Годроніоз лохини: ознаки раку стебел, розвиток хвороби та захист насаджень

Годроніоз лохини, також відомий як годроніозний рак, фузикоковий рак або рак стебел лохини (Godronia canker, Fusicoccum canker), — грибна хвороба, яка уражує переважно молоді пагони. На стеблах утворюються характерні червоно-коричневі плями, що поступово перетворюються на видовжені ракові ураження. Коли пошкодження охоплює пагін по колу, його верхня частина в’яне та відмирає.

Хвороба особливо небезпечна для молодих насаджень, оскільки загибель пагонів послаблює кущі, зменшує кількість продуктивної деревини та може стримувати формування рослин. За сильного розвитку годроніозу послідовне відмирання гілок здатне призвести до загибелі всього куща.

Що таке годроніоз лохини

Збудником захворювання є гриб Godronia cassandrae. В офіційних і наукових джерелах також використовується назва його безстатевої стадії — Fusicoccum putrefaciens. Тому назви «годроніозний рак» і «фузикоковий рак» стосуються тієї самої хвороби.

Американське фітопатологічне товариство APS наводить Fusicoccum putrefaciens як синонім Godronia cassandrae. У практичних рекомендаціях Британської Колумбії безстатеву стадію пов’язують з утворенням конідій, первинним зараженням і поширенням хвороби.

Як розпізнати годроніозний рак лохини

Перші помітні симптоми зазвичай з’являються на молодих пагонах. Початкові плями можуть бути невеликими, тому їх легко пропустити або прийняти за механічне пошкодження чи природну зміну кольору кори.

Перші ознаки на молодих стеблах

• невеликі водянисті або червоно-коричневі ділянки на однорічних і дворічних пагонах;
• початок ураження біля листкового рубця, пазухи листкової або квіткової бруньки;
• еліптична або концентрична форма плями;
• побуріння та відмирання заражених бруньок;
• розміщення частини уражень на нижніх ділянках стебел, хоча рак може виникати й вище.

Як змінюється ураження

У міру розвитку хвороби центр ракової плями стає сіруватим, а її край залишається червоно-коричневим або темно-коричневим. У результаті виникає контрастний, іноді мішенеподібний малюнок. За даними Міністерства сільського господарства Британської Колумбії, сформовані ураження можуть мати довжину приблизно від 1 до 10 см.

На поверхні зрілого раку можуть з’являтися дрібні темно-коричневі або чорні крапки розміром із головку шпильки. Це пікніди — структури, в яких утворюються безстатеві спори гриба. Найкраще вони помітні під лупою.

В’янення і «прапорці» на кущах

Коли рак розростається навколо стебла, він порушує роботу провідних тканин. Частина пагона вище ураження в’яне та відмирає. Листки стають червонувато-коричневими й можуть залишатися на гілці. В англомовних джерелах такий симптом називають flagging — «прапорець».

За цією ознакою уражені пагони добре видно здалеку. Проте «прапорець» не є доказом саме годроніозу: подібне відмирання спричиняють фомопсис, ботріосферіоз, антракноз, зимові пошкодження та інші проблеми.

Як розвивається та поширюється хвороба

Патоген зберігається взимку в ракових ураженнях на стеблах і в нижній частині куща. На зрілих ураженнях формуються пікніди з великою кількістю спор. Під час дощу або іншого тривалого зволоження спори виходять із пікнід і переносяться краплями води на сусідні тканини.

Джерелом поширення може бути не лише дощ. Верхнє зрошення також змочує стебла та здатне переносити спори. Особливо сприятливими для зараження є тривалі прохолодні й вологі періоди, тоді як за спекотної сухої погоди активність інфекції значно нижча.

У бюлетені Британської Колумбії зазначено, що патоген найбільш активний за температури від 8 до 22 °C, а оптимум активності становить близько 16 °C. Ці показники описують біологію збудника, але не є готовим календарем обробок для України.

