Вірусний занепад

Вірусний занепад полуниці — це не одна конкретна хвороба, спричинена єдиним збудником. Найчастіше так називають поступове ослаблення рослин, пов’язане зі змішаною інфекцією двома або кількома вірусами. Окремий вірус може тривалий час не спричиняти помітних змін, тоді як поєднання кількох вірусів здатне призвести до затримки росту, деформації та зміни забарвлення листків, ослаблення кореневої системи і значного зменшення врожаю.

Вірусні хвороби полуниці неможливо надійно визначити лише за зовнішніми симптомами. Подібні ознаки виникають у разі дефіциту елементів живлення, пошкодження коренів, порушення поливу, дії несприятливої температури та деяких грибних або ооміцетних хвороб. Для підтвердження вірусної інфекції потрібне лабораторне дослідження.

Що таке вірусний занепад полуниці

У широкому значенні вірусний занепад полуниці охоплює тяжкі змішані вірусні інфекції, за яких рослини поступово втрачають життєздатність і продуктивність. Склад такого комплексу може відрізнятися залежно від країни, регіону, сорту, походження посадкового матеріалу та поширених переносників.

У рекомендаціях UC IPM термін «вірусний занепад полуниці» (virus decline of strawberry) має вужче значення. Ним називають комплекс, у якому один із вірусів, що переносяться тепличною білокрилкою, — вірус полуниці, асоційований із палідозом (Strawberry pallidosis-associated virus, SPaV), або вірус псевдожовтяниці буряку (Beet pseudo-yellows virus, BPYV) — поєднується з одним чи кількома іншими вірусами, зокрема тими, які переносять попелиці.

Які віруси можуть входити до комплексу

З вірусним занепадом та іншими змішаними вірусними інфекціями полуниці пов’язують кілька збудників. Їхній склад не є однаковим у кожному насадженні.

У полуниці виявлено понад 30 вірусів і вірусоподібних агентів. Проте сам факт виявлення певного вірусу в насадженнях не доводить, що він обов’язково спричиняє вірусний занепад. Наприклад, UC IPM повідомляє про виявлення в каліфорнійських насадженнях вірусу латентної кільцевої плямистості полуниці та латентного вірусу Fragaria chiloensis, але їхню роль у розвитку цього конкретного комплексу джерело не вважає остаточно встановленою.

Симптоми вірусного занепаду полуниці

Прояви залежать від складу вірусного комплексу, штамів вірусів, сорту полуниці, віку рослини, часу зараження та умов вирощування. У частини інфікованих рослин тривалий час немає характерних симптомів.

Можливі ознаки вірусного занепаду:

• затримка росту і карликовість кущів;
• компактний, пригнічений вигляд рослини;
• дрібні, скручені, зморшкуваті або нерівномірно розвинені листки;
• хлороз, строкатість або пожовтіння країв листкової пластинки;
• передчасне почервоніння, пурпурове або червоно-фіолетове забарвлення старих листків;
• відносно зелені молоді листки в центрі куща на тлі почервонілих старих листків;
• зменшення кількості та розміру плодів;
• загальне зниження врожайності й сили росту;
• слабкий розвиток кореневої системи;
• крихкі корені та зменшення кількості дрібних всмоктувальних корінців;
• поступове відмирання сильно уражених рослин.

Рослини, заражені невдовзі після висаджування, можуть відставати в рості особливо помітно. Водночас безсимптомний період не виключає інфекції: рослина може вже містити один вірус, а виражені ознаки з’являться після зараження іншим компонентом комплексу.

Як розвивається і поширюється хвороба

Віруси розмножуються всередині живих клітин рослини. Після системного зараження вони можуть зберігатися в материнському кущі та переходити в дочірні рослини, сформовані на вусах. Тому інфікований посадковий матеріал є одним із найважливіших шляхів перенесення вірусів на нові ділянки.

Подальше поширення залежить від конкретного вірусу та його переносника.

Роль попелиць

Полунична попелиця Chaetosiphon fragaefolii здатна переносити щонайменше чотири важливі віруси полуниці: SMoV, SMYEV, SCV і SVBV. Для SMoV також підтверджене перенесення іншими попелицями, зокрема Aphis gossypii.

Заражені попелиці можуть переміщувати вірус між рослинами під час живлення. Водночас відсутність попелиць у момент огляду не доводить, що рослина не має вірусної інфекції: перенесення могло відбутися раніше, а симптоми проявитися пізніше.

Роль білокрилок

Теплична білокрилка Trialeurodes vaporariorum є підтвердженим переносником SPaV і BPYV. У каліфорнійській моделі вірусного занепаду виражена хвороба виникає тоді, коли один із цих білокрилково-переносних вірусів поєднується з іншим вірусом, часто попелицево-переносним.

BPYV має широке коло рослин-господарів, до якого належать різні культурні рослини та бур’яни. SPaV має вужче коло господарів, переважно полуницю та споріднені види, хоча може зберігатися і в деяких бур’янах.

Поширення із садивним матеріалом

Віруси переходять від материнського куща до розеток на вусах. Разом із садивним матеріалом можуть переноситися не лише приховані інфекції, а й попелиці. Через це розмноження зовні здорового, але не протестованого куща не гарантує отримання здорових рослин.

Чим вірусний занепад відрізняється від схожих проблем

За зовнішнім виглядом надійно відрізнити вірусну інфекцію від інших причин пригнічення полуниці зазвичай неможливо. Підозру може викликати поєднання карликовості, деформації листків, строкатого або червонуватого забарвлення та поступового зниження врожайності, особливо якщо подібні рослини з’являються осередками.

