Вірус плямистості листя лохини: симптоми Blueberry leaf mottle virus, поширення та захист насаджень

Вірус плямистості листя лохини — небезпечна системна інфекція, яка може спричиняти деформацію листків, пригнічення росту, відмирання пагонів і майже повну втрату врожаю в особливо чутливих сортів. Англійська назва хвороби — blueberry leaf mottle, а її збудником є вірус плямистості листя лохини (Blueberry leaf mottle virus, BLMoV). За сучасною номенклатурою EPPO вид має назву Nepovirus myrtilli і належить до роду Nepovirus родини Secoviridae.

Особливість цієї хвороби полягає в тому, що заражена рослина може тривалий час не мати помітних ознак. Вірус здатний поширюватися із зараженим садивним матеріалом, пилком і насінням. Перенесення інфікованого пилку між кущами пов’язане з роботою медоносних бджіл, тому звичайна боротьба з комахами не розв’язує проблему й може завдати серйозної шкоди запиленню лохини.

Що таке вірус плямистості листя лохини

Blueberry leaf mottle virus уперше описали на високорослій лохині сорту Рубел (Rubel) у штаті Мічиган, США. Основним господарем вірусу вважається високоросла лохина Vaccinium corymbosum. Інфекцію також виявляли у низькорослих видів лохини, міжвидових гібридів, чорниці звичайної та деяких представників роду Vitis.

EPPO відносить Nepovirus myrtilli до карантинних організмів зі списку A1. У законодавстві Європейського Союзу він зазначений як карантинний шкідливий організм. Це означає, що в міжнародній торгівлі садивний матеріал потенційних рослин-господарів потребує особливої фітосанітарної уваги.

Характеристика	Підтверджена інформація
Збудник	Nepovirus myrtilli, або Blueberry leaf mottle virus
Скорочення	BLMoV; у деяких старіших матеріалах — BBLMV або BLMV
Основний господар	Високоросла лохина (Vaccinium corymbosum)
Особливо чутливі сорти	Рубел (Rubel) і Джерсі (Jersey)
Основні шляхи поширення	Інфікований садивний матеріал, заражений пилок; можливе перенесення через насіння
Перенесення пилку	Медоносними бджолами під час відвідування квіток
Латентний період	Помітні симптоми можуть з’явитися приблизно через 3–4 роки після зараження
Лікування зараженої рослини	Засобу, який усуває вірус із дорослого куща в полі, немає

Симптоми Blueberry leaf mottle virus

Прояви хвороби залежать від сорту, віку рослини, тривалості інфекції та, ймовірно, від наявності інших патогенів. Частина заражених рослин може залишатися безсимптомною, тому відсутність характерної плямистості не гарантує, що кущ здоровий.

Ознаки на листках

На чутливих сортах можуть спостерігатися:

• нерівномірне чергування світлих і темніших зелених ділянок;
• блідо-жовте або жовто-зелене забарвлення;
• дрібні напівпрозорі плями, особливо помітні, якщо розглядати листок проти світла;
• зморшкуватість і деформація листкової пластинки;
• вузькі, видовжені або стрічкоподібні листки;
• зменшення розміру листків;
• скупчення листків у вигляді розетки через скорочення міжвузлів.

Назва leaf mottle означає нерівномірну крапчастість або строкатість листка. Проте вона не є унікальною ознакою саме цього вірусу: схоже забарвлення виникає за інших вірусних інфекцій та неінфекційних порушень.

Ознаки на пагонах і кущах

У заражених рослин можливі пригнічення росту, скорочення міжвузлів, утворення розеток на верхівках пагонів і поступове відмирання частини стебел. Характер ураження суттєво відрізняється між сортами.

У сорту Рубел описано загибель основних вертикальних пагонів. Після цього з основи куща може з’являтися слабке відростання, але рослина залишається малопродуктивною. У сорту Джерсі основні пагони зазвичай не відмирають так само різко, проте кущ стає низькорослим, а молоді листки — дрібними, блідими та розетковими.

У польовому довіднику Michigan State University також згадуються пригнічення росту та дрібні бліді розеткові листки у сортів Джерсі й Блюрей (Blueray). Водночас реакцію конкретного сорту не слід оцінювати без лабораторного підтвердження інфекції.

Вплив на врожай

У чутливих сортів урожай може різко знижуватися, а в тяжко уражених кущів — практично зникати. За інформацією EPPO, у комерційних насадженнях високорослої лохини в Мічигані на особливо сприйнятливих сортах протягом 4–5 років після зараження спостерігали майже повну втрату врожаю.

Чому зараження довго залишається непомітним

Між проникненням вірусу в рослину та появою виразних симптомів може минути приблизно 3–4 роки. У цей період інфікований кущ здатний виглядати здоровим і залишатися джерелом зараженого пилку або садивного матеріалу.

Тривалий прихований період ускладнює виявлення первинного джерела інфекції. Коли на кущі з’являються чіткі симптоми, зараження могло відбутися кілька сезонів тому. Саме тому візуального огляду маточних насаджень і саджанців недостатньо.

