Іржа листя лохини: помаранчеві плями, цикл розвитку та захист насаджень

Іржа листя лохини — грибне захворювання, яке найчастіше проявляється дрібними жовтими або червоно-коричневими плямами на верхньому боці листка та жовто-помаранчевими споровими подушечками знизу. За сприятливих умов кількість плям швидко збільшується, уражені листки жовтіють і передчасно опадають.

Поодинокі плями зазвичай не завдають відчутної шкоди. Основна небезпека виникає за ранньої або масової дефоліації: кущ втрачає фотосинтезувальну поверхню, слабшає, а закладання квіткових бруньок і потенційний урожай наступного сезону можуть погіршитися.

Які гриби спричиняють іржу лохини

Назви збудників іржі лохини в різних джерелах відрізняються через складну історію їх класифікації. У сучасній базі EPPO для одного з основних збудників використовується назва Pucciniastrum minimum. У багатьох дорадчих і наукових матеріалах цей гриб досі називають Thekopsora minima.

Іншим збудником іржі рослин роду Vaccinium є Naohidemyces vaccinii. Раніше обидва гриби могли об’єднуватися під назвою Pucciniastrum vaccinii, через що старі повідомлення про поширення іржі не завжди можна впевнено віднести до конкретного виду.

American Phytopathological Society наводить Thekopsora minima для східної частини Північної Америки, а Naohidemyces vaccinii — для західної. Однак EPPO зазначає, що внаслідок попередньої плутанини та морфологічної схожості грибів їхнє світове поширення залишається не повністю з’ясованим.

Характеристика	Опис
Назва хвороби	Іржа листя лохини
Англійська назва	Blueberry leaf rust
Основні збудники	Pucciniastrum minimum — поширений синонім Thekopsora minima; також Naohidemyces vaccinii
Основний уражений орган	Листя
Перші ознаки	Дрібні хлоротичні або жовті плями
Ознаки зверху листка	Жовті, червонуваті або червоно-коричневі плями
Ознаки знизу листка	Жовто-помаранчеві пустули, які з віком стають іржаво-червоними
Спосіб поширення	Спори переносяться повітряними потоками; повторні зараження відбуваються протягом сезону
Сприятливі умови	Тепла волога погода та зволоження листя
Основна шкода	Передчасна дефоліація, ослаблення рослин і можливе зменшення закладання квіткових бруньок

Як виглядає іржа на листі лохини

Перші плями

На початку розвитку хвороби на верхньому боці листка з’являються дрібні світло-зелені, хлоротичні або жовті плями. Вони можуть бути малопомітними, особливо якщо уражене лише нижнє або старіше листя.

Згодом плями набувають червонуватого чи червоно-коричневого кольору. Тканина навколо них може жовтіти, хоча іноді безпосередньо біля ураження зберігається зелена ділянка.

Помаранчеві пустули

На нижньому боці листка, навпроти плям зверху, утворюються дрібні опуклі структури — урединії. Вони заповнені жовтими або помаранчевими урединіоспорами й нагадують порошкоподібні подушечки.

У міру старіння пустули можуть ставати темно-помаранчевими або іржаво-червоними. Якщо обережно торкнутися добре розвиненого спороношення, на рукавичці іноді залишається кольоровий порошок. Такий тест може підтримати польову підозру, але не визначає вид гриба.

Злиття плям і відмирання листя

За сильного розвитку численні плями зливаються. Значна частина листкової пластинки стає некротичною, листок жовтіє, підсихає та передчасно опадає.

Початкова дефоліація часто краще помітна на старому листі або в нижній частині куща. За повторних циклів зараження хвороба може швидко переходити на нове листя.

Темні телії наприкінці циклу

Пізніше на нижньому боці заражених листків можуть утворюватися темніші, відносно плоскі ділянки — телії. У них формуються теліоспори, пов’язані з перезимівлею та продовженням складного життєвого циклу іржастого гриба.

Чи уражує іржа ягоди та пагони

Основним і найбільш характерним проявом захворювання є ураження листя. NC State Extension повідомляє, що в окремих умовах гриб також може інфікувати квітки та плоди, але ці прояви не є головною польовою ознакою.

