Лохина Нельсон (Nelson): опис сорту, врожайність і характеристики ягід

Нельсон (Nelson) — сорт високорослої лохини, який поєднує сильнорослий прямостоячий кущ, великі світло-блакитні ягоди та високі показники зимостійкості. В Україні сорт зареєстрований 16 травня 2024 року. Офіційний опис відносить Нельсон до середньостиглих сортів, хоча в деяких регіонах США його характеризують як середньопізній або пізній.

Сорт Нельсон був представлений у США в 1988 році. За даними Університету штату Мічиган, ягоди можуть використовуватися як для споживання у свіжому вигляді, так і для перероблення.

Опис куща

Кущ лохини Нельсон характеризується сильною силою росту та прямостоячим габітусом. Однорічні пагони мають зелене забарвлення, а довжина міжвузлів оцінюється як середня.

Листки середні за довжиною та шириною, еліптичної форми. Верхня сторона листкової пластинки зелена, з інтенсивним забарвленням. Край листка цільний.

За офіційним описом, плодоношення відбувається на однорічних пагонах. Розпускання вегетативних бруньок проходить у середні строки, а цвітіння починається пізно. Генеративні бруньки мають слабке антоціанове забарвлення.

Квітки глечикоподібні, з віночком середньої довжини. Антоціанове забарвлення віночка відсутнє або дуже слабке. Суцвіття середнього розміру, а плодові китиці мають середню щільність.

Строки достигання

В українському офіційному описі Нельсон зазначений як середньостиглий сорт. Водночас Університет штату Мічиган відносить його до середньопізньої групи, а рекомендації для штату Міссурі — до пізньостиглих сортів.

Така різниця не є помилкою: фактичний період достигання лохини залежить від кліматичної зони, весняних температур, суми тепла, навантаження куща врожаєм та технології вирощування. Тому в умовах конкретної ділянки строки збирання можуть відрізнятися від даних, отриманих в інших країнах або регіонах.

Характеристики ягід

Ягоди сорту Нельсон великі, округлої форми. Недостиглі плоди мають зелене забарвлення. Повністю стиглі ягоди вкриті сильним восковим нальотом, після видалення якого шкірка має світло-блакитний колір.

Чашолистки розташовані вертикально або напіввертикально та відігнуті назад. Чашечкова западина невеликого діаметра і середньої глибини. Плоди характеризуються високою щільністю, високою солодкістю та помірною кислотністю.

За інформацією заявника, середня маса однієї ягоди становить 2,2 г. Дегустаційна оцінка сягає 9 балів із 9 можливих. Транспортабельність також оцінена в 9 балів, однак в офіційному документі не зазначено конкретної тривалості зберігання плодів.

Урожайність сорту Нельсон

За даними заявника, урожайність лохини Нельсон становить:

• 6,3 кг ягід з одного куща;
• 20,5 т/га за відповідної технології вирощування.

Фактична врожайність залежатиме від віку насадження, схеми розміщення рослин, кислотності та структури ґрунту, забезпечення вологою, обрізування, запилення й погодних умов у період цвітіння та формування ягід.

У випробуваннях, проведених у штаті Міссурі, Нельсон формував у середньому близько 14 фунтів, або приблизно 6,35 кг ягід із рослини. Цей результат близький до показника 6,3 кг із куща, наведеного заявником для України, проте порівнювати такі дані потрібно обережно через відмінності клімату й технології вирощування.

Смак і біохімічний склад

За інформацією заявника, ягоди Нельсона містять:

• загальних цукрів — 11%;
• пектинових речовин — 0,67%;
• загальних кислот — 0,85%;
• вітаміну C — 22,2 мг/100 г;
• каротину — 0,33 мг/100 г;
• антоціанів — 238 мг/100 г;
• флавоноїдів — 133 мг/100 г.

Поєднання високої солодкості та помірної кислотності формує збалансований смак. Завдяки великим і щільним ягодам сорт може використовуватися для реалізації у свіжому вигляді. Університет штату Мічиган також зазначає можливість використання Нельсона для перероблення.

Запилення

Високоросла лохина загалом належить до самоплідних культур, однак перехресне запилення іншим сортом може сприяти формуванню більших ягід і підвищенню врожайності. Для цього поруч доцільно висаджувати інший сорт високорослої лохини зі схожим періодом цвітіння.

У матеріалах Університету штату Мічиган Нельсон також характеризується як хороший сорт для перехресного запилення. Водночас на результат впливають активність комах-запилювачів і погодні умови під час цвітіння.

Зимостійкість і посухостійкість

За інформацією заявника, зимостійкість сорту Нельсон оцінена в 9 балів, а ступінь пошкодження морозами — в 1 бал із 9, де низький показник означає незначне ураження. Посухостійкість становить 8 балів.

Такі результати свідчать про добру витривалість сорту під час офіційного оцінювання, але не означають, що рослини можуть вирощуватися без поливу або захисту кореневої системи. Лохина має поверхневе коріння й потребує рівномірного зволоження, особливо під час росту та достигання ягід.

Стійкість до хвороб і шкідників

За даними заявника, стійкість Нельсона до антракнозу оцінена у 8 балів, а до попелиці — у 7 балів. Ці оцінки вказують на достатньо високий рівень стійкості в умовах проведених випробувань, але не означають повної несприйнятливості сорту.

Стан насаджень необхідно регулярно контролювати, оскільки поширення захворювань і шкідників залежить від погоди, густоти кущів, циркуляції повітря, режиму живлення та загального агротехнічного стану плантації.

Рекомендовані зони вирощування

В офіційному документі сорт Нельсон рекомендований для вирощування у Степу, Лісостепу та Поліссі, а також у захищеному ґрунті.

Під час закладання насадження потрібно враховувати не лише природну зону, а й характеристики конкретної ділянки. Для лохини важливі кислий субстрат, хороший дренаж, достатня кількість органічної речовини та стабільне забезпечення вологою.

Висновок

Лохина Нельсон — американський сорт із сильнорослим прямостоячим кущем і великими округлими ягодами світло-блакитного кольору. За інформацією заявника, сорт забезпечує до 6,3 кг плодів із куща, характеризується високою щільністю ягід, дегустаційною оцінкою 9 балів та високою транспортабельністю.

До важливих характеристик Нельсона також належать пізнє цвітіння, висока зимостійкість і добра оцінка стійкості до антракнозу. Водночас строки достигання можуть змінюватися залежно від регіону: в українському описі сорт належить до середньостиглих, тоді як у деяких штатах США його відносять до середньопізньої або пізньої групи.