Кліщ Льюїса / павутинний кліщ

Кліщ Льюїса, або павутинний кліщ Льюїса (Lewis spider mite), Eotetranychus lewisi — мікроскопічний рослиноїдний кліщ, який утворює колонії на нижньому боці листків полуниці. Під час живлення він проколює клітини, спричиняючи світлу крапчастість, хлороз, бронзовість і поступове висихання листя.

За високої чисельності кліщі утворюють павутиння, зменшують силу росту рослин, розмір ягід і врожайність. Вид легко сплутати з двоплямистим павутинним кліщем Tetranychus urticae, тому для вибору біологічного або хімічного контролю важливе точне визначення.

Назва і можливі помилки

Чинна наукова назва — Eotetranychus lewisi (McGregor). У старішій літературі використовувалася назва Tetranychus lewisi.

Назву можна сплутати з:

• родом Eutetranychus, назва якого дуже подібна до Eotetranychus;
• іншим видом кліща Brevipalpus lewisi;
• двоплямистим павутинним кліщем Tetranychus urticae;
• іншими дрібними павутинними кліщами на нижньому боці листків.

Brevipalpus lewisi і Eotetranychus lewisi — різні види з різних родин, хоча мають однаковий видовий епітет.

Поширення та рослини-господарі

Кліщ Льюїса походить з Америки, але був занесений і до деяких інших частин світу. У Європі його реєстрували обмежено, зокрема на острові Мадейра та в окремих теплицях, де проводили заходи з ліквідації осередків.

Вид має широке коло рослин-господарів. Серед економічно важливих:

• полуниця;
• малина;
• виноград;
• персик;
• цитрусові;
• папая;
• пуансетія;
• троянда;
• рицина;
• деякі бобові, декоративні та дикорослі рослини.

Для Європи одним із найважливіших шляхів занесення вважається заражений посадковий матеріал, особливо декоративні рослини. Розсада полуниці й малини також може переносити кліща.

Як виглядає кліщ Льюїса

Доросла самка має довжину приблизно 270–360 мкм, тобто 0,27–0,36 мм. Побачити окремих кліщів без збільшення дуже складно.

Під ручною лупою або мікроскопом можна помітити:

• світло-жовте, зеленувате або майже біле тіло;
• кілька темних плям із кожного боку тіла;
• дві червоні очні плями;
• світлі ноги з легким червонуватим відтінком;
• дрібні колонії біля жилок і країв листка;
• тонке павутиння за високої чисельності.

Самці та самки мають морфологічні відмінності, які використовують під час лабораторного визначення.

Яйця

Яйця відкладаються на нижньому боці листків. Вони майже кулясті, спочатку прозорі й безбарвні, а перед виходом личинки стають перлинно-білими.

EPPO також описує короткий виріст на верхівці яйця без довгих ниток, характерних для деяких інших павутинних кліщів. Ця ознака потребує достатнього збільшення.

Життєвий цикл

Кліщ проходить такі стадії:

1. яйце;
2. шестинога личинка;
3. протонімфа;
4. дейтонімфа;
5. дорослий кліщ.

За температури близько 25 °C яйця можуть виходити приблизно через три дні, а розвиток від яйця до дорослого кліща триває близько 10–14 днів. У контрольованих дослідах на полуниці повний розвиток тривав приблизно 10,6 дня за 25 °C і 32,7 дня за 15 °C.

Тепла суха погода прискорює збільшення популяції. У прибережних районах Каліфорнії з м’якими зимами кліщі можуть продовжувати живлення та відкладання яєць узимку, хоча повільніше, ніж улітку.

У регіонах із холоднішими зимами сезонність може відрізнятися, а відкритих даних про зимівлю виду в умовах України немає.

Де шукати кліщів

Колонії розміщуються переважно на нижньому боці листкових пластинок. На початку заселення кліщів найчастіше знаходять:

• біля країв листка;
• вздовж головних і бічних жилок;
• на старіших листках;
• на рослинах біля країв насадження;
• поблизу заражених бур’янів або декоративних рослин;
• на імпортованій розсаді.

