Фаворит

Фаворит — сорт яблуні домашньої пізнього строку достигання. Заявником сорту є Кримська дослідна станція садівництва Інституту садівництва Української академії аграрних наук. У наданому офіційному фрагменті сорт подано в розділі яблуні домашньої; походження зазначене як Трайдент × Редфрі.

Походження сорту

Сорт Фаворит отримано від схрещування Трайдент × Редфрі. За строком достигання він належить до пізніх сортів яблуні.

Опис дерева

Дерево сорту Фаворит має помірну силу росту. Крона колоноподібної форми, що є важливою ознакою для розміщення дерев у саду та формування насаджень.

Тип плодоношення — на коротких пагонах. Це означає, що під час обрізування варто зберігати коротку плодову деревину, на якій формується основна частина врожаю.

Однорічний пагін у верхній половині має опушення. Квітка велика, пелюстки віночка не перекриваються. Листкова пластинка довга, край листка пилчастий.

Характеристика плодів

Плоди сорту Фаворит кулясто-конічної форми. Основне забарвлення плодів — жовто-зелене. Покривне забарвлення проявляється у вигляді пурпурового розмитого рум’янцю.

М’якоть плодів кремова, помірно пружна. Таке поєднання ознак робить сорт придатним для десертного використання, тобто насамперед для споживання у свіжому вигляді.

Урожайність і господарські ознаки

За даними заявника, за схеми садіння 2,5 × 0,5 / 0,5 / 2 м середня врожайність сорту Фаворит становить 700 ц/га.

Сорт має зимостійкість і посухостійкість на рівні 7 балів. Стійкість проти борошнистої роси та парші також оцінена у 7 балів.

Строк достигання та використання

Група стиглості сорту Фаворит — пізня. Напрям використання — десертний.

Завдяки пізньому строку достигання, колоноподібній формі крони, плодоношенню на коротких пагонах і десертному напряму використання сорт може бути цікавим для садівників, які добирають компактну яблуню з привабливими плодами для свіжого споживання.

Рекомендована зона вирощування

Рекомендована ґрунтово-кліматична зона для сорту Фаворит — Степ.

Фаворит — пізній десертний сорт яблуні з помірнорослим деревом колоноподібної форми, плодоношенням на коротких пагонах і жовто-зеленими кулясто-конічними плодами з пурпуровим розмитим рум’янцем. Сорт вирізняється заявленою врожайністю 700 ц/га, помірно пружною кремовою м’якоттю, стійкістю до посухи, зимостійкістю та стійкістю до парші й борошнистої роси на рівні 7 балів.