Бурякова совка

Бурякова совка на полуниці: як розпізнати шкідника і захистити рослини

Бурякова совка, або карадрина (Spodoptera exigua), — багатоїдний метелик із родини совок (Noctuidae). Полуниці шкодять не дорослі метелики, а їхні личинки — гусениці, які обгризають листя, коронки, квітки та ягоди. Особливо небезпечне пошкодження коронки молодих рослин невдовзі після висаджування: за сильного ураження саджанці можуть загинути.

Шкідник живиться багатьма культурними й дикорослими рослинами, тому може переходити на полуничні насадження із сусідніх полів, бур’янів та рослинних решток. Рівень ризику залежить від регіону, температури, сезону, способу вирощування та наявності осередків поблизу.

Як виглядає бурякова совка

Ознаки пошкодження полуниці

Характер пошкодження змінюється з віком личинок. Молоді гусениці живляться разом неподалік від яйцекладки, а старші розповзаються по рослинах і переходять до індивідуального живлення.

• прозорі або бурі ділянки на листках, де гусениці зіскребли м’яку тканину;
• скелетування верхнього чи нижнього боку листкової пластинки зі збереженням частини жилок;
• нерівні отвори та обгризені краї листків;
• пошкодження молодих листків, бруньок і коронки;
• пригнічення, в’янення або загибель нещодавно висаджених рослин у разі пошкодження коронки;
• вигризені заглиблення в ягодах;
• пошкодження плечиків ягоди під чашолистками, де невеликі личинки можуть залишатися непомітними;
• екскременти гусениць на листках, у коронці або на плодах.

Пошкоджені ягоди втрачають товарність. Відкриті рани також можуть сприяти вторинному ураженню мікроорганізмами, хоча сама бурякова совка не є збудником плодової гнилі.

Коли бурякова совка найбільш небезпечна

За даними UC IPM, найуразливішими можуть бути молоді полуничні рослини невдовзі після висаджування. Якщо личинки проникають у коронку, вони здатні сильно пригнічувати або знищувати саджанці. На старших насадженнях основні втрати пов’язані з пошкодженням листя та ягід.

Чисельність шкідника зазвичай збільшується з потеплінням. У теплому кліматі розвиток від яйця до дорослого метелика за сприятливих умов може завершуватися приблизно за 24 дні, тому протягом року можливі кілька поколінь. Це значення отримане для теплих умов і не повинно безпосередньо переноситися на всі регіони.

У прохолоднішому кліматі тривалість розвитку, сезонна активність і здатність зимувати відрізняються. Тому строки появи бурякової совки потрібно визначати за місцевими спостереженнями, а не лише за календарем.

Життєвий цикл і поширення в насадженні

1. Самки відкладають укриті лусочками групи яєць на листках та інших частинах рослин.
2. Молоді личинки виходять одночасно, тримаються поблизу яйцекладки й скелетують листя.
3. У міру росту гусениці розповзаються, переходять на коронки, квітки та плоди.
4. Завершивши живлення, личинки заляльковуються у ґрунті.
5. З лялечок виходять метелики, які спаровуються і відкладають нові яйця.

Бурякова совка має широкий спектр рослин-господарів. Її личинки можуть розвиватися на овочевих, польових, декоративних культурах і бур’янах. Метелики здатні прилітати на полуницю з прилеглих територій, тому поява шкідника не завжди означає, що він постійно розмножувався саме на цій ділянці.

Умови, які підвищують ризик

• тепла погода, що прискорює розвиток комахи;
• наявність бур’янів та інших рослин-господарів на полі й навколо нього;
• сусідство з культурами, на яких розмножується бурякова совка;
• недавно висаджена полуниця з ніжними листками та вразливою коронкою;
• відсутність регулярного огляду нижнього боку листків;
• знищення природних ворогів невибірковими інсектицидними обробками;
• повторне вирощування полуниці на ділянках, де шкідник уже створював осередки.

Як відрізнити бурякову совку від схожих шкідників

Як обстежувати полуницю

Огляд потрібно починати з країв ділянки, молодих посадок і місць біля забур’янених смуг або сусідніх культур. Під час активного льоту перевірки повторюють регулярно.

1. Огляньте верхній і нижній бік листків на наявність пухнастих яйцекладок.
2. Шукайте невеликі групи молодих гусениць і свіжі скелетовані ділянки.
3. Обережно розгорніть молоді листки та перевірте основу рослини й коронку.
4. Підніміть чашолистки на ягодах: дрібні личинки можуть живитися під ними.
5. Звертайте увагу на екскременти, отвори та свіжі вигризи у плодах.
6. Позначайте місця виявлення, щоб визначити, чи збільшується осередок.

