Бактеріальний опік лохини: симптоми Pseudomonas syringae, причини ураження та захист насаджень

Бактеріальний опік лохини — це захворювання бруньок, квіток і молодих пагонів, пов’язане з бактерією Pseudomonas syringae, найчастіше Pseudomonas syringae pv. syringae. В англомовних джерелах його називають бактеріальним раком або бактеріальним опіком лохини — bacterial canker чи bacterial blight.

Хвороба особливо небезпечна для молодих насаджень, у яких значну частину куща становлять однорічні, ще недостатньо визрілі пагони. Ризик ураження зростає за прохолодної вологої погоди, після осінніх або весняних приморозків, граду, обрізування та інших пошкоджень тканин.

Що таке бактеріальний опік лохини

Pseudomonas syringae pv. syringae може жити на поверхні рослин, не спричиняючи помітних симптомів. За сприятливих умов бактерія проникає у внутрішні тканини через пошкодження, що утворилися внаслідок морозу, обрізування, граду, вітру, діяльності комах або роботи техніки.

У насадженнях лохини збудник може зберігатися в уражених пагонах і бруньках. У прохолодні та вологі періоди чисельність бактерій на молодих тканинах збільшується. Поширення можливе з краплями дощу, вітром, комахами, інструментами та зараженим матеріалом для розмноження.

За даними Pacific Northwest Plant Disease Management Handbook, на лохині ураження переважно охоплює пагони, утворені протягом попереднього сезону, і зазвичай не поширюється далі однорічної деревини.

Чому хвороба пов’язана з приморозками

Приморозок і бактеріальне ураження можуть діяти разом. Замерзання пошкоджує клітини та створює вхідні ворота для інфекції. Крім того, багато ізолятів Pseudomonas syringae мають льодоутворювальну активність: вони можуть сприяти формуванню кристалів льоду за температури близько 2 °C і нижче.

За інформацією Oregon State University, прояви бактеріального раку навесні нерідко бувають сильнішими після морозового пошкодження рослин восени. Розвитку захворювання сприяє поєднання вологи та температури нижче 10 °C.

Основні симптоми бактеріального опіку лохини

Перші виразні ознаки часто помітні під час набубнявіння та розпускання бруньок. Прояви залежать від місця зараження, віку пагона, сорту, погодних умов і сили морозового пошкодження.

Ракова ділянка може займати невелику частину пагона або поширюватися вздовж значної частини однорічного приросту. Якщо ураження повністю охоплює пагін по колу, тканини вище цього місця відмирають. Якщо кільцювання не відбулося, бруньки над ураженням іноді продовжують розвиватися.

Які рослини перебувають у групі ризику

Особливо значних втрат бактеріальний опік може завдавати молодим кущам і новим насадженням. У таких рослин велика частка соковитої однорічної деревини, чутливої до інфекції та морозу.

Додатковими чинниками ризику є:

• прохолодна дощова погода восени або навесні;
• осінні та весняні приморозки;
• механічні пошкодження пагонів;
• обрізування під час вологої погоди;
• град і сильний вітер;
• надмірно пізнє внесення азотних добрив, через яке пагони довше залишаються соковитими й гірше визрівають до зими;
• використання інфікованих живців або саджанців;
• перенесення бактерій інструментами й технікою.

Oregon State University відносить сорти Chandler, Darrow, Draper і Patriot до чутливих у досліджених умовах Тихоокеанського Північного Заходу США. Однак сортову оцінку не можна автоматично переносити на всі регіони України: розвиток хвороби залежить не лише від генетики сорту, а й від клімату, агротехніки, стану рослин і місцевих популяцій збудника.

Поширення бактеріального опіку в Україні

Бактеріальний опік, спричинений Pseudomonas syringae pv. syringae, включено до переліку хвороб лохини в методичних рекомендаціях Державної установи «Інститут охорони ґрунтів України». Українське джерело також пов’язує прояв захворювання з прохолодною вологою погодою та морозовим пошкодженням рослин.

Водночас у відкритих офіційних джерелах не знайдено достатньої статистики, яка дозволяла б достовірно оцінити поширеність бактеріального опіку лохини за областями України або визначити його частку серед усіх випадків відмирання пагонів. Тому самі лише зовнішні симптоми не дають підстав стверджувати, що конкретне насадження заражене саме Pseudomonas syringae.

Із чим можна переплутати бактеріальний опік

Почорніння бруньок і відмирання пагонів не є специфічними лише для бактеріального опіку. Подібні ознаки виникають у разі морозового пошкодження, сірої гнилі, грибкових раків пагонів і деяких вірусних захворювань.

Як обстежити насадження

1. Огляньте однорічні пагони під час набубнявіння та розпускання бруньок.
2. Позначте гілки з бруньками, які не розкрилися, і з червонувато-коричневими або чорними ділянками кори.
3. Перевірте, чи поширюється некроз від вузла в обидва боки та чи є межа між здоровою й ураженою тканиною.
4. З’ясуйте, чи передували симптомам приморозки, град, обрізування або тривалий холодний дощовий період.
5. Оцініть розподіл симптомів: окремі пагони, групи сусідніх кущів, молоді рослини або вся ділянка.
6. За масового або незрозумілого ураження передайте зразки до фітопатологічної лабораторії.

