Волохатий корінь

Волохатий корінь яблуні - бактеріальна хвороба кореневої системи, яку в англомовних джерелах називають hairy root або hairy root disease. У переліку хвороб яблуні Американського фітопатологічного товариства вона подана серед бактеріальних хвороб, а її збудником вказано Agrobacterium rhizogenes. У сучасній таксономії цей збудник часто також називають Rhizobium rhizogenes.

Це не така відома хвороба, як бактеріальний опік, парша чи корончастий гал, але вона важлива для розсадників, молодих саджанців, підщеп і посадкового матеріалу. Основна ознака - надмірне утворення великої кількості тонких, розгалужених додаткових коренів у місці інфікування. Саме через такий "пучок" тонких корінців хвороба й отримала назву волохатий корінь.

Що таке волохатий корінь яблуні

Волохатий корінь - це не звичайне посилене коренеутворення й не нормальна реакція саджанця на вологий ґрунт. Це хвороблива зміна, спричинена бактерією, яка змінює поведінку клітин рослини. Після інфікування в місці проникнення збудника або поблизу нього можуть з'являтися численні тонкі корені, що ростуть надмірно густо, неправильно й часто мають неприродний вигляд.

Хвороба належить до групи агробактеріальних уражень. Вона споріднена за механізмом із корончастим галом, але проявляється інакше. При корончастому галі основним симптомом є пухлиноподібні нарости, а при волохатому корені - надмірне утворення додаткових коренів.

Збудник і назви хвороби

У класичних фітопатологічних переліках збудника волохатого кореня яблуні часто вказують як Agrobacterium rhizogenes. У сучасній бактеріальній систематиці цю бактерію також називають Rhizobium rhizogenes. Обидві назви можуть траплятися в джерелах, тому при пошуку інформації варто враховувати обидва варіанти.

Чому назви Agrobacterium rhizogenes і Rhizobium rhizogenes обидві трапляються

Таксономія агробактерій змінювалася. Історично збудник волохатого кореня був відомий як Agrobacterium rhizogenes. Пізніше частину представників цієї групи переглядали й переносили до роду Rhizobium, тому в сучасних джерелах часто трапляється назва Rhizobium rhizogenes.

Для практичної статті важливо не загубити суть за зміною назви. Якщо в старішому садівничому або фітопатологічному джерелі написано Agrobacterium rhizogenes, а в новішому бактеріологічному - Rhizobium rhizogenes, у багатьох випадках ідеться про той самий збудник або про сучасне трактування цієї групи бактерій. У тексті статті коректно вказувати обидві назви.

Як бактерія викликає волохатий корінь

Збудник живе в ґрунті та ризосфері й потрапляє в рослину переважно через рани. Такі рани можуть виникати під час викопування, пересаджування, щеплення, обрізування коренів, механічного пошкодження, підмерзання, ураження ґрунтовими шкідниками або нематодами.

Особливість Agrobacterium rhizogenes полягає в тому, що бактерія має коренеіндукувальну плазміду, яку називають Ri-плазмідою. Частина ДНК із цієї плазміди може переноситися в клітини рослини. Після цього клітини рослини починають поводитися інакше: запускається надмірне утворення додаткових коренів, які ростуть густо й неприродно.

Спрощена схема розвитку хвороби

1. Бактерія перебуває в ґрунті, на коренях або в зараженому рослинному матеріалі.
2. На коренях або кореневій шийці з'являється рана.
3. Рослина виділяє речовини, які можуть приваблювати агробактерії до місця пошкодження.
4. Бактерія прикріплюється до рослинних клітин і переносить частину ДНК із Ri-плазміди.
5. Уражені клітини починають утворювати численні тонкі додаткові корені.
6. Формується характерний "волохатий" кореневий пучок.

Симптоми на яблуні

Найхарактерніший симптом - надмірне утворення тонких, багаторазово розгалужених коренів. Вони можуть з'являтися у вигляді густого пучка в місці інфікування. Такі корені відрізняються від нормальної кореневої системи тим, що виглядають неприродно численними, тонкими, хаотичними й часто пов'язані з конкретною ділянкою пошкодження.

У саджанців і молодих дерев симптоми можуть бути помітнішими під час викопування або огляду кореневої системи. Надземна частина не завжди одразу показує специфічні ознаки. Якщо коренева система функціонує погано або саджанець ослаблений, можливі загальні симптоми стресу: слабший приріст, нерівномірний розвиток, пригнічення після посадки, погане приживлення.