За збільшення чисельності кліщі заселяють більшу частину нижньої поверхні листка й утворюють помітніше павутиння.

Симптоми на полуниці

• дрібна світла крапчастість на листках;
• нерівномірний хлороз;
• жовтувато-коричневе забарвлення;
• бронзовість листкової пластинки;
• павутиння на нижньому боці листків;
• підсихання країв;
• повне висихання та опадання сильно пошкоджених листків;
• зменшення сили росту кущів;
• зменшення розміру ягід;
• зниження врожайності за високої чисельності.

На ранній стадії симптоми можуть бути ледь помітними. Коли листки вже масово бронзові або вкриті павутинням, популяцію контролювати значно складніше.

Чим кліщ Льюїса відрізняється від двоплямистого кліща

Ознака	Кліщ Льюїса	Двоплямистий павутинний кліщ
Наукова назва	Eotetranychus lewisi	Tetranychus urticae
Темні мітки	Зазвичай кілька темних плям із кожного боку тіла	Часто помітні дві великі темні бічні плями, хоча їхній вигляд змінюється
Розміщення	Колонії часто починаються біля країв і жилок на нижньому боці листка	Також живе знизу листка, тому розміщення не є надійною видовою ознакою
Павутиння	Від легкого до значного за високої чисельності	Також утворює павутиння, іноді дуже рясне
Симптоми	Хлороз, бронзовість, висихання, зменшення врожаю	Крапчастість, бронзовість, висихання та пригнічення рослин
Phytoseiulus persimilis	Не вважається ефективним спеціалізованим хижаком	Є одним із основних біологічних агентів проти T. urticae
Надійне визначення	Мікроскопічне дослідження підготовлених самців і самок	Також бажане лабораторне підтвердження за нетипового осередку

З чим ще можна сплутати симптоми

Проблема	Подібні ознаки	Відмінність
Нестача магнію або інших елементів	Хлороз і пожовтіння між жилками	Немає живих кліщів, яєць і павутиння; потрібний аналіз тканин та ґрунту
Трипси	Сріблястість або бронзовість тканин	Трипсів і їхні чорні екскременти знаходять на квітках, плодах або листках; павутиння відсутнє
Борошниста роса	Скручування й зміна забарвлення листків	На нижньому боці може бути білий грибний наліт, але немає колоній павутинних кліщів
Фітотоксичність	Хлороз, бронзовість і підсихання	Симптоми часто відповідають схемі обробки та з’являються одночасно на великій площі
Посуха й сольовий стрес	Підсихання країв і слабкий ріст	Немає яєць, рухомих кліщів і павутиння
Природне старіння листків	Пожовтіння та відмирання старого листя	Не супроводжується колоніями кліщів і характерною дрібною крапчастістю

Як проводити моніторинг

1. Щотижня оглядайте нижній бік листків у різних частинах поля.
2. Перевіряйте краї насадження та ділянки біля доріг, бур’янів і декоративних рослин.
3. Використовуйте ручну лупу зі збільшенням щонайменше 10–20 разів.
4. Записуйте кількість листків із кліщами, яйцями та павутинням.
5. Окремо враховуйте хижих кліщів.
6. Збирайте підозрілі листки в закритий пакет або контейнер.
7. Тримайте зразок прохолодним і швидко передавайте до лабораторії.

Точного економічного порогу для кліща Льюїса на полуниці не встановлено. Потрібно оцінювати динаміку чисельності, поширення осередку, стан рослин і співвідношення шкідливих та хижих кліщів.

UC IPM вважає співвідношення приблизно один хижий кліщ на десять кліщів Льюїса сприятливим для біологічного стримування. Це орієнтир каліфорнійської системи, а не універсальний поріг для всіх регіонів.

Біологічний контроль

У лабораторних і польових дослідженнях на полуниці кліщем Льюїса живилися:

• Neoseiulus californicus;
• Neoseiulus fallacis;
• Amblyseius andersoni.