Діагностика вірусних хвороб полуниці

Для виявлення вірусів використовують лабораторні методи, зокрема зворотно-транскрипційну полімеразну ланцюгову реакцію (RT-PCR) та серологічні тести на зразок ELISA, якщо для відповідного вірусу доступна валідована тест-система.

Оскільки рослина може бути одночасно заражена кількома вірусами, аналіз лише на один збудник не завжди пояснює причину занепаду. Перелік тестів бажано погодити з лабораторією або фахівцем із захисту рослин з урахуванням симптомів, походження садивного матеріалу та вірусів, поширених у регіоні.

Що робити з підозрілими рослинами

1. Позначити рослини. Зафіксуйте місце появи симптомів і не використовуйте ці кущі як маточні.
2. Перевірити інші можливі причини. Оцініть полив, дренаж, живлення, корені, коронку та наявність шкідників.
3. Звернутися до лабораторії. Якщо проблема охоплює багато рослин, повторюється або загрожує маточнику, потрібне лабораторне підтвердження.
4. Не розмножувати хворі кущі. Усі дочірні розетки від системно інфікованої материнської рослини можуть бути зараженими.
5. Видаляти підтверджені джерела інфекції. У маточниках, розсадниках і багаторічних насадженнях інфіковані рослини зазвичай видаляють відповідно до рекомендацій фахівця та місцевих фітосанітарних вимог.
6. Контролювати переносників. Стежте за появою попелиць і білокрилок та застосовуйте інтегровану систему захисту.
7. Обстежити сусідні рослини. Візуально здорові кущі також можуть бути безсимптомно інфікованими, тому за потреби тестують не лише рослини з найвиразнішими симптомами.

Рекомендації щодо видалення рослин залежать від системи вирощування. Для маточників і багаторічних насаджень збереження інфікованих кущів створює ризик подальшого розмноження та накопичення вірусів. Водночас NC State Extension зазначає, що в деяких однорічних плодоносних насадженнях із поодинокими випадками видалення кущів після встановлення діагнозу може не мати практичної користі, якщо вірус не поширюється в полі на економічно значущому рівні. Тому рішення слід приймати після підтвердження збудника та оцінювання місцевого ризику.

Чи можна вилікувати заражену полуницю

Засобів, які могли б вилікувати вже системно заражений кущ полуниці від вірусу в польових умовах, немає. Фунгіциди не діють на віруси, а інсектициди не очищують заражену рослину. Оптимізація поливу та живлення може підтримати загальний стан слабко уражених кущів, але не усуває вірус із їхніх тканин.

Оздоровлення цінного селекційного або маточного матеріалу можливе лише спеціалізованими лабораторними методами, зокрема культурою меристем та іншими процедурами, після яких рослини обов’язково повторно тестують. Це не є способом лікування звичайного насадження безпосередньо на ділянці.

Контроль попелиць і білокрилок

Контроль переносників є частиною профілактики, особливо в розсадниках, маточниках і багаторічних насадженнях. Він має включати регулярний моніторинг нижнього боку листків, молодих пагонів і центральної частини кущів, де можуть перебувати попелиці.

Водночас зниження чисельності переносників не гарантує повного припинення поширення вірусів. Ефективність залежить від виду вірусу, характеру його взаємодії з переносником, швидкості передачі та часу застосування заходів. UC IPM радить контролювати білокрилок і попелиць у промислових насадженнях, але окремо застерігає, що в домашніх посадках самі інсектицидні обробки попелиць можуть бути недостатньо ефективними для стримування вірусної інфекції.

Основні складові інтегрованого контролю:

• висаджування матеріалу без попелиць і білокрилок;
• регулярне обстеження рослин;
• ізоляція маточників від плодоносних та старих насаджень;
• видалення рослинних решток і потенційних джерел переносників;
• контроль бур’янів та альтернативних рослин-господарів;
• збереження корисних комах у межах інтегрованого захисту;
• застосування дозволених засобів захисту лише за потреби та відповідно до місцевих рекомендацій.

Профілактика вірусного занепаду

Основою захисту є запобігання потраплянню вірусів у насадження. Після зараження можливості контролю значно обмежені.

• Купуйте здоровий сертифікований садивний матеріал із підтвердженим фітосанітарним статусом.
• Уточнюйте, на які саме віруси тестували партію, оскільки сертифікаційні вимоги та перелік контрольованих збудників відрізняються між країнами.
• Не переносіть вуса та розетки зі старих або невідомих насаджень.
• Не розмножуйте кущі із затримкою росту, мозаїчністю, почервонінням або деформацією листків.
• Регулярно контролюйте попелиць і білокрилок, особливо в маточниках.
• Не розташовуйте маточні рослини поряд зі старими посадками полуниці.
• До закладання нового насадження видаляйте бур’яни та інші можливі резервуари BPYV і SPaV.
• Не переносіть переносників на одязі, тарі, інструментах або садивному матеріалі між ділянками.
• За повторюваної проблеми проводьте лабораторне тестування не лише симптомних рослин, а й маточного матеріалу.

Висновок

Вірусний занепад полуниці найчастіше є наслідком змішаної інфекції, а не дії одного вірусу. До комплексу можуть входити SMoV, SMYEV, SCV, SVBV, SPaV, BPYV та інші віруси, але їхній склад необхідно підтверджувати лабораторно.

Найважливішими заходами є використання здорового сертифікованого садивного матеріалу, недопущення розмноження підозрілих кущів, моніторинг попелиць і білокрилок, видалення підтверджених джерел інфекції та контроль бур’янів-резервуарів. Визначити конкретний вірус лише за симптомами неможливо, тому у випадках масового або незвичного занепаду потрібна професійна діагностика.

Часті запитання