Журавлинна та вишнева плодожерки лохини: личинки в ягодах і захист урожаю

Журавлинна плодожерка (Acrobasis vaccinii) та вишнева плодожерка (Grapholita packardi) — північноамериканські метелики, личинки яких можуть розвиватися всередині ягід лохини. Пошкоджені плоди передчасно змінюють колір, зморщуються, містять екскременти, павутинні нитки та виїдену м’якоть. Одна личинка може послідовно пошкодити кілька ягід у гроні.

Для України ця тема має насамперед діагностичне й фітосанітарне значення. За даними EPPO, Grapholita packardi походить із Північної Америки, не зазначена як присутня в Україні та включена для України до списку А-1 карантинних організмів. Надійного офіційного підтвердження сформованої популяції Acrobasis vaccinii в Україні у перевірених джерелах також не знайдено.

Коротке порівняння двох шкідників

Ознака	Журавлинна плодожерка	Вишнева плодожерка
Наукова назва	Acrobasis vaccinii	Grapholita packardi
Родина	Pyralidae	Tortricidae
Відоме поширення	Північна Америка	США, Канада та Мексика за даними EPPO
Статус для України	Офіційного підтвердження присутності у перевірених джерелах не знайдено	Карантинний організм списку А-1, не відомий як присутній в Україні
Забарвлення дорослої личинки	Переважно зеленувате або жовтувато-зелене з темнішою головою	Рожеве або червонувате з коричневою чи майже чорною головою
Типове пошкодження	Виїдання кількох ягід із помітними скупченнями фрасу та павутини	Внутрішнє живлення в ягодах, невеликі отвори, фрас і павутинні нитки між плодами
Зимівля	Зріла личинка в шовковистому укритті серед підстилки та верхнього шару ґрунту	Зріла личинка в порожнинах пагонів, обрізаній деревині, тріщинах кори або інших захищених місцях

Забарвлення личинки не можна використовувати як єдиний діагностичний критерій. Колір змінюється з віком, а інші види гусениць можуть мати схожий вигляд.

Журавлинна плодожерка

Журавлинна плодожерка, або журавлинний плодовий черв’як (cranberry fruitworm), має наукову назву Acrobasis vaccinii. У Північній Америці вона пошкоджує журавлину та представників роду Vaccinium, зокрема високорослу лохину.

Доросла комаха — невеликий нічний метелик коричнювато-сірого забарвлення. На передніх крилах можуть бути світлі плями або смуги. Через нічну активність метеликів рідко помічають під час звичайного денного огляду.

Яйця відкладаються по одному переважно в чашечку маленьких зелених ягід. Після відродження личинка швидко проникає всередину плоду. Спочатку зовнішні ознаки можуть бути майже непомітними. Пізніше гусениця переходить до сусідніх ягід, скріплюючи їх павутинними нитками.

За даними Penn State Extension, одна личинка може живитися всередині кількох плодів — іноді до шести. Інші північноамериканські джерела повідомляють про пошкодження шести-восьми ягід, але фактична кількість залежить від розміру плодів та умов розвитку.

Як виглядає пошкодження

• окрема зелена ягода передчасно синіє;
• плід зморщується або припиняє ріст;
• біля плодоніжки або чашечки видно маленький вхідний отвір;
• кілька сусідніх ягід скріплені павутинними нитками;
• між ягодами накопичується коричневий фрас;
• усередині плоду виїдені м’якоть і насіння;
• у гроні можна знайти зеленувату гусеницю з темною головою.

Фрас — це екскременти личинки, часто змішані з частинками пошкодженої ягоди. Його скупчення разом із павутиною є характерною пізньою ознакою журавлинної плодожерки.

Вишнева плодожерка

Вишнева плодожерка (cherry fruitworm), Grapholita packardi, належить до родини листовійок. У старіших джерелах можуть використовуватися синоніми Cydia packardi, Enarmonia packardi або Laspeyresia packardi.

Основними культурними рослинами-господарями EPPO називає вишню, черешню, яблуню та види Vaccinium. Також організм реєстрували на інших представниках родини Rosaceae.