Що робити після виявлення підозрілих пагонів

Видалення ураженої деревини

Уражені пагони потрібно вирізати після виявлення, захоплюючи здорову на вигляд тканину нижче видимого некрозу. Pacific Northwest Handbook рекомендує видаляти всю хвору деревину, а обрізування чутливих сортів за можливості проводити в суху погоду.

Зрізані частини не слід залишати між кущами, оскільки заражені пагони та бруньки можуть підтримувати інфекційний фон у насадженні.

Гігієна інструментів і техніки

Секатори, ножі та механічне обладнання можуть одночасно переносити бактерії та створювати нові пошкодження. Під час роботи з підозрілими рослинами потрібно запобігати перенесенню рослинного соку й уражених тканин на здорові кущі та застосовувати придатний для інструментів протокол очищення і дезінфекції.

Перевірка живлення рослин

Пізні азотні підживлення можуть стимулювати утворення ніжного приросту, який не встигає визріти до холодів. У господарстві потрібно переглянути строки та обґрунтованість внесення азоту, спираючись на аналіз субстрату, листкову діагностику й фактичний стан рослин.

Контроль садивного матеріалу

Бактерія може потрапляти в нові насадження з інфікованими живцями або саджанцями. Для закладання плантації та ремонту випадів варто використовувати простежуваний здоровий матеріал і не брати живці з кущів, на яких спостерігали некроз пагонів або загибель бруньок.

Чи можна вилікувати уражений пагін

Засіб захисту не відновить уже відмерлу деревину та загиблі бруньки. Основою контролю є своєчасне видалення джерел інфекції, зменшення кількості пошкоджень, використання здорового садивного матеріалу та створення умов для нормального визрівання пагонів.

Мідьвмісні засоби в окремих країнах застосовують як профілактичний інструмент для зменшення поверхневої чисельності бактерій. Проте їхня ефективність не є однаковою за всіх умов.

Pacific Northwest Handbook наводить профілактичні схеми використання міді для регіонів США і Канади, але одночасно повідомляє про широке поширення стійкості: резистентність до сполук міді виявляли у 75–81% досліджених ізолятів. Джерело також зазначає, що ефективність і сталість весняних застосувань у частині регіонів не встановлена.

Українські методичні рекомендації, своєю чергою, характеризують протигрибкові препарати міді як неефективні проти бактеріального опіку. Розбіжність між рекомендаціями може бути пов’язана з різними популяціями бактерії, препаратами, строками застосування, рівнем резистентності та регіональними умовами.

Профілактика бактеріального опіку

• використовуйте здорові саджанці та матеріал для розмноження з простежуваним походженням;
• регулярно оглядайте однорічні пагони та бруньки, особливо після приморозків;
• вирізайте уражену деревину й прибирайте її з насадження;
• проводьте обрізування чутливих кущів у суху погоду, якщо це можливо;
• не допускайте необґрунтованих пізніх азотних підживлень;
• зменшуйте механічні пошкодження пагонів під час догляду та збирання;
• очищуйте обладнання, яке контактувало з ураженими рослинами;
• не використовуйте підозрілі кущі як маточні рослини;
• за повторюваного відмирання пагонів організуйте лабораторне встановлення збудника.

Типові помилки під час захисту лохини

• Вважати кожне почорніння бактеріальним опіком. Мороз, ботритіс і грибкові раки можуть спричиняти подібні симптоми.
• Обробляти вже відмерлі пагони замість їх видалення. Некротична деревина не відновиться після обприскування.
• Копіювати іноземну схему застосування міді. Реєстрація препаратів, погодні умови та чутливість місцевої популяції бактерії можуть відрізнятися.
• Обрізувати мокрі кущі та відразу переходити до здорових рослин. Інструменти можуть переносити бактерії й одночасно створювати місця проникнення.
• Брати живці з куща без симптомів, який росте поруч із хворими рослинами. Бактерія здатна перебувати на поверхні тканин без помітного ураження.
• Стимулювати пізній приріст надлишковим азотом. Невизрілі тканини більш уразливі до зимового пошкодження.

Висновок

Бактеріальний опік лохини, пов’язаний із Pseudomonas syringae pv. syringae, найчастіше проявляється почорнінням однорічних пагонів, загибеллю бруньок і суцвіть та утворенням червонувато-коричневих або чорних некротичних ділянок. Особливо сприятливими для хвороби є прохолодна волога погода та пошкодження тканин морозом.

Найнадійніша стратегія — поєднати раннє обстеження, видалення ураженої деревини, роботу в суху погоду, гігієну інструментів, контроль азотного живлення та використання здорового садивного матеріалу. Через подібність до морозового пошкодження, ботритісу й інших хвороб остаточний діагноз за серйозного ураження варто підтверджувати лабораторно.

Часті запитання