Через які тканини відбувається зараження

Характерне розміщення раків указує на те, що збудник часто проникає через:

• листкові рубці, які залишаються після опадання листя;
• пазухи листкових і квіткових бруньок;
• ділянки тканин, що змінюються під час набрякання та розпускання бруньок;
• природні отвори в корі;
• пошкоджені ділянки молодого пагона.

Весняне чи осіннє зараження: чому джерела відрізняються

Дані про найнебезпечніший період зараження не повністю збігаються. Pacific Northwest Plant Disease Management Handbook указує, що основне зараження в досліджених регіонах відбувалося навесні, переважно через листкові рубці, хоча спори виділялися також наприкінці літа й восени.

Натомість оновлений у 2024 році бюлетень Міністерства сільського господарства Британської Колумбії повідомляє, що значна частина спор утворюється після збирання врожаю. У цьому джерелі пізній сезон, листопад і закладання бруньок розглядаються як важливий період поширення та зараження.

Чим годроніоз відрізняється від інших причин відмирання пагонів

На старших стеблах зовнішні відмінності між грибними раками стають менш виразними. Наукове дослідження, опубліковане в журналі Phytopathology, показало, що за відсутності плодових структур на пагонах старших за два роки для розмежування годроніозу та фомопсису може бути необхідне виділення збудника в лабораторії.

Як обстежувати насадження

1. Огляньте кущі навесні, коли на молодих стеблах стають помітними червоно-коричневі ураження.
2. Повторіть огляд улітку та знайдіть пагони з передчасно почервонілим, зів’ялим або засохлим листям.
3. Простежте уражений пагін униз до межі між живою та відмерлою тканиною.
4. Шукайте еліптичні плями, які починаються біля листкового рубця чи бруньки.
5. Огляньте сіруватий центр раку за допомогою лупи та перевірте наявність дрібних чорних пікнід.
6. Позначте підозрілі кущі, щоб не пропустити їх під час санітарного обрізування.
7. Якщо симптоми нетипові або ураження поширюється, передайте зразок до кваліфікованої фітопатологічної лабораторії.

Що робити, якщо на лохині виявлено годроніоз

Видалити уражені пагони

Основою стримування хвороби є санітарне обрізування. Уражений пагін потрібно вирізати до здорової тканини. Якщо зміна кольору тканин продовжується нижче видимого раку, зріз роблять нижче, доки деревина не матиме нормального вигляду. За поширення ураження до основи весь пагін доведеться видалити.

Вирізані хворі гілки слід винести з насадження, оскільки раки залишаються джерелом спор для наступних заражень. Спосіб утилізації рослинних решток має відповідати місцевим вимогам. Рекомендації окремих іноземних джерел щодо спалювання не можна автоматично переносити в Україну без урахування протипожежного та природоохоронного законодавства.

Зменшити тривалість зволоження

• формувати кущі так, щоб усередині крони не накопичувалася надмірна волога;
• забезпечувати достатню циркуляцію повітря між рослинами;
• за можливості уникати верхнього поливу на заражених ділянках;
• якщо використовується дощування, проводити його так, щоб рослини могли швидко висохнути;
• не залишати в насадженні заражені пагони з активними пікнідами.

Зменшити стрес для рослин

Офіційний бюлетень Британської Колумбії рекомендує підтримувати належний стан рослин, оскільки стресові чинники можуть підвищувати сприйнятливість до грибних захворювань. Для цього важливо не допускати тривалого перезволоження або пересихання кореневої зони, уникати механічних пошкоджень і забезпечувати збалансоване живлення відповідно до аналізу ґрунту, субстрату та листкової діагностики.

Чи можна вилікувати уражений пагін

Джерела не описують способу відновлення стебла, яке вже окільцьоване сформованим раком. Фунгіцид не повертає до життя відмерлі тканини та не відновлює провідну систему такого пагона. Тому видимі ракові ураження усувають санітарним обрізуванням, а захисні обробки, якщо вони дозволені, мають профілактичне значення.

