Фомопсис лохини: всихання пагонів, рак стебел і захист кущів

Фомопсис лохини — грибна хвороба, яка спричиняє побуріння квіткових бруньок, усихання плодоносних гілочок, відмирання молодих пагонів, утворення ракових уражень на стеблах, плямистість листя та гниль ягід. Особливо помітним симптомом є «прапорцеве» в’янення: окремий пагін раптово всихає, а почервоніле або побуріле листя певний час залишається на ньому.

Сучасна прийнята назва збудника — Diaporthe vaccinii. У багатьох дорадчих матеріалах та старіших публікаціях використовується назва Phomopsis vaccinii, тому в практичній літературі й пошукових запитах хворобу продовжують називати фомопсисом, фомопсисним усиханням, опіком пагонів або фомопсисним раком лохини.

EPPO відносить Diaporthe vaccinii до свого переліку A2 та вказує лохину і журавлину серед основних рослин-господарів. Такий статус свідчить про фітосанітарне значення організму в регіоні EPPO, але не замінює перевірки його чинного регуляторного статусу безпосередньо в Україні.

Фомопсис згаданий і в українських дослідженнях. Під час польового обстеження насадження лохини у степовій зоні України Phomopsis vaccinii зазначили серед збудників виявленого комплексу хвороб. В іншому дослідженні, проведеному у Правобережному Лісостепу, гриби роду Diaporthe виділяли з листків і гілок лохини. Виділення представника роду Diaporthe не обов’язково означає, що в кожному зразку було підтверджено саме D. vaccinii.

Які частини лохини уражує фомопсис

Хвороба не обмежується одним типом симптомів. Вона може проявлятися на бруньках, молодих і багаторічних пагонах, листках та ягодах. Вираженість окремих проявів залежить від сорту, віку тканин, погоди та виробничого регіону.

Перші ознаки фомопсису на пагонах

За описом NC State Extension, поширеним початковим симптомом є загибель окремої квіткової бруньки. Кора навколо неї буріє, після чого ураження просувається вниз по однорічній плодоносній гілочці. Інші, розташовані нижче квіткові бруньки також можуть загинути в міру поширення некрозу.

На молодих пагонах фомопсис спричиняє в’янення та відмирання верхівки. Улітку листя на ураженій гілці може ставати червоним або коричневим і залишатися прикріпленим до стебла. Такий помітний серед зеленої крони сухий пагін називають «прапорцем».

На мертвих гілочках, листках та інших уражених тканинах утворюються пікніди — дрібні темні плодові тіла гриба. Вони виглядають як чорні крапки, заглиблені в тканину. Під час вологої погоди з них виходять спори.

Чи зупиняється хвороба на молодій гілочці

Джерела описують різний характер поширення фомопсису. NC State Extension для типового опіку плодоносних гілочок у своїх умовах зазначає, що ураження часто зупиняється після відмирання приблизно 15–25 см молодого пагона і не переходить у старішу деревину.

Водночас Penn State Extension, EPPO та матеріали уряду Британської Колумбії описують також фомопсисний рак стебел, побуріння внутрішніх тканин і поступове просування ураження вниз по пагону. За даними EPPO, у сприятливих умовах хвороба може пошкоджувати великі гілки, а іноді й цілі рослини.

Це не обов’язково суперечність. Джерела описують різні сорти, регіони та форми прояву хвороби. Тому не слід припускати, що всихання обов’язково обмежиться короткою верхівкою. Під час обрізування потрібно перевіряти тканини нижче видимого ураження.

Як розвивається та поширюється хвороба

Збудник зимує в інфікованих пагонах, бруньках та інших рослинних рештках. На мертвій тканині формуються пікніди, у яких утворюються конідії. Навесні за вологої погоди спори виходять із пікнід і розносяться краплями дощу або водою під час поливу дощуванням.

