Корончастий гал лохини: бактеріальний рак кореневої шийки, симптоми та профілактика

Корончастий гал лохини, або бактеріальний рак кореневої шийки, — захворювання, за якого на коренях, основі куща, пагонах і гілках утворюються пухлиноподібні нарости. В англомовних джерелах хворобу називають crown gall.

На лохині захворювання пов’язують із пухлиноутворювальними бактеріями родини Rhizobiaceae. У дорадчих матеріалах найчастіше використовується традиційна назва Agrobacterium tumefaciens. У сучасній літературі для частини цих бактерій також застосовують назву Rhizobium radiobacter. На лохині підтверджували й інші збудники, зокрема Agrobacterium rubi.

Хвороба зазвичай має найбільше значення у розсадниках, на молодих рослинах і в нових насадженнях. Великі нарости можуть порушувати роботу провідних тканин, послаблювати ріст і підвищувати чутливість куща до водного та температурного стресу.

Що таке корончастий гал

Пухлиноутворювальні агробактерії живуть у ґрунті або потрапляють у господарство із зараженим садивним матеріалом. Проникнення в рослину відбувається переважно через свіжі пошкодження коренів, кореневої шийки чи пагонів.

Після інфікування бактерія змінює регуляцію клітин у місці проникнення. Рослинні клітини починають неконтрольовано ділитися, унаслідок чого формується гал — нерівний пухлиноподібний наріст. Навіть якщо активність бактерії згодом зменшується, змінені клітини рослини можуть продовжувати формувати тканину пухлини.

Саме тому видиме зрізання наросту не завжди означає повне припинення хвороби. Гал може сформуватися повторно, особливо якщо ураження розташоване на кореневій шийці або великих коренях.

Які бактерії можуть спричиняти гали на лохині

Назви збудників корончастого галу змінювалися разом із розвитком бактеріальної систематики. У різних джерелах можна зустріти такі назви:

• Agrobacterium tumefaciens — традиційна назва найвідомішого збудника корончастого галу;
• Rhizobium radiobacter — назва, яку в частині сучасних класифікацій використовують для бактерій, раніше відомих як Agrobacterium tumefaciens;
• Agrobacterium rubi, або Rhizobium rubi, — вид, підтверджений як збудник галів на лохині;
• інші пухлиноутворювальні представники родів Agrobacterium, Rhizobium та споріднених груп.

American Phytopathological Society включає Agrobacterium rubi та Agrobacterium tumefaciens до переліку збудників корончастого галу лохини. Наукові дослідження також показують, що пухлиноподібні нарости на представниках родини вересових можуть бути пов’язані з декількома генетично різними групами бактерій.

Де утворюються нарости

На лохині гали можуть формуватися:

• на кореневій шийці;
• біля основи окремих пагонів;
• на великих коренях;
• уздовж надземних пагонів і гілок;
• у місцях обрізування, механічного пошкодження або морозових тріщин.

Нарости можуть бути поодинокими й чітко відокремленими або зливатися у довгі нерівні смуги вздовж пагона. За сильного ураження гал частково або повністю охоплює стебло та порушує рух води й поживних речовин.

Як виглядає корончастий гал лохини

Стадія або місце ураження	Характерні ознаки
Молодий гал	Світлий, відносно м’який, іноді білуватий або тілесного кольору наріст
Зрілий гал	Твердий, нерівний, вузлуватий або бородавчастий наріст
Старий гал	Темно-коричнева або майже чорна, груба, дерев’яниста тканина, яка може розтріскуватися й частково руйнуватися
Коренева шийка	Округлі або неправильні пухлини біля місця переходу коренів у надземну частину куща
Корені	Окремі вузлуваті утворення або групи наростів на великих коренях
Пагони та гілки	Поодинокі пухлини або видовжені смуги з кількох наростів, що злилися
Частина куща вище галу	Послаблення росту, почервоніння листя, в’янення або відмирання пагона при сильному кільцюванні

Свіжі гали зазвичай щільні, але з віком їхня поверхня стає більш нерівною. Старі нарости можуть мати тріщини й порожнини. Через руйнування поверхневих тканин вони часто заселяються вторинними мікроорганізмами, що ускладнює встановлення первинної причини.

Як хвороба впливає на рослину

Невеликий локальний наріст на дорослій гілці не завжди одразу спричиняє помітне погіршення стану куща. Водночас гали на кореневій шийці та великих коренях молодої рослини можуть істотно обмежувати її розвиток.

Можливі наслідки:

• пригнічення росту молодого куща;
• зменшення кількості й довжини нових пагонів;
• погіршення водопостачання надземної частини;
• почервоніння або передчасне опадання листя;
• в’янення під час спекотної чи сухої погоди;
• відмирання гілки вище наросту;
• зниження життєздатності саджанця;
• загибель сильно ураженої молодої рослини.

American Phytopathological Society зазначає, що раннє зараження сіянців і молодих живців може призводити до відставання в рості та зменшення кількості листя. У дорослих рослин вплив окремого галу може бути менш виразним, але залежить від його розміру й розташування.