Основні ознаки, які варто перевірити

• густі пучки тонких додаткових корінців біля кореневої шийки або на коренях;
• неприродно сильне розгалуження коренів у локальній зоні;
• зв'язок симптомів із місцем механічного пошкодження, щеплення, обрізки або травми;
• відсутність типового великого пухлинного наросту, характерного для корончастого галу;
• ослаблення саджанців або нерівномірний розвиток у розсаднику;
• повторення проблеми в партії посадкового матеріалу.

Де хвороба найнебезпечніша

Для дорослого плодового саду волохатий корінь зазвичай менш відомий як масова проблема, ніж корончастий гал або кореневі гнилі. Але для розсадників, підщеп і молодих саджанців ця хвороба може бути важливою, бо заражений посадковий матеріал переносить проблему на нову ділянку.

Як відрізнити волохатий корінь від схожих проблем

Волохатий корінь можна сплутати з нормальним утворенням дрібних коренів, корончастим галом, нематодними ураженнями, кореневими гнилями або генетично зумовленими утвореннями на підщепах. Тому важливо оцінювати не лише наявність дрібних корінців, а їхній вигляд, розташування, зв'язок із раною та загальний стан рослини.

Волохатий корінь і корончастий гал: це одне й те саме?

Ні, це різні хвороби, хоча вони споріднені за типом збудника і механізмом впливу на рослину. Корончастий гал зазвичай пов'язують з Agrobacterium tumefaciens, або сучасними спорідненими таксономічними назвами в цій групі, і він спричиняє пухлиноподібні нарости. Волохатий корінь пов'язаний з Agrobacterium rhizogenes, або Rhizobium rhizogenes, і його типовий прояв - надмірна поява тонких додаткових коренів.

Фактори ризику

Головний фактор ризику - наявність ран на коренях або кореневій шийці в поєднанні з бактерією в ґрунті чи на посадковому матеріалі. Без входу через пошкоджені тканини агробактеріям значно складніше спричинити хворобу.

Як поширюється хвороба

Основні шляхи поширення - заражений садивний матеріал, інфікований ґрунт, рослинні рештки та механічне перенесення під час роботи з рослинами. У розсаднику ризик особливо високий, бо багато рослин проходять однакові операції, а корені часто контактують із ґрунтом, водою, інструментами й тарою.

Збудник не діє як типовий гриб, що швидко утворює видимий наліт або спороношення на поверхні. Його небезпека в іншому: після перенесення ДНК у клітини рослини змінені тканини можуть продовжувати формувати патологічні корені. Саме тому видиме видалення частини корінців не завжди означає, що проблему усунуто.

Діагностика

Попередній діагноз можна поставити за характерним виглядом кореневої системи, але надійне підтвердження потребує лабораторної перевірки. Особливо це важливо для розсадників, де помилка в діагнозі може вплинути на всю партію саджанців.

Що оцінити під час огляду

• чи є локальний пучок надмірно тонких коренів у місці пошкодження;
• чи присутні пухлиноподібні нарости, які можуть вказувати на корончастий гал;
• чи є побуріння, розм'якшення або відмирання коренів, характерне для гнилей;
• чи проблема повторюється в одній партії саджанців;
• чи були травми коренів під час технологічних операцій;
• чи садивний матеріал походить із надійного джерела.

Лабораторне підтвердження

Для підтвердження можуть використовувати виділення бактерії, молекулярні методи, перевірку на наявність генетичних маркерів, пов'язаних із Ri-плазмідою, або інші фітопатологічні тести. У побутових умовах таку діагностику провести неможливо, тому при підозрі в розсаднику або цінній партії саджанців варто звертатися до фітопатологічної лабораторії.

Профілактика в розсаднику

Профілактика волохатого кореня починається не з обробки, а з організації виробництва садивного матеріалу. Найважливіше - не допустити інфіковані рослини в подальше розмноження і не створювати умов для масового зараження через рани.