У рекомендаціях різних країн статус фунгіцидного захисту від годроніозу відрізняється. Оновлений бюлетень Британської Колумбії зазначає, що окремого зареєстрованого фунгіциду проти фузикокового раку там немає, хоча програми захисту від деяких інших грибних хвороб можуть частково захищати рослини від раннього зараження. Це не означає, що такі препарати автоматично дозволені або ефективні проти годроніозу в Україні.

Профілактика годроніозу

• використовувати здоровий садивний матеріал із надійного джерела;
• не висаджувати рослини з підозрілими раковими плямами або пошкодженими пагонами;
• регулярно оглядати однорічні та дворічні стебла;
• видаляти уражені гілки до того, як на них накопичиться велика кількість спор;
• не допускати надмірного загущення кущів;
• зменшувати тривалість перебування води на стеблах;
• уникати необґрунтованого травмування пагонів;
• проводити повторні огляди після тривалих прохолодних і вологих періодів;
• за незрозумілих симптомів підтверджувати діагноз у лабораторії.

Чи існують стійкі сорти

Польові спостереження показують, що сорти лохини можуть відрізнятися за сприйнятливістю до годроніозу. В окремих північноамериканських джерелах сорти Duke та Liberty описані як сильно уражувані, а Rubel і Rancocas — як стійкіші.

Водночас оцінка Bluecrop у джерелах відрізняється: одні рекомендації зараховують його до сприйнятливих сортів, а інші повідомляють про менш виражені симптоми порівняно з Duke. Такі відмінності можуть бути пов’язані з регіоном, погодою, віком насадження та умовами вирощування. Тому іноземні польові спостереження не слід подавати як гарантовану характеристику сорту в Україні.

Типові помилки під час боротьби з хворобою

• Орієнтуватися лише на червоне листя. Такий симптом може виникати за кількох грибних хвороб, пошкодження морозом і проблем із кореневою системою.
• Видаляти лише засохлу верхівку. Видимий рак або внутрішнє побуріння може розташовуватися нижче місця в’янення.
• Залишати вирізані пагони між рядами. У ракових тканинах зберігається патоген і утворюються спори.
• Вважати фунгіцид лікуванням сформованого раку. Відмерлу та окільцьовану тканину препарати не відновлюють.
• Копіювати іноземний календар обробок. Періоди зараження залежать від погоди, фази розвитку рослин і місцевої реєстрації препаратів.
• Ігнорувати лабораторну діагностику. На старих стеблах різні ракові хвороби можуть виглядати дуже подібно.

Що відомо про годроніоз в Україні

Годроніоз лохини описаний українською державною фітосанітарною лабораторією як небезпечне захворювання високорослої лохини. Українське джерело також наводить характерні червоно-коричневі концентричні ураження молодих стебел, формування виразок на старших пагонах та їх поступове окільцювання.

Водночас у перевірених загальнодоступних офіційних матеріалах не знайдено кількісних даних, які дозволяли б достовірно оцінити поширеність годроніозу в різних областях України. Тому називати його найпоширенішою раковою хворобою українських насаджень без результатів регіональних обстежень було б некоректно.

Висновок

Годроніозний рак уражує переважно молоді пагони лохини та розвивається за тривалого зволоження в прохолодну погоду. Його характерна польова ознака — еліптичне ураження біля листкового рубця або бруньки, яке з часом набуває сіруватого центру й червоно-коричневої облямівки. На зрілих раках можуть формуватися дрібні чорні пікніди.

Найважливіші заходи стримування — своєчасно знаходити й видаляти заражені пагони, зменшувати загущення та тривалість зволоження рослин, використовувати здоровий садивний матеріал і не покладатися на один зовнішній симптом. За нетипового або масового відмирання стебел діагноз потрібно підтверджувати лабораторно.

Часті запитання