Зараження може відбуватися через квіткові бруньки від початку їх розпускання до цвітіння. Гриб також здатний проникати через пошкоджені тканини, зокрема після морозу, механічних травм, обрізування або іншого ушкодження пагонів. Молоді ніжні верхівки можуть бути вразливими до безпосереднього зараження.

За матеріалами уряду Британської Колумбії, активне утворення й поширення спор часто збігається з прохолодною вологою погодою від розпускання бруньок до цвітіння. У наведених там дослідженнях конідії проростали за температур від 8 до 24 °C, але потребували понад 56 годин. Це свідчить про важливість тривалого зволоження для зараження.

Що підвищує ризик фомопсису

• тривала волога погода під час розпускання бруньок і цвітіння;
• полив дощуванням, який зволожує пагони й переносить спори;
• мертві та уражені гілки з пікнідами збудника;
• густа крона, яка повільно висихає після дощу;
• пошкодження пагонів морозом або весняними заморозками;
• рани після обрізування, якщо невдовзі настає волога погода;
• механічні пошкодження та опіки тканин;
• надмірний пізній ріст пагонів, які не встигають визріти до холодного періоду;
• заражений садивний матеріал;
• залишення обрізаних хворих гілок безпосередньо в насадженні.

Як відрізнити фомопсис від інших причин усихання пагонів

Сухий пагін із почервонілим листям не є специфічною ознакою фомопсису. Подібні симптоми можуть спричиняти інші грибні хвороби, зимові пошкодження, гербіциди та комахи, які розвиваються всередині стебел.

Як правильно оглянути хворий пагін

1. Визначте, де починається видиме відмирання: біля бруньки, верхівки, рани чи місця обрізування.
2. Перевірте, чи залишилося сухе листя на пагоні.
3. Огляньте кору на наявність видовжених, вдавлених або вибілених ділянок.
4. За допомогою лупи перевірте, чи є на мертвій тканині дрібні чорні пікніди.
5. Зробіть поперечний зріз нижче видимого ураження та оцініть серцевину й деревину.
6. Якщо побуріння продовжується, повторюйте зрізи нижче до здорової тканини.
7. За масштабного або нетипового ураження передайте свіжий зразок до лабораторії.

Для лабораторного аналізу краще підходить перехідна зона між здоровою та ураженою тканиною, а не повністю висохлий старий пагін, заселений багатьма вторинними організмами. Умови відбору, пакування та доставки потрібно уточнити в конкретній лабораторії.

Що робити при виявленні фомопсису

Виріжте уражені пагони

Уражену гілку обрізають нижче видимої межі некрозу. Після кожного зрізу перевіряють колір серцевини та деревини. Якщо побуріння залишається, потрібно переміститися нижче. В окремих випадках доводиться видаляти цілу гілку до її основи.

Проводити санітарне обрізування бажано за сухої погоди. Це зменшує ймовірність того, що краплі води перенесуть спори на свіжі рани. Вирізані хворі гілки потрібно винести з насадження та утилізувати дозволеним способом.

Зменште тривалість зволоження

Обрізування для формування відкритої крони поліпшує рух повітря та пришвидшує висихання пагонів і листя. У насадженнях з історією фомопсису полив дощуванням може сприяти не лише тривалому зволоженню, а й поширенню спор.

За можливості використовують краплинний полив. Якщо дощування необхідне, матеріали уряду Британської Колумбії радять проводити його рано вранці, щоб надземні частини рослин швидше висохли.

Зменште ризик пошкодження пагонів

Морозні, механічні та інші пошкодження створюють можливі місця проникнення збудника. Неможливо повністю усунути всі природні травми, але можна уникати необережного поводження з кущами, пошкодження кори обладнанням та умов, які сприяють надмірному пізньому росту невизрілих пагонів.

Система удобрення має ґрунтуватися на аналізах і потребах рослин. Не слід довільно зменшувати або збільшувати живлення лише через підозру на фомопсис.

