Жуки Hoplia

Жуки Hoplia — представники родини пластинчастовусих Scarabaeidae, споріднені з хрущами та японським жуком. У деяких регіонах Каліфорнії їхні личинки пошкоджують корені й коронки полуниці, спричиняючи карликовість, почервоніння листя, в’янення та загибель рослин.

Дорослі жуки літають і відвідують квітки полуниці, де живляться пелюстками. Їх також спостерігали на зелених і стиглих ягодах, але надійно підтверджених відомостей про економічно значуще пошкодження плодів дорослими жуками недостатньо.

Які види Hoplia пов’язані з полуницею

У рекомендаціях UC IPM для полуниці названо два види:

• Hoplia callipyge;
• Hoplia dispar.

Історія визначення каліфорнійських популяцій не цілком однозначна. Жуків із першого відомого сильного осередку у Фресно спочатку визначили як H. dispar, але пізніші зразки з полуниці та кали були визначені як H. callipyge.

Тому в енциклопедичному матеріалі доцільно використовувати групову назву «жуки Hoplia», а точний вид указувати лише після лабораторного підтвердження.

Поширення і регіональне значення

Найдетальніше пошкодження полуниці жуками Hoplia описане для долини Сан-Хоакін у Каліфорнії, зокрема округів Фресно та Мерсед.

Осередки частіше виникали:

• на полях без передсадивного знезараження ґрунту;
• у насадженнях другого року;
• на ділянках із необробленими міжряддями;
• після культур, які підтримують розвиток личинок;
• поблизу пасовищ, люцерни, канав і ділянок із постійною рослинністю.

В одному з ранніх каліфорнійських осередків личинки уразили близько 30% площі двоакрового поля. На окремих рослинах знаходили від однієї до 14 личинок, у середньому три-чотири.

Надійних відомостей про значні осередки саме H. callipyge або H. dispar на полуниці в Україні не знайдено. У Європі трапляються інші види роду Hoplia, але їхня присутність не означає такої самої шкодочинності.

Як виглядають жуки Hoplia

Дорослі жуки

Дорослі Hoplia мають овальне компактне тіло. Розмір у використаних джерелах відрізняється: для H. callipyge у декоративних насадженнях указують приблизно 6 мм, а в рекомендаціях для полуниці — близько 10 мм. Розбіжність може бути пов’язана з різними видами, статтю, популяцією або способом вимірювання.

Типові ознаки каліфорнійських жуків:

• овальна форма тіла;
• темно- або червонувато-коричневі голова й передньоспинка;
• від світло-коричневих до темно-коричневих надкрил;
• сріблясто-зелене або золотаве переливчасте опушення на частині тіла;
• здатність літати;
• активність переважно навесні.

Дорослих жуків часто знаходять усередині світлих квіток.

Личинки

Личинка світла, з коричневою головою, трьома парами грудних ніг і характерно зігнутим С-подібним тілом. У полуничних насадженнях довжина личинок може становити приблизно 11 мм, хоча розмір залежить від віку та виду.

Зовні личинки нагадують дрібних личинок хрущів або японського жука. Для точного визначення досліджують будову щетинок, ніг, головної капсули та інших морфологічних ознак.

Життєвий цикл

Відомості про тривалість розвитку в джерелах відрізняються. Загальний матеріал UC IPM про H. callipyge описує одне покоління на рік, тоді як рекомендації для каліфорнійської полуниці зазначають, що пов’язана з коренями личинкова стадія може розвиватися близько двох років перед заляльковуванням.

Можливі причини розбіжності:

• у полуничних насадженнях могли бути різні види Hoplia;
• ранні осередки спочатку визначали як H. dispar, а пізніше — як H. callipyge;
• тривалість розвитку залежить від температури та доступності корму;
• частина загальних відомостей походить із декоративних насаджень, а не з полуниці.