Іржа не поширюється системно по всьому кущу. Це означає, що наявність пустул на одному листку не свідчить про заселення патогеном усіх коренів і стебел. Проте спори з ураженого листя можуть багаторазово заражати інші листки.

Життєвий цикл іржі лохини

Навіщо грибу два господарі

Pucciniastrum minimum належить до різногосподарних іржастих грибів. Для проходження повного класичного циклу йому потрібні рослини двох груп:

• лохина та інші представники родини вересових;
• тсуга (Tsuga spp.) — хвойна рослина, на якій розвивається інша стадія гриба.

Гриб може перезимовувати в опалому листі вересових у вигляді телій. Навесні теліоспори проростають і утворюють базидіоспори, які заражають молоді хвоїнки тсуги. На хвої виникають еції, а утворені в них еціоспори переносяться на лохину.

На листках лохини формуються урединії. Їхні урединіоспори повторно заражають лохину та забезпечують кілька вторинних циклів протягом одного сезону.

Чи завжди потрібна тсуга

EPPO повідомляє, що в районах без тсуги Pucciniastrum minimum може зберігатися з року в рік на вічнозелених або таких, що довго утримують листя, рослинах Vaccinium. У вічнозелених системах урединіоспори здатні продовжувати цикл без повернення на проміжного господаря.

Отже, відсутність тсуги поблизу не дозволяє повністю виключити іржу. Крім того, різні види іржастих грибів можуть мати відмінності в циклі розвитку.

Як швидко поширюється іржа

У теплу вологу погоду урединіоспори заражають нові листки, після чого на них формуються нові пустули. Таким чином кількість інфекції збільшується від циклу до циклу.

Pacific Northwest Plant Disease Management Handbook повідомляє, що за температури близько 20 °C латентний період окремих збудників може тривати приблизно 10 днів. Це означає, що між зараженням і появою видимих пустул проходить певний час, протягом якого зовні здорова рослина вже може містити інфекцію.

Цей показник отриманий для конкретних умов і не повинен використовуватися як точний прогноз для кожного українського насадження. На тривалість прихованого періоду впливають температура, вологість, вид гриба, сорт і вік листя.

Звідки іржа може потрапити в насадження

EPPO вважає міжнародну торгівлю садивними рослинами Vaccinium одним із найбільш імовірних шляхів перенесення Pucciniastrum minimum між країнами й континентами. Патоген неодноразово знаходили в розсадниках та на нещодавно імпортованих рослинах.

Можливими джерелами інфекції є:

• саджанці з прихованою або видимою інфекцією;
• рослини з листям, на якому ще не сформувалися помітні пустули;
• заражене опале листя;
• уражені рослини лохини або інших видів Vaccinium поблизу;
• тсуга, якщо в місцевому циклі бере участь відповідний різногосподарний збудник;
• повітряні потоки, які переносять спори з сусідніх ділянок.

Наскільки небезпечна іржа для лохини

У багатьох насадженнях іржа має незначне значення, особливо коли з’являється пізно й уражує лише невелику частину листя. Однак ранній або інтенсивний спалах може спричинити значну дефоліацію.

Наслідки масового ураження включають:

• зменшення активної фотосинтезувальної поверхні;
• ослаблення приростів поточного року;
• погіршення накопичення запасних речовин;
• менше закладених квіткових бруньок;
• можливе зниження цвітіння та врожайності наступного року;
• погіршення якості садивного матеріалу в розсаднику.

EPPO наводить приклади значної дефоліації низькорослої лохини, тоді як у деяких регіонах високорослої лохини вплив на врожай оцінювали як невисокий. Різниця пояснюється видом рослини, сортом, кліматом, часом появи хвороби та тривалістю збереження листя.