Як поширюється Blueberry leaf mottle virus

Заражений садивний матеріал

EPPO називає переміщення інфікованих рослин для садіння найважливішим шляхом поширення вірусу на великі відстані. Небезпеку становлять саджанці, маточні рослини та матеріал для вегетативного розмноження, отриманий від заражених, зокрема безсимптомних, кущів.

Якщо інфіковану рослину розмножити живцями, отримані саджанці також можуть бути зараженими. Через тривалий прихований період вони здатні потрапити в нові господарства раніше, ніж хвороба стане помітною.

Пилок і медоносні бджоли

BLMoV був виявлений як на поверхні пилкових зерен зараженої лохини, так і всередині них. Медоносні бджоли переносять такий пилок між квітками й кущами під час природного запилення.

Польові дослідження, узагальнені EPPO та Michigan State University, підтвердили перенесення інфікованого пилку бджолами. У відповідних дослідженнях мічені бджоли відвідували насадження на значній відстані від вулика, а обмін пилком відбувався також усередині бджолиних сімей і між сусідніми вуликами.

Насіння

EPPO повідомляє про передавання BLMoV насінням лохини: вірус було виявлено приблизно в 1,5% сіянців, отриманих від зараженого куща. Це не означає, що кожна насінина з інфікованої рослини обов’язково передасть вірус, але підтверджує існування такого шляху.

Для комерційних плантацій, які переважно закладають вегетативно розмноженими сортовими саджанцями, головною небезпекою залишається заражений посадковий матеріал. Насіннєве передавання має додаткове значення для селекційних програм, розсадників і переміщення насіння.

Чи переносять вірус нематоди

BLMoV належить до неповірусів, серед яких є види, що переносяться ґрунтовими нематодами. Однак для Blueberry leaf mottle virus такого переносника не підтверджено. EPPO окремо зазначає, що доказів участі нематод у поширенні цього вірусу немає.

Тому не слід автоматично застосовувати до BLMoV схему поширення, характерну для вірусів тютюнової або томатної кільцевої плямистості.

Які рослини можуть бути джерелом інфекції

Основними рослинами-господарями є представники роду Vaccinium. EPPO наводить такі підтверджені господарі:

• високоросла лохина (Vaccinium corymbosum);
• низькоросла лохина (Vaccinium angustifolium);
• Vaccinium myrtilloides;
• чорниця звичайна (Vaccinium myrtillus);
• гібриди різних видів Vaccinium;
• виноград культурний (Vitis vinifera) і виноград американський (Vitis labrusca) — для окремих ізолятів вірусу.

У штаті Мічиган вірус виявляли у безсимптомних дикорослих видів і гібридів Vaccinium поблизу комерційних насаджень. Це свідчить, що відсутність симптомів у навколишніх рослин не виключає їхньої потенційної ролі у збереженні інфекції.

Поширення вірусу у світі та ситуація в Європі

BLMoV історично був відомий у Канаді, США та Республіці Корея. У 2025 році EPPO повідомила про перше підтвердження вірусу у своєму регіоні — у Туреччині. Під час обстеження зразків лохини та дикорослої чорниці вірус виявили у восьми з 316 перевірених зразків. Частина інфікованих рослин не мала симптомів, а на інших спостерігали почервоніння або міжжилковий хлороз.

У червні 2025 року EPPO опублікувала повідомлення про перше виявлення BLMoV у Франції. Вірус знайшли у двох зразках винограду в захищеній від комах теплиці колекційного господарства. Інфіковані рослини та отриманий від них матеріал знищили в межах заходів з ліквідації осередку. Офіційний статус на момент повідомлення був визначений як тимчасова присутність із проведенням викорінення.

Таким чином, твердження зі старих матеріалів про повну відсутність BLMoV у регіоні EPPO вже не відповідає актуальним даним. Водночас окремі знахідки не означають широкого поширення вірусу по всій Європі.

У доступній карті поширення EPPO Україна не зазначена серед країн, де присутність Nepovirus myrtilli офіційно підтверджена. Проте відсутність країни в базі даних не можна розглядати як доказ того, що вірусу гарантовано немає: для такого висновку потрібні систематичні обстеження та офіційні результати діагностики.

Як відрізнити BLMoV від інших проблем

Проблема	Характерні особливості	Чим відрізняється від BLMoV
Мозаїка лохини	Нерівномірні світло-зелені, жовті, рожеві або білі мозаїчні ділянки	Пов’язана з іншим вірусом — blueberry mosaic-associated virus; лише за кольором листя відрізнити інфекції не завжди можливо
Вірусний шок лохини	Раптове відмирання квіток і молодих пагонів, різка втрата врожаю; згодом рослина може відновити зовнішню продуктивність	BLMoV частіше проявляється хронічним пригніченням, плямистістю, деформацією листків і розетковістю
Вірус тютюнової кільцевої плямистості	Некротичні кільця, випадання відмерлих тканин, деформація листків, відмирання пагонів	Передається певними ґрунтовими нематодами; для BLMoV нематодного переносника не підтверджено
Дефіцит заліза	Міжжилковий хлороз, насамперед на молодих листках	Зазвичай пов’язаний із живленням, реакцією ґрунту або станом коренів і не спричиняє системну вірусну інфекцію
Пошкодження гербіцидами	Скручування, деформація, звуження листків, пригнічення приросту	Часто має зв’язок із часом обробки, напрямком знесення препарату або розміщенням рослин на ділянці
Пошкодження коренів	Слабкий приріст, хлороз, в’янення, відмирання окремих пагонів	Потрібна одночасна перевірка дренажу, кореневої шийки, коренів і вологості субстрату