Як відбувається зараження

Неушкоджена поверхня рослини значно менш сприйнятлива до агробактерій. Для інфікування зазвичай потрібне пошкодження, через яке бактерія контактує з живими клітинами.

Вхідними воротами можуть бути:

• пошкодження коренів під час висаджування;
• травми від культивації та іншого обладнання;
• рани після обрізування;
• пошкодження морозом;
• тріщини на пагонах;
• місця живлення ґрунтових або стеблових шкідників;
• пошкодження від механізованого збирання врожаю;
• рани під час заготівлі та укорінення живців.

Pacific Northwest Plant Disease Management Handbook звертає увагу на механічне збирання: приймальні пластини комбайна можуть травмувати пагони достатньо сильно для утворення галів. Ризик зростає, якщо обладнання одночасно переносить заражені тканини між кущами.

Як бактерія потрапляє в насадження

Заражені саджанці

Найнебезпечнішим способом занесення на нову ділянку є заражений посадковий або розмножувальний матеріал. Гал може бути невеликим, прихованим під субстратом або ще не сформованим на момент продажу.

Забруднений ґрунт і рослинні рештки

Пухлиноутворювальні агробактерії можуть зберігатися у ґрунті та залишках уражених рослин. Перенесення ґрунту технікою, контейнерами або інструментами створює ризик поширення між виробничими блоками.

Вода, інструменти та обладнання

OSU Extension зазначає, що бактерія може поширюватися із краплями дощу, поливною водою, забрудненими інструментами й обладнанням. Секатор, який контактував зі свіжим галом або інфікованою тканиною, може перенести забруднення до нової рани.

Коли ризик захворювання підвищується

Чинник	Чому він важливий
Молоді насадження	Зараження кореневої шийки може охопити значну частину невеликої рослини
Розсадники та маточники	Велика кількість операцій із живцями створює рани та ризик масового поширення
Морозове пошкодження	Тріщини й відмерлі ділянки кори створюють місця проникнення бактерій
Механізоване збирання	Контактні частини комбайна можуть травмувати пагони та переносити забруднення
Обрізування у вологу погоду	Свіжі рани й волога полегшують перенесення бактерій між рослинами
Ділянка з історією корончастого галу	Збудник може зберігатися у ґрунті та рослинних рештках
Неперевірений посадковий матеріал	Нарости можуть бути малими або прихованими в контейнерному субстраті

Як відрізнити корончастий гал від інших утворень

Калюс після пошкодження

Калюс — це нормальна захисна тканина, яку рослина формує навколо рани. Зазвичай він безпосередньо пов’язаний із видимим пошкодженням і поступово закриває його. Корончастий гал частіше має хаотичну, грубу й вузлувату поверхню та продовжує нерівномірно збільшуватися.

Гали, пов’язані з нематодами

Кореневі нематоди також можуть спричиняти потовщення коренів. Такі утворення часто є частиною самого кореня, тоді як бактеріальний гал може виглядати як окрема пухлиноподібна маса. Надійно розрізнити причини допомагає лабораторне дослідження коренів і субстрату.

Нормальна основа пагона

Старі пагони лохини природно потовщуються біля основи, а кора стає нерівною. Якщо структура симетрична, тверда й не має окремої пухлиноподібної маси, це може бути нормальною віковою зміною.

Грибковий рак

Рак пагонів частіше супроводжується вдавленою або розтрісканою ділянкою кори, некрозом і відмиранням тканини. Для корончастого галу характерне саме надмірне розростання тканин у вигляді наросту.

«Волосистий корінь»

Окремі споріднені бактерії можуть спричиняти не пухлину, а інтенсивне утворення великої кількості тонких коренів. На лохині описані випадки одночасного виявлення корончастого галу та синдрому «волосистого кореня». Це різні типи симптомів, які потребують лабораторного розмежування.

Що робити з підозрілим саджанцем

1. Не висаджуйте його в поле. Відокремте саджанець від здорової партії.
2. Не зрізайте наріст до фіксації симптомів. Свіжа тканина може знадобитися для лабораторного дослідження.
3. Збережіть етикетку й документи партії. Це допоможе перевірити інші рослини того самого походження.
4. Огляньте решту партії. Особливу увагу приділіть кореневій шийці та основам пагонів.
5. Не використовуйте саджанець для розмноження. Зовні здорові пагони не гарантують відсутності системного зараження.
6. Зверніться до постачальника та фітопатологічної лабораторії. Порядок відбору зразка потрібно погодити заздалегідь.

Що робити з ураженим кущем у насадженні

Тактика залежить від віку рослини та місця утворення галу.

Якщо наріст розміщений лише на окремій надземній гілці, дорадчі служби рекомендують вирізати уражену частину нижче всіх видимих наростів. Роботу бажано проводити в суху погоду, не торкаючись інструментом галів на здорових кущах.