Як відрізнити іржу від інших плямистостей

Проблема	Ознаки зверху листка	Ознаки знизу листка
Іржа	Дрібні жовті, червонуваті або червоно-коричневі плями	Жовто-помаранчеві порошкоподібні пустули, які темнішають із віком
Септоріоз	Дрібні плями зі світлим центром і пурпуровою облямівкою	Помаранчевих пустул немає; в центрі плями можуть бути чорні пікніди
Альтернаріоз	Коричневі або сіруваті округлі чи неправильні плями з червоно-коричневим краєм	Немає типових помаранчевих урединій
Борошниста роса	Світла мозаїчність, червоні плями або кільця, можливий білий наліт	Можливі червонуваті водянисті ділянки, але не помаранчеві пустули
Екзобазидіальна плямистість	Чітко окреслені блідо-зелені плями	Щільний чисто-білий шар грибної тканини навпроти плями
Антракноз листя	Великі, нерівномірні коричневі або сірі некрози, часто біля краю	Типових іржавих подушечок немає
Дефіцит живлення	Системне або міжжилкове пожовтіння, часто подібне на багатьох листках	Відсутнє грибне спороношення
Посуха або опік добривами	Рівномірне підсихання країв і верхівок	Пустули відсутні

Як обстежувати насадження

1. Оглядайте старі та нижні листки, на яких пожовтіння може з’явитися раніше.
2. Перевіряйте верхній бік листка на дрібні жовті або червонуваті плями.
3. Переверніть листок і знайдіть жовто-помаранчеві пустули навпроти плям.
4. Скористайтеся лупою, щоб відрізнити порошкоподібні урединії від рівної зміни кольору тканини.
5. Огляньте кілька кущів у різних частинах ділянки, а не лише одну рослину.
6. Позначте перші осередки та перевірте напрямок поширення хвороби.
7. Окремо огляньте нещодавно придбані саджанці й маточні рослини.
8. За підозри на новий або регульований вид зверніться до компетентної фітосанітарної чи діагностичної установи.

Що робити при виявленні іржі

Оцінити час і масштаб ураження

Поодинокі плями незадовго до природного осіннього листопаду мають інше значення, ніж масове ураження на початку або в середині вегетації. Потрібно оцінити частку хворих кущів, кількість ураженого листя та швидкість появи нових плям.

Особливої уваги потребують розсадники, молоді насадження і маточні кущі, з яких беруть матеріал для розмноження.

Прибрати опале заражене листя

Збирання та належна утилізація ураженого листя може зменшити кількість структур патогена, що залишаються на ділянці. Захід найдоцільніший на невеликих площах, у розсадниках і в локальних осередках.

Не можна залишати потенційно заражене листя разом із саджанцями, тарою або обладнанням, які переміщують до іншого господарства.

Зменшити зволоження листя

• за можливості використовувати краплинне зрошення замість регулярного дощування;
• не створювати надмірно густу крону;
• підтримувати рух повітря між кущами та рядами;
• не проводити верхній полив так, щоб листя залишалося мокрим упродовж тривалого часу;
• контролювати бур’яни, якщо вони перешкоджають провітрюванню нижньої частини кущів.

Перевірити походження садивного матеріалу

Якщо симптоми вперше з’явилися на новій партії саджанців, потрібно зберегти документи про їх походження, ізолювати підозрілі рослини від іншого матеріалу та звернутися до діагностичної установи. Не слід брати живці або переміщувати рослини з підозрілої партії до підтвердження діагнозу.

Чи потрібно видаляти тсугу

У регіонах, де підтверджено участь тсуги в циклі конкретного збудника, зменшення її присутності поблизу лохини іноді розглядають як профілактичний захід. Окремі північноамериканські рекомендації пропонують видаляти тсугу поблизу виробничої ділянки.

Водночас EPPO зауважує, що такий захід не завжди практичний або бажаний. Тсуга може рости за межами господарства, мати декоративне чи екологічне значення, а патоген у певних системах здатний зберігатися без неї.

Тому видалення дерев не повинно бути першою автоматичною дією. Спочатку потрібно:

1. підтвердити, що симптоми справді спричинені іржею;
2. визначити вид збудника;
3. встановити наявність саме тсуги, а не просто будь-яких хвойних рослин;
4. оцінити відстань, напрямок переважних вітрів і можливі альтернативні джерела інфекції;
5. врахувати право власності, екологічні наслідки та місцеве законодавство.

