворюються поверхневі виїдені ділянки або рубці. Пошкоджені плоди можуть втрачати товарний вигляд, навіть якщо гусениця не проникла всередину.

Життєвий цикл

Різні види п’ядуниць мають неоднакові життєві цикли, тому їх важливо не об’єднувати в одну календарну схему.

Лохинова п’ядуниця

За даними University of Maine, Speranza argillacearia зимує у стадії яйця в рослинній підстилці біля основи лохини. Навесні личинки виходять і починають живитися бруньками, квітками та листям. Після завершення розвитку вони переходять у підстилку й заляльковуються. Метелики відкладають яйця, які залишаються до наступного сезону. У цьому регіоні розвивається одна генерація на рік.

Зимовий п’ядун

Зимовий п’ядун зимує в стадії яйця. Самки відкладають яйця в щілини кори, біля бруньок або в інших захищених місцях на пагонах. Личинки відроджуються навесні, живляться декілька тижнів, а потім спускаються на шовкових нитках у ґрунт і заляльковуються.

Дорослі зимові п’ядуни з’являються пізно восени або на початку зими. Самці літають, а самки мають сильно зменшені крила й пересуваються по стовбурах і пагонах пішки. Вид має одну генерацію на рік.

Коли п’ядуниці найбільш небезпечні

Найбільша небезпека виникає на початку сезону, коли невеликі личинки пошкоджують бруньки й квітки. Навіть за порівняно невеликої втрати листя пошкодження генеративних органів може безпосередньо вплинути на врожай.

Ризик збільшується, коли:

• личинки з’являються одночасно з розпусканням бруньок;
• на кущах багато молодого ніжного листя;
• пошкодження охоплює не окремі листки, а цілі пагони або ділянки;
• гусениці живляться всередині квіткових кластерів;
• попереднього сезону в насадженні спостерігали масову появу метеликів або дефоліацію;
• поряд розташовані лісосмуги чи рослини-господарі, з яких личинки можуть потрапляти на лохину.

Як обстежувати насадження

Огляд починають у період набухання та розпускання бруньок. Молоді личинки невеликі й можуть ховатися всередині бруньок або квіткових кластерів, тому побіжного огляду верхньої поверхні листя недостатньо.

1. Огляньте бруньки й молоді верхівки пагонів.
2. Перевірте внутрішню частину квіткових кластерів.
3. Шукайте свіжі погризи, екскременти та тонкі шовкові нитки.
4. Оглядайте рослини рано-вранці або ввечері, коли деякі п’ядуниці активніші.
5. Перевірте рослинну підстилку біля пошкоджених кущів.
6. Позначте осередки й повторіть огляд через декілька днів, щоб зрозуміти, чи збільшується пошкоджена площа.

У низькорослій лохині University of Maine використовує косіння сачком як метод обліку личинок. Для високорослих кущів практичнішим часто є огляд визначеної кількості пагонів, бруньок і квіткових кластерів у різних частинах ділянки.

Іноземні джерела наводять власні пороги чисельності, але вони створені для конкретних культурних систем, видів і розмірів вибірки. Використовувати їх як офіційні пороги для українських насаджень без місцевого обґрунтування не можна.

Чим пошкодження п’ядуниць відрізняється від інших проблем

Що робити при виявленні п’ядуниць

Оцінити масштаб осередку

Одна гусениця не завжди становить господарську загрозу. Необхідно з’ясувати, чи пошкоджені окремі рослини, край насадження або значна частина ділянки. Особливу увагу приділяють брунькам і квіткам, оскільки їх утрачену частину рослина не завжди може компенсувати.

Збирати гусениць вручну

На невеликій ділянці помітних личинок можна зібрати вручну. Одночасно видаляють сильно пошкоджені частини рослини, якщо це не призведе до надмірної втрати продуктивних пагонів.

Підтримувати природних ворогів

Гусеницями живляться павуки, золотоочки, хижі клопи, птахи та інші тварини. На п’ядуницях також паразитують деякі перетинчастокрилі й мухи. Необґрунтоване використання інсектицидів широкого спектра може зменшити чисельність цих природних ворогів.

Враховувати відмінності між видами

University of Maine зазначає, що біологічні засоби на основі Bacillus thuringiensis можуть бути найефективнішими проти молодих личинок лохинової п’ядуниці. Водночас той самий університетський довідник окремо вказує, що цей підхід не показує належної ефективності проти личинок зимового п’ядуна в описаній системі вирощування.

Отже, не можна вважати, що один засіб однаково діє на всіх гусениць із петлеподібною ходою. Потрібно враховувати вид, вік личинки, спосіб її живлення та офіційно зареєстроване призначення препарату.

Захищати запилювачів

Період появи личинок може збігатися із цвітінням лохини. У цей час будь-яке застосування інсектицидів створює ризик для бджіл і джмелів. Наявність гусениць не скасовує необхідності дотримуватися обмежень для запилювачів, зазначених на етикетці.

Профілактика значних пошкоджень

• починати огляд кущів під час набухання бруньок;
• перевіряти насадження не лише вдень, а й рано-вранці або ввечері;
• позначати пошкоджені осередки та контролювати їх розширення;
• не залишати без уваги погризи на квіткових бруньках;
• зберігати корисних хижаків і паразитоїдів;
• уникати профілактичних інсектицидних обробок без підтвердженого шкідника;
• оглядати придбані саджанці та рослинний матеріал;
• не переносити іноземні пороги чисельності й календарі обробок без місцевого обґрунтування.

Типові помилки

• вважати кожну зелену гусеницю зимовим п’ядуном;
• плутати п’ядуниць із листокрутками або личинками пильщиків;
• проводити обробку лише через наявність декількох пошкоджених листків;
• починати моніторинг після цвітіння, коли бруньки вже пошкоджені;
• використовувати засіб проти іншого виду гусениці без підтвердженої ефективності;
• застосовувати інсектициди під час активного відвідування квіток запилювачами;
• приписувати п’ядуницям оголення пагонів, спричинене хворобою або заморозком.

Висновок

П’ядуниці на лохині пошкоджують бруньки, квітки, листя та інколи молоді ягоди. Найхарактерніша ознака личинок — петлеподібна хода. За незначної чисельності вони можуть залишати лише окремі погризи, але масове розмноження здатне призвести до оголення пагонів і дефоліації цілих осередків.

Основою захисту є своєчасний огляд рослин від початку розпускання бруньок, правильне визначення шкідника й оцінювання реального масштабу пошкодження. Заходи, розроблені для дикої лохини Північної Америки або інших кліматичних регіонів, потрібно використовувати лише як довідкову інформацію, а не як готову схему для України.

Часті запитання