Випускати хижих кліщів найкраще до значного збільшення популяції шкідника. У каліфорнійських рекомендаціях їх вносять прохолодного ранку та уникають сухого сильного вітру.

Норми випуску, наведені для Каліфорнії, не можна автоматично переносити на іншу країну, теплицю або систему вирощування.

Чому Phytoseiulus persimilis може не допомогти

Phytoseiulus persimilis спеціалізується переважно на кліщах роду Tetranychus, особливо на двоплямистому павутинному кліщі. Він не показав достатньої ефективності проти Eotetranychus lewisi.

У змішаному осередку цей хижак може зменшити чисельність T. urticae, але залишити кліща Льюїса майже без контролю. Через це частка E. lewisi у популяції може збільшитися.

Культурні заходи

• використовувати перевірену розсаду;
• оглядати посадковий матеріал до внесення в теплицю або поле;
• видаляти окремі сильно заселені рослини;
• контролювати бур’яни-господарі;
• перевіряти пуансетії, троянди, малину й інші потенційні джерела поблизу;
• зменшувати запиленість доріг і міжрядь;
• не переносити листя та рослинні рештки із зараженої ділянки;
• очищати ящики, інструменти й робочий одяг після роботи в осередку;
• підтримувати рослини без надмірного азотного живлення та водного стресу.

Пил на листках може погіршувати умови для хижих кліщів і сприяти павутинним кліщам. У каліфорнійських рекомендаціях радять зменшувати запиленість доріг поливом або іншими дозволеними методами та використовувати захисні рослинні смуги.

Хімічний контроль

Акаріциди, які діють на інших павутинних кліщів, можуть контролювати й Eotetranychus lewisi. Проте ефективність залежить від стадії кліща, резистентності, якості покриття нижнього боку листків і збереження природних ворогів.

Особливо важливо забезпечити покриття нижньої поверхні листка, оскільки саме там перебувають колонії та яйця. Часте використання олійних засобів може пошкоджувати полуницю, особливо за несприятливої температури або в поєднанні з несумісними препаратами.

Фітосанітарні заходи

Кліщ може переноситися з живими рослинами та живцями. EPPO рекомендує, щоб посадковий матеріал полуниці, малини, винограду та інших господарів походив із території або місця виробництва, вільного від E. lewisi.

При підозрі на занесення:

• ізолюйте партію рослин;
• не переміщуйте розсаду до інших теплиць або полів;
• зберіть листки з різними стадіями кліща;
• зверніться до акарологічної лабораторії;
• уточніть порядок повідомлення у фітосанітарній службі;
• не застосовуйте масову обробку до відбору діагностичного зразка.

Актуальний правовий статус і порядок офіційних заходів в Україні потрібно перевіряти за чинними національними нормативними документами.

Екологічна роль кліщів

Кліщі є надзвичайно різноманітною групою дрібних павукоподібних. Багато видів живиться грибами, органічними рештками або іншими дрібними організмами й бере участь у ґрунтових та надземних харчових мережах.

Рослиноїдні павутинні кліщі слугують кормом для хижих кліщів, трипсів, клопів, личинок галиць і дрібних жуків. Збереження цих природних ворогів може допомагати стримувати популяцію без надмірного застосування акарицидів.

Висновок

Кліщ Льюїса Eotetranychus lewisi заселяє нижній бік листків полуниці й спричиняє крапчастість, хлороз, бронзовість, павутиння, ослаблення рослин та зменшення врожаю. За теплої сухої погоди одне покоління може розвиватися приблизно за 10–14 днів.

Симптоми майже неможливо надійно відрізнити від пошкодження двоплямистим павутинним кліщем без дослідження самих кліщів. Це особливо важливо для біологічного контролю, оскільки Phytoseiulus persimilis не є ефективним хижаком кліща Льюїса. Для України підозрілі знахідки на імпортованій розсаді потребують лабораторного та фітосанітарного підтвердження.

Поширені питання