Феромонні пастки можна використовувати для виявлення льоту самців і визначення періодів підвищеної активності. Проте кількість метеликів у пастці не дорівнює чисельності личинок на полуниці. Після збільшення вилову потрібно безпосередньо оглянути рослини.

Що робити при виявленні бурякової совки

Механічні заходи

На невеликих ділянках яйцекладки й скупчення молодих личинок можна знімати разом із сильно пошкодженим листком. Зібраний матеріал не слід залишати між рослинами. Поодиноких гусениць можна обережно видаляти вручну, використовуючи рукавички.

Санітарні та агротехнічні заходи

• контролювати бур’яни на ділянці та навколо неї, не допускаючи їхнього масового цвітіння й заселення совками;
• прибирати сильно пошкоджені та непридатні для реалізації ягоди;
• після завершення культури знищувати рослинні рештки відповідно до місцевої технології;
• оглядати розсаду після висаджування, особливо якщо поблизу були заселені овочеві або польові культури;
• не переносити неперевірені рослинні рештки чи розсаду із заражених ділянок.

Видалення бур’янів має бути продуманим. Якщо сильно заселену рослинність знищити одночасно без контролю сусідньої полуниці, частина гусениць може перейти на культурні рослини. Тому перед скошуванням або обробітком меж ділянки їх бажано обстежити.

Біологічний контроль

Яйця та личинки бурякової совки є кормом для хижих комах і павуків. Личинок також уражують паразитичні перетинчастокрилі, зокрема деякі їздці, та природні вірусні захворювання комах. UC IPM окремо зазначає паразитування молодих личинок їздцем Hyposoter exiguae.

Почорнілі або мляві гусениці можуть бути уражені природною інфекцією. Якщо спостерігається висока природна смертність, доцільність обробки оцінюють після повторного обстеження, враховуючи стан рослин і кількість живих личинок.

Засоби на основі Bacillus thuringiensis, дозволені для відповідної культури та цільового шкідника, найкраще діють на молодих личинок, які активно живляться. Конкретна ефективність залежить від штаму, препаративної форми, віку гусениць, якості покриття рослин і погодних умов.

Застосування інсектицидів

Хімічний або біологічний препарат обирають лише після підтвердження шкідника та оцінювання чисельності. У відкритих університетських джерелах не знайдено єдиного універсального порогу обробки бурякової совки на полуниці, придатного для всіх регіонів і технологій вирощування.

Якщо обробка обґрунтована, її спрямовують проти молодих личинок. Потрібно забезпечити покриття місць їхнього живлення, зокрема нижнього боку листків і внутрішньої частини рослини, але виключно в межах вимог етикетки.

Бурякова совка відома здатністю формувати стійкість до інсектицидів. Не слід багаторазово застосовувати засоби з однаковим механізмом дії. Чергування механізмів проводять за класифікацією IRAC та відповідно до місцевих рекомендацій.

Профілактика появи бурякової совки

• регулярно обстежувати полуницю, починаючи відразу після висаджування;
• перевіряти нижній бік листків на яйцекладки;
• контролювати бур’яни та рослини-господарі навколо ділянки;
• стежити за сусідніми культурами, з яких можуть прилітати метелики;
• за потреби використовувати видові феромонні пастки для визначення початку льоту;
• зберігати корисних хижаків і паразитоїдів, уникаючи необґрунтованих широкоспектральних обробок;
• чергувати дозволені засоби з різними механізмами дії;
• вести записи про строки льоту, місця появи яйцекладок і пошкодження ягід.

Екологічна роль і гуманне поводження

Бурякова совка може бути небезпечним шкідником сільськогосподарських культур, але водночас є частиною природних харчових мереж. Її яйцями та личинками живляться хижі комахи, павуки й інші тварини, а личинки слугують господарями для паразитоїдів. Дорослі метелики також є кормом для нічних хижаків.

Висновок

Бурякова совка на полуниці пошкоджує листя, коронки та ягоди. Найхарактерніші ознаки — вкриті світлими лусочками яйцекладки, групове скелетування листків молодими личинками та вигризи на плодах, зокрема під чашолистками. Найбільшу увагу потрібно приділяти молодим посадкам, де пошкодження коронки може призвести до загибелі рослин.

Основою контролю є раннє виявлення яйцекладок і молодих гусениць, боротьба з бур’янами, збереження природних ворогів та обґрунтоване застосування лише зареєстрованих засобів. Через мінливе забарвлення личинок підозрілих гусениць бажано підтверджувати за допомогою фахівця.

Поширені запитання