Дорослий метелик невеликий, сірувато-коричневий, із розмахом крил приблизно 9–11 мм. Метелики переважно активні вночі. Яйця відкладаються окремо на зелених плодах, у зоні чашечки, на плодоніжках або листках поблизу плодів.

Після відродження молода личинка вгризається в ягоду. Усередині вона живиться м’якоттю та забруднює плід фрасом. У лохині одна гусениця може переходити до наступної ягоди, залишаючи невеликий круглий отвір і павутинну нитку.

Як виглядає пошкодження

• у зеленій ягоді є маленький вхідний або вихідний отвір;
• навколо отвору може бути коричнева ділянка;
• внутрішня частина ягоди виїдена й забруднена фрасом;
• два або кілька плодів можуть бути з’єднані павутиною;
• ягода деформується або змінює колір;
• усередині знаходять рожеву чи червонувату гусеницю з коричневою головою.

За інформацією уряду Британської Колумбії, заселені ягоди не завжди сильно зморщуються або розм’якшуються. Через це пошкоджений плід може залишитися непоміченим під час ручного чи механічного збирання.

Життєвий цикл журавлинної плодожерки

У північноамериканських насадженнях лохини Acrobasis vaccinii зазвичай має одне покоління на рік. Життєвий цикл відбувається приблизно так:

1. Зріла личинка зимує в шовковистому коконі серед листкової підстилки, частинок ґрунту та інших матеріалів під рослинами.
2. Навесні відбувається заляльковування.
3. Дорослі метелики з’являються в період, пов’язаний із цвітінням і початком формування ягід.
4. Самки відкладають яйця на чашечку зелених плодів.
5. Молоді личинки вгризаються всередину ягід незабаром після відродження.
6. Підростаючи, вони переходять із плоду в плід і скріплюють ягоди павутиною.
7. Після завершення живлення личинки залишають грона та переходять до місць зимівлі.

Календарні дати, наведені в канадських або американських матеріалах, не можна автоматично переносити на Україну. Розвиток комах залежить від температури, сорту, строку цвітіння та місцевого клімату.

Життєвий цикл вишневої плодожерки

У лохині в Північній Америці Grapholita packardi також переважно описують як вид з одним поколінням на рік. На інших рослинах-господарях у тепліших регіонах повідомляли про більшу кількість поколінь, тому біологію потрібно оцінювати для конкретної культури й місцевості.

1. Зріла личинка зимує в захищеному укритті.
2. Зимівельні місця можуть міститися в порожнинах мертвої деревини, обрізаних пагонах, тріщинах кори або біля поверхні ґрунту.
3. Навесні личинка заляльковується.
4. Дорослі метелики з’являються до або під час раннього формування плодів.
5. Яйця відкладаються на листках і зелених ягодах.
6. Личинка проникає в плід і живиться всередині.
7. Після завершення розвитку вона залишає ягоду та шукає місце для зимівлі.

Чи є ці плодожерки в Україні

За даними EPPO, Grapholita packardi поширена в Північній Америці — у США, Канаді та Мексиці. Україна включена до переліку країн, для яких цей вид має статус карантинного організму списку А-1, тобто організму, не відомого як присутній у країні.

У чинному українському Переліку регульованих шкідливих організмів можуть використовуватися історичні наукові синоніми. Тому під час перевірки документів потрібно враховувати назви Grapholita packardi, Cydia packardi та Enarmonia packardi.

Acrobasis vaccinii у перевірених університетських джерелах описана як північноамериканський вид. Офіційних відомостей, які б підтверджували її сформовану популяцію в Україні, знайти не вдалося. Водночас відсутність публікації не є доказом того, що будь-яка знайдена в ягодах гусениця належить саме до цього виду.

Як проводити моніторинг

У регіонах Північної Америки, де ці шкідники присутні, моніторинг поєднує феромонні пастки й огляд зелених ягід. Для українського господарства спеціалізовані пастки можуть мати значення лише в межах офіційного обстеження або за рекомендацією фітосанітарного спеціаліста.

