Американський суничний квіткоїд / довгоносик

Американський суничний квіткоїд, або американський суничний довгоносик (strawberry bud weevil, strawberry clipper), — невеликий жук Anthonomus signatus, личинки якого розвиваються всередині підрізаних квіткових бутонів полуниці.

Самка прогризає отвір у майже сформованому бутоні, відкладає в нього яйце, а потім частково перегризає квітконіжку. Бутон в’яне, повисає або падає на землю. Саме через характерне підрізання бутонів у Північній Америці шкідника називають «кліпером» (clipper).

Як виглядає американський суничний квіткоїд

Дорослий жук дуже маленький — приблизно 2–3 мм завдовжки. Точний розмір у джерелах дещо відрізняється залежно від популяції та способу вимірювання.

Основні зовнішні ознаки дорослої комахи:

• невелике компактне тіло;
• червонувато-коричневе або темно-коричневе забарвлення;
• темніші ділянки на надкрилах;
• ряди заглиблень або лусочок на надкрилах;
• довгий вигнутий хоботок, типовий для довгоносиків;
• колінчасті вусики, прикріплені до хоботка.

Яйце світле, овальне й відкладається всередині бутона. Личинка кремово-біла, безнога, вигнута, з помітною світло-коричневою головою. Лялечка також розвивається всередині відокремленого або підвішеного бутона.

Ареал і рослини-господарі

Anthonomus signatus походить із Північної Америки. EPPO зазначає його присутність у Канаді та багатьох штатах США, переважно у східній і центральній частинах континенту.

Основною культурною рослиною-господарем є садова полуниця Fragaria × ananassa. Шкідник також може розвиватися або живитися на:

• дикій суниці;
• малині;
• ожині та інших видах Rubus;
• деяких видах перстачу Potentilla;
• окремих представниках роду Vaccinium.

Наявність дикорослих розоцвітих рослин поблизу поля може підтримувати місцеві популяції шкідника в межах його природного ареалу.

Життєвий цикл американського квіткоїда

Шкідник зазвичай розвивається в одному поколінні протягом року.

1. Дорослі жуки зимують під рослинними рештками, мульчею, у живоплотах, на узліссях та біля основи рослин.
2. Навесні вони виходять із місць зимівлі та переходять на полуницю й інші рослини-господарі.
3. Жуки живляться листками, пилком і квітковими бутонами.
4. Самка прогризає отвір у нерозкритому бутоні та відкладає всередину одне яйце.
5. Після відкладання яйця вона частково перегризає квітконіжку нижче бутона.
6. Бутон в’яне, залишається висіти на частині квітконіжки або падає на ґрунт.
7. Приблизно через 6–14 днів з яйця виходить личинка.
8. Личинка живиться тканинами бутона протягом приблизно 3–4 тижнів.
9. У тому самому бутоні вона заляльковується.
10. Через кілька днів виходить новий дорослий жук.
11. Молоді жуки деякий час живляться на квітках, а потім переходять у місця літньої діапаузи та зимівлі.

Навіть зів’ялий або частково розкладений бутон може містити достатньо тканин для завершення розвитку личинки.

Коли шкідник з’являється на полуниці

Дорослі жуки активізуються навесні, коли температура підвищується приблизно до 15–16 °C. Точні строки залежать від широти, весняної температури та початку формування бутонів полуниці.

Найважливішим періодом моніторингу є час від появи квітконосів до повного цвітіння. Дорослих комах важко помітити, оскільки вони дрібні, можуть ховатися біля основи рослин і бути активнішими вночі.

Ознаки пошкодження полуниці

Найхарактерніша ознака — частково або повністю перегризена квітконіжка безпосередньо під нерозкритим бутоном.

• бутон звисає на тонкій частині квітконіжки;
• відокремлені бутони лежать під рослиною;
• бутони в’януть і буріють;
• усередині бутона можна знайти яйце, личинку або лялечку;
• на нерозкритих бутонах помітні проколи від живлення;
• після розкриття пошкодженої квітки на пелюстках іноді видно дрібні округлі отвори;
• на сильно заселених рослинах зменшується кількість квіток і плодів.

Саме звисаючий бутон із частково перегризеною квітконіжкою є найбільш показовою польовою ознакою. Однак за нею неможливо надійно відрізнити американського квіткоїда від інших видів Anthonomus із подібною поведінкою.

Які бутони пошкоджуються найчастіше

Самки можуть відкладати яйця у первинні, вторинні та наступні бутони суцвіття. Втрата первинного, або центрального, бутона зазвичай потенційно важливіша, оскільки з нього формується найбільша ягода.

Водночас пошкодження бутонів не завжди означає пропорційне зменшення врожаю. Полуниця може частково компенсувати втрати:

• збільшенням розміру ягід, що залишилися;
• кращим забезпеченням непошкоджених плодів водою та поживними речовинами;
• формуванням додаткових квіток у деяких сортів;
• природним надлишком квіткових бутонів порівняно з кількістю ягід, які рослина здатна повноцінно виростити.