Фунгіцидний захист

У закордонних рекомендаціях профілактичні фунгіцидні обробки прив’язують до періоду від розпускання бруньок до завершення цвітіння, коли за вологої погоди утворюються й поширюються спори. Засоби захисту не відновлюють уже загиблий пагін, тому обрізування ураженої тканини залишається окремою частиною системи.

У рекомендаціях для різних регіонів перелік препаратів і точні строки відрізняються. Це пов’язано з місцевою реєстрацією, кліматом, сортами, системою вирощування й фактичним ризиком зараження. Тому американські чи канадські схеми не можна автоматично використовувати в Україні.

Перед плануванням обробки бажано підтвердити діагноз. Застосування засобу проти фомопсису не буде обґрунтованим, якщо відмирання спричинене морозом, шкідником або іншим збудником.

Фомопсисна гниль ягід

Diaporthe vaccinii може спричиняти не лише відмирання пагонів, а й гниль плодів. Уражені ягоди стають дуже м’якими, можуть розтріскуватися та виділяти сік. Симптоми здатні проявлятися під час достигання або після збирання.

За зовнішнім виглядом м’яку ягоду не завжди можна впевнено віднести до фомопсисної гнилі. Післязбиральне псування лохини також спричиняють Colletotrichum, Botrytis, Alternaria та інші організми. У партії плодів можуть одночасно розвиватися кілька збудників.

Для зменшення післязбиральних втрат потрібно:

• не залишати перестиглі ягоди на кущах;
• не збирати мокрі плоди;
• обережно поводитися з ягодами під час збирання й сортування;
• відділяти м’які, тріснуті та підозрілі плоди;
• використовувати чисту тару й обладнання;
• якомога швидше охолоджувати врожай;
• підтримувати стабільний холодовий ланцюг.

Профілактика фомопсису лохини

• висаджуйте здоровий садивний матеріал без підозрілих плям і всихання пагонів;
• не загущуйте кущі та підтримуйте достатнє провітрювання крони;
• регулярно оглядайте квіткові бруньки, молоді верхівки й однорічні плодоносні гілочки;
• вирізайте уражені пагони до здорової тканини;
• проводьте санітарне обрізування за сухої погоди;
• не залишайте хворі обрізані гілки в рядах або біля кущів;
• за можливості використовуйте краплинний полив замість дощування;
• уникайте тривалого зволоження надземних частин рослин;
• мінімізуйте морозні, механічні й хімічні пошкодження пагонів;
• не стимулюйте надмірний пізній приріст необґрунтованим живленням;
• за появи кількох видів усихання підтвердьте збудника лабораторно;
• застосовуйте лише дозволені на лохині засоби відповідно до офіційної етикетки.

Типові помилки

• Вважати кожен сухий пагін проявом фомопсису.
• Зрізати тільки видиму суху верхівку, не перевіряючи внутрішні тканини нижче.
• Проводити масове обрізування під час дощу або по мокрих кущах.
• Залишати хворі обрізані гілки безпосередньо в насадженні.
• Не оглядати квіткові бруньки, з яких може починатися опік гілочки.
• Плутати побуріння серцевини з ходом комахи без пошуку личинки або екскрементів.
• Намагатися відновити вже загиблий пагін фунгіцидною обробкою.
• Переносити іноземну схему обробок на українську плантацію без перевірки реєстрації.
• Ігнорувати гниль ягід, вважаючи фомопсис виключно хворобою стебел.

Висновок

Фомопсис лохини — це комплекс проявів, до якого можуть входити загибель квіткових бруньок, опік плодоносних гілочок, відмирання молодих пагонів, рак стебел, плямистість листя та гниль ягід. Хвороба зберігається в уражених тканинах, а спори поширюються переважно водою під час вологої погоди.

Основні практичні заходи — регулярний огляд, вирізання уражених пагонів до здорової тканини, видалення хворих решток, провітрювання крони та скорочення тривалості зволоження. Через схожість із ботріосферіозом, антракнозом, годроніозом і зимовим пошкодженням остаточний діагноз у складних випадках потрібно підтверджувати лабораторно.

Часті запитання