Чи допомагають фунгіциди

Фунгіциди не відновлюють листя, на якому вже сформувалися некрози й пустули. Їхня потенційна роль полягає у профілактичному захисті здорового листя та обмеженні нових циклів зараження.

Закордонні дорадчі програми рекомендують ураховувати початок розгортання листя, появу перших симптомів і тривалі вологі періоди. Проте точні строки та інтервали з таких програм не можна автоматично переносити на умови України.

Перед прийняттям рішення потрібно врахувати:

• підтвердження діагнозу;
• ступінь ураження та швидкість поширення;
• час до природного листопаду;
• наявність здорового молодого листя, яке потрібно захистити;
• прогноз погоди й очікувану тривалість зволоження;
• ризик резистентності до фунгіцидів;
• чинну українську реєстрацію засобу.

Профілактика іржі лохини

• купувати саджанці з простежуваним походженням у надійного постачальника;
• оглядати нижній бік листя перед придбанням та після отримання рослин;
• повторно перевіряти нові саджанці після можливого латентного періоду;
• не розмножувати кущі з підозрілими симптомами;
• прибирати заражене опале листя, якщо це практично можливо;
• не переміщувати заражені рослинні рештки між ділянками;
• підтримувати провітрювану структуру кущів;
• зменшувати тривалість зволоження листя;
• контролювати появу перших осередків протягом усього сезону;
• не видаляти всі хвойні дерева без визначення виду проміжного господаря;
• за підозри на карантинно значущий патоген звертатися до компетентної установи.

Типові помилки

• Оглядати лише верхній бік листя. Найбільш характерні спорові пустули розташовані знизу.
• Називати іржею будь-яку жовту пляму. Хлороз і плямистості можуть мати неінфекційне або інше грибне походження.
• Вважати, що тсуга потрібна завжди. У деяких системах патоген зберігається на лохині без проміжного господаря.
• Видаляти всі хвойні рослини. Наукові джерела вказують на тсугу, а не на всі хвойні дерева.
• Обробляти тільки після масової дефоліації. Захисні засоби не відновлять уже втрачене листя.
• Ігнорувати нові саджанці як джерело інфекції. Торгівля рослинами вважається важливим шляхом міжнародного поширення збудника.
• Оцінювати ефект лише за старими плямами. Після припинення зараження наявні некрози не зникають; потрібно стежити за появою нових пустул.
• Копіювати іноземну схему захисту. Реєстрація препаратів і періоди ризику в Україні можуть бути іншими.

Що відомо про іржу лохини в Україні

Іржа листя включена до українських фахових матеріалів із технології вирощування лохини, де як збудник зазначений Thekopsora minima під колишньою назвою Pucciniastrum vaccinii. Водночас у перевірених загальнодоступних джерелах не знайдено достатніх результатів офіційних обстежень, які дозволяли б оцінити поширеність конкретних видів збудників у промислових насадженнях різних областей України.

EPPO повідомляє про виявлення Pucciniastrum minimum у кількох європейських країнах і вважає рослини Vaccinium для садіння важливим шляхом поширення патогена. Тому для України особливе значення мають здоровий садивний матеріал, простежуваність його походження та професійна діагностика підозрілих випадків.

Висновок

Іржу лохини найпростіше розпізнати за поєднанням двох ознак: жовтих або червоно-коричневих плям зверху листка та жовто-помаранчевих порошкоподібних пустул знизу. За теплої вологої погоди спори спричиняють повторні цикли зараження, що може завершитися передчасною дефоліацією.

Основою захисту є здоровий садивний матеріал, систематичний огляд нижнього боку листя, зменшення тривалості його зволоження, прибирання заражених решток і підтвердження збудника. Рішення про видалення проміжних господарів або застосування фунгіцидів слід приймати лише після встановлення виду іржі та оцінки місцевих умов.

Часті запитання