Що робити при підозрі на вірус плямистості листя

1. Позначити підозрілу рослину. Зафіксувати сорт, походження саджанця, дату появи симптомів і розташування куща.
2. Не використовувати кущ для розмноження. Не брати з нього живці та не переміщувати рослину в інше господарство.
3. Оглянути сусідні рослини. Особливу увагу приділити кущам того самого сорту та партії постачання.
4. Звернутися до фітосанітарної або діагностичної установи. Лабораторія має визначити спосіб відбору, пакування та доставлення матеріалу.
5. Не видаляти всю плантацію лише за фотографією. Плямистість і деформація листків не є достатньою підставою для встановлення діагнозу.
6. Після підтвердження узгодити дії з фахівцями. Оскільки вірус має карантинне значення, порядок повідомлення, локалізації й видалення рослин залежить від чинних вимог.

Як підтверджують зараження

Для виявлення BLMoV застосовують лабораторні серологічні та молекулярні методи. Вибір матеріалу, строки відбору й інтерпретація результатів мають значення, особливо коли рослина не має симптомів або вірус розподілений у тканинах нерівномірно.

EPPO зазначає можливість виявлення вірусу в молодих листках за допомогою відповідних лабораторних тестів. Самостійне визначення хвороби за формою листка, мобільним застосунком або фотографією не може замінити аналіз.

Чи можна вилікувати заражений кущ

Польового препарату, який знищує BLMoV усередині зараженої дорослої рослини, немає. Фунгіциди не діють на віруси, а інсектицидна обробка не усуває вірус із куща і не є належним методом боротьби з перенесенням зараженого пилку бджолами.

Основою контролю є профілактика, лабораторна діагностика та недопущення використання інфікованих рослин для розмноження. EPPO рекомендує в осередках хвороби виявляти заражені кущі лабораторними методами та видаляти їх. Просте зрізування надземної частини недостатнє: рослина може відрости, знову зацвісти й утворювати інфікований пилок.

Профілактика вірусу на плантації

• купувати саджанці у перевірених постачальників із документально підтвердженим походженням;
• надавати перевагу матеріалу, отриманому в програмі сертифікації та перевіреному на регульовані віруси;
• не закладати маточник рослинами невідомого фітосанітарного статусу;
• не брати живці з кущів із мозаїкою, деформацією листків, розетковістю або незрозумілим пригніченням;
• проводити регулярні огляди насадження і зберігати схему розташування сортів та партій саджанців;
• за появи підозрілих рослин організовувати лабораторну перевірку, а не чекати кілька сезонів;
• не переносити вулики без оцінювання фітосанітарної ситуації з відомого зараженого насадження на здорову ділянку;
• не розміщувати нові маточні рослини поруч із підтвердженим осередком інфекції;
• виконувати офіційні фітосанітарні вимоги щодо імпорту та переміщення рослин для садіння.

Рекомендації щодо розташування вуликів, наведені в американських матеріалах, не можна механічно переносити на кожне українське господарство. Вони потребують оцінювання розміщення полів, джерела бджолиних сімей, потреби сорту в перехресному запиленні та наявності лабораторно підтвердженого осередку.

Типові помилки

• Вважати будь-яку строкатість листків BLMoV. Подібні симптоми мають різні причини.
• Перевіряти лише кущі з виразними ознаками. Інфіковані рослини можуть роками залишатися безсимптомними.
• Зрізати кущ до рівня ґрунту й залишати відростати. Системно заражена рослина залишається джерелом вірусу.
• Використовувати живці з візуально здорової рослини невідомого походження. Прихована інфекція не завжди помітна.
• Боротися із запилювачами. Це не виліковує заражені кущі, шкодить екосистемі та може погіршити запилення й урожайність.
• Приписувати BLMoV нематодне поширення лише тому, що він належить до неповірусів. Для цього виду нематодний переносник не підтверджений.
• Користуватися старими картами поширення. У 2025 році з’явилися офіційні повідомлення про знахідки в Туреччині та Франції.

Висновок

Вірус плямистості листя лохини — це карантинно значуща інфекція, яка особливо сильно уражує окремі сорти високорослої лохини. Хвороба може тривалий час залишатися прихованою, а потім проявлятися плямистістю й деформацією листків, розетковістю, пригніченням кущів, відмиранням пагонів і різким зменшенням урожаю.

Основний захист полягає у використанні перевіреного садивного матеріалу, контролі маточних рослин, своєчасній лабораторній діагностиці та недопущенні розмноження заражених кущів. Підтверджене перенесення вірусу з пилком не робить бджіл об’єктом боротьби: ключове завдання полягає в усуненні джерела інфекції та правильній організації фітосанітарних заходів.

Часті запитання