Якщо великий гал утворився на кореневій шийці молодої рослини, зберегти такий кущ часто неможливо. OSU Extension рекомендує видаляти сильно уражені молоді рослини. Спосіб вилучення й утилізації потрібно обирати так, щоб не розносити заражений ґрунт і рештки по господарству.

Гігієна інструментів та обладнання

Після роботи з підозрілими рослинами секатори й інші інструменти потрібно очистити від ґрунту та рослинних решток, а потім продезінфікувати засобом, придатним для такого використання. Дезінфекція не буде надійною, якщо на лезах залишається бруд або органічна речовина.

Механічні збиральні машини потребують регулярного очищення та технічного обслуговування. Приймальні пластини повинні мати мінімальне необхідне натягнення, щоб не травмувати основу пагонів більше, ніж потрібно для роботи обладнання.

Чи можна вилікувати корончастий гал

Надійного препарату, який очистив би вже системно інфіковану рослину, немає. Видалення молодого поверхневого галу може тимчасово зменшити його розмір, але наріст здатний утворитися повторно.

У закордонних джерелах описані препарати для локального нанесення на дуже молоді гали. Pacific Northwest Handbook попереджає, що нарости можуть відновлюватися, пізня обробка може бути неефективною, а навколишня тканина — пошкоджуватися. Такі засоби не слід використовувати в Україні без підтвердженої реєстрації саме для культури, хвороби та способу застосування.

Біологічний захист перед висаджуванням

У деяких країнах у розсадниках застосовують антагоністичні штами бактерій, зокрема Agrobacterium radiobacter K84 або K1026. Ними обробляють корені чи живці до висаджування, щоб зменшити ризик зараження в місцях свіжих пошкоджень.

Це профілактичний, а не лікувальний захід. Він не видаляє інфекцію з уже зараженого саджанця та не діє однаково проти всіх пухлиноутворювальних агробактерій.

Підготовка зараженої ділянки до повторного висаджування

OSU Extension зазначає, що кількість збудника в ґрунті можна зменшити, але повністю усунути його складно. У закордонних рекомендаціях для ділянок з історією корончастого галу згадуються:

• перерва у вирощуванні сприйнятливих культур;
• вирощування трав або зернових культур протягом кількох років;
• видалення заражених коренів і рослинних решток;
• сонячне прогрівання ґрунту в регіонах, де клімат дозволяє отримати необхідну температуру;
• використання перевіреного здорового посадкового матеріалу після відновлення насадження.

Тривалість ротації та ефективність сонячного прогрівання залежать від клімату, типу ґрунту, попередньої культури й складу місцевої популяції бактерій. Закордонні строки не слід механічно переносити на умови України.

Профілактика корончастого галу

• ретельно оглядайте кореневу шийку та корені кожної партії саджанців;
• відбраковуйте рослини з вузлуватими пухлиноподібними наростами;
• використовуйте садивний матеріал із документованим походженням;
• не беріть живці з кущів, на яких раніше виявляли гали;
• не висаджуйте здорові рослини в місце щойно видаленого хворого куща без оцінювання ризику;
• уникайте зайвого травмування коренів під час висаджування;
• проводьте обрізування в суху погоду;
• очищуйте та дезінфікуйте інструменти після роботи з ураженими рослинами;
• регулярно обслуговуйте механічні збиральні машини;
• не переміщуйте забруднений ґрунт між виробничими блоками;
• контролюйте шкідників, які створюють рани на коренях і пагонах, відповідно до моніторингу та місцевої реєстрації препаратів.

Типові помилки

• Висаджувати саджанець із невеликим галом. Розмір наросту не показує повного поширення інфекції в рослині.
• Просто зрізати гал із кореневої шийки. Наріст може утворитися повторно, а під час зрізання бактерії та тканини розносяться інструментом.
• Приймати нормальне потовщення старого пагона за рак. Діагноз потрібно оцінювати за формою, розташуванням і розвитком утворення.
• Не відрізняти бактеріальні гали від пошкодження нематодами. Ці проблеми потребують різного захисту.
• Обрізувати хворі й здорові кущі одним неочищеним інструментом. Свіжі рани створюють нові місця для зараження.
• Застосовувати фунгіцид проти бактеріального галу. Звичайні фунгіциди не усувають пухлиноутворювальну бактеріальну інфекцію.
• Копіювати закордонні схеми біологічного чи хімічного захисту. Препарат може не бути зареєстрований в Україні або не діяти проти місцевого збудника.

Висновок

Корончастий гал лохини проявляється вузлуватими пухлиноподібними наростами на кореневій шийці, великих коренях, основах пагонів і гілках. Захворювання пов’язане з пухлиноутворювальними агробактеріями, які проникають у рослину через пошкодження.

Найбільший ризик хвороба становить для розсадників і молодих насаджень. Надійного лікування системно інфікованої рослини немає, тому основою захисту є ретельний огляд саджанців, недопущення травм, гігієна інструментів, видалення уражених тканин і відмова від розмноження підозрілих кущів.

Часті запитання