Узагальнений цикл виглядає так:

1. Дорослі жуки виходять із ґрунту навесні.
2. Вони літають до квітучих рослин і живляться пелюстками.
3. Після живлення самки відкладають блискучі білі яйця у ґрунт або біля коронок рослин.
4. З яєць виходять молоді С-подібні личинки.
5. Личинки живляться органічними рештками та живими коренями.
6. У полуничному полі вони можуть залишатися біля коренів від осені до весни або довше.
7. Розвинені личинки заляльковуються у ґрунті.
8. Навесні з лялечок виходять дорослі жуки.

Для конкретного регіону календар потрібно встановлювати за результатами місцевого моніторингу.

Пошкодження коренів і коронки

Личинки є основною небезпечною стадією в полуничному насадженні. Вони:

• поїдають дрібні молоді корінці;
• зішкрябують або руйнують кору й коркові тканини більших коренів;
• скорочують об’єм активної кореневої системи;
• можуть проникати в нижню частину коронки;
• порушують поглинання води та елементів живлення;
• створюють пошкодження, через які можуть проникати ґрунтові патогени.

За великої кількості личинок на одному кущі коренева система може бути майже повністю знищена.

Симптоми на полуниці

• відставання рослин у рості;
• почервоніння листя;
• в’янення у теплу погоду;
• погана реакція на полив і підживлення;
• зменшення кількості квіток та ягід;
• слабка або частково знищена коренева система;
• легке витягування рослин із ґрунту;
• пошкоджена нижня частина коронки;
• поступова загибель кущів;
• осередкове розміщення уражених рослин.

У каліфорнійських насадженнях почервоніння й карликовість могли ставати помітними восени, через кілька місяців після літнього садіння. Почервоніння легко сплутати з реакцією полуниці на холод.

Пошкодження квіток і плодів дорослими жуками

Дорослі Hoplia приваблюються світлими квітками й прогризають округлі або нерівні отвори в пелюстках. На полуниці вони можуть пошкоджувати:

• пелюстки;
• інші частини квітки;
• поверхню молодих зелених ягід;
• інколи стиглі плоди.

Однак UC IPM прямо зазначає, що невідомо, чи спричиняє живлення дорослих жуків господарсько значуще пошкодження молодих ягід. Тому основною доведеною загрозою для полуниці слід вважати личинок біля коренів, а не дорослих жуків на плодах.

З чим можна сплутати жуків Hoplia

Організм або проблема	Подібні ознаки	Важлива відмінність
Японський жук Popillia japonica	Металічне забарвлення, живлення квітками, С-подібні личинки	Японський жук має зелену передньоспинку, бронзові надкрила та 12 характерних білих пучків уздовж черевця
Садовий хрущик Phyllopertha horticola	Коричневі надкрила, металічний блиск, пошкодження квіток і листя	Має іншу будову тіла й вусиків; визначення бажано проводити за дорослим жуком
Личинки хрущів Phyllophaga та споріднених родів	С-подібні личинки, пошкодження коренів і в’янення	Зазвичай більші; вид розрізняють за будовою щетинок та іншими морфологічними ознаками
Борознистий скосар	Пошкодження коренів, карликовість, в’янення	Личинка скосаря безнога, тоді як личинка Hoplia має три пари грудних ніг
Дротяники	Пошкодження коренів і коронки	Личинки видовжені, тверді, жовті або коричневі, а не світлі й С-подібні
Фітофторозна коренева гниль	В’янення, почервоніння та загибель рослин	Личинки відсутні, а корені й коронка мають характерне внутрішнє відмирання тканин
Низькотемпературний стрес	Почервоніння листя та уповільнення росту	Корені залишаються відносно цілими, а С-подібних личинок немає

Як обстежувати насадження

1. Позначте осередки почервонілих, слабких або зів’ялих рослин.
2. Перевірте насадження другого року та поля без тривалої сівозміни.
3. Викопайте кілька симптомних рослин разом із ґрунтом.
4. Огляньте дрібні й великі корені на обгризання.
5. Перевірте нижню частину коронки.
6. Просійте або переберіть ґрунт біля коренів.
7. Зберіть усіх С-подібних личинок.
8. Навесні оглядайте квітки на наявність дорослих жуків.
9. Передайте дорослих і личинок ентомологу для визначення.