Чому рекомендації щодо порогів відрізняються

У північноамериканських джерелах наведено різні орієнтовні пороги для прийняття рішення про захист. Наприклад, Cornell наводить поріг понад два сильно пошкоджені суцвіття на метр рядка для більшості сортів. Для сортів із високою компенсаційною здатністю допустима кількість пошкоджень може бути більшою.

Інші програми моніторингу використовують кількість пошкоджених центральних бутонів, пошкоджених суцвіть або бутонів на певній площі рядка. Через різні методи підрахунку ці числа не можна безпосередньо порівнювати.

Розбіжності пояснюються:

• різною здатністю сортів компенсувати втрату бутонів;
• відмінностями між однорічною та багаторічною системою вирощування;
• часом появи пошкоджень;
• часткою втрачених первинних бутонів;
• запланованою врожайністю та вартістю продукції;
• різними способами обліку;
• регіональними відмінностями в біології шкідника.

Пороги, розроблені для Північної Америки, не можна автоматично застосовувати в Україні, особливо без підтвердження виду комахи.

Як проводити моніторинг

1. Починайте огляд із моменту висування та розділення квітконосів.
2. Рухайтеся полем за V- або W-подібним маршрутом.
3. Перевіряйте рослини по краях і всередині насадження.
4. Шукайте звисаючі, зів’ялі та опалі бутони.
5. Окремо записуйте пошкодження центральних і бічних бутонів.
6. Розкривайте частину відокремлених бутонів і перевіряйте наявність яйця, личинки або лялечки.
7. Для пошуку дорослих жуків оглядайте рослини рано-вранці або ввечері.
8. За підозри на карантинний вид зберіть комах і бутони для лабораторного визначення.

Для зразка можна обережно помістити дорослого жука та кілька пошкоджених бутонів у міцну закриту ємність. Не слід самостійно перевозити потенційно карантинного шкідника між регіонами.

З чим можна сплутати американського квіткоїда

Що робити при виявленні підозрілих бутонів

• зібрати кілька пошкоджених бутонів разом із дорослими жуками, якщо вони знайдені;
• сфотографувати рослини, характер пошкодження та місце в насадженні;
• не перевозити рослини й ґрунт із підозрілої ділянки;
• передати зразки до ентомологічної або фітосанітарної лабораторії;
• повідомити місцевий орган захисту рослин, якщо є підозра на відсутній у регіоні карантинний вид;
• до підтвердження не називати шкідника американським квіткоїдом лише за виглядом пошкоджених бутонів.

Профілактика та загальні підходи до контролю

У межах природного ареалу шкідника застосовують інтегрований підхід:

• регулярний моніторинг від висування квітконосів до завершення цвітіння;
• використання здорового перевіреного посадкового матеріалу;
• видалення занедбаних насаджень полуниці, які можуть підтримувати високу чисельність шкідника;
• контроль бур’янів безпосередньо у виробничому насадженні;
• облік диких рослин-господарів біля поля без невиправданого знищення природних біотопів;
• видалення опалого листя та рослинних решток під час санітарного догляду, якщо це відповідає технології вирощування;
• оцінка пошкодження до застосування інсектицидів;
• захист запилювачів та інших корисних комах під час цвітіння.

Ручне збирання звисаючих бутонів може зменшити кількість личинок на невеликій ділянці, якщо провести його до виходу дорослих жуків. У великому насадженні цей спосіб зазвичай надто трудомісткий.

Навіть у регіонах, де шкідник поширений, профілактична інсектицидна обробка без моніторингу не завжди виправдана. Полуниця може компенсувати частину втрат, а обробки під час цвітіння створюють ризик для бджіл та інших запилювачів.

Екологічна роль квіткоїдів

Довгоносики є природною частиною наземних екосистем. У своєму природному ареалі американський суничний квіткоїд входить до харчових мереж: його яйцями, личинками та дорослими жуками можуть живитися хижі членистоногі, птахи й інші тварини.

Рослиноїдні комахи також впливають на розмноження дикорослих рослин і можуть бути господарями паразитоїдів. Це не скасовує необхідності контролю в культурних насадженнях, але заходи мають бути цільовими та обґрунтованими моніторингом.

Висновок

Американський суничний квіткоїд Anthonomus signatus — північноамериканський довгоносик, самка якого відкладає яйце у бутон полуниці та підгризає квітконіжку. Найхарактерніша ознака — зів’ялий бутон, який повисає на частково перегризеній ніжці або падає на землю.

Водночас для України важливо не плутати цей вид із малиново-суничним довгоносиком Anthonomus rubi. Оскільки A. signatus є потенційно карантинним шкідником, його визначення має проводити спеціалізована лабораторія. Кількість підрізаних бутонів не завжди прямо відповідає втраті врожаю, адже деякі сорти полуниці здатні частково компенсувати пошкодження.

Поширені питання