Феромонні пастки

Пастки використовують для виявлення льоту самців і визначення періоду активності дорослих метеликів. Важливо враховувати:

• для кожного виду потрібен відповідний специфічний атрактант;
• пастка для журавлинної плодожерки не замінює пастку для вишневої;
• дату встановлення визначають за фазою цвітіння й місцевими рекомендаціями, а не за календарем іншої країни;
• улов потрібно перевіряти регулярно;
• схожих метеликів не можна надійно визначати лише за загальним забарвленням;
• нульовий улов не гарантує повної відсутності шкідника.

Огляд ягід

Від завершення цвітіння та під час раннього розвитку плодів оглядають грона в різних частинах ділянки. Особливу увагу звертають на:

• ягоди, які посиніли раніше за сусідні;
• маленькі круглі отвори біля чашечки або на боці плоду;
• павутинні нитки між ягодами;
• коричневий фрас;
• зморщені або деформовані плоди;
• кілька пошкоджених ягід в одному гроні.

Підозрілу ягоду розрізають над чистою світлою поверхнею. Усередині шукають гусеницю, хід, пошкоджене насіння та фрас. Після огляду матеріал не слід залишати на плантації.

Як відрізнити плодожерок від плямистокрилої дрозофіли

Ознака	Плодожерки	Плямистокрила дрозофіла
Тип личинки	Гусениця з виразною головною капсулою, грудними ногами та черевними несправжніми ногами	Безнога світла личинка мухи без чітко відокремленої головної капсули
Основний період ураження	Яйця відкладаються переважно на маленькі зелені плоди	Самки атакують ягоди, які починають забарвлюватися та достигати
Павутина	Може з’єднувати сусідні ягоди	Не утворюється
Фрас	Часто помітний біля отвору або між скріпленими ягодами	Не утворює характерних павутинних скупчень між плодами
Кількість личинок	У пошкодженому гроні може переміщуватися одна гусениця	В одній ягоді можливі кілька личинок

Ці ознаки допомагають визначити загальну групу, але не завжди дають змогу встановити вид. Для відокремлення Grapholita packardi від споріднених плодожерок можуть знадобитися морфологічні ключі або молекулярні методи.

Від чого ще потрібно відрізняти пошкодження

Передчасно сині або зморщені ягоди можуть з’являтися не лише через личинок. Подібні симптоми можливі внаслідок:

• механічного пошкодження;
• граду або розтріскування;
• грибної плодової гнилі;
• муміфікації ягід;
• посухи чи пошкодження коренів;
• живлення інших гусениць;
• пошкодження клопами або іншими сисними комахами.

Наявність павутини й фрасу всередині грона підвищує ймовірність живлення гусениці, але все одно не встановлює точний вид.

Що робити при підозрі на карантинну вишневу плодожерку

1. Не переміщувати підозрілий матеріал. Не вивозити ягоди, саджанці, обрізки й тару за межі ділянки.
2. Ізолювати зразок. Помістити ягоду або гусеницю в герметичну міцну ємність.
3. Зафіксувати місце. Записати дату, сорт, номер блоку, ряд і кількість підозрілих плодів.
4. Зробити фотографії. Окремо сфотографувати загальний вигляд грона, отвір, павутину, фрас і личинку.
5. Не проводити масову обробку до визначення. Вона може ускладнити офіційне обстеження.
6. Звернутися до територіального органу Держпродспоживслужби. Подальший відбір і транспортування зразків виконувати за інструкцією фітосанітарного інспектора.
7. Перевірити походження рослин і тари. Підготувати документи на садивний матеріал і пов’язані поставки.

Санітарні та механічні заходи

У країнах, де журавлинна й вишнева плодожерки є встановленими шкідниками, до інтегрованої програми включають:

• видалення грон із павутиною, фрасом і пошкодженими ягодами;
• збирання підозрілих плодів у закриту тару;
• недопущення залишення заселених ягід під кущем;
• видалення обрізків і старої деревини, у якій може зимувати Grapholita packardi;
• контроль місць накопичення рослинних решток;
• регулярний огляд кущів після цвітіння;
• збереження простежуваності садивного матеріалу.

Згадане в частині американських джерел інтенсивне дискування ґрунту не можна автоматично рекомендувати для лохини в Україні. Її коренева система розташована близько до поверхні, а механічний обробіток може пошкодити корені. Крім того, система утримання ґрунту й мульчі в українських насадженнях може відрізнятися від описаної в закордонних рекомендаціях.