У каліфорнійських рекомендаціях навіть одну личинку Hoplia у коренях або коронці вважають потенційно важливою, оскільки кожна личинка може знищити значну частину кореневої системи. Проте цей підхід не є універсальним економічним порогом для всіх видів і регіонів.

Що робити при підтвердженому ураженні

• видаляти загиблі й сильно пошкоджені рослини разом із личинками;
• не переносити ґрунт із зараженої ділянки;
• після завершення збирання не залишати старе насадження без догляду;
• ретельно видаляти коронки та корені під час ліквідації поля;
• застосовувати сівозміну з підтвердженими негосподарями;
• не закладати багаторічну полуницю на ділянці з високою чисельністю личинок;
• перед повторним садінням дослідити ґрунт;
• контролювати бур’яни та самосів культур-господарів.

Профілактика

• використовувати чистий посадковий матеріал;
• перевіряти історію поля;
• оглядати ґрунт до садіння;
• у проблемних регіонах віддавати перевагу однорічній системі вирощування;
• чергувати полуницю з культурами, які не підтримують розвиток місцевого виду Hoplia;
• не переносити необроблений ґрунт між полями;
• після збирання швидко ліквідовувати сильно заражені насадження;
• регулярно оглядати квітки під час льоту дорослих жуків.

UC IPM наводить салат і капустяні культури як приклади негосподарів у каліфорнійській сівозміні. Придатність таких культур для іншого виду Hoplia та іншого регіону потрібно перевіряти окремо.

Покривні культури

Суданська трава може збільшувати чисельність личинок на проблемних каліфорнійських полях. Тому її не рекомендують використовувати як покривну культуру без оцінки місцевого комплексу ґрунтових жуків.

Соляризація ґрунту

UC IPM зазначає, що соляризація може допомагати проти Hoplia у Центральній долині Каліфорнії. Ефективність залежить від сонячної радіації, тривалості прогрівання, вологості, глибини перебування личинок і герметичності плівки.

У прохолоднішому кліматі або за недостатньої інсоляції температура ґрунту може бути недостатньою для надійного контролю.

Біологічний контроль

Ентомопатогенні нематоди продаються для контролю деяких ґрунтових личинок жуків. Проте попередні каліфорнійські дослідження не показали успішного контролю личинок кореневих жуків, які пошкоджували полуницю.

Це не означає, що всі види ентомопатогенних нематод неефективні за будь-яких умов, але наявних даних недостатньо для гарантування результату проти Hoplia на полуниці.

Контроль дорослих жуків

На невеликих ділянках дорослих жуків можна регулярно збирати з квіток. Найлегше це робити вранці, коли комахи менш активні.

Інсектицидний контроль дорослих ускладнений, оскільки жуки перебувають усередині квіток, а контактний розчин не завжди потрапляє на них. Обробка під час цвітіння також створює ризик для запилювачів.

Екологічна роль жуків Hoplia

Жуки Hoplia є природною частиною ґрунтових і наземних екосистем. Їхні личинки можуть живитися не лише живими коренями, а й органічними рештками, беручи участь у переробленні рослинного матеріалу.

Личинки та дорослі жуки є кормом для птахів, хижих комах, павуків, земноводних і дрібних ссавців. У природних біотопах вони входять до харчових мереж і не обов’язково досягають чисельності, небезпечної для культур.

Висновок

Жуки Hoplia є регіональними шкідниками полуниці, найкраще описаними для Центральної долини Каліфорнії. Основну шкоду завдають С-подібні личинки, які поїдають дрібні корені, пошкоджують великі корені та можуть проникати в нижню частину коронки.

Дорослі жуки живляться пелюстками, але значення їхнього живлення на ягодах остаточно не встановлене. Через різноманітність роду та історичну плутанину між H. callipyge і H. dispar визначення потрібно проводити за зразками. Для України наявність господарсько значущих осередків цих каліфорнійських видів не підтверджена.

Поширені питання