• використовувати здорові підщепи й прищепи з перевіреного джерела;
• оглядати кореневу систему саджанців перед реалізацією або посадкою;
• відбраковувати рослини з підозрілими пучками патологічних коренів;
• мінімізувати травмування коренів під час викопування, сортування й транспортування;
• дезінфікувати інструменти та робочі поверхні, якщо є підозра на бактеріальні хвороби;
• не змішувати підозрілі партії з чистим посадковим матеріалом;
• уникати посадки саджанців із невідомою історією походження на маточних ділянках.

Профілактика перед посадкою саду

Для власника саду найкраща профілактика - уважний вибір саджанців. Якщо заражений саджанець потрапляє в сад, виправити ситуацію набагато складніше, ніж відбракувати його до посадки.

Що перевірити перед посадкою

• чи корені мають природний, рівномірний вигляд;
• чи немає локальних густих пучків тонких корінців біля кореневої шийки;
• чи немає пухлиноподібних наростів;
• чи коренева шийка не має підозрілих ран і деформацій;
• чи саджанець має документи або зрозуміле походження;
• чи партія не містить кількох рослин з однаковими підозрілими симптомами.

Чи можна вилікувати заражений саджанець

Надійного способу "вилікувати" вже інфікований саджанець так, щоб гарантувати повне усунення проблеми, у використаних джерелах не знайдено. Оскільки хвороба пов'язана зі зміною рослинних клітин після перенесення бактеріальної ДНК, просте обрізання видимих корінців не є гарантією оздоровлення.

У розсадницькій практиці підозрілі рослини доцільніше відбраковувати, особливо якщо йдеться про комерційний посадковий матеріал. Для плодового саду посадка саджанця з підозрою на волохатий корінь є ризиком, бо проблема може бути не лише в одній рослині, а й у партії або субстраті.

Хімічний і біологічний захист

Для волохатого кореня яблуні у відкритих джерелах не знайдено надійної схеми хімічного лікування, яку можна було б прямо рекомендувати для садів України. Основний акцент має бути на профілактиці, фітосанітарному контролі, здоровому посадковому матеріалі й недопущенні ран та зараження в розсаднику.

У випадку спорідненої агробактеріальної хвороби - корончастого галу - у світовій практиці відомі біологічні підходи з використанням непатогенних або спеціалізованих штамів, зокрема K84 і K1026, які застосовували проти Agrobacterium tumefaciens. Але це не означає автоматичної рекомендації проти волохатого кореня яблуні. Ефективність, реєстрація, цільовий збудник і дозволені культури мають перевірятися окремо.

Що робити, якщо виявили підозрілий саджанець

1. Не висаджувати саджанець одразу, якщо симптоми помітні до посадки.
2. Сфотографувати корені з різних боків і окремо місце підозрілого пучка.
3. Перевірити інші саджанці з тієї самої партії.
4. Не обрізати й не змішувати підозрілий матеріал із здоровими рослинами.
5. Звернутися до продавця або розсадника з фото й описом симптомів.
6. За комерційної цінності партії передати зразки до лабораторії.
7. Якщо підозра висока, відбракувати рослину й не використовувати її для розмноження.

Економічне значення

Економічна шкода волохатого кореня насамперед пов'язана з розсадництвом і якістю посадкового матеріалу. Саджанець із підозрілою кореневою системою може гірше приживатися, мати нерівномірний розвиток або бути непридатним для продажу як якісний матеріал.

Для виробника саджанців проблема також репутаційна: якщо хвороба виявляється в партії, покупець може втратити довіру до всього матеріалу. Тому контроль волохатого кореня має бути частиною загальної фітосанітарної системи розсадника, разом із контролем корончастого галу, кореневих гнилей, вірусних і фітоплазмових хвороб.

Що підтверджено, а що потребує перевірки

Висновок

Волохатий корінь яблуні - бактеріальна хвороба, яка найбільше стосується розсадників, підщеп і якості посадкового матеріалу. Її класичний збудник - Agrobacterium rhizogenes, який у сучасних джерелах часто називають Rhizobium rhizogenes. Хвороба проявляється надмірним утворенням тонких додаткових коренів у місці інфікування, зазвичай після потрапляння бактерії через рану.

Найкраща стратегія - профілактика: здоровий садивний матеріал, уважний огляд кореневої системи, мінімізація травм, санітарія інструментів і відбракування підозрілих рослин. Для вже заражених саджанців надійного простого лікування не підтверджено, тому в комерційному розсадництві ризиковий матеріал краще не використовувати для продажу або розмноження.

Часті запитання