Біологічний контроль і природні вороги

У Північній Америці для Grapholita packardi описано кілька видів паразитичних перетинчастокрилих. Хижаки та паразитоїди можуть знижувати чисельність яєць і личинок, але їхньої дії не завжди достатньо для захисту товарного врожаю.

Збереженню природних ворогів сприяють:

• відмова від необґрунтованих обробок широкого спектра;
• застосування засобів лише після підтвердження шкідника;
• уникнення зайвих бакових сумішей;
• підтримання керованої рослинності, яка не є підтвердженим джерелом карантинного ризику;
• дотримання етикетки й мінімізація знесення.

Чому обробку потрібно проводити до проникнення личинки в ягоду

Після проникнення в плід личинка захищена його тканинами. Контактний засіб на поверхні ягоди не може надійно досягти гусениці, яка вже живиться всередині. Тому в регіонах, де ці види присутні, строки втручання визначають за поєднанням:

• льоту метеликів у видоспецифічних феромонних пастках;
• фази цвітіння та розвитку ягід;
• появи яєць;
• місцевої моделі розвитку шкідника;
• історії пошкодження конкретного блоку.

Універсального календарного строку для України немає. Більше того, за підозри на карантинну Grapholita packardi першою дією має бути офіційне повідомлення, а не самостійна побудова схеми обробок.

Як не допустити занесення плодожерок

EPPO вказує, що можливими шляхами переміщення Grapholita packardi є заселені плоди та рослини-господарі для садіння. Зимуючі личинки можуть перебувати в захищених порожнинах садивного матеріалу.

Профілактика включає:

• придбання саджанців із простежуваного джерела;
• перевірку фітосанітарних документів імпортованих рослин;
• окреме утримання нових партій до завершення огляду;
• перевірку пагонів, обрізаних кінців, кори й кореневої грудки;
• огляд імпортованих ягід і тари, якщо вони перебувають поблизу виробничої ділянки;
• недопущення використання підозрілих обрізків як мульчі;
• збереження номерів партій і місць висаджування.

Типові помилки

• Називати будь-яку гусеницю в ягоді журавлинною плодожеркою. Для підтвердження потрібна ідентифікація.
• Плутати Grapholita packardi з іншими плодожерками. Схожі види можуть траплятися на плодових культурах в Україні.
• Орієнтуватися лише на колір личинки. Він змінюється з віком і не є достатньою видовою ознакою.
• Використовувати одну феромонну приманку для обох видів. Для моніторингу потрібні видоспецифічні атрактанти.
• Обприскувати ягоди після виявлення личинки всередині. Гусениця вже захищена тканинами плоду.
• Кидати заселені грона на землю. Личинка може завершити розвиток і перейти до зимівлі.
• Переносити американський календар на Україну. Фенологія залежить від місцевого клімату, а реєстрація препаратів відрізняється.
• Не повідомляти про підозру на карантинний вид. Це підвищує ризик його поширення.

Екологічна відповідальність

Більшість метеликів, яких можна побачити біля лохини, не є журавлинною або вишневою плодожеркою. Лускокрилі є частиною харчових ланцюгів, а дорослі особини деяких видів беруть участь у запиленні. Тому обробка лише через присутність невизначеного метелика не є обґрунтованою.

Висновок

Журавлинна та вишнева плодожерки пошкоджують зелені ягоди лохини зсередини. Характерними ознаками є передчасне забарвлення плодів, маленькі отвори, фрас і павутина між ягодами. Журавлинна плодожерка зазвичай має зеленувату личинку, а вишнева — рожеву або червонувату, але для точного визначення цих ознак недостатньо.

Для українського виробника найважливіше не переносити на місцеві умови північноамериканські схеми обробок. Grapholita packardi має карантинне значення, тому підозрілий матеріал потрібно ізолювати, задокументувати та передати на професійне визначення. Профілактика ґрунтується на контролі садивного матеріалу, моніторингу ягід і недопущенні переміщення підозрілих плодів та обрізків.

Часті запитання